Постанова № 76162320, 23.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 825/1816/18 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Тихоненко О.М. Суддя-доповідач Шурко О.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Шурка О.І.,

суддів Бабенка К.А., Василенка Я.М.,

при секретарі Коцюбі Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_3 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Військової частини А 1815 про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В :

19.04.2018 ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до військової частини А1815 (далі - в/ч А1815, відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ командира в/ч А1815 від 28.07.2017 № 169 п. 6, відповідно до якого за порушення статтей 11,12,16,101,102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України позивачу оголошено "Догану".

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись із зазначеним вище судовим рішенням, представник позивача звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов повністю.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 з 1997 року проходить військову службу в Збройних Силах України, в тому числі на посаді командира механізованого батальйону у військовій частині А1815.

Відповідно до наказу командира в/ч А1815 від 27.07.2017 № 24 проведено службове розслідування за фактом вчинення правопорушення за ч. 4 ст. 426-1 КК України відносно молодшого сержанта ОСОБА_5.

За результатами службового розслідування 28.07.2017, за підписом заступника командира військової частини А1815 з морально-психологічного забезпечення - начальника відділення підполковника ОСОБА_6, складено акт проведення службового розслідування за фактом вчинення правопорушення за ч. 4 ст. 426-1 КК України "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень" відносно молодшого сержанта ОСОБА_5, яким запропоновано за недбале виконання своїх службових обов'язків, порушення статтей 11, 12, 16, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командиру механізованого батальйону підполковнику ОСОБА_4 відповідно до статтей 68, 71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголосити догану (а.с.50-54).

Під час проведення службового розслідування було встановлено, що 20.07.2017 близько 11.30 год. прапорщик ОСОБА_7 у розташуванні розвідувального взводу військової частини А1815, який знаходився поблизу н.п. Берестове, Бахмутського району Донецької області, де займався облаштуванням місця прийому їжі вступив у словесну суперечку з молодшим сержантом ОСОБА_5, в результаті чого останній наніс удар прапорщику ОСОБА_7, що призвело до заподіяння шкоди його здоровю.

Причиною даного випадку, серед іншого, як було встановлено розслідуванням стало недбале виконання службових обов'язків командиром механізованого батальйону підполковником ОСОБА_4, який в порушення статтей 11, 12, 16, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України ділові якості та морально психологічний стан підлеглого особового складу батальйону не знав, роботу з виховання і вдосконалення підготовки особового складу вів на неналежному рівні, не піклувався про підлеглих, на ранковому підйомі та вечірній перевірці огляд особового складу не здійснював у зв'язку з чим про здоров'я підлеглих не дбав.

Крім того, під час проведення службового розслідування у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 15.03.2004 № 82 безпосереднім виконавцем було відібрано пояснення у позивача з приводу інциденту, який трапився.

У подальшому на підставі вказаного акта, командиром військової частини А1815 полковником ОСОБА_8, прийнято наказ від 28.07.2017 № 169 Про результати проведення службового розслідування за фактом вчинення правопорушення за ч. 4 ст. 426-1 КК України "Перевищення військовою службовою особою влади чи службових повноважень" відносно молодшого сержанта ОСОБА_5, яким за недбале виконання своїх службових обов'язків, порушення статей 11, 12, 16, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України командиру механізованого батальйону підполковнику ОСОБА_4 відповідно до статтей 68,71 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України оголошено догану.

Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду із позовом.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, прийшов до висновку про наявність в діях позивача складу дисциплінарного проступку, за який його було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, та правомірність наказу командира військової частини від 28.07.2017 № 169, відповідно до якого командира механізованого батальйону військової частини А1815 підполковника ОСОБА_4, притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме "оголошено догану".

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Законом «Про Дисциплінарний статут Збройних Сил України» від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Статут).

Відповідно до статтей 1, 2 Статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншим законодавством України.

Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.

За статтею 4 Статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця: додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів; бути пильним, зберігати державну та військову таємницю; додержуватися визначених військовими статутами правил взаємовідносин між військовослужбовцями, зміцнювати військове товариство; виявляти повагу до командирів і один до одного, бути ввічливими і додержуватися військового етикету; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.

Згідно статті 45 Статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків, порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.

Згідно вимог статті 68 Статуту на молодших та старших офіцерів можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) попередження про неповну службову відповідність; д) пониження в посаді; е) пониження військового звання на один ступінь; є) звільнення з військової служби за службовою невідповідністю; ж) позбавлення військового звання.

Порядок накладення дисциплінарних стягнень визначений статтями 83-95 Статуту.

Статтею 83 Статуту визначено, що на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.

Під час оголошення дисциплінарного стягнення до відома військовослужбовця доводять, в чому полягає порушення ним військової дисципліни чи громадського порядку (стаття 98 Статуту).

Зі змісту оскаржуваного наказу вбачається, що дисциплінарне стягнення накладено за недбале ставлення до службових документів.

Відповідно до статті 84 Статуту прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.

На час проведення службового розслідування підстави, порядок призначення і проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України, які допустили правопорушення (порушення військової дисципліни та громадського порядку), оформлення його результатів та прийняття за ним рішення визначала Інструкція про порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затверджена наказом Міністерства оборони України від 15.03.2004 № 82 (далі - Інструкція).

Підпунктом 1.2 пункту 1 Інструкції встановлено, що службове розслідування проводиться у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, що загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення або заподіяло матеріальну чи моральну шкоду; невиконання або недбалого ставлення до виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини; неправомірного застосування військовослужбовцем фізичної сили, зброї або інших засобів ураження до інших військовослужбовців чи цивільного населення; порушення правил несення вартової (вахтової) або внутрішньої служби, що могло спричинити тяжкі наслідки; недозволеного розголошення змісту або втрати службових документів.

Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових осіб.

Відповідно до пп. 1.5 п.1 Інструкції службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником) чи доручено іншій посадовій особі.

Згідно пп. 2.2 п. 2 Інструкції посадові особи Збройних Сил України зобов'язані надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета розслідування та поставлених їм питань, пред'являти відповідні документи чи матеріали.

Посадова особа, яка призначала службове розслідування, розглядає у 10-денний термін акт та всі інші матеріали службового розслідування і приймає відповідне рішення (пп.5.1 п.5 Інструкції).

Пунктом 1.6 пункту 1 Інструкції передбачено, що службове розслідування має бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником). У необхідних випадках цей термін може бути продовжено посадовою особою, якою він призначений, або старшим начальником, але не більше як на один місяць.

Відповідно до вимог п. 4 Інструкції передбачено, що за результатами службового розслідування складається акт, у якому, крім положень, що визначені пунктом 3 цієї Інструкції, обов'язково зазначаються: посада, військове звання, прізвище, ім'я та по батькові, рік народження, освіта, термін військової служби та термін перебування на останній посаді особи, стосовно якої проведено службове розслідування; підстави службового розслідування; час, місце, суть порушення, який нормативний акт порушено (його назва, дата прийняття); обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність чи знімають вину; заперечення, заяви та клопотання особи, стосовно якої проведено службове розслідування, мотиви їх відхилення чи підстави для задоволення; пропозиція щодо притягнення винних осіб до відповідальності; інші заходи, які пропонується здійснити.

Після підписання акт службового розслідування подається на розгляд посадовій особі, яка призначила розслідування. Доакта додаються всі матеріали розслідування.

Вищезазначені норми Інструкції кореспондуються з вимогами Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 № 608 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 13.12.2017 за № 1503/31371.

Відповідно до вимог статті 12 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут) про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов'язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов'язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Згідно абзацу першого статті 101 Статуту командир батальйону (корабля 3 рангу) в мирний і воєнний час відповідає за бойову та мобілізаційну готовність батальйону (корабля), успішне виконання батальйоном (кораблем) бойових завдань, за бойову підготовку, виховання, військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, за стан і збереження озброєння, боєприпасів, бойової та іншої техніки, пального та інших матеріальних засобів батальйону (корабля) і законність їх витрачання, за організацію і стан пожежної безпеки батальйону. Командир батальйону (корабля 3 рангу) підпорядковується командирові полку (дивізіону кораблів) і є прямим начальником усього особового складу батальйону (корабля).

Статтею 102 Статуту встановлено, що командир батальйону (корабля 3 рангу) зобов'язаний, зокрема: постійно вдосконалювати свої спеціальні й методичні навички, подавати приклад підлеглим зразковим виконанням військового обов'язку; дбати про виховання молодих офіцерів, прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин) і про згуртування військового колективу; знати ділові якості та морально-психологічний стан офіцерів, прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин) батальйону (корабля), постійно вести роботу з виховання і вдосконалення підготовки за спеціальністю; виховувати особовий склад батальйону (корабля) в дусі поваги до військової служби, бережливого ставлення до озброєння, бойової та іншої техніки і майна, піклуватися про підлеглих, періодично бути присутнім на ранковому підйомі та вечірній перевірці; дбати про здоров'я підлеглих, вживати необхідних заходів до його зміцнення; виховувати у військових колективах відвертість, взаємну довіру та повагу; підтримувати внутрішній порядок, організовувати охорону розташування батальйону (охорону корабля), перевіряти несення вартової та внутрішньої (на кораблі - чергової і вахтової) служб особовим складом батальйону (корабля).

Наведене вище свідчить про те, що командиром військової частини А1815 у відповідності до вимог ст. 5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України було прийнято рішення про притягнення командира механізованого батальйону підполковника ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності у зв'язку з наявністю в його діях складу дисциплінарного проступку, що виразилось в порушенні ст. ст.11, 12, 16, 101, 102 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України в частині незнання ділових якостей та морально - психологічного стану підлеглого особового складу батальйону, ведення на неналежному рівні роботи з виховання і вдосконалення підготовки особового складу, не піклування про підлеглих, не здійснення на ранковому підйомі та вечірній перевірці огляду особового складу у зв'язку з чим про здоров'я підлеглих не дбав.

Отже, враховуючи вищевикладене, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.

При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право, зокрема, залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 229, 242, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу представника позивача - ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 18 травня 2018 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Головуючий суддя: Шурко О.І.

Судді: Бабенко К.А.

Василенко Я.М.

Повний текст постанови виготовлено 28.08.2018.