Постанова № 76169591, 29.08.2018, Апеляційний суд Кіровоградської області

ПОСТАНОВА

Іменем України

29 серпня 2018 року м. Кропивницький

справа № 398/366/17

провадження № 22-ц/781/1268/18

Апеляційний суд Кіровоградської області в складі колегії суддів судової палати в цивільних справах:

головуючого – доповідача Голованя А.М.,

суддів: Карпенка О.Л., Суровицької Л.В.

учасники справи:

позивач – Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград»;

відповідач – ОСОБА_1;

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року, у складі судді Нероди Л.М.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2017 року Обласне комунальне виробниче підприємство «Дніпро-Кіровоград» звернулось в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення, в якому вказує на те, що відповідач є власником квартири АДРЕСА_1, яка йому належить на підставі договору дарування, просило стягнути з відповідача заборгованість за надані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 13853,77 грн., з них основного боргу – 8087,47 грн., інфляційних нарахувань – 4924,48 грн., 3% річних – 841,82 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач є споживачем послуг, які надаються ОКВП «Дніпро-Кіровоград» шляхом відкриття абонентського рахунку №143390 на підставі договору № 28845 від 15.12.2014 року про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення. В наслідок неповної сплати за надані послуги у відповідача утворилась заборгованість станом на 01.10.2015 року на загальну суму 8087,47 грн. 02.02.2017 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області скасовано судовий наказ за яким стягнуто 8 087 грн. 47 коп. та судовий збір у розмірі 689 грн. 00 коп. з ОСОБА_1 на користь ОКВП «Дніпро-Кіровоград» з підстав наявності спору про право між сторонами, але відповідач сплатив 8 087 грн. 47 коп. за судовим наказом.

Після уточнення та зменшення позовних вимог ОКВП «Дніпро-Кіровоград» просив стягнути заборгованість за отриманні послуги з водопостачання та водовідведення з ОСОБА_1 у розмірі 8087,47 грн. станом на 01.10.2015 року та судові витрати в сумі 1544,00 грн.(а.с. 134-135).

Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року позовні вимоги ОКВП «Дніпро-Кіровоград» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград», за отримані послуги з водопостачання та водовідведення борг у розмірі 8 087 (вісім тисяч вісімдесят сім) грн. 47 коп., а також судові витрати у розмірі 1 544 (одна тисяча п’ятсот сорок чотири) грн. 00 коп. Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення залишено без розгляду.

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову та повернути на його користь, стягнувши з позивача, кошти в сумі 7280,69 грн. Відповідач посилається на неповне з’ясування всіх фактичних обставин справи та неналежну оцінку наданих суду доказів, оскільки судом першої інстанції помилково встановлено, що він погодився із сумою боргу, про що свідчить його заява про скасування судового наказу. Також, суд безпідставно залишив без розгляду його заяву про поворот виконання рішення, оскільки кошти в сумі 8087,47 грн. були стягнуті з нього під час виконавчого провадження на користь позивача і додатково стягнуті оскаржуваним рішенням, хоча мають бути повернуті йому на підставі ст.444 ЦПК України.

Ухвалою Апеляційного суду Кіровоградської області від 12 липня 2018 року відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України розгляд справи був призначений в порядку письмового провадження без виклику учасників справи.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, про часткове задоволення апеляційної скарги.

В силу вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших учасників судового процесу. Кожен учасник судового процесу зобов'язаний довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно із положенням ч.ч. 1, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 374 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Статтею 376 ЦПК України встановлено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, за договором дарування квартири від 23.05.2012 року, який посвідчено приватним нотаріусом Олександрійського міського нотаріального округу ОСОБА_2 обдарував ОСОБА_1 та передав належну йому квартиру АДРЕСА_1. Дана квартира є однокімнатною, загальною площею 29,1 кв.м, житловою площею 16,0 кв.м. Останній прийняв її у дарунок. (а.с.14)

15 грудня 2014 року позивач та відповідач уклали договір про надання послуг з централізованого питного водопостачання та водовідведення №143390. За даними особового рахунку ОСОБА_1 наявна заборгованість за послуги водопостачання за період з 01.01.2013 року до 01.10.2016 року, яка складає 8087 грн. 47 коп.(а.с. 9-12)

Судовим наказом від 13.11.2015 року у справі № 398/5103/15-ц стягнуто з боржника ОСОБА_1 на користь обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» заборгованість за отримані послуги з водопостачання та водовідведення в сумі 8087 (вісім тисяч вісімдесят сім) грн. 47 коп., яка виникла станом на 01.10.2015 року, а також стягнуто судовий збір в сумі 689 грн. 00 коп.(а.с. 125)

Постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.11.2016 року, встановлено, що боржник ОСОБА_1 сплатив борг на користь стягувача в розмірі 8776 грн. 47 коп., згідно платіжного доручення № 8713 від 17.11.2016 року (борг за послуги – 8087,47 грн., судовий збір 689 грн.). (а.с. 124)

Після сплати відповідачем боргу за судовим наказом, він звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу від 13 листопада 2015 року, виданого Олександрійським міськрайонним судом, в якій просив змінити судовий наказ, стягнувши з нього 678,57 грн., оскільки за період з травня 2012 року по 19 листопада 2015 року йому нараховано 3021,54 грн., 2342,97 грн. він сплатив, тому різниця – 678,57 грн. слід з нього стягнути судовим наказом.

Ухвалою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 02.02.2017 року судовий наказ від 13.11.2015 року у справі №398/5103/15ц скасовано з підстав наявності спору про право між сторонами.

Правовідносини щодо прав та обов’язків між виконавцем з надання послуг з водопостачання та водовідведення і споживачем, порядок розрахунків за надання послуг, підстави й розмір відповідальності за неналежне виконання обов’язків регулюються ст.ст. 19 - 23 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» Законом України «Про житлово-комунальні послуги», «;Про захист прав споживачів», розд. ІІ кн. 5 ЦК України, Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, іншими нормативними актами, а також умовами укладеного договору.

Згідно ч. 3 ст. 11, ч. 2 ст. 509 ЦК України, цивільні права та обов’язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст.20, ч. 1-2 ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.

Відповідно до п. 1 Правил «Про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», ці правила регулюють правовідносини між суб’єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг, і фізичною особою, яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

За таких обставин, з урахуванням наведених норм права зобов’язання по оплаті послуг з централізованого постачання холодної та гарячої води і водовідведення несе користувач/власник житлового будинку, квартири, як споживач.

Відповідно до ст. 68 ЖК України, наймачі (власники) зобов’язані своєчасно вносити оплату за комунальні послуги.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як убачається з матеріалів справи сума боргу була сплачена ОСОБА_1 у розмірі 8087,47 грн., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 17.11.2016 року, згідно платіжного доручення № 8713 від 17.11.2016 року (а.с.123, 124).

Однак, задовольняючи позов, суд помилково дійшов висновку про стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 8087,47 грн., оскільки на час звернення ОКВП «Дніпро-Кіровоград» до суду з позовом у лютому 2017 року у відповідача вже не було заборгованості перед позивачем, яка існувала станом на 01.10.2015 року. Як зазначалось вище, вказана сума заборгованості була погашена ОСОБА_1 у повному обсязі.

При цьому, слід зазначити, що при скасуванні судового наказу, виданого 13 листопада 2013 року питання повороту виконання цього судового рішення не було вирішено.

Таким чином, суд першої інстанції допустив подвійне стягнення заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення.

За таких обставин, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості підлягає скасуванню з підстав передбачених ст.376 ЦПК України у зв’язку з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград».

В заяві про поворот виконання рішення, поданої ОСОБА_3 до суду першої інстанції в день ухвалення оскаржуваного рішення, зазначено, що станом на день подачі цього позову борг перед позивачем у нього відсутній, а на час видачі судового наказу складав 806,78 грн., тому кошти у розмірі 7 280,69 грн. мають бути повернені на підставі статті 444 ЦПК України, так як скасовано судовий наказ щодо стягнення заборгованості за отримані послуги. (а.с. 144)

Відповідно до ч.ч. 9,10 ст. 444 ЦПК України, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року з дня ухвалення відповідного рішення суду апеляційної чи касаційної інстанції або з дня ухвалення рішення при новому розгляді справи. Така заява розглядається у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника у двадцятиденний строк з дня надходження заяви, проте їх неявка не перешкоджає її розгляду.

Отже, суд першої інстанції не вправі був ухвалювати рішення щодо повороту виконання рішення в цій справі, оскільки зазначене питання згідно положень чинного ЦПК України має вирішуватися в іншому провадженні, а саме порядку розгляду процесуальних питань, пов’язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах ( Розділ VI).

В свою чергу, суд апеляційної інстанції позбавлений можливості ухвалити рішення про поворот рішення, оскільки судовий наказ, виданий 13 листопада 2015 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області, згідно якого з ОСОБА_1 стягнуто кошти в розмірі 8087,47 грн., не є предметом розгляду даної цивільної справи.

Беручи до уваги те, що суд порушив порядок розгляду заяви про поворот виконання рішення, рішення в цій частині підлягає скасуванню з підстав передбачених п.4 ч.1 ст. 376 ЦПК України у зв’язку з порушення норм процесуального права.

З урахуванням положень ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з позивача на користь відповідача судовий збір в розмірі 2643 грн., сплачений ним при подачі апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 268, 367, 374, 376, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 14 травня 2018 року скасувати.

Постановити в частині вирішення позовної вимоги Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за послуги з водопостачання та водовідведення нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за отриманні послуги з водопостачання та водовідведення та судового збору.

Стягнути з Обласного комунального виробничого підприємства «Дніпро-Кіровоград» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 2643 грн. сплачений ним при подачі апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення її повного тексту з підстав передбачених ч.3 ст. 389 ЦПК України.

Головуючий суддя:

Судді: