Ухвала суду № 76177020, 28.08.2018, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/6259/18

Провадження № 1-в/711/400/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого – судді Скляренко В.М.

при секретарі Слабко Ю.М.

за участю прокурора Дячкової Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси клопотання ОСОБА_1 про зарахування в строк відбутого покарання часу попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся до Придніпровського районного суду м. Черкаси з клопотанням про застосування до нього Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» №838-VIII від 26.11.2015 року та зарахування терміну попереднього ув’язнення з 29.08.2013 року по 03.03.2017 року з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

В судовому засіданні, яке проводилося в режимі відео конференції ОСОБА_1 клопотання підтримав та просив його задовольнити.

В судовому засіданні прокурор Дячкова Л.В. просила відмовити ОСОБА_1 в задоволенні клопотання, в зв’язку з його безпідставністю.

Заслухавши пояснення засудженого ОСОБА_1, пояснення прокурора Дячкової Л.В., дослідивши матеріали особової справи засудженого ОСОБА_1, суд приходить до наступного висновку.

З матеріалів особової справи ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 був затриманий 30.03.2013 року в порядку ст. 91, 92 КПК РФ.

Вироком Басманного районного суду м. Москви від 13.11.2013 року ОСОБА_2 засуджений за п. «г» ч. 4 ст. 228-1 КК РФ до десяти років позбавлення волі. Даним вироком визначено, що строк відбування покарання засудженому слід рахувати з 29.08.2013 року.

Ухвалою судової колегії по кримінальних справах Московського міського суду від 17.02.2014 року вирок Басманного районного суду м. Москви від 13.11.2013 року залишений без змін та набрав законної сили 17.02.2014 року.

Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 23.02.2017 року вирок Басманного районного суду м. Москви від 13.11.2013 року відносно ОСОБА_1 приведено у відповідність із законодавством України - вважати останнього засудженим за ч. 2 ст. 307 КК України та визначено покарання – десять років позбавлення волі, строк відбування покарання рахувати з 29.08.2013 року. Вказана ухвала набрала законної сили 03.03.2017 року.

На даний час ОСОБА_1 відбуває покарання в ДУ «Черкаська виправна колонія (№ 62)».

Відповідно до ч. 1 ст. 537 КПК України, під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, вирішує питання пов'язані з виконанням вироку.

Згідно із п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13 частини першої статті 537 цього Кодексу.

Згідно до вимог Закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» від 26.11.2015 року №838- VIII, який набрав чинності з 24.12.2015 року, до ч. 5 ст. 72 КК України були внесені зміни, які діяли до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення» від 18.05.2017 року №2046-VIII, а саме до 21.06.2017 року.

Відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26.11.2015 року) - зарахування судом строку попереднього ув’язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того самого кримінального провадження, у межах якого до особи було застосовано попереднє ув’язнення, провадиться з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Згідно п. 2 розділу ІІ Закону №838-VIII від 26.11.2015 року - цей Закон застосовується до всіх осіб, щодо яких на момент набрання чинності цим законом набрав законної сили обвинувальний вирок, покарання за яким не відбуто повністю.

Як передбачено п. 4 ч. 5 зазначеної статті, у строк попереднього ув’язнення включається строк:

а) затримання особи без ухвали слідчого судді, суду;

б) затримання особи на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання;

в) тримання особи під вартою як запобіжний захід, обраний суддею, судом на стадії досудового розслідування або під час судового розгляду кримінального провадження;

г) перебування обвинуваченого у відповідному стаціонарному медичному закладі при проведенні судово-медичної або судово-психіатричної експертизи;

ґ) перебування особи, яка відбуває покарання, в установах попереднього ув’язнення для проведення слідчих дій або участі у судовому розгляді кримінального провадження.

Відповідно до вимог ст. 1 Закону України «Про попереднє ув’язнення» попереднє ув’язнення є запобіжним заходом, який у випадках, передбачених Кримінальним процесуальним Кодексом застосовується щодо підозрюваного, обвинуваченого (підсудного) та засудженого, вирок щодо якого не набрав законної сили.

Відповідно до статті 577 КПК України, час тримання виданої особи під вартою на території запитуваної держави у зв’язку з вирішенням питання про видачу в Україну, а також час її етапування зараховуються до загального строку відбування покарання, призначеного вироком суду України.

З’ясувавши обставини по справі, суд вважає, що екстрадиція ОСОБА_1 та його етапування з РФ до України відбулось після вступу вироку у законну силу (17.02.2014 року), тому норми п. 2 ч. 5 ст.72 КПК України не підлягають до застосування, а період з 17.02.2014 року по 03.03.2017 року не підлягає до зарахування засудженому ОСОБА_1 з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Крім того, Конвенцією про передачу засуджених осіб, 1983 року, ратифікованою Законом України «Про приєднання України до Європейської конвенції про передачу засуджених осіб, 1983 року» від 22.09.1995 року №337/95-ВР та ст. 610 КПК України, не передбачено застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України та Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув’язнення у строк покарання» № 838-VIII від 26.11.2015 року, - до осіб, які засуджені за вчинення злочину на території іншої держави. Натомість в ст. 10 вказаної Конвенції зазначено, що у разі продовження виконання вироку держава виконання вироку дотримується характеру і тривалості покарання, призначеного державою винесення вироку.

Частиною 4 ст. 9 КПК України передбачено, що у разі якщо норми цього Кодексу суперечать міжнародному договору, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України, застосовуються положення відповідного міжнародного договору України.

Тому, з підстав викладених вище, не підлягає до зарахування засудженому ОСОБА_1 з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі і строк з моменту його затримання (30.08.2013 року) по 17.02.2014 року – по день набрання вироком законної сили.

А тому, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання ОСОБА_1

На підставі викладеного, керуючись ст. 72 КК України, ст. 152 КВК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, Законом України №838-VIII, Законом України «Про попереднє ув’язнення», Конвенцією про передачу засуджених осіб, 1983 року, суд, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про зарахування в строк відбутого покарання часу попереднього ув’язнення з розрахунку один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Черкаської області протягом семи діб.

Головуючий: В.М. Скляренко