Рішення № 76171316, 31.08.2018, Великобагачанський районний суд Полтавської області

Справа № 525/778/18

Провадження № 2/525/283/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2018 Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Хоролець В.В., при секретарі Пилипенко П.І., розглянувши на підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в селищі Велика Багачка Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування, -

в с т а н о в и в:

З позову ОСОБА_1 вбачається, що 18 листопада 2017 року померла її мати ОСОБА_4, останнім місцем реєстрації та проживання якої було с. Коноплянка, вул. Шевченка, 4 Великобагачанського району Полтавської області, проживала одна. До складу спадкового майна, поряд з іншим, увійшов житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: с. Коноплянка, вул. Шевченка, 4 Великобагачанського району Полтавської області та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. – А-1), літньої кухні (літ. – Б), літньої кухні (літ. – б), сараю (літ. – В), погреба (літ. – в), сараю (літ. – в-1), гаража (літ. – Г), вбиральні (літ. – Ж), сараю (літ.-З), сараю (літ.-К), лазні (літ. – Л), гаража (літ.-М). Як вказує позивач, що даний житловий будинок з господарськими будівлями відповідно до погосподарської книги рахувався на момент смерті за ОСОБА_4. Відповідно до рішення 19 сесії 5 скликання ОСОБА_2 сільської ради від 13.08.2009 року було проведено впорядкування адресного господарства та вулиця Лісна, будинок №5, де проживала її мати, перейменовано на вулицю Шевченка, будинок №4.

Позивач стверджує, що також її матері передавалась у власність земельна ділянка для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями площею 0,2337 га рішенням 4 сесії 5 скликання ОСОБА_2 сільської ради від 06.10.2006 року. За життя її мати правовстановлюючих документів на житловий будинок з господарськими будівлями не виготовила.

Як зазначає позивач, вона є спадкоємцем за заповітом, який був складений її матір’ю за життя 20.03.2017 року та посвідчений на дому в с. Коноплянка секретарем Білоцерківської сільської ради, відповідно до якого житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Коноплянка, вул. Шевченка, 4 Великобагачанського району Полтавської області, та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями вона заповіла їй, ОСОБА_1 та ОСОБА_5 (онуку позивачки ОСОБА_1М.) в рівних долях. Він від прийняття спадщини відмовився на її користь. Все інше майно в цьому ж заповіті вона заповіла ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (яка спадщини не приймала). Тобто, на житловий будинок з господарськими будівлями інших спадкоємців, які б прийняли спадщину, немає.

Позивач вказує, що коли вона звернулась до приватного нотаріуса Великобагачанського нотаріального округу із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, то нотаріус відмовила їй у зв’язку з тим, що на житловий будинок немає свідоцтва про право власності.

Посилаючись на вищевказані обставини та на те, що в позасудовому порядку отримати правовстановлюючі документи на спадкове майно (житловий будинок з господарськими будівлями) не можливо, так як на померлого документи не видаються, позивач змушений звернутися до суду з відповідним позовом (а.с.а.с.2-3).

До проведення підготовчого судового засідання у справі від відповідача у справі ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області до суду надійшов лист №489/02-21 від 05.07.2018 року та №626/02-20 від 22.08.2018 року про те, що даний відповідач визнає заявлені позовні вимоги позивача і просить провести відповідне засідання у відсутність представника даної сільської ради (а.с.40,48). Третя особа у справі повідомлялася про день і час проведення підготовчого засідання, неявка третьої особи не є перешкодою для розгляду справи.

Від представника позивача 31.08.2018 року до суду надійшла заява про підтримання заявлених позовних вимог та про розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв’язку з викладеним, суд вирішив за можливе розглянути справу в судовому засіданні 31.08.2018 року у відсутність учасників справи, на підставі наявних у справі доказів, з урахуванням норм ст.247 ЦПК України та Рішення Конституційного Суду України №16-рп/2011 від 08.12.2011 року (справа про фіксування судового процесу технічними засобами).

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Згідно ч.4 цієї статті, ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі, зокрема, визнання позову, проводиться в порядку, встановленому статтями 206,207 цього Кодексу.

За нормою ч.1 ст.206 ЦПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Відповідач у справі має право визнати позов на будь-якій стадії судового процесу (п.1 ч.2 ст.49 ЦПК України). Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши та проаналізувавши матеріали справи і давши їм належну оцінку, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч.1 ст.12 ЦПК України).

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст.13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства), суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

У розумінні цивільно-процесуального закону предмет позову – це матеріально-правова вимога позивача, стосовно якої він просить ухвалити рішення, у матеріальному розумінні – це певна річ (об’єкт), щодо якої виник спір.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка на момент смерті була зареєстрована та проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.а.с.7,8) померла 18.11.2017 року, про що виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області видано свідоцтво про смерть (а.с.5).

З заповіту від 20.03.2016 року, реєстровий номер 35, який був складений ОСОБА_4 за життя 20.03.2017 року та посвідчений секретарем Білоцерківської сільської ради, відповідно до якого, зокрема, житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться в с. Коноплянка, вул. Шевченка, 4 Великобагачанського району Полтавської області, та земельну ділянку для обслуговування житлового будинку з господарськими будівлями вона заповіла ОСОБА_1 та ОСОБА_5 в рівних долях. Він від прийняття спадщини відмовився на її користь. Все інше майно в цьому ж заповіті вона заповіла ОСОБА_6 та ОСОБА_7 (а.с.6).

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи (ст.76 ЦПК України).

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.2 ст.77 ЦПК України).

Частиною 1 ст.81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до частин 5,6 ст.81 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно довідки №564 від 04.04.2018 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що померла ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, на день смерті 18.11.2017 року була зареєстрована і проживала за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2; разом з нею в домогосподарстві ніхто не був зареєстрований та не проживав (а.с.7).

Згідно довідки №565 від 04.04.2018 року, виданої виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області вбачається, що відповідно до рішення 19 сесії 5 скликання ОСОБА_2 сільської ради від 13.08.2009 року було проведено впорядкування адресного господарства та вулиця Лісна, будинок №5, де проживала її мати, перейменовано на вулицю Шевченка, будинок №4 (а.с.8).

Згідно копії Державного акта на право власності на земельну ділянку від 29.05.2007 року ОСОБА_4 передавалась у власність земельна ділянка для обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,2337 га рішенням 4 сесії 5 скликання ОСОБА_2 сільської ради від 06.10.2006 року (а.с.9).

Домоволодіння по вулиці Шевченка, 4 в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. – А-1), літньої кухні (літ. – Б), літньої кухні (літ. – б), сараю (літ. – В), погреба (літ. – в), сараю (літ. – в-1), гаража (літ. – Г), вбиральні (літ. – Ж), сараю (літ.-З), сараю (літ.-К), лазні (літ. – Л), гаража (літ.-М) (а.с.а.с.10-12). З висновку про вартість об’єкта нерухомості вбачається, що оціночна вартість домоволодіння по вулиці Шевченка, 4 в с. Коноплянка Великобагачанського району Полтавської області складає 99000 (а.с.13).

З листа Полтавського БТІ «Інвентаризатор» від 04.04.2018 року №8,8-142 вбачається, що у відповідності до матеріалів Полтавського БТІ «Інвентаризатор» реєстрація права власності на житловий будинок станом на лютий місяць 2004 року за адресою: с. Коноплянка, вул. Шевченка, 4 Великобагачанського району Полтавської області не проводилась (а.с.14).

Постановою від 23.05.2018 року приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_8 позивачу ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок в с. Коноплянка, вул. Шевченка, 4 Великобагачанського району Полтавської області у зв’язку з відсутністю у позивача правовстановлюючого документа на даний житловий будинок (а.с.15).

З повідомлення приватним нотаріусом Великобагачанського районного нотаріального округу ОСОБА_8 №860/01-16 від 02.07.2018 року, з Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) та Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) та копій документів зі спадкової справи вбачається, що спадкова справа після померлої 18.11.2017 року ОСОБА_4, останнє місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2, заяви про прийняття спадщини по заповіту, посвідченому виконавчим комітетом ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району 20.03.2017 року, зареєстрованого у реєстрі за №35 подали ОСОБА_1 та ОСОБА_3 Інші спадкоємці по заповіту – ОСОБА_5 від прийняття спадщини відмовився на користь ОСОБА_1, а ОСОБА_7 заяву про прийняття спадщини не подавала. Інших заяв про прийняття/відмову від прийняття спадщини не надходило та відсутні претензії кредиторів. Свідоцтва про право на спадщину не видавались (а.с.а.с.29-37).

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов’язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися на момент його смерті.

Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.ч.1,2 ст.1220 ЦК України).

У відповідності до вимог ч.1 ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (ч.5 цієї статті).

Відповідно до ч.1 ст.1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов’язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч.1 ст.1297 ЦК України).

Відповідно до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якою встановлено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами загального провадження.

Отже, з досліджених матеріалів справи вбачається, що спадкоємцем за заповітом після померлої 18.11.2017 року ОСОБА_4 (щодо житлового будинку з надвірними будівлями, земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та для ведення особистого селянського господарства) є позивач у справі ОСОБА_1, яка прийняла спадщину, однак в даний час, з урахуванням підстав відмови нотаріуса у видачі відповідного свідоцтва про право на спадщину (у зв’язку з відсутністю правовстановлюючого документу на житловий будинок), позивач ОСОБА_1 не може оформити своє право на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, тому змушена звернутися до суду з відповідним позовом.

Статтею 55 Конституції України установлено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Аналогічні положення містяться у ч.1 ст.15 ЦК України та ст.4 ЦПК України.

Суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (ст.4 ЦПК).

Зі змісту п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» вбачається, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності та того, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказав Верховний Суд України у своїй постанові від 10.02.2016 року у справі №6-2124цс15, оскільки відповідно до ст.328 ЦК України набуття права власності – це певний юридичний склад, з яким закон пов’язує виникнення у особи суб’єктивного права власності на певні об’єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен установити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб особа набула право власності на відповідний об’єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному ст.392 цього Кодексу.

Також, у постанові від 23.12.2014 року у справі №3-199гс14 Верховний Суд України зазначив, що за змістом ст.392 ЦК України, позов про визнання права власності на майно подається власником тоді, коли в інший спосіб виникають сумніви щодо належності йому цього майна, коли позивач не може реалізувати своє право власності через наявність таких сумнівів чи внаслідок втрати правоустановчого документу. При цьому, передумовою для застосування положень ст.392 ЦК України є відсутність іншого, крім зазначеного, шляху для відновлення порушеного права.

Проаналізувавши відповідне законодавство, що регулює сферу суспільних відносин в частині виниклих спірних правовідносин, з урахуванням наявних доказів по справі та подальшого належного виконання судового рішення, визнання відповідачем позову, виходячи з підстав, які викладені нотаріусом у постанові про відмову у вчиненні відповідної нотаріальної дії, з урахуванням принципу юридичної визначеності та враховуючи вищевказану практику Верховного Суду України щодо права власності, суд приходить до висновку, що є передбачені законом підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.55 Конституції України, ст.ст.15,16,328,392,1216-1218,1220,1261,1296,1297 ЦК України, ст.ст.4,11,12,13,76-80,81,83,197,200,206,247,259,263-265,272-273 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог ОСОБА_3 про визнання права власності на житловий будинок з господарськими будівлями в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати, що визнати що на момент смерті ОСОБА_4, яка померла 18.11.2017 року, їй належав на праві власності житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: с. Коноплянка, вул. Шевченка, 4 Великобагачанського району Полтавської області та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. – А-1), літньої кухні (літ. – Б), літньої кухні (літ. – б), сараю (літ. – В), погреба (літ. – в), сараю (літ. – в-1), гаража (літ. – Г), вбиральні (літ. – Ж), сараю (літ.-З), сараю (літ.-К), лазні (літ. – Л), гаража (літ.-М).

В порядку спадкування, визнати за ОСОБА_1 як за спадкоємцем за заповітом після смерті 18.11.2017 року ОСОБА_4, право власності на житловий будинок з господарськими будівлями, який знаходиться за адресою: с. Коноплянка, вул. Шевченка, 4 Великобагачанського району Полтавської області та складається в цілому відповідно до технічного паспорта з житлового будинку (літ. – А-1), літньої кухні (літ. – Б), літньої кухні (літ. – б), сараю (літ. – В), погреба (літ. – в), сараю (літ. – в-1), гаража (літ. – Г), вбиральні (літ. – Ж), сараю (літ.-З), сараю (літ.-К), лазні (літ. – Л), гаража (літ.-М).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до пп.15.5 п.15 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

На виконання п.4 ч.5 ст.265 ЦПК України судом зазначається повне найменування сторін: позивач ОСОБА_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серія СН №686739, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; представник позивача адвокат ОСОБА_9, місце знаходження селище ОСОБА_10, вулиця Каштанова, 20 Полтавської області; відповідач ОСОБА_2 сільська рада Великобагачанського району Полтавської області, місце знаходження с. Білоцерківка, вул. Першотравнева, 9 Великобагачанського району Полтавської області, код ЄДРПОУ 40202143; третя особа ОСОБА_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_5.

Суддя В.В.Хоролець