Ухвала суду № 76174149, 30.08.2018, Сарненський районний суд Рівненської області

Сарненський районний суд

Рівненської області

_____________

Справа № 572/2528/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Сарни

Сарненський районний суд Рівненської області

під головуванням судді - Рижого О.А.

при секретарі - Мороз Ю. М.

розглянувши заяву про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача - Управління Захисту Споживачів у Рівненській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Телерадіокомпанія "Студія 1+1", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Кабінет Міністрів України про визнання права на отримання інформації через аналогове телевізійне мовлення та зобов"язання вчинити дії .

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до Сарненського районного суду Рівненської області з позовною заявою до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення та Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення, в якій просить визнати за позивачем – ОСОБА_1 право на отримання інформації через аналогове телевізійне мовлення; зобов'язати Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення та Концерн радіомовлення, радіозв'язку та телебачення забезпечити позивачу – ОСОБА_1 доступ на отримання інформації через аналогове телевізійне мовлення.

Одночасно із заявленими позовними вимогами позивач подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити передбачені законом заходи забезпечення позову заборони шляхом зупинення дії позиції 38 розділу І Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815, в частині графи "Строк припинення використання радіотехнології" до вирішення даного спору по суті; заборони Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення вчиняти усі та будь-які дії, пов'язані з припиненням використання радіотехнології аналогове телевізійне мовлення, що передбачена в позиції 38 розділу І Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815, до вирішення даного спору по суті; заборони Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення приймати усі та будь-які рішення та/або інші юридично значимі акти, пов'язані з припиненням використання радіотехнології аналогове телевізійне мовлення, що передбачена в позиції 38 розділу І Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815, до вирішення даного спору по суті.

Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення осіб, що беруть участь у справі.

У відповідності до ст. 197 ЦПК України у зв'язку з відсутністю всіх учасників процесу фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач посилається на те, що із загальнодоступних джерел (аналогового телевізійного мовлення, засобів масової інформації та сайту https://www.rada.gov.ua/) Позивач дізнався, що Кабінет Міністрів України своєю Постановою від 13 червня 2018 р. № 509 "Про внесення зміни до Плану використання радіочастотного ресурсу України" (далі – Постанова КМУ від 13.06.2018 р. №509) вніс зміни до позиції 38 Плану використання радіочастотного ресурсу України, та встановив, що строком припинення використання радіотехнології аналогового телебачення є 31 серпня 2018 року; для м. Києва та Кіровоградської області 31 липня 2018 року, крім того, Позивач дізнався, що до порядку денного засідання 26.07.2018 р. Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення включено питання про вимкнення аналогового телевізійного мовлення.

Як повідомляється в засобах масової інформації, прийняття Постанови КМУ від 13.06.2018 р. №509 було обґрунтоване необхідністю вирішення за певний період наявних проблем, зокрема: відсутності повного покриття цифровим телебаченням території України, створення додаткової можливості для придбання обладнання для приймання цифрового сигналу населенням, забезпечення безперервності мовлення телекомпаній і приймання їх програм населенням на всій території країни.

Водночас, станом на сьогодні дані питання залишились невирішеними, що у разі відключення аналогового телевізійного мовлення у визначені календарні дати – 31 серпня 2018 року по всій Україні та 31 липня 2018 року для м. Києва та Кіровоградської області - року потенційно несе ряд загроз та порушує права і законні інтереси Позивача та інших громадян України. Перш за все, близько 2,5 – 3,5 млн. українських телеглядачів, у тому числі Позивач, через низку причин можуть залишитися без телебачення взагалі, в основному це незахищені верстви населення, які будуть позбавлені безкоштовного доступу до національних каналів.

Крім того, частина населення України потрапляє в так звані "білі плями", куди цифровий сигнал Т2 не доходить. Кабельними операторами ці телеглядачі так само не охоплені і єдиний доступний спосіб прийому сигналу для людей буде супутниковий прийом, але сьогодні 1500-2000 грн. на встановлення приймальних пристроїв для жителів невеликих селищ для супутника – значна сума, яка не відповідає фінансовим можливостям населення, зокрема, і Позивача.

За даними соціологічного дослідження, яке оприлюднив Індустріальний Телевізійний Комітет станом на І квартал 2016 р.:

- кількість домогосподарств (д/г) в Україні становить 15 602 008.

- кількість д/г з ефірним типом прийому (аналоговим і цифровим) – 5 195 469, в тому числі кількість д/г, які користуються виключно цифровим ефірним типом прийому – 410 442.

Отже, кількість д/г, яким необхідно буде при відключенні аналогового мовлення придбати приймальні пристрої, наразі становить щонайменше 4,75 млн., що складає близько 31% від загальної кількості д/г в Україні.

Таким чином, Позивач та велика кількість громадян України будуть позбавлені можливості вільного доступу до інформації, що є грубим порушенням одного з основних немайнових прав особи у демократичному суспільстві. Право на доступ до інформації є одним із фундаментальних прав людини, яке гарантується низкою норм національного та міжнародного права.

Зокрема, Відповідно до ст. 34 Конституції України, кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Згідно зі ст. 7 Закону України "Про інформацію", право на інформацію охороняється законом. Держава гарантує всім суб'єктам інформаційних відносин рівні права і можливості доступу до інформації. Ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.

Згідно ст. 22 Закону України "Про інформацію", масова інформація - інформація, що поширюється з метою її доведення до необмеженого кола осіб. Засоби масової інформації - засоби, призначені для публічного поширення друкованої або аудіовізуальної інформації.

Відповідно до ч. 6 ст. 4 Закону України "Про телебачення і радіомовлення", держава гарантує реалізацію прав на інформацію, на вільне і відкрите обговорення суспільно важливих проблем із застосуванням телебачення і радіомовлення.

Статтею 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, окрім іншого, встановлено, що кожен має право на свободу вираження поглядів і це право включає свободу дотримуватись своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію.

У статті 19 Міжнародного акту про громадянські і політичні права встановлено, що право на вільне вираження свого погляду включає свободу шукати, одержувати і поширювати будь-які інформацію та ідеї на свій вибір.

Європейський суд з прав людини у своїх висновках у справі "Гендісайд проти Сполученого Королівства" зазначив, що свобода вираження поглядів, яка гарантована статтею 10 Конвенції, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких "демократичне суспільство" неможливе.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч.1 та ч. 2 ст. 149 Цивільного процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України позов забезпечується, окрім перелічених у п. 1-9 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України заходами, іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї статті.

Таким чином, виходячи з усього наведеного вище, Позивач вважає, що для того, щоб уникнути порушення його конституційного права на отримання інформації, яке буде порушене встановленням календарних дат відключення та припинення використання аналогового телевізійного мовлення внаслідок переходу до цифрового мовлення, а також для того, щоб забезпечити Позивачу та іншим особам у майбутньому можливість користуватись аналоговим телевізійним мовленням, необхідним є вжиття заходів забезпечення позову шляхом зупинення дії позиції 38 розділу І Плану використання радіочастотного ресурсу України в графі "Строк припинення використання радіотехнології".

Послуги з технічного обслуговування й експлуатації телекомунікаційних мереж телерадіомовлення здійснюються Концерном радіомовлення, радіозв'язку та телебачення. Таким чином, саме зазначений Концерн є установою, яка здійснюватиме технічне забезпечення і вчинятиме всі необхідні дії для переходу від аналогового мовлення до цифрового на виконання Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 Цивільного процесуального кодексу України, позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЦПК України, у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Ознайомившись із заявою про забезпечення позову та долученими до неї документами, матеріалами позовної заяви, суд вважає, що така підлягає до задоволення, оскільки Позивач довів необхідність такого забезпечення для унеможливлення порушення її конституційних прав.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити передбачені законом, заходи забезпечення позову.

Дослідивши матеріали справи та враховуючи те, що невжиття заходів по забезпеченню позову може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, суд вважає за необхідне задовольнити заяву позивача, щодо забезпечення позову.

Крім того, суд бере до уваги, що невжиття заходів забезпечення позову позбавить можливості Позивача користуватися послугами аналогового телебачення, чим, в разі задоволення позову, будуть обмежені права Позивача як користувача послуг телебачення.

Разом з тим, суд приймає до уваги той факт, що на сьогоднішній день в Україні проводиться антитерористична операція, інформаційна війна з боку окупантів продовжується, тому може негативно вплинути на світогляд Позивача та інших людей, які не мають можливості отримувати доступ до телебачення через інші канали зв'язку, крім аналогового.

Необхідно врахувати також той факт, що на території проживання Позивача за допомогою аналогового мовлення, в разі вимкнення українського сигналу, можна буде отримувати сигнал тільки з Республіки Білорусь, що може негативно вплинути на світогляд людей та можливо вони не зможуть об'єктивно оцінювати ситуацію в Україні за допомогою незалежних українських ЗМІ.

Враховуючи усе викладене вище, щоб уникнути безповоротного припинення використання аналогового телевізійного мовлення і, таким чином, не допустити порушення прав Позивача на отримання інформації через аналогове телевізійне мовлення і користування послугами аналогового телевізійного мовлення, суд вважає за доцільне задоволити заяву Позивача про забезпечення.

Керуючись ст. ст. 197, 151-153 ЦПК України, суддя, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву про забезпечення позову - задоволити.

2. Зупинити дію позиції 38 розділу І Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815, в частині графи "Строк припинення використання радіотехнології" до вирішення даного спору по суті.

3. Заборонити Концерну радіомовлення, радіозв'язку та телебачення (ідентифікаційний код юридичної особи: 01190043, місцезнаходження: 04112, м.Київ, вулиця Дорогожицька, будинок 10) вчиняти усі та будь-які дії, пов'язані з припиненням використання радіотехнології аналогове телевізійне мовлення, що передбачена в позиції 38 розділу І Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815, до вирішення даного спору по суті..

4. Заборонити Національній раді України з питань телебачення і радіомовлення приймати усі та будь-які рішення та/або інші юридично значимі акти, пов'язані з припиненням використання радіотехнології аналогове телевізійне мовлення, що передбачена в позиції 38 розділу І Плану використання радіочастотного ресурсу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2006 року №815, до вирішення даного спору по суті.

Копію ухвали направити сторонам для відома.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання її суддею.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення до апеляційного суду Рівненської області через Сарненський районний суд.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.А. Рижий