Ухвала суду № 76178725, 30.08.2018, Деснянський районний суд міста Києва

1-кс/754/2843/18

Справа № 754/11736/18

У Х В А Л А

Іменем України

30 серпня 2018 року Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва Таран Н.Г.,

за участю секретаря судового засідання Вільховченко І.І.,

за участю прокурора Замула Я.В.,

слідчого Кокідько О.С.,

захисника Шпака О.К.

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУ НП в м. Києві Кокідько О.С. у кримінальному проваджені № 12018100030007480 від 29.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Сумської області, м. Кролевець, українця, громадянина України, офіційно не працює, не одружений, зареєстрованого: АДРЕСА_1, проживаючого: АДРЕСА_2, раніше судимого 18.05.2011 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Деснянського управління поліції ГУ НП в м. Києві Кокідько О.С. звернувся до суду в рамках кримінального проваджені № 12018100030007480 від 29.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2

В клопотанні слідчий зазначає, що ОСОБА_2 раніше судимий 18.05.2011 Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст.71 КК України призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі, маючи не зняту і не погашену у встановленому законом порядку судимість, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив, та повторно вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, ОСОБА_2, 29.08.2018 приблизно о 16 годині 50 хвилин, знаходячись за адресою: м. Київ, вул. Кіото 8, побачив раніше незнайомого ОСОБА_4, в якого за спиною знаходилась сумка чорного кольору з особистими речами, після чого у нього виник умисел на повторне таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_2 діючи умисно повторно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, підійшов впритул до ОСОБА_4, після чого з його сумки рукою дістав гаманець коричневого кольору, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, в якому знаходились грошові кошти в сумі 240,00 грн. та пластикова картка з номером мобільного телефону, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить та сховав до сумки, яку мав при собі.

Після чого, ОСОБА_2 з викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 240,00 грн..

30.08.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_2 спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки підозрюється у вчинені злочину середньої тяжкості, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки постійного джерела доходу не має та раніше вчиняв корисливий злочин.

Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 184 КПК України, в клопотанні викладені обставини, на підставі яких слідчий прийшов до висновку про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, до клопотання долучено копії матеріалів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання.

В судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та просила його задовольнити.

Захисник заперечував проти заявленого клопотання, зазначив суду, що цілодобовий домашній арешт буде достатнім запобіжним заходом для запобігання ризикам зазначеним прокурором. Звернув увагу суду на наявність у підозрюваного цивільної дружини та не зареєстрованого місця проживання в місті Києві за адресою цивільної дружини, а також просив врахувати визнання вини підозрюваного у інкримінованому йому кримінальному правопорушенні.

Вислухавши думку учасників судового розгляду, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

З поданих до суду матеріалів вбачається наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.

Зокрема, кримінальне правопорушення, у скоєнні якого підозрюється останній, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до злочинів середньої тяжкості. Санкція ч. 2 ст. 185 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років.

З поданих матеріалів вбачається, що ОСОБА_2, офіційно не працює, раніше судимий.

Відповідно до ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 178, 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язані встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує, хоча б один з ризиків, передбачених ст.177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, зобов'язаний оцінити, в тому числі вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, розмір майнової шкоди, а також дані, що характеризують особу підозрюваного.

Прокурор при розгляді клопотання довела обставини, передбачені п.п. 1-3 ч.1 ст. 194 КПК України. В клопотанні слідчим, відповідно до ст. 184 КПК України, викладені обставини, на підставі яких слідчий суддя прийшов до висновку про наявність ризиків, є посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини, міститься обґрунтування необхідності застосувати до підозрюваного винятковий запобіжний захід - тримання під вартою. Передбачених ст. 183 КПК України перешкод для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не має.

При визначенні питання доцільності обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд бере до уваги, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні злочину середньої тяжкості, отже, усвідомлюючи його тяжкість, може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Крім вказаного, суд приймає до уваги дані про особу (відсутність зареєстрованого місця проживання в м. Києві, відсутність підтвердження наявності в останнього міцних соціальних зв'язків) та відсутність підстав вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, можуть забезпечити виконання підозрюваним процесуальних обов'язків.

Зокрема, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний зможе перешкодити встановленню істини у справі під час досудового провадження. Крім того, є достатньо підстав вважати, що підозрюваний, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування). Також, суд враховує, що запобіжний захід має на меті, зокрема, попередження спроби особи вчиняти дії щодо перешкоджання здійсненню правосуддя, а не бути лише наслідком такого перешкоджання.

Одночасно судом враховується практика Європейського суду з прав людини, який у своїх рішеннях неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. Вирішуючи це питання, суд своїм рішенням зобов'язаний забезпечити не тільки права обвинуваченого, але й високі стандарти охорони суспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

З урахуванням вищевикладеного приходжу до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного, виконання ним процесуальних обов'язків, більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Крім того, будь-яких обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

При цьому, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Враховуючи обставини та тяжкість кримінального правопорушення, у скоєнні якого підозрюється ОСОБА_2, його майновий стан, вважаю за необхідне визначити йому заставу у розмірі - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у виді застави, який може бути внесений протягом дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне покласти на ОСОБА_2 обов'язки - прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Відповідно до ч.4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177-179,183,184, 193,194,196,202, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту затримання.

Строк дії ухвали - до 16.50 год. 27.10.2018 року включно.

Визначити розмір застави - 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає суму 17620 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУДСАУ в м.Києві, ЄДРПОУ 26268059, МФО 820172, банк: Державна казначейська служба України м.Київ, р\р № 37318005112089.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_2 у разі внесення застави наступні обов'язки: прибувати на виклики до слідчого, якому доручене проведення досудового розслідування кримінального провадження, до суду, прокурора, не відлучатись із населеного пункту, де він проживає без дозволу слідчого, прокурора, суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання.

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 27.10.2018 року.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_2 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: Н.Г.Таран