Рішення № 7616423, 19.01.2010, Апеляційний суд Запорізької області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-281/10 Головуючий у 1-й інстанції:

Кучерук І.Г.

Суддя-доповідач: Онищенко Е.А.

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 січня 2010 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого: Онищенко Е.А.

Суддів Маловічко С.В.

Подліянової Г.С.

При секретарі: Карацюпа О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2009 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення,

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009року ПАТ КБ Комерційний банк «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення.

В позові зазначали, що 22.05.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № ZPJ0GA0000000109 згідно якого позивач зобов'язувався надати відповідачу кредит у сумі 35649,19 доларів США зі сплатою відсотків користування кредитом у розмірі 15% на рік з кінцевим терміном повернення 22.05.2023 року.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між ПАТ КБ «ПриватБанк» та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 22.05.2008 року був укладений договір іпотеки квартири АДРЕСА_1, яка належить відповідачам на праві спільної сумісної власності на підставі свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на житло, та була оформлена заставна.

У порушення норм закону та умов договору Відповідач зобовязання казаним кредитним договором належним чином не виконав. У звязку з чим утворилась заборгованість, яка станом на 23.01.2009 року складає 31879,30 (Доларів США), яка складається 29844,97 (Доларів США) заборгованість за кредитом, 1726,33 (Доларів США) заборгованість по процентам за користування кредитом, 205,55 (Доларів США), - заборгованість по комісії за користування кредитом, 102,45 (Доларів США) пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.

В ході судового розгляду справи позивач неодноразово уточнював позовні вимоги та остаточно просили в рахунок погашення заборгованості за кредитним, договором № ZPJOGA0000000109 від 22.05.2008 року в розмірі 299328,33 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки - двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві приватної спільної сумісної власності відповідачам, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки позивачем з укладенням від імені відповідачів договору купівлі продажу будь яким способом з іншою особою покупцем з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням позивачеві всіх повноважень необхідних для здійснення продажу з передачею позивачеві в управління предмет іпотеки на період до його реалізації.

Встановити початкову ціну реалізації предмету іпотеки в розмірі 151500 грн. Кошти отримані від реалізації предмета іпотеки спрямувати на користь позивача.

Виселити відповідачів зі зняття їх з реєстраційного обліку, стягнути понесені судові витрати. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на ст. 33, 34, 38, 39, 40 Закону України «Про іпотеку», п. 22, 33.3, 33.4 договору іпотеки, ст.. 526, 527, 530, 1054, 1050 ЦК України, ст. 109 ЖК України.

Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2009 року в задоволенні позову ПАТ КБ «Приватбанк» відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням суду ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, ухвалити нове рішення по суті заявлених позовних вимог.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення, відповідно до ст. 309 ЦПК України є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позову ПАТ КБ «ПриватБанк» суд першої інстанції виходив з того, що позивач у відповідності зі ст.ст. 10, 60 ЦПК України як сторона, яка приймала участь у справі не довів суду ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог, а саме не довів правильність розрахунку нарахування відсотків та штрафних санкцій.

Відмовляючи в позові суд також послався на те, що позивач не надав до суду докази видачі Позичальнику повної суми кредиту у розмірі 35 649,19 дол. США як вказано у п. 8.1 Кредитного договору, або доказів зарахування різниці між сумою договору та виданою сумою, на якісь інші рахунки передбачені договором.

Суд зазначив , що позивач не має ставити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки, в рахунок погашення заборгованості, оскільки таке звернення не передбачено договором. «Банк» не надав суду доказів розірвання договору у судовому порядку, або односторонньому порядку з відповідним повідомленням відповідача, що є умовами для настання наслідків за п. 2.3.7 Кредитного договору.

Відмовляючи в позові суд також виходив з того, що порушення умов Кредитного договору, яке виразилося у невиконання обов'язку щодо своєчасного та повного погашення щомісячних платежів банку, є незначним і тому спосіб захисту своїх прав, обраний позивачем є не еквівалентним об'єму його порушених прав, а задоволення позовних вимог буде несправедливим. Доказів того, що поточна сума заборгованості відповідача завдає значних збитків позивачу, суттєво впливає на стан його фінансово-господарської діяльності, або змінює обсяг його прав - позивачем не надано. Проте з такими висновками суду погодитись неможна, оскільки вони не відповідають обставинам справи і нормам матеріального та процесуального права. Суд першої інстанції невірно дослідив розрахунки-заборгованості, Кредитний договір, договір іпотеки квартири , недостатньо повно дослідив письмові докази та обставини, що мають значення для справи, і, перевіривши доводи й заперечення сторін, не дав їм правильну оцінку .

Судом встановлено, що 22 травня 2008 року між ОСОБА_4 та ЗАТ комерційний банк «ПриватБанк» був укладений кредитний договір № ZPJOGA0000000109, згідно якого позивач зобовязався надати відповідачу кредит у сумі 35649,19 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15% на рік з кінцевим терміном повернення 22.05.2023 року.

В забезпечення виконання зобовязень за цим договором між Банком та відповідачами ОСОБА_4, ОСОБА_5,ОСОБА_6, ОСОБА_7 в цей же день, 22 травня 2008 року був укладений договір іпотеки кв. АДРЕСА_1 у м. Запоріжжя, яка належить відповідачам на праві спільної сумісної власності.

З наданих суду розрахунків слідує, що Позичальник ОСОБА_4 має прострочення порушення строків сплати кредиту з серпня 2008 року.

Згідно наданого розрахунку Банком заборгованість ОСОБА_4 за Кредитним договором від 22.05.2008 року становить 299328 грн. 33 коп., яка складається з 241 111,73 грн. заборгованість за кредитом; 38 18,68 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом; 7 336,04 грн. заборгованість з комісії; 12 461,88 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Правильність нарахування відсотків та штрафних санкцій відповідають пунктам Кредитного договору 2.2.2, 2.2.3, 2.2.4, 3.1, 3.2, 3.3, 3.7, 5.1, 8.1, 8.1.1,8.1.2, 8.2, якими передбачені нарахування відсотків, комісії (винагороди), пені.

Відповідачі в судовому засіданні не заперечували наявну прострочену заборгованість.

В ході апеляційного розгляду відповідачі дали пояснення, що з моменту подачі позову Банком до сьогоднішнього часу, жодного платежу за кредитним договором зроблено не було. Суму заборгованості не оспорювали і не оспорюють, посилаючись на неможливість виконання грошового зобовязання у звязку з настанням фінансової кризи.

Відповідно до п. 2.3.7 Кредитного договору банк має право стягнути Кредит до настання дати, передбаченої п. п. 8.1, 8.1.1, 8.1.2 Кредитного договору, у тому числі шляхом звернення стягнення на заставлене майно, при настанні умов, передбачених п. 2.3.3 Кредитного договору. Однією з умов є порушення Позичальником зобов'язань, передбачених умовами даного Договору.

Крім цього, відповідно до п. 8.1.2 Кредитного договору у разі порушення термінів оплати, передбачених п. 8.1.1 у тому числі оплати заборгованості не в повному обсязі, на 120 календарних днів, сторони дійшли згоди вважати строком повернення кредиту залишку заборгованості по кредиту, відсотків, винагороди, пені (в повному обсязі), - в останній день місяця, в якому відбулося порушення термінів оплати на 120 календарних днів.

Отже, цим пунктом Кредитного договору передбачена можливість дострокового настання строку сплати і стягнення всієї заборгованості за Кредитним договором без застосування судового або добровільного розірвання цього договору.

З урахуванням цього суд першої інстанції дійшов неправильного висновку, що звернення стягнення на предмет іпотеки до закінчення терміну кредитного договору є незаконним.

Крім певних визначень сторонами в договорі, порядок звернення стягнення на предмет іпотеки регулюється і нормами матеріального права.

Так згідно ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави.

Відповідно зі ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека є видом забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника в порядку, встановленому цим законом.

Таким чином в разі невиконання боржником своїх зобов'язань за кредитним договором (повернення кредиту та сплати відсотків за користування цим кредитом), ПриватБанк на підставі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» має право звернути стягнення на предмет іпотеки, що забезпечує це кредитне зобов'язання.

Згідно ст. 39 Закону у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються:

загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки;

опис нерухомого майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя;

заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації, якщо такі необхідні;

спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону;

пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки;

початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення.

Згідно ст. 40 Закону з вернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців, за винятком наймачів та членів їх сімей. Виселення проводиться у порядку, встановленому законом.

Відповідно з ч.3 ст. 109 ЖК України звернення стягнення на передане в іпотеку жиле приміщення являється підставою для виселення всіх громадян, які мешкають в ньому, за виключеннями встановленими законом.

Згідно ч.3 ст. 40 Закону о соби, які проживають у зазначених приміщеннях на умовах договору найму (оренди), не підлягають виселенню, якщо: договір найму (оренди) був укладений до моменту укладення іпотечного договору і про наявність такого договору було доведено до відома іпотекодержателя або такий договір був зареєстрований у встановленому законом порядку; договір найму (оренди) був укладений після укладення іпотечного договору за згодою іпотекодержателя.

Перешкоди для виселення відповідачів зі спірного жилого приміщення, передбачені ч.3 ст. 40 Закону відсутні.

Між тим судова колегія вважає, що вимоги Банку про визначення початкової ціни предмету іпотеки 151500 грн., в розмірі 50 % від його вартості є необґрунтованими, оскільки таке визначення відповідно до п. 22 Кредитного договору вирішується сторонами при зверненні стягнення на предмет іпотеки в позасудовому порядку.

Відповідно з положеннями ст. 39 Закону судова колегія вважає, що такий розмір повинен бути визначений не нижче ринкової ціни.

Таким чином вимоги Банку про звернення стягнення на предмет іпотеки, двохкімнатної квартири № 93 , що знаходиться у буд. 21 по бульвару Будівельників у м. Запоріжжя, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПриватБанком не менше ринкової вартості, виселення відповідачів та зняття їх з реєстрації ґрунтуються на Законі і відповідають фактичним обставинам справи.

З огляду наведеного судова колегія приходить до висновку, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі ст. 309 ЦПК України рішення районного суду скасовує та ухвалює нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 314, 316, 317 ЦПК України,

ВИРІШИЛА :

А пеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 13 листопада 2009 року по цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про звернення стягнення задовольнити частково.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 перед ПриватБанком за Кредитним договором від 22.05.2008 року в розмірі 299 328,33 грн. , яка складається з наступного: 241 111,73 грн. - заборгованість за кредитом; 38 18,68 грн. - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 7 336,04 грн. - заборгованість з комісії; 12 461,88 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором звернути стягнення на предмет іпотеки (на підставі договору іпотеки квартири від 22.05.2008 р.) - двохкімнатну квартиру № 93 , що знаходиться у буд. 21 по бульвару Будівельників у м. Запоріжжя (загальною площею 47,7 кв.м., в тому числі житловою площею - 26,7 кв.м.), що належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством комерційним банком «ПриватБанк» (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код :ДРПОУ 14360570) з укладанням від імені Іпотекодавців - ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням Витягу з Державного реєстру прав власності на нерухоме майно, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу , з передачею Іпотекодержателю ПриватБанку в управління предмет іпотеки на період до його реалізації.

Встановити початкову ціну реалізації ПриватБанком предмету іпотеки в розмірі не менше ринкової вартості.

Кошти отримані від реалізації предмета іпотеки, спрямувати на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на р/р 29092829003111 ПриватБанку, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570.

Виселити ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4, які зареєстровані і проживають у квартирі, розташованій за адресою: АДРЕСА_1, зі зняттям їх з реєстраційного обліку у Хортицькому секторі Відділу у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб ГУМВС України в Запорізькій області.

Стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 в солідарному порядку, понесені ПриватБанком судові витрати у розмірі 1 708,50 грн. судовий збір та 30,00 грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду судового процесу на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк». Рішення набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня її проголошення.

Головуючий:

Судді: