Постанова № 76162387, 23.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/3444/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Макарика В.Я.

суддів – Глушка І.В., Судова-Хомюк Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Чигер І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1, м. Тернопіль) у справі №819/2388/17 за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,-

В С Т А Н О В И В:

28 грудня 2017 року Головне управління ДФС у Тернопільській області звернулося до суду із заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» в якому просило підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного майна ТОВ «Адемн» (ЄДРПОУ 39864030).

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року заяву Головного управління ДФС в Тернопільській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків - залишено без розгляду.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що обставина, що зумовлює звернення до суду в розумінні ст.283 КАС України, є рішення керівника податкового органу про застосування адміністративного арешту майна платника податків та саме з моменту прийняття такого рішення суд першої інстанції мав вираховувати перебіг строку звернення до суду.

Відповідачем відзиву на апеляційну скаргу не було подано.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, хоча відповідач належним чином був повідомлений про дату, час і місце судового засідання, що відповідно до частини другої статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає розгляду справи за його відсутності.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що посадовими особами на виконання вимог Наказу Головного управління ДФС у Тернопільській області від 11.12.2017 року №2469 та на підставі направлень на перевірку від 22.12.2017 року №4304; №4305; №4306 та №4307 здійснено виїзд за адресою місцезнаходження ТОВ «Адемн» вул. Крушельницької, 18/402, м. Тернопіль, Тернопільської області з метою приступити до проведення документальної перевірки.

Керівником ТОВ «Адемн» ОСОБА_2 відмовлено посадовим особам контролюючого органу у допуску до проведення документальної планової перевірки, про що було складено акт відмови у допуску до перевірки від 26.12.2017 року, акт про відмову від підпису в направленні та акт відмови від надання пояснень.

Згідно п.п.94.2.3 п.94.2 ст.94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується, що платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.94.6 ст.94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Також, обставини, за яких застосовується арешт майна, передбачені Розділом ІІІ Порядку застосування адміністративного арешту майна платника податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.07.2017 року №632, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.08.2017 року за №948/30816 (далі Порядок № 632).

Так, згідно пп.3 п.1 Розділу ІІІ Порядку №632 арешт майна може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Відповідно до п.2 Розділу ІІІ Порядку № 632 за наявності однієї з наведених обставин керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення про застосування арешту майна платника податків.

Порядок застосування арешту майна визначений Розділом ІV Порядку №632.

Згідно п.п. 1, 2 Розділу ІV Порядку № 632 керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених розділом III цього Порядку, та на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 1) відповідного підрозділу, який у межах своїх повноважень встановлює такі обставини, приймає рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (додаток 2).

Обґрунтованість арешту, накладеного на майно платника податків рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, має бути перевірена судом протягом 96 годин.

У такому разі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу подається до суду протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють таке звернення до суду.

Колегія суддів зазначає, що в даному випадку обставина, що зумовлює звернення до суду, є відмова від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення 26.12.2017 року.

Особливості провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів щодо підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків регламентується ст. 283 КАС України.

Відповідно до п.2 ст.283 КАС України заява подається до суду першої інстанції протягом 24 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленим цим Кодексом.

Так, згідно ч.1 ст. 270 КАС України на обчислення строків, встановлених статтями 273-277, 280-283 цього Кодексу, не поширюються правила частин другої - десятої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 270 КАС України строки, встановлені у справах, визначених цією статтею, обчислюються календарними днями і годинами.

Зважаючи, що відмова від допуску посадових осіб ГУ ДФС в Тернопільській області до проведення фактичної перевірки відбулась 26.12.2018 року , тому, відповідно до ч.2 ст.283 КАС України, граничним строком подання заяви про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків є 27.12.2018 року.

28.12.2017 року о 16:30 Головне управління ДФС в Тернопільській області подало до Тернопільського окружного адміністративного суду заяву про підтвердження умовного адміністративного арешту майна платника податків, тобто з пропуском строку, встановленого ч.2 ст.283 КАС України.

Відповідно до ч.5 ст.270 КАС України днем подання позовної заяви, апеляційної скарги є день їх надходження до відповідного суду. Строки подання позовних заяв і апеляційних скарг, встановлені у справах, визначених цією статтею, не може бути поновлено. Позовні заяви, апеляційні скарги, подані після закінчення цих строків, суд залишає без розгляду.

З огляду на пропуск строку подачі заяви та неможливості поновлення такого строку, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про залишення заяви Головного управління ДФС в Тернопільській області про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна платника податків без розгляду.

Доводи апеляційної скарги податкового органу висновків суду першої інстанції не спростовують та ґрунтуються на помилковому тлумаченні ним законодавства, яке регулює спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 272, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без розгляду у справі №819/2388/17 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складений 31 серпня 2018 року.