Вирок № 76179001, 31.08.2018, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/11717/18

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 серпня 2018 року

Хмельницький міськрайонний суд

Хмельницької області в складі :

головуючого – судді Слободяна В.С.,

з участю :

секретарів судового засідання: Царук Г.Д., Журо Л.А.,

прокурорів : Сухорука С.О., Майстра К.П.,

потерпілого ОСОБА_1,

представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому кримінальне провадження №12018240010000175 на підставі обвинувального акта по обвинуваченню

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, одруженого, маючого сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

за ч.2 ст.286 КК України,

ВСТАНОВИВ :

9.01.2018 року біля 18 год. 45 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Свободи в м. Хмельницькому в напрямку від проспекту ОСОБА_6 до вулиці Зарічанської, наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований по вул. Свободи в районі прилягання до будинку №2 А, на якому знаходився пішохід ОСОБА_7, який перетинав проїзну частинну вулиці Свободи в напрямку зліва на право по ходу руху транспортного засобу, в порушення п.п.2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 року №1306, проявив неуважність, не вжив заходів до зменшення швидкості руху керованого ним транспортного засобу аж до його зупинки, не надав переваги в русі пішоходу ОСОБА_7 та скоїв на нього наїзд, заподіявши йому тілесні ушкодження у вигляді :

- садна правої кисті, які відносяться до категорії легких;

- перелому правої ключиці зі зміщенням уламків, перелому ребер справа (3-5–подвійні по задній поверхні, 6-8 - по задній аксілярній лінії), перелому правої здухвинної кістки, уламкового перелому даху правої вертлюжної впадини з центральним вивихом головки правої стегнової кістки, садна правого плечового суглобу, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я;

- забою головного мозку середнього ступеню, перелому правої скроневої кістки з переходом на основу, крововиливу під тверду мозкову оболонку лівої скроневої частки головного мозку, які відносяться до категорії тяжких, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння.

Допущені порушення водієм ОСОБА_3 порушення п.п.2.3 «б», 18.1 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 10.10.2001 року №1306, згідно яких :

п.2.3 «Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов’язаний

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріпленням вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі»,

п.18.1 «Водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека»,-

знаходяться в прямому причинному зв’язку з наслідками, що стались.

За порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_3 підлягає кримінальній відповідальності за ч.2 ст.286 КК України.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.

Показаннями обвинуваченого ОСОБА_3 про те, що дійсно у вказаний час він керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Свободи в м. Хмельницькому в напрямку від проспекту ОСОБА_6 до вулиці Зарічанської. Наближаючись до нерегульованого пішохідного переходу, який розташований по вул. Свободи в районі прилягання до будинку №2 А, у зв’язку з тим, що попереду нього в крайній правій смузі руху в попутному напрямку рухався мікроавтобус, не помітив пішохода ОСОБА_7, який перетинав проїзну частинну вулиці Свободи по вказаному пішохідному переходу, не зменшив швидкість руху аж до зупинки керованого ним транспортного засобу та скоїв на нього наїзд, заподіявши зазначені тілесні ушкодження.

Показаннями потерпілого ОСОБА_7 про те, що у вказаний час та місці переходив вулицю Свободи в м. Хмельницькому по нерегульованому пішохідному переходу в напрямку від каплички до ресторану «Силістра». Почувши звук двигуна автомобіля, що наближався зі сторони ОСОБА_6, він розвернувся і в цей момент вказаний автомобіль скоїв на нього наїзд.

Згідно висновку судово – медичної експертизи № 371 від 25.04.2018 року у ОСОБА_1 станом на 9.01-16.03.2018 року виявлено тілесні ушкодження у вигляді :

- садна правої кисті, які відносяться до категорії легких;

- перелому правої ключиці зі зміщенням уламків, перелому ребер справа (3-5–подвійні по задній поверхні, 6-8 - по задній аксілярній лінії), перелому правої здухвинної кістки, уламкового перелому даху правої вертлюжної впадини з центральним вивихом головки правої стегнової кістки, садна правого плечового суглобу, які відносяться до категорії середнього ступеня тяжкості, як такі, що спричинили тривалий розлад здоров’я;

- забою головного мозку середнього ступеню, перелому правої скроневої кістки з переходом на основу, крововиливу під тверду мозкову оболонку лівої скроневої частки головного мозку, які відносяться до категорії тяжких, як такі, що небезпечні для життя в момент заподіяння.

Ці тілесні ушкодження могли утворитись при дорожньо – транспортній пригоді, яка мала місце 9.01.2018 року, при цьому в момент первинного удару потерпілий міг бути повернутий до автомобіля, що рухався, скоріш за все, правою половиною тіла і знаходився у вертикальному чи близькому до такого положенні.

Сторони кримінального провадження та потерпілий не оспорюють того, що ці тілесні ушкодження були спричиненні внаслідок даної дорожньо – транспортної пригоди. Посилання сторони захисту про недопустимість цього доказу разом із постановою про призначення цієї експертизи у зв’язку з тим, що у постанові слідчим не попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок чи відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків, а також у зв’язку з тим що експерту було надано медичну картку стаціонарного хворого №386 ХМЛ, до якої слідчий суддя не надавав тимчасового доступу, суд відхиляє з наступних мотивів.

Як видно із самого висновку № 371 від 25.04.2018 року експерт своїм підписом засвідчив, що він попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок чи відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов’язків. Для проведення судово – медичної експертизи залучено експерта, який має відповідну освіту, кваліфікацію та стаж роботи. Залучення експерта проведено уповноваженою та те особою у відповідності ст.ст.242, 243 КПК України в діючій на той час редакції. Чинне на момент проведення цієї процесуальної дії кримінально – процесуальне законодавство не містило вимог про те, що попередження експерта про кримінальну відповідальність повинно бути здійснене саме шляхом вказівки про це у постанові про призначення експертизи. Наявність у кримінально – процесуальному законі положень про тимчасовий доступ до речей і документів не позбавляє права особу, у якої такі речі чи документи знаходяться надати їх стороні кримінального провадження добровільно, як в даному випадку ХМЛ надано слідчому медичну картку стаціонарного хворого ОСОБА_1 №386

Не заслуговують на увагу і посилання сторони захисту на відсутність постанови керівника органу досудового розслідування про доручення проведення досудового розслідування слідчому Лисаку Р.Р., адже як видно із витягу з кримінального провадження №12018240010000175 саме слідчий Лисак Р.Р. 9.01.2018 року вніс відомості про дане кримінальне правопорушення до ЄРДР і, як вимагає ч.1 ст.214 КПК України , розпочав розслідування. Він же і закінчив це розслідування, при цьому інший слідчий для розслідування даного кримінального провадження керівником органу досудового розслідування не визначався.

Не є підставою для визнання недопустимості доказів переведення ОСОБА_8 в період розслідування даного кримінального провадження з посади слідчого 1-го відділення СВ ХВП ГУНП на посаду старшого слідчого 2-го відділення СВ ХВП ГУНП, та технічні описки допущені ним у вступних частинах ухвалених ним постанов.

Під час огляду місця події, що зафіксовано у протоколі цієї слідчої дії від 9.01.2018 року, фототаблиці та план – схемі до нього, отримано дані про те, що місцем пригоди є освітлена міським електроосвітленням ділянка вулиці Свободи в м. Хмельницькому, на якій розташований визначений дорожньою розміткою та дорожніми знаками 5.35.1 та 5.35.2, додатково освітлений ліхтарями, нерегульований пішохідний перехід. По напрямку від проспекту ОСОБА_6 до вул. Зарічанської за цим пішохідним переходом, на відстані 6.3 м від нього у крайній лівій смузі руху (5.7м від правих коліс до правого бордюра) знаходиться автомобіль НОМЕР_2, який має механічні пошкодження у вигляді вм’ятин кришки моторного відсіку з правої сторони та розбитого лобового скла з правої сторони. Дана слідча дія проведена уповноваженою на те особою з дотриманням вимог ст. 237 КПК України і підстав для визнання недопустимим доказом протоколу огляду місця події немає.

За повідомленням Хмельницького комунального підприємства «Міськсвітло» №23 від 17.01.2018 року проїзна частина вулиці Свободи від проспекту ОСОБА_6 до вулиці Зарічанської в м. Хмельницькому 9.01.2018 року о 18 год.45 хв. освітлювалась зовнішнім освітленням, яке було включено о 17 год.03 хв. і працювало у звичному режимі.

Того, що наїзд на пішохода ОСОБА_7 автомобіль НОМЕР_2, яким керував обвинувачений ОСОБА_3, здійснив саме на освітленому нерегульованому пішохідному переході не оспорюють ні сторони кримінального провадження ні потерпілий, а останній та обвинувачений своїми показаннями в судовому засіданні цей факт підтвердили.

Кожен з наведених доказів підтверджує визначенні ст. 91 КПК України обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме: подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб вчинення кримінального правопорушення, винуватість обвинуваченого у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, форму вини та його наслідки, - тобто є належними доказами.

Кожен з цих доказів отриманий в порядку, встановленому КПК України, а тому є допустимими.

Сумнівів у достовірності цих доказів у суду не має, адже усі вони повністю узгоджуються між собою, підтверджуються сторонами та потерпілим.

Разом з тим, у відповідності до п.1 ч.3 ст.87 КПК України суд визнає недопустимими доказами:

- фактичні дані, які отримані за результатом проведення слідчого експеримента та зафіксовані у протоколі цієї слідчої дії від 23.04.2018 року, адже ці дані отриманні із показань свідка ОСОБА_3, який в подальшому став обвинуваченим;

- висновок судової авто - технічної експертизи №10.1-0176;18 від 16.05.2018 року, адже, як зазначено в самому висновку, що підтвердив в судовому засіданні експерт ОСОБА_9 при його роз’ясненні, при проведені даної експертизи він використовував надані йому слідчим суддею вихідні дані, в тому числі і ті, які отримані за результатом проведення слідчого експерименту зі свідком ОСОБА_3, який в подальшому став обвинуваченим.

Суд відхиляє показання обвинуваченого про те, що він не міг бачити пішохода ОСОБА_7, який переходив проїзну частину вилиці Свободи по нерегульованому пішохідному переходу у зв’язку з тим, що йому видимість закривав транспортний засіб, що випереджав керованим ним – Королем транспортний засіб по крайній правій смузі, адже сам обвинувачений в судовому засіданні показав, що мікроавтобус випередив його за 5-10 м до пішохідного переходу, а видимість у тому місці значно більша. Тобто, виконавши вимоги п.2.3 «б» Правил дорожнього руху України, а саме будучи уважним, водій ОСОБА_3 помітив би пішохода ОСОБА_7 на нерегульованому пішохідному переході ще до того моменту, як його почав випереджати невстановлений мікроавтобус.

Більше того, на переконання суду, навіть якби обставина про яку вказує обвинувачений, а саме перекриття видимості іншим транспортним засобом, який його випереджав, знайшла своє підтвердження, в будь - якому випадку це не звільняло його - водія ОСОБА_3 від обов’язку викладеному у п.18.1 Правил дорожнього руху України, а саме при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Всебічно, повно та неупереджено з’ясувавши встановлені під час кримінального провадження обставини, перевіривши їх доказами, оцінивши ці докази з точки зору їх достовірності, належності, допустимості, а їх сукупність – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття процесуального рішення, суд, поза розумним сумнівом, приходить до висновку про доведеність винуватості обвинуваченого в скоєнні інкримінованого йому злочину, а саме в порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжкі тілесні ушкодження, та кваліфікує його дії за ч.2 ст.286 КК України.

Сам обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення досяг віку з якого настає кримінальна відповідальність, за повідомленням ХОНД та ХОПНД будь – яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності на той час не страждав, не страждає на такі і даний час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При обранні йому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_3, який характеризується позитивно, має сім’ю, на утриманні одну малолітню дитину, скоїв тяжкий, проте необережний злочин, в стані сп’яніння не перебував.

Він вперше притягується до кримінальної відповідальності, добровільно відшкодував заподіяну потерпілому матеріальну шкоду, що суд визнає обставинами, які пом’якшують покарання.

Обставини, які б обтяжували покарання відсутні.

За таких обставин по справі, а також незважаючи на позицію потерпілого, який наполягає на позбавленні обвинуваченого волі, враховуючи висновок представника персоналу органу пробації про низький рівень ризику вчинення ОСОБА_3 повторного кримінального правопорушення, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого без відбування покарання у виді позбавлення волі, а тому вважає за можливе на підставі ст.75 КК України звільнити його від відбування цього покарання з випробовуванням зі встановленням іспитового строку терміном 3 роки, з покладенням на нього визначених ч.1 ст. 76 КК України обов’язків, а саме :

- періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Окрім того, враховуючи, що обвинувачений допустив грубе порушення правил безпеки руху, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

Саме таке покарання, на переконання суду є необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого, попередження вчинення ним та іншими особами нових злочинів.

Цивільний позов прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як видно із довідки №424 від 17.05.2018 року на лікування потерпілого ОСОБА_10 Хмельницька міська лікарня, яка фінансується із місцевого бюджету, витратила 23009 грн. 63 коп.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов’язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров’я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров’я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Цивільно – правова відповідальність власника (володільця) автомобіля НОМЕР_1 застрахована ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» з страховою сумою (лімітом відповідальності) на одного потерпілого :

- за шкоду, заподіяну життю і здоров’ю - 200000 грн. при розмірі франшизи 2000 грн., що підтверджується Полісом №АМ/1554203 від 2.01.2018 року, який діяв і станом на 9.01.2018 року (на момент спричинення шкоди).

Разом з тим, відповідно до ст. 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи встановлюється при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, а при відшкодуванні шкоди, заподіяної життю та/або здоров’ю потерпілих – не застосовується.

Оскільки понесені Хмельницькою міською лікарнею витрати на лікування потерпілого від ДТП ОСОБА_1 в сумі 23009 грн. 63 коп., відповідно до ст.ст. 23, 24 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є шкодою, заподіяною його здоров’ю і повністю покриваються страховою сумою, то вони в повному обсязі підлягають стягненню з страховика , тобто з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна».

Відмова ОСОБА_1 від цивільного позову до ОСОБА_3 в частині відшкодування матеріальної шкоди не суперечить вимогам закону, не порушує прав, свобод та інтересів інших осіб, тому суд вважає, що таку відмову від позову у відповідності до вимог ч.5 ст.128 КПК України, ст.206 ЦПК України слід прийняти, а провадження у справі в цій частині закрити.

Цивільний позов ОСОБА_1 в частині відшкодування моральної шкоди підлягає частковому задоволенню, оскільки суд, з врахуванням суті позовних вимог, характеру діяння особи, що заподіяла шкоду, моральних та фізичних страждань потерпілого, який до цього відчуває фізичний біль, продовжує лікування і вимушений витрачати додаткові зусилля для організації свого життя, – визначає в 75000 грн.

Статтею 26-1 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно – правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховиком відшкодовується потерпілому – фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров’я під час дорожньо – транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5% страхової виплати за шкоду заподіяну здоров’ю.

Страхова виплата за шкоду заподіяну здоров’ю становить 23009 грн. 63 коп., тому з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню 1154 грн. 68 коп. моральної шкоди (23009,65 х 5% ) , а решту 73845 грн. 32 коп. заподіяної моральної шкоду на його користь слід стягнути з винної особи.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ – належний ТОВ «Автокредит Плюс» автомобіль НОМЕР_1 слід залишити особі у законному володінні та користуванні якої він знаходився, а саме ОСОБА_3

Процесуальні витрати (документально підтверджені витрати на залучення експерта для проведення судової автотехнічної експертизи) в сумі 715 грн., у відповідності до вимог ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Керуючись ст.ст. 370, 373, 374, 375, 129, 376, 395, 532, 534 КПК України

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 2 роки.

На підставі ст.75 КК України від відбування основного покарання його звільнити з випробовуванням, встановивши іспитовий строк 3 роки.

На підставі ч.1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов’язки :

- періодично з’являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання.

Додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 роки підлягає реальному виконанню.

Початок строку відбування цього додаткового покарання рахувати з моменту приведення вироку у цій частині до виконання.

Цивільні позови прокурора та ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ПАТ « Страхова компанія «Універсальна» на розрахунковий рахунок №31412535700002 в ГУДКСУ в Хмельницькій області МФО 815013, код ЄДРПОУ 38045529 витрати, понесені Хмельницькою міською лікарнею на лікування ОСОБА_1.

Стягнути з ПАТ «Страхова компанія «Універсальна» на користь ОСОБА_1 1154 грн. 68 коп. моральної шкоди.

Відмову ОСОБА_1 від цивільного позову до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди прийняти, а провадження у справі в цій частині закрити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 73845 грн. 32 коп. заподіяної моральної шкоди.

Речовий доказ – належний ТОВ «Автокредит Плюс» автомобіль НОМЕР_2 залишити ОСОБА_3

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 715 грн. процесуальних витрат.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок вступає в закону силу після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а інші учасники судового провадження вправі отримати копію вироку в суді.

Суддя