Постанова № 76162043, 29.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/1499/17 Суддя (судді) першої інстанції: Качур І.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Київської міської ради від 12 липня 2016 року №673/673 «Про відхилення проекту рішення «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадянину ОСОБА_2 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» (справа-клопотання №К-24783);

зобов'язати Київську міську раду надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_2 у Солом'янському районі м. Києва для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, згідно з проектом рішення №ПР-8962 від 17 лютого 2016 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року позовну заяву повернено особі, яка її подала.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачем подано апеляційну скаргу у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що судом безпідставно вирішено питання про повернення позовної заяви.

17 серпня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким останній підтримує правову позицію суду першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху внаслідок відсутності документу про сплату судового збору у розмірі 640 грн.. Позивачу надано 5 днів з моменту отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

14 березня 2017 року позивач отримав копії ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 лютого 2017 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.20).

21 березня 2017 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про часткове виконання вимог ухвали від 02 лютого 2017 року про залишення позовної заяви без руху (а.с. 21-23). До заяви додано квитанцію №184 від 20 березня 2017 року на суму 200 грн. (а.с.24).

Вважаючи, що вимоги ухвали про залишення без руху позивачем у повному обсязі не виконано, судом постановлено ухвалу про повернення позовної заяви.

Даючи правову оцінку фактичним обставинам, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Згідно із ч. 3 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) до позовної заяви додається, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року) суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року), позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання вимог ухвали від 02 лютого 2017 року про залишення позовної заяви без руху, позивачем подано квитанцію №184 від 20 березня 2017 року на суму 200 грн. У заяві про часткове усунення недоліків позовної заяви позивач просить продовжити строк виконання вимог ухвали. Так, позивач посилається на неможливість сплати судовий збір протягом 5-ти днів, внаслідок відсутності коштів.

За змістом до ч. ст.. 102 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущений з поважних причин процесуальний строк, встановлений судом, може бути продовжений судом за клопотанням особи, яка бере участь у справі.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що поважними причинами можуть визнаватись обставини, які не залежать від волі особи і не надають такій особі права реалізовувати процесуальний обов'язок, який покладений судом.

Проте, позивач не надає доказів на підтвердження існування перешкод для сплати судового збору у строк, встановлений судом.

Отже, позивачем не доведено недостатність 5-денного строку для вчинення дій щодо сплати судового збору за подання адміністративного позову.

Так, позивачем у встановлений судом строк не виконано у повному обсязі вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 19 квітня 1993 року у справі "Краска проти Швейцарії" встановлено: «Ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути «почуті», тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов'язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами».

Згідно з пунктом 54 рішення Європейського суду з прав людини "Креуз проти Польщі" "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими («KREUZ v. POLAND» № 28249/95).

Обґрунтовуючи висновки про обов'язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначено, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов'язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» № 11681/85).

Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що позивачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, на які він посилається у заяві про часткове усунення недоліків позовної заяви (зокрема, щодо майнового стану).

29 серпня 2018 року у судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду ОСОБА_2 повідомив про те, що працює помічником депутата Київської міської ради.

Позивач наполягає, що у повному обсязі сплатив судовий збір за подання даного позову. На підтвердження зазначеної обставини у судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду позивач надав, крім іншого, копію квитанції №0.0.1092235704.1 від 23 липня 2018 року на суму 440 грн. (а.с. 79).

Колегія суддів звертає увагу на те, що оскаржувана ухвала про повернення позовної заяви постановлена судом першої інстанції 24 березня 2017 року, а квитанція №0.0.1092235704.1 датована 23 липня 2018 року. Тобто, позивач оплатив решту судового збору (у розмірі 440 грн) зі спливом 16 місяців після повернення позовної заяви судом першої інстанції.

Щодо посилань позивача на правову позицію Верховного Суду у справах №804/425/18, №653/2075/15-а колегія суддів зазначає таке.

У справі №804/425/18 Верховний Суд ухвалив постанову у якій надав правову оцінку обставинам щодо звільнення від сплати судового збору, з огляду на матеріальне становище позивача та відповідно до поданих доказів (довідки пенсійного органу). Так, суд оцінив розмір доходу позивача відносно розміру судового збору.

У справі №653/2075/15-а Верховний Суд ухвалив постанову у якій розглянув питання про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі про скасування постанови про адміністративне правопорушення.

Отже, судові рішення Верховного Суду, на які посилається позивач, ухвалені за інших обставин, ніж ті, що встановлені у справі, яка розглядається, а тому не беруться до уваги судом апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.

Згідно з положеннями ст.. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог ст.. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з додержанням норм матеріального і процесуального права, обставини встановлено повно та досліджено всебічно.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

29 серпня 2018 року у судовому засіданні Київського апеляційного адміністративного суду позивачем подано заяву про розподіл судових витрат у вигляді сплаченого судового збору та витрат на правову допомогу.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення апеляційної скарги, клопотання позивача про розподіл судових витрат не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 243, 315, 316, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року - залишити без задоволення.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 березня 2017 року - залишити без змін.

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про розподіл судових витрат - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту прийняття та може бути оскаржена протягом 30 днів, з урахуванням положень ст.. 329 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Повний текст виготовлено 30.08.2018

Головуючий суддя Л.В.Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма