Рішення № 76168966, 28.08.2018, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1149/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді Сивака В.М.

з участю секретаря Захарчук Н.Я.

позивач за первісним позовом ОСОБА_1

представник позивача ОСОБА_2

представник позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Золочеві цивільну справу ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення та зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору Глинянська міська рада Золочівського району Львівської області, приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся до суду із вимогою усунути перешкоди з боку ОСОБА_6 у користуванні житловим будинком в м.Глиняни, вул.Шептицького А., буд.1 Золочівського району Львівської області, зобов’язавши відповідачку передати ключ від вхідних дверей, не змінювати замки від вхідних дверей без відома ОСОБА_1, зобов’язати відповідачку відновити електропостачання та газопостачання до даного будинку та зобов’язати відповідачку не чинити перешкоди у користуванні зазначеним житловим приміщенням. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що спірне житло позивач придбав та добудував разом із дружиною, після чого даний будинок дружина подарувала донці ОСОБА_6 Остання створює перешкоди у користуванні ОСОБА_1 житлом, викидає його речі, відключила газопостачання та електропостачання.

Представник відповідача ОСОБА_3 проти задоволення первісного позову заперечує. ОСОБА_6 подала зустрічний позов, у якому просить визнати за ОСОБА_6 право власності на житловий будинок №1 по вул.Шептицького А., у м.Глиняни Золочівського району Львівської області, яке зареєстроване згідно ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно за реєстраційним номером 24475523, номер запису 493, в книзі 4, на підставі договору дарування, зареєстрованого у реєстрі за №2521 від 29.08.2008 року; визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою Львівська область, Золочівський район, м.Глиняни, вул.Шептицького,1; виселити ОСОБА_1 з будинку №1 по вул. Шептицького у м. Глиняни без надання іншого житла. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 безпідставно протиправно вселився у спірний будинок. Фактично позивач за первісним позовом не проживав у даному будинку до 5 червня 2017 року, будь-якого спільного побуту позивач та відповідач не ведуть уже понад 10 років.

В судовому засідання позивач за первісним позовом та його предстаник ОСОБА_2 первісний позов підтримали, просили такий задоволити в повному обсязі, проти задоволення зустрічного позову заперечили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, ОСОБА_5, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Глинянська міська рада Золочівського району позов ОСОБА_1 визнала, подала заяву про розгляд справи без участі повноважного представника.

Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні докази у матеріалах справи, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

ОСОБА_8 з частиною 1ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім'ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва.

ОСОБА_8 з ст. 150 ЖК УРСР власники квартири користуються нею для особистого проживання і проживання членів їх сімей, мають право на розпорядження квартирою, що знаходиться в приватній власності.

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Об'єктом власності особи може бути, зокрема, житло - житловий будинок, садиба, квартира (ст. ст.379,382 ЦК України).

Обмеження чи втручання у право власника можливе лише з підстав, передбачених законом.

Зазначені висновки не суперечать нормам ст. 47 Конституції України, ст. 9 ЖК України, ст. 311 ЦК України, враховуючи, що право на житло (користування ним, усунення перешкод у користуванні ним) підлягає захисту лише у випадку порушення прав особи.

Разом з цим згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення або будинку, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Як вбачається із матеріалів справи та не заперечується сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_9 перебували у зареєстрованому шлюбі від 09 травня 1987 року до 10 листопада 2009 року.

ОСОБА_8 із паспортними даними позивача ОСОБА_1 зареєстрований за адресою ІНФОРМАЦІЯ_1 А., буд.1. Однак, відповідний запис про реєстрацію місця проживання ОСОБА_1 у будинковій книзі відсутній. ОСОБА_6 пояснює це тим, що реєстрація місця проживання ОСОБА_1 відбулася без її згоди як єдиного власника спірного житла.

Відповідно до ОСОБА_7 про реєстрацію права власності на нерухоме майно №20866893 від 10.11.2008 року будинок, який знаходиться за адресою: Львівська обл., Золочівський р-н, м.Глиняни, вул.Шептицького А., буд.1 належить на праві власності ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 29.08.2008 року, посвідченого приватним нотаріусом Золочівського районного нотаріального округу під реєстраційним номером 2521.

ОСОБА_8 обстеження матеріально-побутових умов від 29 серпня 2017 року, складеного комісією Глинянської міської ради Золочівського району Львівської області, ОСОБА_1 проживає у ІНФОРМАЦІЯ_2.

З приводу зустрічного позову, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 вселився у спірне приміщення протиправно, шляхом розбиття вікна, що розташоване поруч із вхідними дверима без згоди власника житла, а тому є особою, що самоправно зайняла жиле приміщення в розумінні ч.3 ст.116 ЖК України.

ОСОБА_8 ст.405 ЦК України члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником. Член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Приймаючи до уваги той факт, що вселення ОСОБА_1 у спірне приміщення відбулося без згоди власника ОСОБА_6 шляхом проникнення у житло через вікно, факт чого зафіксовано правоохоронними органами, а відсутність реєстрації місця проживання ОСОБА_1 за спірною адресою у будинковій книзі, а також відсутність згоди на проживання у цьому будинку ОСОБА_1 з боку власника житла, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення первісного позову.

Крім цього, позивачем за первісним позовом не доведено факт створення йому будь-яких перешкод у проживанні, а саме: відключення будинку від газо- та електропостачання.

Своєю чергою, зустрічні позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житлом та виселення, оскільки у матеріалах справи наявні докази тривалого непроживання ОСОБА_1 у спірному будинку, а його вселення у 2017 році відбулося шляхом самовільного захоплення житла.

Щодо позовної вимоги за зустрічним позовом, то суд приходить до висновку, що така не підлягає до задоволення, оскільки у матеріалах справи відсутні докази оспорювання чи невизнання права власності ОСОБА_6 на житловий будинок, який знаходиться за адресою: Львівська обл., Золочівський р-н, м.Глиняни, вул. Шептицького,1.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 89, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

У задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні жилим приміщенням та вселення - відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до ОСОБА_1, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Глинянська міська рада Золочівського району Львівської області, приватний нотаріус Золочівського районного нотаріального округу Львівської області ОСОБА_5 про визнання права власності на житловий будинок, визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та виселення - задоволити частково.

Визнати ОСОБА_1 таким, що втратив право користування житловим будинком за адресою Львівська область, Золочівський район, м.Глиняни, вул.Шептицького,1.

Виселити ОСОБА_1 з будинку №1 по вул. Шептицького у м. Глиняни Золочівського району Львівської області без надання іншого житла.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя ОСОБА_7