Рішення № 76163181, 21.08.2018, Коростишівський районний суд Житомирської області

Коростишівський районний суд Житомирської області

Справа № 280/1714/17

Провадження № 2/280/250/18

РІШЕННЯ

Іменем України

21 серпня 2018 року м.Коростишів

Коростишівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючої - судді Янчук В.В.,

при секретарі - Кумечко С.М.,

за участі сторін:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коростишів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 про визнання підробленої заяви від 05.06.1997 року про відчуження земельної ділянки, завіреної нотаріусом за реєстраційним №1509, висновку ОСОБА_3 районної архітектури від 20.06.1997 року, рішення ОСОБА_3 міської ради від 20.06.1997 року №405 про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку по пров. Толстого,6-А у м.Коростишеві, рішення ОСОБА_3 міської ради від 20.06.1997 року №405 про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво індивідуального житлового будинку по пров. Толстого, 6-А у м.Коростишів – недійсними, -

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року позивач звернувсь до суду з даним позовом до відповідачів ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 про визнання підробленої заяви від 05.06.1997 року про відчуження земельної ділянки, завіреної нотаріусом за реєстраційним №1509, висновку ОСОБА_3 районної архітектури від 20.06.1997 року, рішення ОСОБА_3 міської ради від 20.06.1997 року №405 про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку по пров. Толстого,6-А у м.Коростишеві, рішення ОСОБА_3 міської ради від 20.06.1997 року №405 про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво індивідуального житлового будинку по пров.Толстого,6-А у м.Коростишів – недійсними.

В обгрунтування позовних вимог позивач зазначив, що згідно Договору дарування від 22.05.1997 р. ним отримано у власність будинок № 7 по вул. Толстого у м. Коростишів, Житомирської області. Разом з будинком він отримав у власність присадибну земельну ділянку загальною площею 884 кв.м. за адресою вул. Толстого,7 - провулок Толстого. До його будинку мала доступ ОСОБА_4, яка знала де знаходяться його документи на будинок та земельну ділянку. ОСОБА_4 використавши його документи для заволодіння частиною присадибної земельної ділянки, належної йому на праві власності, зі сторони провулку Толстого,6-а у м. Коростишів, Житомирської області надала до архітектури Коростишівського району підроблену заяву до ОСОБА_3 міської ради від його імені про, ніби - то його згоду на відчуження земельної ділянки розміром 450 кв. м, коло будинку № 7 по вул. Толстого у м. Коростишів, для будівництва жилого будинку. Зазначений документ був завірений нотаріусом . Підроблення заяви про підроблення згоди постійно заперечувались позивачем при розгляді різних справ. Висновком експерта № 1/2354 від 20.09.2016 р. у кримінальному провадженні № 12013060190000922, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань встановлено, що рукописний текст в заяві ОСОБА_1 від 05.06.1997 року щодо відчуження земельної ділянки в м. Коростишів, по вул. Толстого,6-а, виконаний не ОСОБА_1 а іншою особою. Обставини підроблення заяви від його імені про письмову згоду на вилучення земельної ділянки підтверджені прокуратурою Коростишівського району Житомирської області у відповіді № 120-922/13 від 10.01.2017 р. Висновок архітектури Коростишівського району від 20.06.1997 р., складений на основі підробленої заяви є недійсним. На підставі підробленої заяви ОСОБА_3 міською радою були прийняті незаконні рішення від 20.06.1997 року №405 про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку по пров. Толстого,6-А у м.Коростишеві, рішення ОСОБА_3 міської ради від 20.06.1997 року №405 про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво індивідуального житлового будинку по пров. Толстого,6-А у м.Коростишів. ОСОБА_3 міською радою земельна ділянка у позивача не вилучалась. Рішення Коростишіської міської ради порушують право власності позивача, прийняті стосовно його майна без його згоди. Позивача фактично позбавлено права власності на нерухоме майно - присадибну земельну ділянку, за яку він сплачує і до тепер земельний податок.

Ухвалою суду від 22.12.2017 р. відкрито провадження у даній справі та почато підготовче провадження.

Ухвалою суду від 19.02.2018 р. закрито підтовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав в повному обсязі, з підстав викладених в ньому . Додатково вказав, що заяву він не писав та її не підписував, вказані обставини підтверджуються висновком експертизи та листом прокуратури Коростишівського району. На даний час триває досудове розслідування та здійснюються пошуки особи, яка підробила заяву. Він є власником земельної ділянки, оскільки ОСОБА_4 рішенням апеляційного суду Житомирської області від 08.09.2014 р. відмовлено у позові про визнання недійсним його державного акту на право власності на землю.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсязі, в їх задоволенні просив відмовити. У відзиві на позовну заяву вказали, що нотаріус засвідчуючи справність підпису, не засвідчує факти викладені в документі, а лише підтверджує , що підпис зроблений певною особою. Ст. 50 ЗУ "Про нотаріат" передбачено можливість оскарження в судовому порядку нотаріальної дії або відмови у її вчиненні , нотаріального акта. Позивачем до позову не додано доказів оскарження дій нотаріуса по посвідченню його підпису на заяві від 05.06.1997 р. Аналогічно не передбачено законом і визнання недійсним висновку райархітектури, адресованого виконкому міської ради. Щодо вимог, в частині визнання недійсними рішень ОСОБА_3 міської ради, позивачем не додано доказів перебування у його власності земельної ділянки, відносно якої приймались оскаржувані рішення. Рішення апеляційного суду Житомирської області від 20.08.2015 р. було визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 347200, що виданий на ім’я ОСОБА_1

В судове засідання відповідач - ОСОБА_3 міська рада свого представника не направили, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чино. На адресу суду направили заяву про розгляд справи в їх відсутність, а також відзив відносно позовних вимог, в якому просили відмовити в задоволенні позову за безпідставністю. В обгрунтування відзиву відповідач вказав, що ОСОБА_3 міська рада при прийнятті оскаржуваних рішень діяла відповідно до вимог чинного законодавства. ОСОБА_1 було подано нотаріально посвідчену заяву , про те, що він не заперечує проти відчуження земельної ділянки розміром 450 кв. м коло належному йому будинку по вул. Толстого,7 для будівництва ОСОБА_4 Нотаріус посвідчив справність підпису ОСОБА_1, який було зроблено в його присутності та було встановлено особу ОСОБА_1 Згідно висновку експерта Житомирського науково - дослідного експертного криміналістичного центру № 1/2354 від 20.09.2016 не надається можливим вирішити питання чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 - ОСОБА_1, ОСОБА_4 чи іншою особою. Рукописний текст ймовірно виконаний не ОСОБА_1, не ОСОБА_4, а іншою особою. Враховуючи, що нотаріусом було посвідчено підпис ОСОБА_1 , а не весь текст, стверджувати, що заява є підробленою неможливо, висновок експертизи є основною доказовою базою позивача, то відповідно ОСОБА_3 міська рада діяла в межах чинного на той час законодавства.

Суд, вислухавши доводи сторін, розглянувши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Статтею 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Отже, з врахуванням вимог ст. 16 ЦК України, особа, права чи інтереси якої порушено, при зверненні до суду може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права.

Судом встановлено, що 05 червня 1997 року приватним нотаріусом ОСОБА_3 нотаріального округу ОСОБА_5 було засвідчено справжність підпису ОСОБА_1 на заяві адресованій голові ОСОБА_3 міської ради ОСОБА_6, відповідно до якої ОСОБА_1 не заперечує проти вилучення земельної ділянки розміром 450 кв. м. коло належного йому будинку № 7 по вул. Толстого в м. Коростишів для будівництва жилого будинку ОСОБА_4 Відповідно до відомостей, що містяться в заяві, підпис особи було здійснено у присутності нотаріуса та встановлено особу , яка його підписала. ( а.с.6).

Відповідно до п.142, 143 Глави 8 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом МЮУ від 14.06.1994 р. № 18/5 ( чинної на час вчинення нотаріальної дії) , нотаріус засвідчує справжність підпису на документах, зміст яких не суперечить законові і які не мають характеру угод та не містять у собі відомостей, що порочать честь і гідність людини. Нотаріус, засвідчуючи справжність підпису, не посвідчує факти, викладені у документі, а лише підтверджує, що підпис зроблений певною особою.

Статтею 43 ЗУ "Про нотаріат" ( чинною на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що не допускається вчинення нотаріальної дії у разі відсутності осіб - її учасників або їх уповноважених представників. При вчиненні нотаріальної дії нотаріуси встановлюють особу учасників цивільних відносин, які звернулися за вчиненням нотаріальної дії. Встановлення особи здійснюється за паспортом громадянина України або за іншими документами, які унеможливлюють виникнення будь-яких сумнівів щодо особи громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії.

А ст. 50 вищевказаного Закону передбачено, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги до суду, позивач посилався на те, що оспорювану заяву від 05.06.1997 р. він не писав та не підписував. На підтвердження цієї обставини надав висновок почеркознавчої експертизи № 1/2354 від 20.09.2016 р., проведеної у кримінальному провадженні та лист ОСОБА_3 місцевої прокуратури від 10.01.2017 р. № 120-922/13.

Згідно вказаним висновком, вирішити питання :"Чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 в заяві ОСОБА_1 від 05.06.1997 щодо відчуження останнім земельної ділянки в м. Коростишів по вул. Толстого,6 ОСОБА_1, ОСОБА_4, чи іншою особою?" не надається можливим. Рукописний текст в заяві ОСОБА_1 виконаний ймовірно не ОСОБА_1 не ОСОБА_4, а іншою особо. ( а.с. 8-13).

Разом з тим , зазначені докази не можуть бути достатніми для підтвердження, що заяву позивач не підписував, зважаючи на наступне.

Висновок експерта для суду не є обов’язковим і оцінюється судом за правилами, встановленими ст. 89, 110 ЦПК України. При цьому обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.78 ЦПК).

Вирішення питання про належність підпису особі потребує спеціальних знань. А тому воно може бути з’ясоване лише шляхом призначення експертизи.

Наданий позивачем висновок свідчить про те, що експертом не надається можливим вирішити питання чи виконаний підпис позивачем чи іншою особою, оскільки підпис містить дуже обмежений графічний матеріал, має змішану транскрипцію та просту будову, а також відсутність достатньої кількості вільних зразків почерку та підписів ОСОБА_4 та ОСОБА_1 ( а.с.10).

Щодо рукописного тексту експерт лише припускає можливість неналежності тексту ОСОБА_1, ОСОБА_4 а іншій особі та не є категоричним.

Тобто, зазначений висновок зроблений із недотриманням вимог Інструкції про порядок проведення та оформлення експертних досліджень, Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та не може бути достатньою підставою для задоволення позову, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч.6 ст.81 ЦПК).

Під час розгляду справи відповідно до вимог ч.3 ст.13 ЦПК позивачу роз’яснено його обов’язок надати належні докази на підтвердження заявлених вимог, його право на призначення експертизи та наслідки не вчинення цих дій. Проте, будь-яких клопотань позивачем не заявлено та інших доказів не надано.

Щодо листа ОСОБА_3 місцевої прокуратури від 10.01.2017 р. № 120-922/13, суд даний доказ до уваги не приймає, оскільки він містить посилання на висновок експерта №1/2354 від 20.09.2016 і судом з даного приводу була надана оцінка.

Отже, враховуючи вимоги чинного законодавства в судовому порядку можливо оскаржити лише дії нотаріуса у випадку їх невідповідності вимогам закону щодо порядку їх здійснення. А тому такий спосіб захисту, що обраний позивачем , як визнати заяву, що посвідчена нотаріусом - недійсною не передбачено ні ЗУ "Про нотаріат" ні ЦК України. В розумінні вимог ст. 81 ЦПК України позивачем не надано належних та допустимих доказів оскарження дій нотаріуса щодо посвідчення його підпису на заяві від 05.06.1997 р.

Щодо визнання висновку райархітектури, адресованого виконкому міської ради –недійсним, суд приходить до висновку, що позов в цій частині до задоволення не підлягає, оскільки, з наданого висновку вбачається , що даний висновок був виданий за результатами розгляду заяви ОСОБА_4, а не заяви ОСОБА_1 від 05.06.1997 року, з інших підстав не оскаржується, а також чинним законодавством не передбачено визнання такого висновку недійсним в спосіб, що обраний позивачем.

В обгрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує про порушення його права власності на земельну ділянку при прийнятті оскаржуваних рішень. Такі доводи суд до уваги не приймає виходячи з наступного.

З договору дарування жилого будинку від 22.05.1997 року, вбачається, що ОСОБА_1 належить жилий будинок № 7 по вул. Толстого в м. Коростишів ( а.с.5) і вказана обставина сторонами не оспорюється.

З копії державного акта серії ЯМ № 347200 на право власності на земельну ділянку, вбачається, що ОСОБА_1 належала земельна ділянка, площею 0,0884га, в м. Коростишів, вул. Толстого, 7 ( а.с.57).

Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 20.08.2015 р. у справі № 280/1665/14-ц за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_1, третя особа - Державне агенство земельних ресурсів у ОСОБА_3 районі про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування , визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та скасування його реєстрації позов задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення 7 сесії 6 скликання ОСОБА_3 міської ради від 14.04.2011 року № 102 в частині надання дозволу на замовлення технічної документацію із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку ОСОБА_1 орієнтовною площею 0,0884 га. по вул. Толстого, 7 в м. Коростишеві для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що посвідчує право власності, яка знаходиться в його користуванні з моменту набуття ним права власності на житловий будинок, згідно договору дарування житлового будинку, зареєстрованому в БТІ від 25.05.1997 року. Визнано незаконним та скасовано рішення 10 сесії 6 скликання ОСОБА_3 міської ради № 174 від 05.08.2011 року в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 в м. Коростишеві, по вул. Толстого, 7, орієнтовною площею 0,0884 га. для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, і передачу земельної ділянки у власність та дозволу на замовлення державного акту на право власності на земельну ділянку. Визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯМ № 347200, кадастровий номер 1822510100:01:012:0219, виданий на імя ОСОБА_1 на земельну ділянку площею 0,0884 га. по вулиці Толстого, 7 м. Коростишів. ( а.с. 37-39).

Вказана справа була і предметом розгляду судом касаційної інстанції, за результатами якої 24.05.2017 р. касаційну скаргу ОСОБА_1 було відхилено, а рішення апеляційного суду Житомирської області від 20.08.2015 р. залишено без змін ( а.с. 68-70).

Вказаними судовими рішеннями було встановлено, що рішенням виконавчого комітету ОСОБА_3 міської ради від 20.06.1997 року № 404 ОСОБА_7 була виділена земельна ділянка площею 450 кв.м. для індивідуального житлового будівництва по пров. Толстого, 6-а в м. Коростишів, встановлено межі цієї земельної ділянки та 27.06.1997 р. між виконавчим комітетом ОСОБА_3 міської ради та відповідачем ОСОБА_4 був укладений договір на будівництво житлового будинку. Також було встановлено, що ОСОБА_4 з 1997 року на законних підставах володіє земельною ділянкою розміром 450 кв.м.

За приписами ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини встановлені рішенням суду у господарській , цивільній або адміністративній справі , що набрало законної сили не доказуються при розгляду іншої справи , у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Посилання відповідача на "не існування" рішення ОСОБА_3 міської ради № 404 від 20.06.1997 р. відповідно до якого ОСОБА_4 була виділена земельна ділянка 450 кв.м., для індивідуального житлового будівництва по пров. Толстого, 6-а в м. Коростишів суд до уваги не приймає, та зазначає, що рішення № 405 від 20.06.1997 р.( що є предметом розгляду даної справи) та рішення № 404 від 20.06.1997 р. (що зазначене в рішенні апеляційного суду Житомирської області від 20.08.2015 р.) за своїм змістом, предметом - земельна ділянка, її площею, місця її розташування є ідентичним.

В обгрунтування права власності на земельну ділянку ОСОБА_1 посилається на наявності рішення апеляційного суду Житомирської області від 08.09.2014 р. ( справа № 280/627/14-ц відповідно до якого ОСОБА_4 було відмовлено у позові до ОСОБА_1 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Суд зазначає, що відповідач звернулась до суду вдруге з іншим позовними вимогами та крім ОСОБА_1 залучила до участі в справі як відповідача ОСОБА_3 міську раду і за результатами розгляду даної справи № 280/1665/14-ц було прийнято рішення апеляційного суду Житомирської області від 20.08.2015 р.

Враховуючи вищевикладене, рішення ОСОБА_3 міської ради № 405 від 20.06.1997 р. про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку по пров. Толстого,6-А у м.Коростишів та № 405 від 20.06.1997 р. про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво індивідуального житлового будинку по пров.Толстого,6-А у м.Коростишів - були прийняті в межах компетенції органу місцевого самоврядування та без порушень прав та інтересів інших осіб.

Отже позивач не скористався наданими йому правами, не обґрунтував свої позовні вимоги та не надав суду доказів на їх підтвердження, а згідно із ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а тому позовні вимоги є такими, що не знайшли своє підтвердження в ході розгляду справи, спростовуються дослідженими матеріалами справи , що є наслідком відмови в задоволенні позову.

Оскільки суд прийшов до висновку про відсутність підстав до задоволення позовних вимог позивача, а тому і підстав для стягнення витрат за його позовом суд не вбачає.

Суд керуючись ст.ст. 4, 5,12,13, 76-81, 89, 259, 264, 265, 268 ЦПК України , -

УХВАЛИВ :

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 міської ради, ОСОБА_4 про визнання підробленої заяви від 05.06.1997 року про відчуження земельної ділянки, завіреної нотаріусом за реєстраційним №1509, висновку ОСОБА_3 районної архітектури від 20.06.1997 року, рішення ОСОБА_3 міської ради від 20.06.1997 року №405 про виділення земельної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку по пров. Толстого,6-А у м.Коростишеві, рішення ОСОБА_3 міської ради від 20.06.1997 року №405 про надання дозволу ОСОБА_4 на будівництво індивідуального житлового будинку по пров.Толстого,6-А у м.Коростишів – недійсними – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Житомирської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХІІІ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до апеляційного суду Житомирської області через Коростишівський районний суд Житомирської області.

Повний текст рішення виготовлено 30 серпня 2018 року.

Головуюча: В.В.Янчук