Ухвала суду № 76172574, 31.08.2018, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

справа № 520/7766/18

провадження № 2/520/5159/18

УХВАЛА

про забезпечення позову

м. Одеса

31.08.2018 року Київський районний суд м. Одеси у складі: головуючого судді Літвінової І.А., в порядку письмового провадження, розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову надійшла до Київського районного суду м. Одеси за вхід. № 31123, та ухвалою судді від 31.08.2018 призначена до негайного розгляду в порядку письмового провадження.

При розгляді заяви встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа № 520/7766/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя.

У заяві про забезпечення позову ОСОБА_1, посилаючись на недобросовісну поведінку відповідача, який оформив лише на себе спільне майно подружжя, просить в порядку забезпечення позову накласти арешт на спірну квартиру 86 будинку 26 А по вулиці Академіка Корольова в м. Одеси.

Позивач зазначає, що вона звернулася до Київський районний суд м. Одеси з позовом до ОСОБА_2 на поділ майна, що перебуває на праві спільної сумісної власності подружжя. Спірним майном є квартира АДРЕСА_1, яка є спільною сумісною власністю її та відповідача, ОСОБА_2, оскільки була придбана ними під час перебування у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується Свідоцтвом про одруження I- ЖД №016505 від 17.11.1995 p., Довідкою ОСББ «Успіх» №16/08/18-1 від 16.08.2018 p., Договором № 86 від 10.04.1997 р. та Свідоцтвом про право власності №334 від 15.04.1999 р. Вказана квартира ними була придбана шляхом укладення договору № 86 від 10 квітня 1997 року між житлово-будівельним товариством «Світоч», ОСОБА_2 і ОСОБА_1 «Про фінансування за рахунок власних коштів будівництва десятиповерхового будинку», де розташована спірна квартира. Спірну квартиру оформлено на ім'я відповідача ОСОБА_2 та 21.04.1999 р. зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» в кн. ЗЗ к на стор. 131, що підтверджується довідкою КП «БТІ» ОМР від 21.08.2018 p. Як власник, ОСОБА_2 може безперешкодно відчужити вказану квартиру, що створить реальну загрозу утруднення або унеможливлення виконання рішення в разі задоволення судом заявлених позовних вимог.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року роз’яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов'язаний з предметом позову, є співрозмірним позовним вимогам, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття.

При розгляді заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту та заборони вчиняти певні дії, суд враховує практику Європейського суду з прав людини. Так, згідно п. 43 Рішення по справі «Шмалько проти України» право на суд одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати позов з приводу цивільно-правових питань до суду. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося на шкоду одній зі сторін. Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову, може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення права особи на доступ до правосуддя, в аспекті ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов'язковість виконання судових рішень задекларована статтею 1291 Конституції України.

Таким чином, порушене, невизнане, оспорюване право особи може буде захищене та відновлене тільки після реального виконання рішення суду, яким спір буде вирішено по суті.

Суд, оцінивши докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх прав та доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розподіл спільного майна подружжя.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову визначені накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач ОСОБА_3 є допустимими й співмірними із заявленими позивачем вимогами та за змістом не є тотожними цим вимогам.

Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов’язкового застосування зустрічного забезпечення позову.

Згідно з частиною п’ятою статті 153 ЦПК України, залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 89, 149-159 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення її позову до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя – задовольнити.

Накласти арешт на двокімнатну квартиру, загальною площею 68,89 кв.м. № 86 в будинку за № 26 – А, розташованому по вулиці Академіка Корольова в місті Одеса.

Заборонити Державним реєстраторам, іншим реєстраторам речових прав на нерухоме майно здійснювати будь-які дії щодо внесення (виключення, припинення) записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також заборонити будь-яким особам вчиняти правочини щодо відчуження, передання в іпотеку, оренду, вносити зміни вже до укладення правочинів, а також вчиняти інші дії, спрямовані на відчуження квартири № 86 в будинку за № 26-А, розташованому по вул. Академіка Корольова у м. Одесі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Ухвала надсилається до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складання.

З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.

Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Роз’яснити відповідачу та іншим особам, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, їх право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.

Роз’яснити учасникам справи можливість суду допустити заміну одного заходу забезпечення позову іншим за клопотанням учасника справи.

Заходи забезпечення позову можуть бути скасовані Київським районним судом м. Одеси, як судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Літвінова І. А.