Постанова № 76170236, 20.08.2018, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 444/2058/17 Головуючий у 1 інстанції: Зеліско Р.Й.

Провадження № 22-ц/783/677/18 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1О.

Категорія: 47

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 серпня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді: Шеремети Н.О.

суддів: Ванівського О.М., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника скаргою Головного управління

Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 – ОСОБА_9

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Держгеокадастру у Львівській області на рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_3 Б, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 звернулися в суд з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, треті особи Фермерське господарство "Хутірець", Боянецька сільська рада Жовківського району Львівської області про визнання відмови протиправною та зобов'язання передати безоплатно у власність земельні ділянки.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково, а саме визнано незаконною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.07.2017 №27-13-0.31-10271/2-17 членам Фермерського господарства "Хутірець", а саме ОСОБА_3 Б, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо приватизації земель та зобов'язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання членів Фермерського господарства "Хутірець", а саме ОСОБА_3 Б, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 від 13.07.2017 року, а саме про передачу у власність: ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0010, ОСОБА_4 земельної ділянки площею2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0011), ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0012, ОСОБА_6 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0013), ОСОБА_7 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0014), ОСОБА_8 земельної ділянки площею 2,5847 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0015).

Рішення суду в апеляційному порядку оскаржило Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, вважає, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. В апеляційній скарзі зазначає, що члени фермерського господарства звернулися до відповідача з клопотанням про передачу у власність зазначених земельних ділянок, які перебувають у користуванні фермерського господарства, але їм було правомірно відмовлено у цьому, оскільки земельна ділянка загальною площею 15,5847 га, кадастровий номер 4622780400:09:000:0011 передана за договором оренди фермерському господарству «Хутірець» на строк 7 років. ОСОБА_2 того, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою затверджено стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, а саме на те, що згадана стратегія передбачає формування переліку земельних ділянок та визнання площі земельних ділянок, які можуть надаватися в межах норм безоплатної приватизації на території відповідної області, за формулою, відповідно до якої у власність передається не більше 25% від розміру проданих земельних ділянок на конкурентних засадах (торгах) за попередній квартал. На офіційному веб-сайті Головного управління Держгеокадастру у Львівській області опубліковано інформацію про перелік земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у III кварталі 2017 року і пропонована позивачами до відведення земельна ділянка в даному переліку відсутня.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційної скарги, заперечення представника ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 - ОСОБА_9 щодо задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що така підлягає до часткового задоволення з врахуванням наступного.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Так, за положеннями ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обовязків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч. 1 ст. 82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Задовольняючи позовну вимогу про визнання незаконною відмови Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.07.2017 №27-13-0.31-10271/2-17 членам Фермерського господарства "Хутірець", а саме ОСОБА_3 Б, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 у наданні дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо приватизації земель, суд першої інстанції виходив з того, що підставами відмови відповідно до статті 118 ЗК України можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, а відтак такі підстави відмови, які зазначені у відмові Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 27.07.2017 №27-13-0.31-10271/2-17, є незаконними.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

ОСОБА_3 Б, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_6 є членами фермерського господарства "Хутірець", яке знаходиться за адресою с. Боянець, Жовківського району Львівської області, головою якого є ОСОБА_3

Згідно з договором оренди землі від 25.08.2016 року, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області та ОСОБА_3, на підставі протоколу земельних торгів у формі аукціону з продажу права оренди земельної ділянки від 25.08.2016 року № 256,ОСОБА_3 передано в строкове, платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 15,5847 га, кадастровий номер земельної ділянки 4622780400:09:000:0011 на території Боянецької сільської ради за межами населеного пункту Жовківського району Львівської області.

Відповідно до наказу відповідача, Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, № 13-56/16-17-СГ від 16.01.2017 року, затверджено документацію із землеустрою щодо поділу вказаної вище земельної ділянки на земельні ділянки з кадастровими номерами 4622780400:09:000:0010, 4622780400:09:000:0011, 4622780400:09:000:0012 4622780400:09:000:0013, 4622780400:09:000:0014, 4622780400:09:000:0015.

11.04.2017 року відповідачем було видано наказ про внесення змін до договору оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності від 25.08.2016 року БН, де вказано про оренду 6 (шести) земельних ділянок з окремими кадастровими номерами, які наведено вище та змінено орендаря із ОСОБА_3 Б на голову фермерського господарства «Хутірець» ОСОБА_3

Рішенням установчих загальних зборів Фермерського господарства "Хутірець" від 14.03.2017 року вирішено створити ФГ "Хутірець" на базі земель, які знаходяться в користуванні на підставі договору оренди землі сільськогосподарського призначення від 25.08.2016 року укладеного на 7 років з Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області, на земельній ділянці розташована на території Боянецької сільської ради Жовківського району Львівської області, кадастровий номер земельної ділянки 4622780400:09:000:0011, загальною площею 15,5847 га, яка поділена на шість земельних ділянок згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.01.2017 року № 13-56/16-17-СГ.

Додатковою угодою до договору оренди землі від 25.08.2016 року (державна реєстрація від 07.10.2016 року №16872567) від 20.04.2017 року внесено зміни до договору оренди, замінено орендаря «Скрипа Ярослава Богдановича» на «Голова фермерського господарства «Хутірець» ОСОБА_3»; змінено цільове призначення орендованої земельної ділянки на земельну ділянку для ведення фермерського господарства; змінено та зазначено нові кадастрові номера шести земельних ділянок, які сформовані на основі поділу орендованої ОСОБА_3 земельної ділянки 4622780400:09:000:0008 згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 16.01.2017 року №13-56/16-17-СГ»,

Загальні збори Фермерського господарства "Хутірець" 11.05.2017 року вирішили провести приватизацію земельних ділянок у розмірі: ОСОБА_3 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0010, ОСОБА_4 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0011), ОСОБА_5 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0012, ОСОБА_6 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0013), ОСОБА_7 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0014), ОСОБА_8 2,5847 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0015), для чого звернулися із клопотання до начальника Головного управління Держгеокадастру у Львівській області про передачу їм у приватну власність вищезазначених земельних ділянок, в якому їм було відмовлено з покликанням на наявність укладеного договору оренди та відсутність зазначених земельних ділянок у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у III кварталі 2017 року.

Дані правовідносини врегульовані відповідними статтями ЗК України, Законом України «Про фермерське господарство».

Так, відповідно до ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Права на отримання в користування чи у власність земельної ділянки є за своєю природою цивільними правами, та мають реалізовуватись особами, у встановленому порядку.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що земельні ділянки, про передачу яких у власність звернулися позивачі, належать до категорії земель сільськогосподарського призначення державної форми власності, які у встановленому законом порядку передані в оренду Фермерському господарству «Хутірець», членами якого є позивачі, і ним орендуються на підставі договору оренди землі від 25.08.2016 року, зміни до якого внесені додатковою угодою до договору оренди землі від 25.08.2016 року (державна реєстрація від 07.10.2016 року №16872567) від 20.04.2017 року.

Відповідно до ч. 4 ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Згідно ст. 31 ЗК України землі фермерського господарства можуть складатися із земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди, а відповідно до ч. 2 даної статті громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про фермерське господарство» надання земельних ділянок державної та комунальної власності у власність або користування для ведення фермерського господарства здійснюється в порядку, передбаченому ЗК України.

Згідно зі ст. 32 ЗК України громадянам України - членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність надані їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради.

Ч. 1, 2 статті 13 ЗУ «Про фермерське господарство» встановлено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю).

З довідки, виданої виконкомом Боянецької сільської ради Жовківського району Львівської області № 1088 від 02.10.2016 року, вбачається, що розмір середньої земельної частки (паю) становить 2,8100 га.

Тобто, позивачі просили про передачу їм у власність земельних ділянок у розмірі меншому ніж середня земельна частка (пай) на території Боянецької сільської ради Жовківського району Львівської області, якою користуються на законних підставах.

Згідно ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_10 міністрів Автономної Республіки ОСОБА_2. ОСОБА_10 Автономної Республіки ОСОБА_2, Раді міністрів Автономної Республіки ОСОБА_2, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно з ч. 7 ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки має бути мотивовано. Підставами відмови відповідно до статті 118 ЗК України можуть бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно - територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання прав тощо.

Тобто, чинним законодавством визначено перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, і наявність чинного договору оренди, який укладено з ФГ «Хутірець», свідчить про наявність цивільно – правових відносин, договір оренди не є підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Право на передачу у власність земельної ділянки члену фермерського господарства, що перебуває у його користуванні, гарантовано ЗК України та спеціальним актом законодавства у даній сфері регулювання- Законом України «Про фермерське господарство».

Відтак, враховуючи вищенаведене, законодавець чітко передбачив право на приватизацію земельних ділянок членами фермерського господарства, а також передбачив підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість та безпідставність відмови позивачам у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з посиланням на відсутність зазначених земельних ділянок у переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, які можуть бути передані у власність громадянам в межах норм безоплатної приватизації на території Львівської області у III кварталі 2017 року згідно постанови Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року №413 «Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», якою затверджено стратегію удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності, яка передбачає умовами надання дозволу на розроблення документації із землеустрою та передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, положеннями ЗК України не передбачено складення жодних переліків земельних ділянок для цілей і не встановлено необхідності включення земельної ділянки до відповідного переліку, як передумови для виготовлення проекту землеустрою щодо приватизації земель.

Такий висновок узгоджується з рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 березня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 липня 2018 року, яким визнано незаконним і нечинним положення абзацу 6 розділу «Система організації процесу виконання Стратегії» Стратегії удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними», в частині: - «надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації відповідно до зазначених переліків», оскільки Стратегією встановлено обмеження у отриманні/наданні позивачам дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок шляхом покладення на Держгеокадастр та його територіальні органи вимоги надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати земельні ділянки (сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації) у залежності від того, чи включена така земельна ділянка до певного переліку.

ОСОБА_2 того, у зв'язку із затвердженням постановою КМ України від 07 червня 2017 року №413 Стратегії, зміни до Земельного кодексу України не вносились, перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою не змінювався, статтю 118 ЗК України додатковою підставою відмови доповнено не було.

Як вбачається зі змісту Стратегії, Міністерство аграрної політики та продовольства разом з Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру мають розробити та внести на розгляд Кабінету Міністрів України у шестимісячний строк проекти відповідних нормативно-правових актів, спрямованих на реалізацію Стратегії. Проте, на момент виникнення спірних правовідносин відповідні нормативно-правові акти не прийняті.

Відтак, відмова у наданні дозволу на підставі того, що така ділянка не входить до переліку земель, який сформований відповідно до Стратегії удосконалення механізму управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними, є неправомірною та такою, що не відповідає статті 118 ЗК України, яка не передбачає таку підставу для відмови.

Аналогічного висновку дійшов ОСОБА_10 Суд у постанові від 24 квітня 2018 року у справі №814/1961/17.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вважає рішення суду

Разом з тим, враховуючи положення ст. 13 ЦПК України, суд апеляційної інстанції не погоджується з судом першої інстанції, який вийшовши за межі позовних вимог, зобов'язав Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання членів Фермерського господарства "Хутірець", оскільки позивачі з такою позовною вимогою до суду не зверталися і вони вправі повторно самостійно звертатися з такими клопотаннями та судовий захист у питанні повторного розгляду клопотання є передчасним.

Згідно з п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з»ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи вищенаведене, передбачені цивільним процесуальним законом підстави для скасування судового рішення, колегія суддів вважає, що рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2017 року в частині зобов»язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання членів Фермерського господарства "Хутірець", а саме, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 клопотання від 13.07.2017 року про передачу у власність: ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0010), ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0011), ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0012), ОСОБА_6 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0013), ОСОБА_7 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0014), ОСОБА_8 земельної ділянки площею 2,5847 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0015) слід скасувати та ухвалити в цій частині вимог постанову про відмову в задоволенні цієї вимоги. В решті рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2017 року слід залишити без змін.

Керуючись 367, 368, п.2 ч.1 ст. 374, ст. ст. 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області – задовольнити частково.

Рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2017 року в частині зобов»язання Головного управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути клопотання членів Фермерського господарства "Хутірець", а саме, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 клопотання від 13.07.2017 року про передачу у власність: ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0010), ОСОБА_4 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0011), ОСОБА_5 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0012), ОСОБА_6 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0013), ОСОБА_7 земельної ділянки площею 2,6000 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0014), ОСОБА_8 земельної ділянки площею 2,5847 га (кадастровий номер 4622780400:09:000:0015) – скасувати та ухвалити в цій частині вимог постанову про відмову в задоволенні цієї вимоги.

В решті рішення Жовківського районного суду Львівської області від 18 грудня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 30.08.2018 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Ванівський О.М.

ОСОБА_11