Постанова № 76162371, 23.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/3602/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді – Макарика В.Я.

суддів – Глушка І.В., Судової-Хомюк Н.М.

за участю секретаря судового засідання – Чигер І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року (головуючий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1, м. Ужгород, повний текст рішення виготовлено та підписано 28.03.2018 року) у справі №807/37/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 Юлієвної до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов’язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

17 січня 2018 року ОСОБА_2 Юлієвна звернулася до суду з адміністративним позовом до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України в якому просила зобов’язати відповідача зарахувати стаж роботи у Вилокській взуттєвій фабриці за період з 01.01.1984 року по 08.07.1991 року та призначити пенсію за віком з врахуванням цього стажу з часу звернення з заявою про призначення пенсії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року адміністративний позов ОСОБА_2 Юлієвної до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про зобов’язання вчинити дії - задоволено повністю.

Зобов'язано Виноградівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Закарпатській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_2 Юлієвної період роботи у Вилокській взуттєвій фабриці з 01.01.1984 року по 08.07.1991 року та призначено пенсію за віком з врахуванням цього стажу з часу звернення із заявою про призначення пенсії.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт зазначає, що в особовій справі позивачки відсутня відповідна інформація в архівних матеріалах, а саме – в особових рахунках за спірний період роботи на Вилокській взуттєвій фабриці з 01.01.1984 року по 08.07.1991 року.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу зареєстрований за вх. №К-9835/18 від 26.06.2018 року в якому зазначає, що рішення суду першої інстанції є законне, обґрунтованим та мотивованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач вважає, що наведені відповідачем у апеляційній скарзі підстави та обставини для скасування оскаржуваного рішення суду є надуманими, а тому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином, тому суд вважає можливим проведення розгляду справи у їх відсутності за наявними в справі матеріалами, та на основі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши підстави в межах апеляційної скарги, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що у вересні 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком.

Згідно виписки з протоколу №72 від 29.09.2017 року позивачці ОСОБА_2 Юлієвній відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до п.26 ЗУ “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” у зв’язку із відсутністю необхідного стажу роботи (а.с. 17), а саме - Виноградівське об'єднане управління ПФ України не зарахувало до трудового стажу позивача період роботи у Вилоцькому філіалі Виноградівського взуттєвого об'єднання з 1984 по 1991 роки. Підставою вказується відсутність відповідної інформації в архівних матеріалах, а саме - в особових рахунках.

Відповідно до ст.62 Закону України “Про пенсійне забезпечення” основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Позивач ОСОБА_2 Юлієвна безперервно працювала у Вилоцькій взуттєвій фабриці у період з 08.10.1980 р. по 08.07.1991 р., що підтверджується записами у трудовій книжці за №№1-3 (розділ відомості про роботу) та записами №№1-2 (розділ відомості про нагородження). Інформація з трудової книжки щодо нагородження ОСОБА_2 в період роботи на Вилокській взуттєвій фабриці також підтверджується почесними грамотами на її ім'я (а.с .13-16).

Матеріалами справи підтверджено та позивачем по справі не заперечується той факт, що позивач у спірний період з з 01.01.1984 року по 08.07.1991 року працювала у ВАТ “Вилоцька взуттєві фабрика”. В наданій трудовій книжці, заповненій 14.10.1980 року на ім'я позивача, містяться відповідні записи (а.с. 11-12).

Відповідно до ст.64 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” територіальні органи Пенсійного фонду мають право отримувати від підприємств, установ та організацій відомості, необхідні для виконання ними функцій, передбачених цим Законом та перевіряти їх.

Відповідно до п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України” від 25.11.2005 р. №22-1 (яка діяла на момент видачі позивачеві) встановлено, що довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або державними архівними установами. У випадках, коли архівні установи не мають можливості видати довідку за встановленою формою з розшифровкою виплачених сум за видами заробітку, вони можуть видавати довідки, що відповідають даним, наявним в архівних фондах, без додержання цієї форми.

Аналогічна норма міститься у п. 2.10 (норма діє на момент звернення за перерахунком пенсії) Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України” від 25.11.2005 р. №22-1, (зі змінами внесеними постановою правління Пенсійного фонду України №13-1 від 07.07.2014 р.) відповідно до якої довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами.

Таким чином, єдиною підставою для проведення розрахунку пенсії на підставі заробітної плати є первинні документи про нарахування такої заробітної плати. Видача довідок про заробітну плату проводиться підприємством, відповідно до первинних документів за нормативними документами, які дійсні на момент видачі довідки.

Пунктом 2.1 Порядку надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1, за бажанням пенсіонера у період до 01.01.2016 року ним може подаватися довідка про заробітну плату до 01.07.2000 року із зазначенням у ній назв первинних документів, на підставі яких її видано, їх місцезнаходження та адреси, за якою можливо провести перевірку відповідності змісту довідки первинним документам.

Відповідно до ч.1 ст. 101 Закону України “Про пенсійне забезпечення” органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

В даному випадку відповідач з формальних підстав, у зв'язку з тим, що підприємство, яке ліквідовано, не вжив жодних заходів спрямованих на повне, всебічне з'ясування спірного питання та відмовив у призначенні пенсії.

Право особо на призначення пенсії, яке гарантоване чинним законодавством, також підпадає під дії та захист гарантованим прав, визначених ст. 1 Протоколу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (1950 р.).

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що надана позивачем довідка №Ф-01-27/866 від 12.09.2017 року видана архівним відділом Виноградівської РДА про нараховану заробітну плату відповідає вищезазначеним вимогам ст.40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, а тому повинна прийматись до розрахунку (перерахунку) пенсії з врахуванням спірного періоду.

Також суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІVврегульовано Порядком надання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії, затвердженим постановою правління ПФУ від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі - Порядок). За змістом підпункту “в” пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Проаналізувавши наведені норми вище, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обчислення страхового стажу за спірні періоди роботи позивача, має проводитись в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше.

Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії визначається статтею 62 Закону України “Про пенсійне забезпечення”.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Зазначеній нормі відповідає пункт 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року N 637 (далі - Порядок № 637).

Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 р. N637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Суд першої інстанції оглянувши оригінал трудової книжки в судовому засіданні 12.02.2018 року(а.с. 28) зазначив, що трудова книжка позивача містить записи, що підтверджують період виконуваної роботи, її характер.

В трудовій книжці йдеться посилання на відповідні накази як на підставу внесення записів, вони завірені підписом повноважної особи та печаткою, не містять виправлень, підчисток, тобто оформлені належним чином, що не викликає у суду сумніву.

Взявши до уваги викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанцій є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, висновки суду є правильними, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 229 ч. 4, 243, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року у справі №807/37/18 – без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя ОСОБА_3 судді ОСОБА_4 ОСОБА_5 Повний текст постанови складений 31 серпня 2018 року.