Рішення № 76175614, 30.08.2018, Краснопільський районний суд Сумської області

Рішення

Іменем України

30 серпня 2018 року

смт Краснопілля

справа № 578/686/18

провадження № 2/578/292/18

Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.

за участю

секретаря судового засідання Сотнікової І.А.

розглянув у підготовчому судовому засіданні в залі суду цивільну справу позовного провадження

за позовною заявою ОСОБА_1 в особі представника позивача за дорученням ОСОБА_2

до Краснопільської селищної ради Краснопільського району Сумської області,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Відділ у Краснопільському районі Міжрайонного управління у Великописарівському та Краснопільському районах Головного управління Держгеокадастру у Сумській області

про встановлення юридичного факту та визнання права на спадкове майно,-

Суть питання

У липні 2018 року ОСОБА_1 через свого представника звернулася до суду з зазначеним позовом, в якому просить встановити юридичний факт, що Сертифікат на право на земельну частку /пай/ серія СМ № 001623, виданий 26 березня 1996 року на ім’я ОСОБА_3 на підставі рішення розпорядження голови Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області за № 162 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ від 29 квітня 1996 року за № 765, належить померлій 09 червня 1998 року ОСОБА_4. Разом з тим просила визнати за нею право на спадкове майно у вигляді права на земельну частку /пай/ у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно – пайового товариства закритого типу ім. Ю. Гагаріна на території Хмелівської сільської ради Краснопільського району Сумської області, розміром 5,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі по праву спадкування за законом після 09 червня 1998 року ОСОБА_4.

Вимоги обґрунтовані тим, що позивач є спадкоємцем за законом після померлої бабусі 09 червня 1998 року ОСОБА_4, спадщину прийняв відповідно до статті 549 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, шляхом фактичного розпорядження спадковим майном, але він позбавлений можливості отримати Свідоцтво про право на спадщину за законом на право на земельну частку/пай/ розміром 5.30 в умовних кадастрових гектарах без визнання меж цієї частки в натурі у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа, оскільки спадкодавець втратила його за життя про що зроблено оголошення в місцевій газеті. Також зазначила, що в Сертифікаті на право на земельну частку /пай/ серії СМ № 001623, виданий 26 березня 1996 року на підставі рішення розпорядження голови Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області за № 162 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ від 29 квітня 1996 року за № 765 на ім’я ОСОБА_3, маються розбіжності в написанні прізвища спадкодавця: замість правильного «Зеленська Варвара Іванівна», зазначено «Гуйванська Варвара Іванівна» і саме цей Сертифікат належить померлій 09 червня 1998 року ОСОБА_4. Постановою нотаріуса ОСОБА_1відмовлено у вчиненні нотаріальної дії. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому законом порядку, немає. На переконання позивача її право на спадщину порушено і підлягає судовому захисту.

Позиції учасників справи

В підготовче засідання учасники справи не з’явилися, але надали суду заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності: представник позивача заявлені вимоги підтримує, Відповідач не заперечує проти задоволення позову ОСОБА_1

Третя особа на судове засідання явку представника не забезпечила, згідно поданої заяви просила справу розглянути за відсутності представника.

/ас 62-65/

Обставини спору сторонами визнаються, а тому доказуванню у відповідності до положень статті 82 Цивільного процесуального кодексу України /далі -ЦПК/ не підлягають.

Встановлені обставини та мотиви Суду

Суд встановив, 09 червня 1998року померла ОСОБА_4 у селі Хмелівка Краснопільського району Сумської області, після смерті якої відкрилася спадщина на спадкове майно.

На час відкриття спадщини 09 червня 1998року спадкодавець ОСОБА_4 проживала за реєстрацією у селі Хмелівка по вул Садова, буд. 15Краснопільського району Сумської області разом з ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, з якими в родинних стосунках не перебувала.

За даними Інформаційних довідок зі спадкового реєстру за номерами 52956943 та 52956911 від 14.08.2018, спадкова справа після померлої ОСОБА_4 не заводилася та не видавалася; заповіт не посвідчувався.

/ ас 7, 10-12, 58-60/

Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із набуттям права на спадкове майно.

До правовідносин, що виникли необхідно застосувати норми ЦК УРСР від 18.07.1963, так як спадщина після померлої ОСОБА_4 відкрилась до 01.01.2004 року.

Позивач ОСОБА_1 є спадкоємцем за законом, спадщину прийняла відповідно до статті 529 Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, який діяв на час відкриття спадщини, за Інформаційними довідками зі Спадкового реєстру спадкової справи № 52956943 та 52956911 від 14.08.2018 була заведена спадкова справа № 2-1494 від 04.08.1992.

/ас 14-16, 59-60/

12 липня 2018 року приватний нотаріус Краснопільського районного нотаріального округу Сумської області ОСОБА_8 виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, згідно якої спадкоємцю ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на право на земельну частку (пай) у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно – пайового товариства закритого типу ім. Ю. Гагаріна на території Хмелівської сільської ради Краснопільського району Сумської області, розміром 5,30 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, у зв’язку з невідповідністю поданих документів заявленим вимогам та відсутністю правовстановлюючого документа.

/ ас 17/

Згідно даних Сертифікату на право на земельну частку /пай/ серія СМ № 001623, виданий 26 березня 1996 року на ім’я ОСОБА_3 на підставі рішення розпорядження голови Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області за № 162 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ від 29 квітня 1996 року за № 765.

/ас 19-20/

Оцінюючи в сукупності надані докази, встановлені в судовому засіданні обставини, суд приходить на наступних висновків:

Згідно статті 315 ЦПК справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, розглядаються судовим порядком, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення, а також при неможливості одержання заінтересованими особами відповідних документів, чи при неможливості відновлення загублених або знищених документів, що посвідчують ці факти.

Згідно з п.7 ППВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки.

Згідно зі статтею 319 ЦПК у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

За інформацією Пенсійної справи № 080740 Міністерства соціального забезпечення УРСР Краснопільського райвідділу соціального забезпечення Сумської області видана на ім’я ОСОБА_4; Трудової книжки колгоспника № 108 від 20.01.1968 видана на ім’я ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1; Свідоцтва про народження ОСОБА_9 № 763819 від 2.08.1966, ОСОБА_4, народженої 3 грудня 1910 року, батьки: батько – ОСОБА_10, мати – ОСОБА_11; Рішення іменем Української радянської соціалістичної Республіки від 28.10.1960, встановлено факт шлюбних відносин між ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 – це одна і та ж особа.

/ас 26-36/

За інформацією Державного акту на право колективної власності на землю серія СМ № 05 від 16.0.1995, архівного витягу Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області та списку до нього громадян-власників земельних часток /паїв/ колишнього САПТЗТ ім. Ю. Гагаріна виданий Сертифікат на право на земельну частку /пай/ серія СМ № 001623, зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ за № 765 на ім’я ОСОБА_3 за місцем проживанням ІНФОРМАЦІЯ_4.

/ас 19-23/

Аналізуючи встановлені по справі обставини в їх сукупності, суд вважає встановленим та доведеним юридичний факт, що Сертифікат на право на земельну частку /пай/ серія СМ № 001623, виданий 26 березня 1996 року на ім’я ОСОБА_3 на підставі рішення розпорядження голови Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області за № 162 та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ від 29 квітня 1996 року за № 765, належить померлій 09 червня 1998 року ОСОБА_4.

Факт, про встановлення якого просить заявник, має для неї юридичне значення, обумовлене необхідністю оформлення спадщини, і законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Статтею 1223 Цивільного кодексу України /далі – ЦК/ передбачено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Згідно частини першої статті1268 ЦК спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно частини першої статті1269 ЦК спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Так, згідно зі статтями 1216 та 1217 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК).

Захист прав громадян на земельні ділянки здійснюється, в тому числі, шляхом визнання права, як передбачено п. а частини третьої статті 152 Земельного Кодексу України.

Статтею 3 Указу Президента України «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» встановлено, що право на земельну частку (пай) може бути об’єктом купівлі-продажу, дарування, міни, успадкування, застави. Документами, що підтверджують право особи-спадкоємця на земельну частку (пай), є сертифікат на право на земельну частку (пай) спадкодавця, який є правовстановлюючим документом, виданий районною (міською) державною адміністрацією, що засвідчує наявність у її власника лише однієї правомочності права розпорядження земельною часткою (паєм), а не право власності, яке виражається у володінні, користуванні і розпорядженні. Тому, коли спадкодавець був наділений лише правом на земельну частку (пай), а не правом власності, то і до спадкоємця переходить лише право на земельну частку (пай), а не право власності.

Таким чином, Позивач як спадкоємець за законом має право на спадкування права на земельну частку (пай), яку спадкодавець набула за життя та відносно якої було втрачено правовстановлюючий документ, про що було розміщено оголошення в місцевій газеті «Перемога» за 13.07.2018 за № № 28 ( 10629).

/ас 37-40/

Видача свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку нотаріусом проводиться на підставі документів, оформлених відповідно до статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та витягу з Державного земельного кадастру (п. 4.20 Порядку), але позивач не має можливості надати правовстановлюючий документ на спірне майно, оскільки Сертифікат на право на земельну частку /пай/ втрачений спадкодавцем за життя.

Згідно до частин першої та другої статті 2 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», документом, що посвідчує право на земельну частку (пай), також є: свідоцтво про право на спадщину; посвідчені у встановленому законом порядку договори купівлі-продажу, дарування, міни, до яких додається сертифікат на право на земельну частку (пай); а також рішення суду про визнання права на земельну частку (пай).

Згідно до статті 392 ЦК лише власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У теперішній час право позивача на спадщину за законом ніким не оспорене і спадщина не визнана відумерлою, належним відповідачем по даній справі є Краснопільська селищна рада Краснопільського району Сумської області, на території якої знаходиться вказане спадкове майно. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину у встановленому порядку, не має.

За даними ОСОБА_8 з технічної документації по грошовій оцінці земель від 12.07.17 нормативна грошова оцінка земельної ділянки площею 4,08 га становить 82792 грн /ас 42/.

Згідно з частиною другою статті 89 ЦПК жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

За викладеного, зважаючи на визнання відповідачем позову, яке приймається Судом, оскільки не суперечить вимогам закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, Суд вважає, що право, яке належало ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Дане право не відноситься до прав, які не входять до складу спадщини, це право в порядку спадкування перейшло до ОСОБА_1, яка фактично прийняла спадщину, але не оформила своїх спадкових прав.

Право, яке належало ОСОБА_4 на момент відкриття спадщини, не припинилося внаслідок її смерті. Дане право не відноситься до прав, які не входять до складу спадщини, це право в порядку спадкування перейшло до позивача, котра є спадкоємцем за законом, прийняла спадщину в установленому законом порядку, але отримати свідоцтво про право на спадщину в порядку спадкування на вказану земельну частку (пай) в нотаріальній конторі не може, у зв'язку з відсутністю правовстановлюючого документа, тому її право підлягає захисту, іншим шляхом вирішити спір не можливо.

Таким чином, позов є обґрунтованим і підставним до задоволення у повному обсязі.

Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, –

Ухвалив:

Позов ОСОБА_1 в особі представника позивача за дорученням ОСОБА_2 задовольнити.

Встановити факт, щоСертифікат на право на земельну частку /пай/ серія СМ № 001623, виданий 26 березня 1996 року на ім’я ОСОБА_3 на підставі рішення розпорядження голови Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області за № 162 та зареєстрований в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ 29 квітня 1996 року за № 765, належить померлій 09 червня 1998 року ОСОБА_4.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_5, реєстраційний номер облікової картки платників податків НОМЕР_1, право на земельну частку (пай) розміром 5.30 в умовних кадастрових гектарах без визнання меж цієї частки в натурі нормативною грошовою оцінкою 75290,00 грн у землі, яка перебувала у колективній власності сільськогосподарського акціонерно – пайового товариства закритого типу ім. Ю. Гагаріна на території Хмелівської сільської ради Краснопільського району Сумської області, належне ОСОБА_4, яке посвідчене Сертифікатом на право на земельну частку /пай/ серії СМ № 001623 від 26.03.1996 виданим на підставі розпорядження голови Краснопільської районної державної адміністрації Сумської області за № 162 та зареєстрованим в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку /пай/ від 29 квітня 1996 року за № 765, по праву спадкування за законом після померлої 09 червня 1998 року ОСОБА_4.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя А.І. Косар