Ухвала суду № 76176704, 14.08.2018, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

14.08.2018 Справа №596/982/15-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області ОСОБА_1, з участю секретаря судового засідання Заєць М.Ю. у м.Тернополі в залі суду у відкритому судовому засіданні, розглянувши заяву судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановського Ю.І. про самовідвід,-

встановив:

Слідчий суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановський Ю.І. подав заяву про самовідвід. У заяві вказано, що згідно протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 19.07.2018р. в його провадження, як підстава передачі – у порядку виконання, надійшла на розгляд заява ОСОБА_2 від 18.07.2018р. про відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудового розслідування, прокуратури і суду. Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 02.08.2018р. у справі №596/982/15-к було відмовлено у задоволенні заяви судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановського Ю.І. про самовідвід щодо розгляду заяви ОСОБА_2 від 18.07.2018р. про відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду, оскільки не встановлено порушень положень ст. 35 КПК України при проведенні 19 липня 2018 року автоматичного розподілу заяви ОСОБА_2 Матеріали заяви ОСОБА_3 повернулися на розгляд в його провадження 07.08.2018р. ОСОБА_2 просить винести рішення про відшкодування моральної та матеріальної шкоди шляхом її стягнення із Державного бюджету України на його користь. Він просить визнати незаконним засудження його за вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за відсутності події злочину та стягнути з Державного бюджету України 58 831 171,77 грн. моральної шкоди; визнати незаконним взяття під варту і утримання його в СІЗО з 05.08.2013р. по 25.01.2014р. із застосуванням тортур та примушуванням визнати вину у вчиненні злочину за відсутності події злочину і стягнути із Державного бюджету України 1 907 368,25 грн. матеріальної шкоди; визнати незаконним проведення виїмок та стягнути з Державного бюджету України 2 246 400 грн. матеріальної шкоди. Як вбачається із змісту та обґрунтування заяви, а також доданих до неї матеріалів, вказані вище вимоги, серед інших заявлених, стосуються і, на думку заявника, є наслідками прийняття незаконних процесуальних рішень діючими суддями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцькою І.М. та Сливкою Л.М., а саме щодо вимог про відшкодування моральної і матеріальної шкоди через незаконне засудження ОСОБА_2 за вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за відсутності події злочину вироком Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області під головуванням судді Черніцької І.М. від 25.01.2014р. із незаконним застосуванням штрафу; незаконне проведення в ході кримінального провадження виїмок, які здійснювалися на підставі постанови Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області під головуванням судді Сливки Л.М. від 01.04.2008р. і на підставі ухвали слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Берегуляка В.Ф. від 23.02.2015р., а також у зв’язку із незаконним взяттям під варту ОСОБА_2 і стягнення моральної шкоди за наслідками прийняття суддею Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Свачієм І.М. незаконної постанови 24.07.2013р.

Відповідно до ст. 6 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод» кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Так, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. Крім цього у пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та ОСОБА_4 ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесенням об’єктивного рішення у справі або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості.

Згідно ч.1 ст.80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.

Суддя Дзюбановський Ю.І. зазначив, що з метою дотримання і забезпечення загальних засад кримінального провадження, визначених ст.7 КПК України, для уникнення виникнення сумнівів, як у заявника, інших учасників розгляду заяви, так і в стороннього спостерігача в неупередженості головуючого судді по розгляду заяви ОСОБА_2 і належної довіри до складу суду, зважаючи на те, що розгляд заяви ОСОБА_2 та судове рішення за наслідками її розгляду має відношення до прийнятих, на думку заявника, незаконних судових рішень суддями Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області та вчинення ними незаконних дій, що потягли завдання моральної і матеріальної шкоди ОСОБА_2, які є на даний час і були його колегами по роботі, з якими він постійно підтримує робочі та товариські відносини, він вважає за неможливе брати участь в розгляді даної заяви і за необхідне заявити самовідвід.

Відповідно до статей 8, 129 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права; Суддя, здійснюючи правосуддя керується верховенством права та основними засадами судочинства.

Проаналізувавши наведене в сукупності суд прийшов до переконання, що у контексті статей 8, 129 Конституції України, статей 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексу суддівської етики, затвердженого ХІ черговим з’їздом суддів України, роз’яснень ОСОБА_4 суддів України щодо конфліктів інтересів, п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, в частині забезпечення розгляду справи незалежним і безстороннім судом, з метою не допущення сумнівів в об’єктивності, неупередженості та справедливості суду заяву про самовідвід доцільно задовольнити.

Керуючись статтями 8, 129 Конституції України, статтями 75, 80, 81, 82 КПК України, статтями 2, 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Кодексом суддівської етики, затвердженим ХІ з’їздом суддів України, ОСОБА_5 суддів України щодо конфліктів інтересів, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, пунктом 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної та ОСОБА_4 ООН від 27 липня 2006 року, суд,-

постановив:

Заяву судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Дзюбановського Юрія Ігоровича від 8 серпня 2018 року про самовідвід у провадженні за заявою ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду задовольнити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

Суддя Т.Я.Багрій