Постанова № 76162157, 30.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03110, м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а

факс: 284-15-77, e-mail: inbox@kia.court.gov.ua

Апеляційне провадження Головуючий в 1 інстанції - Мирошниченко О.В.

№22-ц/796/7304/2018 Доповідач - Українець Л.Д.

Справа №752/16288/17

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва в складі:

судді-доповідача УкраїнецьЛ.Д.

суддів Шебуєвої В.А.,

Оніщука М.І.,

за участю секретаря Федорчук Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року в справі за позовом ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю «КДД Інжиніринг», Товариства з обмеженою відповідальністю «Оболоньторгстандарт», Приватного акціонерного товариства «Київміськбуд-1», Генеральної прокуратури України, Кабінету Міністрів України, Київської міської ради, виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про відновлення становища, що існувало до порушення,-

В С Т А Н О В И В

У серпні 2017 року ОСОБА_3 звернулася в суд з позовом до відповідачів про відновлення становища, що існувало до порушення.

У мотивування вимог посилалася на те, що відповідачі проводять самочинне будівництво житлово-офісного центру на АДРЕСА_2. Дозволів на проведення будівництва відповідачі не мають і воно ведеться з порушення ДБН, що є підставою для заборони проводити подальші будівельні роботи та знесення незаконно побудованого об'єкта.

Протиправні дії завдають їй шкоди, як власнику квартири АДРЕСА_1, оскільки відстань між стінами будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, становить менше ніж 20 метрів.

Ураховуючи наведене просила суд відновити становище, що існувало до порушення, шляхом зобов'язання відповідачів, за їх рахунок, знести побудовану частину будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, яка побудована на відстані меншій, ніж 20 метрів до будинку АДРЕСА_1.

Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2018 рокув задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду та ухвалити нове про задоволення позовних вимог.

Зазначає, що судом першої інстанції не було встановлено жодної обставини справи.

Відповідачами не подано жодного доказу на спростування доказів, поданих нею.

Звертає увагу на те, що відповідачами не заперечується, що відстань між будинками менше 20 метрів.

Суд апеляційної інстанції має встановити хто є власником земельної ділянки на якій розміщений будинок та хто має відповідати за самочинне будівництво, яке здійснено з порушенням норм ДБН.

Указом Президента України № 452/2017 від 29.12.2017 «Про ліквідацію апеляційних судів та утворення апеляційних судів в апеляційних округах» ліквідовано апеляційний суд міста Києва та утворено Київський апеляційний суд в апеляційному окрузі, що включає Київську область і місто Київ, з місцезнаходженням у місті Києві.

У відповідності до ч. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. Такі апеляційні суди у відповідних апеляційних округах мають бути утворені та розпочати здійснювати правосуддя не пізніше трьох років з дня набрання чинності цим Законом.

Пунктом 8 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачено, що до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду Апеляційним судом міста Києва.

ОСОБА_3 в судове засідання не з&qu",;явилася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення їй поштового відправлення14.08.2018 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, які з&q?ві;явилися в судове засідання дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судом встановлено, що на підставі рішення Київської міської ради від 26.07.2007 року № 66/1900 затверджено проект землеустрою щодо відведення Генеральній прокуратурі України земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного центру з підземним паркінгом на АДРЕСА_2. Змінено цільове призначення земельної ділянки площею 0,325 га на АДРЕСА_2, яка належить на праві постійного користування Генеральній прокуратурі України, право користування якою посвідчено державним актом на право постійного користування земельною ділянкою від 03.08.2005 року № 07-9-00032, та дозволено її використання для будівництва, експлуатації та обслуговування офісного центру з підземним паркінгом та переведено до земель житлової та громадської забудови.

Звертаючись до суду з даним позовом ОСОБА_3 посилалася на те, що відповідачі проводять самочинне будівництво житлово-офісного центру на АДРЕСА_2. Дозволів на проведення будівництва відповідачі не мають і воно ведеться з порушення ДБН. Зазначені протиправні дії завдають їй шкоди, як власнику квартири АДРЕСА_1, оскільки відстань між стінами будинків АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2, становить менше ніж 20 метрів.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з недоведеності та необґрунтованості позовних вимог.

З таким висновком суду колегія суддів погоджується в повному обсязі з огляду на наступне.

Відповідно ст. 15 Цивільного кодексу України , кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Як вірно зауважено судом першої інстанції обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим. Наведені положення не дозволяють скаржитися щодо законодавства або певних обставин абстрактно.

Порушенням суб'єктивного права особи є створення будь-яких перепон у реалізації нею свого суб'єктивного права, що унеможливлюють одержання особою того, на що вона вправі розраховувати в разі належної поведінки зобов'язаної особи. Так само протиправним є покладення на особу додаткового обов'язку, який не випливає зі змісту конкретних правовідносин за участі цієї особи.

Таким чином, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану суб'єктивних прав та обов'язків особи, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов'язку.

Отже, здійснюючи передбачене ст.55 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту. Вирішуючи спір, суд зобов'язаний надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Тож, якщо особа вважає, що її суб'єктивне право у певних правовідносинах не може бути реалізованим належним чином, або на неї протиправно поклали певний обов'язок, така особа має право звернутися за судовим захистом.

У разі відповідного звернення особи суд повинен розглянути питання щодо наявності порушення суб'єктивного права заявника у конкретних правовідносинах і на підставі цього вирішити спір.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Заявляючи позов про зобов&qu=1;язання відповідачів знести побудовану частину будинку на АДРЕСА_2, позивач, як на єдиний доказ щодо порушеного її права, посилалася на складений нею акт власних замірів відстані між зовнішньою довгою стіною будинку АДРЕСА_2 та найближчою точкою будинку АДРЕСА_1 (а.с.43 т.1).

При цьому позивач не зазначила, яким чином ця обставина порушує її житлові чи інші права, не порушувала перед судом питання про призначення відповідних експертиз, витребування доказів, за відсутності можливості в неї отримати ці доказі від відповідних органів, як те передбачено ЦПК України.

Судом вірно зауважено, що позивачем не зазначено в чому полягає порушення її права в зв'язку з будівництвом житлово-офісного центру та яке право підлягає захисту в судовому порядку, також не надано жодного доказу на підтвердження наявності порушеного права, як і доказів на підтвердження обставин ведення будівництва за адресою: АДРЕСА_2 з порушенням будівельних норм та державних стандартів.

Заперечуючи проти позову Кабінет Міністрів України у своїх письмових поясненнях (а.с.130-135) зазначив, що17.06.2003 року - між Генеральною прокуратура України, як Замовником будівництва, та ЗАТ «Київміськбуд-1», як Інвестором-Підрядником, було підписано договір участі в будівництві житлового будинку № 1.

14.08.2008 року - Генеральна прокуратура України, як Замовник Будівництва, отримала Дозвіл на виконання будівельних робіт з будівництва офісного центру з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2.

15.12.2014 року - між Генеральною прокуратура України, як Замовником будівництва, ПП «КИЇВМІСЬКБУД-1», як Первісним Інвестором-Підрядником, та товариством з обмеженою відповідністю «Оболоньторгстандарт», як Інвестором-Підрядником, було укладено Додаткову угоду до Договору участі в (будівництві житлового будинку N 1 про заміну сторони Інвестора-підрядника.

Таким чином, на підставі Додаткової угоди ТОВ «Оболоньторгстандарт»отримало усі права та обов'язки ПП &qu s;Київміськбуд-1».

Щодо законності дозволу на проведення будівельних робіт від14.08.2008 року за №0262-ГЛ об`єкта за адресою: АДРЕСА_2, то суд першої інстанції підставно виходив з того, що Дозвіл на виконання будівельних робіт отримано відповідно до чинного законодавства України у відповідності з вимогами статті 26, частин 1,2 статті 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності

Відповідно до п. 2 Порядку виконання будівельних робіт, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 466 від 13 квітня 2011 року, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує: право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та: подання замовником за формою згідно з додатком 1 повідомлення про початок знання будівельних робіт Держархбудінспекції або її територіальному органу за _езнаходженням об'єкта будівництва - щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, які не потребують реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт, відповідно до переліку об'єктів, будівництво яких І здійснюється після надіслання повідомлення про початок виконання будівельних робіт; реєстрації відповідною Інспекцією декларації - щодо об'єктів будівництва, що належать до І-ІІІ категорії складності; видачі замовнику Інспекцією дозволу на чокання будівельних робіт - щодо об'єктів будівництва, що належать до IV і V категорії складності.

У своїх письмових поясненнях Кабінет Міністрів України також зазначив, що після отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки N° 553/15/12-3/009-15 від 12.08.2015 відбулося коригування проектної документаціїоб'єкта «будівництво офісного центру з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2» та змінено назву на «будівництво житлово-офісного центру по АДРЕСА_2» зі зміною техніко-економічних показників, зокрема, площі будинку та поверховості, про що Департамент Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві повідомлено листом від 12.02.2016, до якого додано наказ про коригування проектної документації від 14.01.ю2016 3 01/01-16, містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки № 553/15/12-3/009-15 від 12.08.2015, видані Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу КМР (КМДА), експертний звіт від 14.01.2016 № 3-140-15-ЕП/КО, лист МПП «Творча майстерня Вісак» від 12.01.2016 № 12-01.

Відповідно до експертного звіту щодо розгляду проектної документації за коригуванням проекту «Будівництво житлово-офісного центру на АДРЕСА_2 від 14 січня 2016 року № 3-140-15-ЕП/КО, затверджений генеральним директором ТОВ «Укрбудекспертиза», в якому зазначено, що за результатами розгляду проектної документації і зняття зауважень встановлено, що зазначена документація розроблена відповідно до вихідних даних на проектування з дотриманням вимог до міцності, надійності та довговічності об'єкта будівництва, його експлуатаційної безпеки та інженерного забезпечення, у тому числі, щодо доступності осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення; санітарного та епідеміологічного благополуччя насилля; охорони праці; екології; пожежної безпеки; техногенної безпеки; енергозбереження і може бути затверджена в установленому порядку з відкоригованими технічними показниками.

У суді апеляційної інстанції представник Кабінету Міністрів України підтвердила, що проектна документація та коригування проектної документації об'єкта «будівництво офісного центру з підземним паркінгом за адресою: АДРЕСА_2» розроблена у відповідності та з дотриманням норм чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Щодо дотримання Державних будівельних норм під час проектування та будівництва на АДРЕСА_2, то Кабінет Міністрів у своїх поясненнях зазначив, що 14.12.2015 року ТОВ «Оболоньторгстандарт» звернулося до Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України щодо можливості відхилення від вимог державних будівельних норм під час проектування жилого-офісного центру по АДРЕСА_2.

29.12.20015 року - ТОВ «Оболоньторгстандарт» отримало відповідь від Міністерства регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України разом з Витягом протоколу № 9 засідання секції «Житлового будівництва промислової та інженерно - транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково-технічної ради Мінрегіону.

Рішенням засідання секції «Житлового будівництва промислової та інженерно - транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів» Науково- технічної ради Мінрегіону від 25.12.2015 року ТОВ &q?о ;«Оболоньторгстандарт»

було прийнято за можливе:відхилення від вимог державних будівельних норм під час проектування жилого- офісного центру по АДРЕСА_2.

У суді апеляційної інстанції представник ТОВ &q?ля;«Оболоньторгстандарт»пояснила, що в лютому місяці 2018 року спірний будинок зданий в експлуатацію і видано акт готовності об&quRo;єкта до експлуатації, що є доступною публічною інформацією і на даний час цей документ не визнаний недійсним.

Колегія суддів звертає увагу, що саме до компетенції Державної архітектурно-будівельної інспекції України, Департаменту з питань державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної, Управління державного архітектурного-будівельного контролю виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) віднесено питання прийому в експлуатацію закінченого будівництвом спірного об&quКи;єкта та видача сертифіката на цей об&q?) ;єкт.

Отже, заявляючи позовні вимоги до відповідачів, ОСОБА_3 на підтвердження своїх вимог в якості доказу надала лише власноручно складений акт виміру нею відстані між будинками, без зазначення, яке її право і хто з відповідачів конкретно порушив.

При цьому позивач не спростувала доводи відповідачів щодо наявності всіх необхідних документів на підставі яких розпочато будівництво і здано будинок в експлуатацію.

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову з підстав недоведеності порушення її права відповідачами.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.

Рішення суду відповідає вимогам закону, наданим доказам, обставинам справи і підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд,-

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 01 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач Л.Д. Українець

Судді М.І. Оніщук

В.А. Шебуєва