Ухвала суду № 76169930, 30.08.2018, Кремінський районний суд Луганської області

УХВАЛА

30 серпня 2018 р. м. Кремінна Справа № 414/599/16-к

Провадження № 1-кп/414/14/2018

Кремінський районний суд Луганської області в складі

головуючого судді: Ковальова В.М.

за участю прокурорів: Ляшенка О.С., Зархіна Д.О.

обвинувачених: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

ОСОБА_4

захисників: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

ОСОБА_8

потерпілого: ОСОБА_9

представників потерпілих: ОСОБА_10, ОСОБА_11

секретаря: Пугачової К.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальні провадження, внесені до ЄРДР за №12014130550000488 від 01 липня 2014 року та за №12016130550000324 від 10 квітня 2016 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого ІНФОРМАЦІЯ_3 «ж»/22 м. Рівне, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 365 КК України;

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 289 КК України;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_8, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_10, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_11, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_12, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 198, ч. 1 ст. 262, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 396 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Прокурор Ляшенко О.С. під час судового засідання заявив письмові клопотання про продовження обвинуваченим ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 строку тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на обґрунтоване обвинувачення та наявність ризиків: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних та обвинувачених, вчинити інші кримінальні правопорушення або продовжити кримінальне правопорушення, в якому вони обвинувачуються, а обвинуваченому ОСОБА_1 про продовження запобіжного заходу у вигляді особистого зобов’язання на 60 днів. Крім того, вказав, що ОСОБА_12 як представник правоохоронного органу зловживав своїми повноваженнями під час охорони затриманого в розташуванні військової частини та проявив службову недбалість.

Клопотання прокурора Ляшенка О.С. підтримали прокурор Зархін Д.О., потерпілий ОСОБА_9, представники потерпілих ОСОБА_10, ОСОБА_11

Захисники ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6, обвинувачені ОСОБА_12, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 проти клопотань прокурора заперечували.

Обвинувачений ОСОБА_1 погодився з клопотанням прокурора стосовно себе.

Захисник ОСОБА_8 заперечувала проти клопотань прокурора стосовно обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 та погодилася з клопотанням прокурора стосовно ОСОБА_1, але не бачить для цього підстав.

В свою чергу, захисник ОСОБА_8 заявила клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжного заходу на заставу або домашній арешт, та зміну обвинуваченому ОСОБА_2 запобіжного заходу на домашній арешт або зміну розміру застави до 100 000 грн.

Обвинувачені та інші захисники підтримали клопотання ОСОБА_8

Прокурори, потерпілий та представники потерпілих проти клопотання захисника ОСОБА_8 заперечували.

Вислухавши думку учасників судового провадження, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

Частинами 1, 2 статті 331 КПК України встановлено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 184 КПК України клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Згідно ч.ч. 1, 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов’язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує прокурор; 3) недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, суд має право застосувати більш м’який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов’язки, передбачені частиною п’ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Відповідно до п. 1 ч. 3, ч. 5 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з’явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою. Суд зобов’язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Частиною 1 статті 201 цього Кодексу встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов’язків, передбачених частиною п’ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Строк тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та строк дії покладених на ОСОБА_1 обов’язків спливає 02 вересня 2018 року.

При вирішенні питання доцільності продовження обвинуваченим строку дії запобіжного заходу суд виходить з наступного.

Стосовно усіх обвинувачених суд не вбачає наявність ризиків, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме незаконно впливати на потерпілих, свідків, інших підозрюваних та обвинувачених, а також ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 цієї статті в частині продовження кримінального правопорушення, в якому вони обвинувачуються, на що неодноразово наголошував суд у попередніх ухвалах, оскільки жодного переконливого обґрунтування з посиланням на докази цьому стороною обвинувачення не надано. ОСОБА_12, ОСОБА_3, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні закінчених кримінальних правопорушень, тому не зрозуміло, яким чином вони можуть продовжити їх вчинення.

Крім того, суд не погоджується з думкою сторони обвинувачення про наявність щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а щодо обвинуваченого ОСОБА_3 ризику, передбаченого п. 5 цієї статті, оскільки сторона обвинувачення їх наявність не довела. Про відсутність вказаних ризиків також було неодноразово наголошено у попередніх ухвалах суду.

Оскільки жодного заперечення з посиланням на докази проти продовження обвинуваченому ОСОБА_1 строку дії особистого зобов’язання та покладених на нього обов’язків, передбачених п.п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України не надійшло, суд вважає за необхідне клопотання прокурора в цій частині задовольнити.

Обвинуваченому ОСОБА_2 у кримінальному провадженні за обвинуваченням у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого п. 12 ч. 2 ст. 115 КК України ухвалою Лисичанського міського суду Луганської області від 21 серпня 2018 року продовжено строк тримання під вартою на 60 днів. Тобто суд погоджується з думкою прокурора про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, які раніше встановлені судом та на даний час не зменшилися. Крім того, застосування іншого запобіжного заходу буде перешкодою суду у забезпеченні явки ОСОБА_2 у наступні судові засідання в даному кримінальному провадженні. Тому йому необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 днів з залишенням попередньо встановленого розміру застави.

ОСОБА_12 та ОСОБА_3 обвинувачуються у скоєнні тяжких, умисних кримінальних правопорушень, пов’язаних із застосуванням насильства щодо потерпілого, за які передбачена кримінальна відповідальність у вигляді позбавлення волі.

Раніше встановлені судом ризики: щодо обвинуваченого ОСОБА_4 передбачений п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України - перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з’являтися для участі у судових засіданнях без поважних причин; а щодо обвинуваченого ОСОБА_3 – передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України - переховуватися від суду, є наявними.

Але на даний час всі заявлені стороною обвинувачення свідки, крім тих, явку яких вона не може забезпечити, допитані, фактично досліджені усі надані нею докази. Суд не може не звернути увагу на те, що сторона обвинувачення обґрунтовує подальше тримання під вартою обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3, в тому числі, відомостями, які містяться у протоколі та відеозаписі результатів НСРД. Але суд не може перевірити правомірність проведення цих дій відповідно до ст..ст. 260 - 264, 267, 269 - 269-1, 270- 271, 274 КПК України за відсутністю ухвал слідчого судді.

Тому встановлені ризики, з урахуванням суспільного інтересу до вказаної справи, не виправдовують подальше тримання обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_3 під вартою без застосування застави.

Одночасно суд не може не звернути увагу на положення до ч. 1 ст. 29, ч. 1 ст. 55 ч. 1 ст. 124 Конституції України, п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, відповідно до яких кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. З цього вбачається, що особа є вільною у своїй діяльності від зовнішнього втручання, за винятком обмежень, які встановлюються Конституцією і законами України.

Обмеження щодо реалізації конституційних прав і свобод не можуть бути свавільними та несправедливими, вони мають переслідувати легітимну мету, бути обумовленими суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційними та обґрунтованими. У разі обмеження конституційного права або свободи держава зобов’язана запровадити таке правове регулювання, яке дасть можливість оптимально досягти легітимної мети з мінімальним втручанням у реалізацію цього права або свободи і не порушувати сутнісний зміст такого права (абз. 3 пп. 2.1 п. 2 мотивувальної частини рішення КСУ від 01 червня 2016 року №2-рп/2016).

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. При цьому за своєю суттю правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 мотивувальної частини рішення КСУ від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом.

Тому з урахуванням необхідності дотримання балансу між суспільними інтересами, інтересами потерпілих та обвинувачених, суд вважає за необхідне продовжити обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_3 тримання під вартою на 60 днів з визначенням розміру застави, який відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України здатний забезпечити виконання ними процесуальних обов’язків: ОСОБА_4 – 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 229 060 грн.; ОСОБА_3 - 140 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 246 680 грн. Оскільки ухвалою суду до ОСОБА_4 вже застосовувалася застава у розмірі 72 500 грн., яка була внесена, тому розмір застави з відрахуванням цієї суми, який необхідно внести, становить 156 560 грн.

Керуючись ст. ст. 177, 182, 183, 197, 199, 331 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора Ляшенка О.С. та захисника ОСОБА_8 задовольнити частково.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_2 тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 29 жовтня 2018 року включно.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 29 жовтня 2018 року включно, з визначенням застави у розмірі 229 060 грн. Розмір застави, який необхідно внести з відрахуванням раніше внесеної суми застави у розмірі 72 500 грн. від 06 липня 2016 року, становить 156 560 (сто п’ятдесят шість тисяч п’ятсот шістдесят) грн.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 тримання під вартою строком на 60 днів, тобто по 29 жовтня 2018 року включно, з визначенням застави у розмірі 246 680 (двісті сорок шість тисяч шістсот вісімдесят) грн.

У разі внесення суми застави покласти на обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_3 обов’язки, передбачені п.п. 1-4, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до Кремінського районного суду Луганської області за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Реквізити для внесення застави: одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м. Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу – застава.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання з покладенням обов’язків, передбачених п.п. 1-4 ч. 5 ст. 194 КПК України:

1) прибувати до Кремінського районного суду Луганської області за кожною вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований та проживає без дозволу суду;

3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у цьому кримінальному провадженні.

Строк дії покладених на ОСОБА_1 обов'язків продовжити на 2 місяці, тобто по 29 жовтня 2018 року.

Відкласти розгляд справи та призначити нове судове засідання у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 3 ст. 146, ч. 2 ст. 289, ч. 2 ст. 365 КК України, ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 127, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 3 ст. 146 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 185, ст. 198, ч. 1 ст. 262, ч. 3 ст. 357, ч. 1 ст. 396 КК України, в приміщенні Кремінського районного суду Луганської області на 26 вересня 2018 року о 10-00 годині.

Про час та місце розгляду справи повідомити учасників кримінального провадження.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: В.М. Ковальов