Рішення № 76171690, 30.08.2018, Київський районний суд м. Полтави

Київський районний суд м. Полтави

Справа № 552/3809/18

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м у к р а ї н и

30 серпня 2018 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючий суддя Яковенко Н.Л.,

секретар судового засідання Кондра Ю.Ю.,

за участю

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Полтава в порядку загального позовного провадження цивільну справу № 552/3809/18 за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, ОСОБА_2 загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 03 липня 2018 року звернувся в Київський районний суд м. Полтави з позовом до відповідачів виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради, Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області, ОСОБА_2 загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я.

За текстом позовної заяви, посилаючись на норми ст. ст. 23, 1193, 1195, 1197 ЦК України просив суд відшкодувати за рахунок відповідачів 3 977 780 грн. моральних і матеріальних втрат, завданих злочином на виробництві за рахунок відповідачів. Просить також зобов’язати відповідачів проводити щомісячні виплати з розрахунку п’ятикратного мінімального заробітку.

Згідно з ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 04 липня 2018 року відкрито провадження в справі за позовом ОСОБА_1 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого судового засідання на 20 серпня 2018 року.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 20 серпня 2018 року закрито підготовче провадження в даній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 серпня 2018 року.

В судовому засіданні з розгляду справи по суті позивач ОСОБА_1 повністю підтримав свої позовні вимоги.

Надаючи обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що даний позов ним заявлено у зв’язку з помилкою, яка була допущена Октябрським районним судом м. Полтави під час вирішення його цивільного позову про відшкодування шкоди в межах кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_3. Вказував, що не погоджується з судовими рішеннями, які були ухвалені судами різних інстанцій в справах за його участю. Відповідачами в даній справі є виконком Київської районної в м. Полтаві ради, КП «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради, Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області, Полтавське об’єднане управління ПФ України Полтавської області, ОСОБА_2 загін спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області саме тому, що до зазначених органів неодноразово звертався, але отримував роз’яснення про необхідність звернення до суду за захистом своїх прав.

Відповідачі в судове засідання своїх представників не направили, подавали до суду відзиви на позовну заяву, просили проводити розгляд справи без участі їх представників.

Суд, заслухавши позивача, розглянувши матеріали позовної заяви та інші заяви по суті справи, дослідивши зібрані в справі докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 20 липня 2004 року близько 1 голини 50 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем ВАЗ-21099, державний номер НОМЕР_1, в стані алкогольного сп’яніння, рухаючись по вул. Ціолковського від вул. Алмазної в напрямку вул. Грушевського в м. Полтаві на нерегульованому перехресті нерівнозначних доріг Грушевського-Ціолковського, не виконавши вимоги дорожнього знака 2.1. «Дати дорогу», не надавши перевагу в русі, виїхав на вищевказане перехрестя та допустив зіткнення з автомобілем УАЗ-469, державний номер 1378Ч1 під керуванням ОСОБА_1, який рухався по вул. Грушевського від вул. Калініна в напрямку вул. Красіна в м. Полтаві. В результаті зіткнення автомобілів ОСОБА_1 отримав середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження по ознаці тривалого розладу здоров’я.

Дані обставини встановлені вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2005 року, який в цій частині вступив в законну силу.

На час вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивач ОСОБА_4 перебував в трудових відносинах з Східним регіональним спеціальним (воєнізованим) аварійно-рятувальним загоном Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України.

Вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 29 червня 2005 року також було вирішено питання щодо відшкодування ОСОБА_3 ОСОБА_1 моральної шкоди.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 17 серпня 2005 року збільшено розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1, стягнуто моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Також встановлено, що актом спеціального розслідування групового нещасного випадку, що стався 20 липня 2004 року у Східному регіональному спеціальному (воєнізованому) аварійно-рятувальному загоні Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України від 05 серпня 2004 року № 14 визнано нещасний випадок з ОСОБА_1 як нещасний випадок на виробництві зі складанням акту за формою Н-1.

Позивач ОСОБА_1 був оглянутий обласною МСЕК № 1 27 січня 2005 року на підставі направлення МСЕК ф.008/о, оформленого 4 МКЛ м. Полтави від 11 січня 2005 року; акту про нещасний випадок на виробництві № 14 ф. Н-1 від 05 серпня 2004 року; направлення адміністрації для встановлення ступеню втрати професійної працездатності (Східний регіональний спеціальний (воєнізований) аварійно-рятувальний загін від 13 грудня 2004 року № 04/4112).

За висновком МСЕК від 27 січня 2005 року ОСОБА_1 встановлено стійку втрату працездатності 15 % безстроково.

Як встановлено судом, зазначене рішення позивачем не оскаржувалося та не є предметом оскарження в даній справі.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1, незважаючи на неодноразові рекомендації, не звертався до лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання для розгляду питання наявності підстав для направлення на МСЕК.

Дослідженими в справі доказами повністю спростоване твердження позивача ОСОБА_1 на наявність встановленої йому стійкої страти працездатності 50 % та 100 %, на чому він наголошував в судовому засіданні.

Також встановлено, що ОСОБА_1 як потерпілий внаслідок нещасного випадку на виробництві, з 2005 року перебуває на обліку як одержувач щомісячних страхових виплат у відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань у м. Полтаві, правонаступником якого є Управління виконавчої дирекції Фонду у Полтавській області. Щомісячні страхові виплати позивачу ОСОБА_1 призначені та виплачуються в повному обсязі з 27 січня 2005 року виходячи з 15 % втрати працездатності та відповідного розміру середнього заробітку.

Окрім того, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Полтавському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Полтавської області, первинно йому призначено пенсію з урахуванням стажу роботи 36 років 7 днів, отримує пенсію за віком, ні особисто ні через представників не звертався до управління з заявою про перехід на інший вид пенсії.

Правила застосування одного із найрозповсюдженіших способів захисту цивільних прав - відшкодування збитків, а також інших способів відшкодування майнової шкоди визначає стаття 22 ЦК України, згідно з якою особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Саме нормами цивільного законодавства щодо відшкодування шкоди позивач обґрунтовує свої позовні вимоги.

Разом з тим, як встановлено судом, вимоги позивача ОСОБА_1 про відшкодування завданої шкоди неодноразово були предметом судового розгляду.

Зокрема, рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 25 вересня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2008 року, в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтаві про стягнення майнової та моральної шкоди відмовлено.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 липня 2008 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 10 грудня 2008 року, в задоволенні позову ОСОБА_1 до державного підприємства Спеціальна воєнізована аварійно-рятувальна частина «Державної спеціалізованої (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м. Полтаві про стягнення заборгованості з заробітної плати, компенсаційних виплат, майнової та моральної шкоди відмовлено.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги в судовому засіданні, позивач ОСОБА_1 фактично не погоджується з судовими рішеннями, ухваленими судами різних інстанцій в справах за його позовами щодо відшкодування шкоди, які набрали чинності, та не можуть бути предметом перегляду в даній справі.

Також судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_2 загоном спеціального призначення ГУ державної служби України з НС у Полтавській області в повному обсязі виконано обов’язки роботодавця при настанні нещасного випадку з ОСОБА_1

Даний відповідач прав позивача не порушував, відповідно, збитків не завдавав.

В жодні правовідносини з виконавчим комітетом Київської районної в м. Полтаві ради позивач не вступав, зазначений відповідач не порушував прав позивача.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, що затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 3 грудня 2009 р. N 1317.

Згідно з п. п. 23., 24. зазначеного Положення у разі незгоди з рішенням районної, міжрайонної, міської комісії хворий, потерпілий від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання або інвалід має право подати протягом місяця після одержання висновку комісії письмову заяву до Кримської республіканської, обласної, Київської та Севастопольської центральних міських комісій або до комісії, в якій він проходив огляд, чи до відповідного управління охорони здоров'я. Комісія, що проводила огляд, або управління охорони здоров'я надсилає у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії, яка протягом місяця з дня подання зазначених документів проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення. Рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

Як встановлено судом, позивач ОСОБА_1 в порядку, передбаченому вищезазначеним Положення своїм правом не скористався та за умови погіршення стану здоров’я не звертався до лікувально-профілактичного закладу за місцем проживання з питання наявності підстав для направлення на МСЕК.

Відповідно, Комунальне підприємство «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради жодних прав позивача не порушувало.

Дослідними в справі доказами також не встановлено протиправність дій відповідачів, тому суд, вирішуючи справу в межах заявлених позовних вимог, приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є повністю безпідставними та не підлягають задоволенню.

Позивачем при зверненні до суду судовий збір не сплачувався, тому судові витрати за розгляд справи судом слід віднести за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 264, 265 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (місце проживання 36023, м. Полтава, Ціолковського, 51, кв. 34) до виконавчого комітету Київської районної в м. Полтаві ради (місцезнаходження 36014, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 1/2), Комунального підприємства «Полтавський обласний центр медико-соціальної експертизи» Полтавської обласної ради (місцезнаходження 36011, м. Полтава, вул. Миколи Дмитрієва, 7, ІКЮО 41467163), Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Полтавській області (місцезнаходження 36011, м. Полтава, вул. Гоголя, 34, код 41819427), Полтавського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (місцезнаходження 36040, м. Полтава, вул. Івана Мазепи, 30, код ЄДРПОУ 40383769), ОСОБА_2 загону спеціального призначення Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Полтавській області (місцезнаходження 36007, м. Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 53, код ЄДРПОУ 08804689) про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров’я відмовити.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області через Київський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2018 року.

Головуючий суддя /підпис/ ОСОБА_5

Суддя Н.Л.Яковенко

30.08.2018