Рішення № 76171397, 30.08.2018, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/731/18

Провадження № 2/525/274/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30.08.2018 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого судді - Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши на підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що поданий її представником по довіреності ОСОБА_2 до Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області та Матяшівської сільської Великобагачанського району Полтавської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що за життя її покійна тітка – ОСОБА_3, який померла 07.02.2014 року, володіла на праві приватної власності двома земельними ділянками площею відповідно 2,1626 га та 1,6028 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району та згідно з розпорядженням голови Великобагачанської райдержадміністрації від 17.03.2011 року №90 мала право на виготовлення державного акта на земельну ділянку площею 0,6382 га, призначення – кормові угіддя, яка розташована на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району, але за життя правовстановлюючий документ виготовити не встигла.

Позивач вказує, що на ім’я ОСОБА_3 видавався сертифікат на право на земельну частку (пай) площею 4,92 умовних кадастрових гектари серія ПЛ №0053438, про що в книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видавався Великобагачанською райдержадміністрацією КСП «Світанок» Великобагачанського району зроблено запис за №488 від 26.12.1996 року. Сертифікат був виданий на підставі розпорядження голови Великобагачанської райдержадміністрації №359 від 16.12.1996 року. При паюванні бувшого КСП «Світанок» на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району розпайовувались окремо рілля і окремо кормові угіддя. На ріллю ОСОБА_3 оформила державні акти на земельні ділянки, а на кормові угіддя, які входили в земельну частку (пай) в розмірі 0,9479 умовних кадастрових гектари померла ОСОБА_3 за життя не отримала державного акту.

Як зазначає позивач, згідно з заповітом, посвідченим Матяшівською сільською радою Великобагачанського району Полтавської області 06.08.2008 року, зареєстрованим у реєстрі за №682, після смерті 07.02.2014 року її тітки ОСОБА_3 вона прийняла спадщину на все її майно. За заявою позивача по справі було відкрито спадкову справу №173-2014 в приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4

Позивач вказує, що 26.08.2014 року їй були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки площею 2,1626 га та площею 1,6028 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району. Як зазначає позивач, вона 01.06.2018 року звернулась з заявою до приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 з проханням оформити та видати їй свідоцтва про спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,6382 га, на яку її покійна тітка за життя мала право, але не встигла оформити державний акт на цю земельну ділянку.

Приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 постановою від 05.06.2018 року їй, ОСОБА_1, було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,6382 га, що розташована на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району після померлої 07.02.2014 року її тітки ОСОБА_3 у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний об’єкт нерухомого майна.

Земельна частка (пай) щодо кормових угідь відповідно до архівного витягу з розпорядження голови Великобагачанської РДА від 17.03.2011 року №90 складала 0,9479 умовних кадастрових гектарів.

Позивач стверджує, що сертифікат на земельну ділянку частку (пай) на кормові угіддя у неї відсутній, так як замість нього її покійній тітці були видані два державні акти на дві земельні ділянки площею 2,1626 га та площею 1,6028 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району. Усунути зазначені недоліки в позасудовому порядку в даний час неможливо, так як цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті, до того ж видача державних актів на право власності на земельні ділянки відмінена, в зв’язку з цим він змушений звернутись до суду з даною позовною заявою.

Посилаючись на вищевказані обставини, позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просила суд визнати за нею, ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом, що прийняла спадщину після померлої 07 лютого 2014 року тітки ОСОБА_3, останнім місцем проживання якої було с. Матяшівка, вул. Гоголя, буд.14 «А» Великобагачанського району Полтавської області, право на земельну частку (пай) розміром 0,9479 умовних кадастрових гектарів (кормові угіддя) в межах реформованого КСП «Світанок» на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району, що належала ОСОБА_3, на підставі сертифікату серії ПЛ №0053438 на право на земельну частку (пай), зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за №488 26 грудня 1996 року, виданого на підставі розпорядження голови Великобагачанської райдержадміністрації №359 від 16.12.1996 року (а.с.а.с.2-4).

Ухвалою суду від 21.06.2018 року було відкрито загальне позовне провадження і підготовче засідання призначено на 09.08.2018 року, яке було перенесено на 30.08.2018 року; цією ухвалою вирішено витребувати відомості про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 (а.с.25).

До проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідачів у справі Великобагачанської райдержадміністрації та Матяшівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області до суду надійшли листи про визнання позову та про розгляд справи у відсутність їх представників (а.с.а.с.45,57). Третя особа у справі належним чином сповіщена про день і час розгляду справи, неявка представника третьої особи не є перешкодою для розгляду справи. Від представника позивача надійшла письмова заява про підтримання заявленого позову та про розгляд справи у відсутність сторони позивача (а.с.47).

У зв’язку з викладеним, суд вирішив за можливе розглянути справу в судовому засіданні 30.08.2018 року у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1, що поданий її представником по довіреності ОСОБА_2 до Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області та Матяшівської сільської Великобагачанського району Полтавської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні – це певна річ (об’єкт), щодо якої виник спір.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що тітка позивача по справі ОСОБА_1 (до укладення шлюбу ОСОБА_3) Н.Г. (а.с.а.с.11,12) громадянка ОСОБА_3, останнім постійним місцем проживання та реєстрації якої було с. Матяшівка Великобагачанського району Полтавської області, померла 07.02.2014 року (а.с.6).

З свідоцтв про право на спадщину за заповітом від 26.08.2014 року, посвідчених приватним нотаріусом ОСОБА_4, ОСОБА_1 були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки площею 2,1626 га та площею 1,6028 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, які розташовані на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району (а.с.а.с.7-8,9-10).

З довідки, виданої виконкомом Матяшівської сільської ради №213 від 08.06.2018 року вбачається, що гр. ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 07.02.2014 року,на день своєї смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_2 «А» Великобагачанського району Полтавської області (а.с.13).

01.06.2018 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 з проханням оформити та видати йому свідоцтва про спадщину за заповітом на земельну ділянку площею 0,6382 га, на яку її покійна тітка за життя мала право, але не встигла оформити державний акт на цю земельну ділянку (а.с.14).

Приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 постановою від 05.06.2018 року ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку площею 0,6382 га, що розташована на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району після померлої 07.02.2014 року її тітки ОСОБА_3 у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на вказаний об’єкт нерухомого майна (а.с.15).

Земельна частка (пай) щодо кормових угідь відповідно до архівного витягу з розпорядження голови Великобагачанської райдержадміністрації від 17.03.2011 року №90 складала 0,9479 умовних кадастрових гектарів (а.с.16).

Як вбачається з листа Відділу у Великобагачанському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №1025/102-18 від 01.06.2018 року гр. ОСОБА_3 згідно книги реєстрації сертифікатів на право на земельну частку (пай), що видаються Великобагачанською райдержадміністрацією КСП «Світанок» Великобагачанського району, отримувала сертифікат на право на земельну частку (пай) серії ПЛ №0053438, виданий Великобагачанською РДА на підставі рішення від 16.12.1996 року №359, зареєстрований в книзі реєстрації сертифікатів 26.12.1996 року за №488. Цей сертифікат було повернуто до відділу після видачі ОСОБА_3 державних актів про право власності на земельні ділянки (ріллю) (а.с.а.с.17,18).

Як вбачається з листа Відділу у Великобагачанському районі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області №1058/102-18 від 08.06.2018 року грошова оцінка земельної ділянки земельної частки (паю) (кормові угіддя) по бувшому КСП «Світанок» на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району відповідно до розпорядження голови Великобагачанської РДА №90 від 17.03.2011 року становить 2239,60 грн. з коефіцієнтом індексації 2,623. Станом на 08.06.2018 року становить: кормові угіддя – 4095,31 грн. з урахованими коефіцієнтами індексації 2,623. Станом на 08.06.2018 року становить: кормові угіддя – 4095,31 грн. з урахованими коефіцієнтами індексації 4,7964. Загальна грошова оцінка земельної ділянки складає 4095,31 грн. (а.с.19).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

З повідомлення приватного нотаріуса Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_4 №862/01-16 від 02.07.2018 року, Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину), Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та копії документів зі спадкової справи вбачається, що після померлої 07.02.2014 року ОСОБА_3, останнє місце проживання якої с. Матяшівка Великобагачанського району, заяву про прийняття спадщини по заповіту посвідченому виконавчим комітетом Матяшівської сільської ради Великобагачанського району 06.08.2008 року, зареєстрованого у реєстрі за №682 подала ОСОБА_1 Інших заяв про прийняття/відмову від прийняття спадщини не надходило, та відсутні претензії кредиторів. Свідоцтво про право на спадщину видано 26.08.2014 року (а.с.а.с.38-44).

За загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини; спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою; для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220,1222,1270 ЦК України).

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).

Таким чином, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов’язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 ст.1268 ЦК).

Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що спадкоємець за заповітом після померлої ОСОБА_3 – ОСОБА_1, яка у встановленому порядку прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3, але у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документа на право приватної власності на землю на ім’я ОСОБА_3, який позивач повинна подати нотаріусу для видачі ним позивачу свідоцтва про право на спадщину, не може в даний час отримати свідоцтво про право на спадщину, яка розташована на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, що належала померлій ОСОБА_3 При цьому, відповідно до ч.4 ст.25 ЦК України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється з моменту її смерті.

Отже, проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, з урахуванням принципу юридичної визначеності та підстав відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, що викладені в постанові від 05.06.2018 року, з урахуванням визнання відповідачами заявлених позовних вимог позивача, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення заявленого ОСОБА_1 позову про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування в межах заявлених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.15,16,1216-1218,1261,1268,1269,1297 ЦК України, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,197,200,206,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, що поданий її представником по довіреності ОСОБА_2 до Великобагачанської районної державної адміністрації Полтавської області та Матяшівської сільської Великобагачанського району Полтавської області, третя особа Головне управління Держгеокадастру в Полтавській області про визнання права на земельну частку (пай) в порядку спадкування задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, як за спадкоємцем за заповітом, що прийняла спадщину після померлої 07 лютого 2014 року тітки ОСОБА_3, останнім місцем проживання якої було с. Матяшівка, вул. Гоголя, буд.14 «А» Великобагачанського району Полтавської області, право на земельну частку (пай) розміром 0,9479 умовних кадастрових гектарів (кормові угіддя) в межах реформованого КСП «Світанок» на території Матяшівської сільської ради Великобагачанського району, що належала ОСОБА_3 на підставі сертифікату серії ПЛ №0053438 на право на земельну частку (пай), зареєстрованого в книзі реєстрації сертифікатів за №488 26 грудня 1996 року, виданого на підставі розпорядження голови Великобагачанської райдержадміністрації №359 від 16.12.1996 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; представник позивача ОСОБА_2, місце знаходження селище ОСОБА_5, АДРЕСА_1; відповідачі: Великобагачанська райдержадміністрація Полтавської області, місце знаходження сел. Велика Багачка, вул. Шевченка, 73 Полтавської області; Матяшівська сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження с. Матяшівка, вул. Пушкіна, 1 Великобагачанського району Полтавської області; третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Головне управління Держгеокадастру у Полтавській області, місце знаходження м. Полтава, вул. Уютна, 23.

Суддя В.В.Хоролець