Постанова № 76164906, 31.08.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2500/18

Провадження № 1-кс/309/730/18

У Х В А Л А

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

31 серпня 2018 року м. Хуст

Слідчий суддя Хустського районного суду Закарпатської області Савицький С.А., при секретарі Росоха В.Ю., з участю прокурора Ворон М.І., слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_1,захисника ОСОБА_2,

розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018070050001048 щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає вимогам ст.ст. 183, 184 КПК.

Підозрюваний ОСОБА_4 доставлений у судове засідання 31.08.2018 року о 16 год. 50 хв.

В обґрунтування клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зазначено про те, що слідчим відділенням Хустського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування кримінального правопорушення передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30 серпня 2018 року за №12018070050001048.

Підставою для початку досудового розслідування стали відомості зазначені в рапорті оперативного чергового Хустського відділу поліції від 29.08.2018 про те, що 29.08.2018 до чергової частини Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області по лінії 102 надійшло повідомлення ОСОБА_5, про виявлення 29.08.2018 о 20.43 на березі річки Тиса в с. Велятино, Хустського району неподалік території ферми, покинутого автомобіля служби таксі марки ОСОБА_6, державний номерний знак НОМЕР_1, поряд з яким знаходиться на землі труп особи чоловічої статі.

30.08.2018 СВ Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області відомості за вказаним фактом внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018070050001048, за фактом вчинення кримінального правопорушення передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 28 серпня 2018 року приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 їдучи ґрунтовою дорогою біля річки Тиса, за межами населеного пункту с. Велятино Хустського району, в районі колишньої ферми, при цьому знаходячись на задньому пасажирському сидінні позаду водія, разом зі ОСОБА_7, який перебував на передньому пасажирському сидінні легкового автомобіля НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_8, який надавав останнім послуги таксі, діючи умисно, тобто усвідомлюючи протиправність карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, за попередньою змовою зі ОСОБА_7, з метою протиправного заподіяння смерті, іншій людині, тримаючи у правій руці ніж, наніс ним п’ять ударів у спинку сидіння водія, намагаючись таким чином поранити ОСОБА_8, однак не отримавши бажаного результату у зв`язку з конструктивними особливостями сидіння, продовжив дії спрямовані на вбивство ОСОБА_8 та не виходячи з автомобіля тримаючи у правій руці ніж продовжив нанесення тілесних ушкоджень останньому, спричинивши йому три колото-різані рани у вигляді: рани на передній частині шиї зліва косо-горизонтального напрямку довжиною приблизно 7 см у напрямку правого краю шиї, проникаючої рани веретеноподібної форми довжиною приблизно 3 см бокової поверхні грудної клітки справа та рани вертикального напрямку в правій надплічній ділянці довжиною приблизно 4см, в ході чого ОСОБА_8 втратив контроль над автомобілем та з’їхав з дороги, внаслідок чого автомобіль зупинився.

В свою чергу, ОСОБА_7 діючи у попередній змові з ОСОБА_4, вийшов з салону автомобіля та наніс два удари ножем ОСОБА_9, спричинивши останньому тілесні ушкодження у вигляді колото різаних ран на шкірному покриві лівого грудного м’язу горизонтального напрямку довжиною приблизно 3 см на відстані 4,5 см від лівого соска та рани тім’яної поверхні лівого променево-зап`ясного суглобу довжиною приблизно 3,5 см.

Внаслідок насильницьких дій ОСОБА_4 у попередній змові зі ОСОБА_7 потерпілий ОСОБА_8 отримав множинні проникаючі рани колото різаної дії на шиї та грудній клітці, масивної зовнішньої кровотечі і травматичного шоку, від яких помер.

31.08.2018 стороною обвинувачення, відповідно до ст.278 КПК України повідомлено про підозру: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше судимого, про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого п.12 ч.2 ст. 115 КК України – вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Наявність обґрунтованої підозри, повідомленої стороною обвинувачення підтверджується наступними зібраними матеріалами досудового розслідування, а саме:

- Рапортом оперативного чергового від;

- Заявою ОСОБА_10 від 30.08.2018;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_11, який повыдомив про обставини вчинення злочину ОСОБА_7 та ОСОБА_4;

- Протокол огляду місця події від 30.08.2018;

- Протокол огляду місця події від 30.08.2018;

- Протоколом огляду трупа ОСОБА_8В;

- Протоколами огялу місця події за місцем проживання ОСОБА_4 та ОСОБА_7;

- Слідчим експериментом за участю ОСОБА_11;

- Протоколом допиту свідка ОСОБА_12, який після огляду трупа ОСОБА_8, зазначив, що ножові поранення імовірно наносили дві особи.

З приводу обґрунтованості підозри сторона обвинувачення вважає за необхідне зазначити практику Європейського суду з прав людини, згідно якої під «розумною» підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, слід розуміти наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин.

Злочин передбачений п.12 ч.2 ст. 115 КК України є умисним особливо тяжким кваліфікованим злочином, санкція якого передбачає покарання у виді довічного позбавлення волі.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-які речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконного впливати на свідків у цьому ж провадженні , перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчиняти інше кримінальне правопорушення.

Згідно п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може застосовуватись до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п’ять років.

Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Лабита проти Італії від 06 квітня 2000 року, тримання підозрюваного під вартою на початку розслідування може бути обґрунтовано лише показаннями свідків та потерпілих.

Крім цього, згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі Фераро-Браво проти Італії від 14.03.1984 року: затримання і тримання під вартою особи під вартою, безумовно, допустимі не тільки у випадках доведеності факту вчинення злочину і його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою попереднього розслідування, досягнення мети якого служить тримання під вартою.

Необхідно також зазначити, що під час досудового розслідування важливим також є і захист свідків. Ця підстава гостро існує саме на цій, стадії провадження, оскільки слугує забезпеченню належного відправлення правосуддя шляхом отримання показань свідків без будь-яких перешкод (п.3 ч.1 ст.177 КПК України). Даний ризик є обґрунтованим, зважаючи на характер вчинюваних насильницьких дій ОСОБА_4 та ОСОБА_7, а також зважаючи на та те, що підозрюваний проживає по сусідству з основним свідком ОСОБА_11, є всі підстави вважати, що ОСОБА_4, буде впливати, як на свідка ОСОБА_11 так і на інших свідків, в тому числі ще не встановлених на даному етапі.

На підставі викладеного та з метою забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 процесуальних обов’язків та запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню шляхом незаконно впливу на свідка ОСОБА_11, чи у будь-який інший спосіб перешкоджати кримінальному провадженню, в тому числі шляхом впливу на свідків які, ще не допитані у даному провадженні, а також враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України, який відноситься до категорії особливо тяжких та за який Кримінальним Кодексом України передбачено покарання у вигляді довічного позбавленні волі та приймаючи до уваги, що жоден із більш м’яких запобіжних заходів передбачених ч.1 ст. 176 КПК України, аніж тримання під вартою не зможе запобігти наведеним вище ризикам, слідчий просив відносно підозрюваного ОСОБА_4 обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у зв»язку з вчиненням злочину, який спричинив загибель людини.

В судовому засіданні слідчий Деяк В.М. підтримав клопотання і просив обрати відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, зазначивши про наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України.

Прокурор Ворон М.І. підтримав клопотання слідчого, і просив його задовольнити, відносно підозрюваного обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави у зв»язку з вчиненням злочину, який спричинив загибель людини.

Захисник ОСОБА_2 просив обрати відносно підозрюваного запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Підозрюваний ОСОБА_4 просив обрати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вивчивши матеріали клопотання, заслухавши пояснення слідчого, з’ясувавши думку прокурора, та заслухавши пояснення захисника, підозрюваного ОСОБА_4, приходжу до наступних висновків.

У вчиненні зазначеного кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, українець, мешканець м.Хуст, вул.Сливова, 14, Хустського району, не одружений, раніше судимий.

Згідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчим у клопотанні та доданих документів доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч. 2 ст.115 КК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя враховує вимоги п.п.3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення.

Вирішуючи клопотання про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_4, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, та приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається слідчий та прокурор у клопотанні, дають достатні підстави слідчому судді вважати, що такі ризики є доведеними і для їх запобігання буде достатнім застосування саме запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Таким чином, беручи до уваги наведене, вважаю, що клопотання підлягає задоволенню, оскільки підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин за який кримінальним законодавством України передбачено покарання у вигляді довічного позбавлення волі, внаслідок чого може в подальшому, в разі застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу, не виключається наявність настання ризиків визначених ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 3 ст.183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків передбачених КПК.

При цьому згідно ч.4 ст.183 КПК України, суд, при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177, ст.178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, який спричинив загибель людини; щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею.

Таким чином, беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке передбачене п.12 ч. 2 ст. 115 КК України, тобто злочину, який спричинив загибель людини, слідчий суддя вважає за необхідне не визначити підозрюваному розмір застави.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 177, 178, 182, 183, 184,193,194, 196, 197, 202, 205, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області слідчого СВ Хустського ВП ГУНП України в Закарпатській області ОСОБА_1, погодженого прокурором Хустської місцевої прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12018070050001048 щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, раніше судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого п.12 ч.2 ст.115 КК України - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів до 29 жовтня 2018 року.

Копію даної ухвали негайно вручити підозрюваному ОСОБА_4.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п’яти днів з дня її оголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Слідчий суддя

Хустського районного суду: підпис ОСОБА_13

З оригіналом вірно:

Слідчий суддя Хустського

районного суду: ОСОБА_13