
Справа №265/2732/18
Провадження №2/265/950/18
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
03 серпня 2018 року місто Маріуполь
Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області у складі головуючого судді Щербіна А. В., за участю секретаря судового засідання Хайтулової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,
ВСТАНОВИВ:
У березні 2018 року до Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя Донецької області надійшла позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.
Обґрунтування позову:
11.03.2014 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 2900,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач надав свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту Банк керується п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, де зазначено, що клієнт дає свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку, і Клієнт дає право Банку в будь – який момент змінити (зменшити або збільшити) Кредитний ліміт. Підписання договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь – якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг. Власник картрахунку зобов’язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, що передбачено п.2.1.1.5.7 Договору. Овердрафт - це короткостроковий кредит який надається банком клієнту у разі перевищення суми операцій по платіжній картці над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
Відповідач свої зобов'язання по своєчасному та повному погашенню кредиту не виконує. Згідно розрахунку заборгованості, станом на 22.01.2018 року загальна заборгованість відповідача становить 75156,87 грн., а саме: 2897,83 грн. - заборгованість за кредитом; 63955,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4247,99 грн. - заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина), 3555,09 грн. - штраф (процентна складова).
Просили суд стягнути з Відповідача заборгованість за кредитним договором б/н від 11.03.2014 року в розмірі 75156,87 грн. та судовий збір у розмірі 1762,00 грн.
Відзив на позов:
Відповідач ОСОБА_1 відзив на позов до суду не подала.
03 серпня 2018 року до суду від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про часткове визнання позовних вимог, а саме: ОСОБА_1 погоджується з сумою боргу за кредитом у розмірі 2897,83 грн.
Судовий розгляд:
Представник банку в судове засідання не з’явився, подав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання також не з’явилася, подала до суду заяву про проведення судового засідання без її особистої участі.
Неявка в судове засідання сторін, на думку суду не є перешкодою для розгляду справи на підставі наявних у ній доказів, оскільки сторони були належним чином повідомлені про місце, день та час розгляду справи та на власний розсуд розпорядилися своїм правом прийняття участі в судовому розгляді.
Фактичні обставини та оцінка суду:
Відповідно до ч.1 ст.80 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Стаття 76 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частина 1 ст.82 ЦПК України передбачає, що обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Судом встановлено, що 11.03.2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» уклав з ОСОБА_1 договір, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 2900,00 грн. та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Відповідач підтвердив свою згоду з умовами договору кредиту, підписавши заяву. Таким чином, судом встановлено, що при укладанні договору сторони досягли домовленості щодо усіх істотних умов: мети, суми і строку кредиту; умов і порядку його видачі та погашення; способів забезпечення зобов'язань позичальника; відсоткової ставки; порядку плати за кредит; порядку зміни та припинення дії договору; відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання умов договорів. Договір сторони уклали в письмовій формі. На укладання договору сторони мали вільне волевиявлення і необхідний обсяг цивільної дієздатності. Договір підлягає виконанню обома сторонами.
Обставини щодо укладення кредитного договору та отримання кредитних карток відповідачем не заперечуються.
Відповідно до кредитного договору відповідач зобов’язався виконувати погашення кредиту в порядку та строки відповідно до договору.
ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов’язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а відповідач, в свою чергу порушив свої зобов’язання перед банком.
Довідкою ПАТ КБ «Приватбанк» підтверджено зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 а саме: 11.03.2014 року кредитний ліміт було встановлено у сумі 2900,00 грн.; 04.09.2014 року кредитний ліміт було встановлено у сумі 2900,00 грн.
З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач має загальну заборгованість, яка утворилася за кредитним договором від 11.03.2014 року станом на 22.01.2018 року становить 75156,87 грн., а саме: 2897,83 грн. - заборгованість за кредитом; 63955,96 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 4247,99 грн. - заборгованість за пенею та комісією за користування кредитом; а також штрафи відповідно до п.2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 3555,09 грн. - штраф (процентна складова).
Відповідно до п.2.1.1.12.7. Умов та правил надання банківських послуг, за користування кредитом та овердрафтом Банк нараховує проценти у розмірі, встановленому Тарифами Банку з розрахунку 360 календарних днів на рік.
При цьому, з розрахунку заборгованості за кредитним договором в частині нарахування процентів вбачається, що проценти за користування кредитом відповідачу нараховувалися з часу укладання договору по 31 серпня 2014 року виходячи з процентної ставки 27,6% річних, з 01 вересня 2014 року по 31 березня 2015 року – 32,4 % річних, з 01 квітня 2015 року по 22 січня 2018 року – 42,00 % річних.
Таким чином, детально перевіривши, шляхом математичного перерахунку, розрахунок заборгованості по процентам наданий Позивачем, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом у сумі 4312,74 грн., а саме:
за період нарахування з 26.04.2014 р. по 31.08.2014 р. за ставкою 27,6% в сумі – 287,37 грн., виходячи з розрахунку (2897,83 х 27,6% : 360 х 128 днів = 284,37), де 2897,83 грн. - борг по кредитному договору з урахуванням простроченої заборгованості;
за період нарахування з 01.09.2014 р. по 31.03.2015 р. за ставкою 32,40% - 552,90 грн., виходячи з розрахунку (2897,83 х 32,40% : 360 х 212 днів = 552,90) де 2897,83 грн. - борг по кредитному договору з урахуванням простроченої заборгованості;
за період нарахування з 01.04.2015 р. по 22.01.2018 р. за ставкою 42,00% в сумі – 3 475,46 грн., виходячи з розрахунку (2897,83 х 42,00% : 360 х 1028 день = 3475,46);
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача необхідно стягнути проценти за користування кредитом у сумі 4312,74 грн.
При цьому, що стосується позовних вимог банку щодо стягнення з відповідачки штрафів відповідно до п.2.1.1.7.6. Умов та правил надання банківських послуг, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи, а також кредитори зобов'язані скасувати зазначеним у цій статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 р. №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція. Відповідно до вказаного розпорядження Маріуполь було включено до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція.
Згідно даних Лівобережного РВ надання адміністративних послуг Маріупольської міської ради від 12 квітня 2018 року, відповідач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, з 15.10.2011 року по теперішній час.
Таким чином, вимоги ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення суми штрафів у вигляді фіксованої частини та процентної складової задоволенню не підлягають, оскільки банком не доведено, за який період вони були розраховані, а отже їх нарахування суперечить положенням ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції».
У свою чергу, розмір пені та комісії у розмірі 4247,99 грн., за своєю природою є пенею, отже враховуючи приписи Закону України №1669 від 02 вересня 2014 року «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», та приймаючи до уваги, що Відповідач постійно мешкає в м.Маріуполі, який знаходився в зоні АТО, то на думку суду, вимоги про стягнення з Відповідача цих сум задоволенню не підлягають.
Таким чином, оскільки Відповідач умови кредитного договору не виконує, підлягає стягненню з останньої на користь Позивача сума заборгованості в розмірі 7210,57 грн., а саме: 2897,83 грн. - заборгованість за кредитом; 4312,74 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, у зв’язку з задоволенням позову, суд стягує з Відповідача на користь позивача судові витрати пропорційно до суми задоволених вимог в розмірі 176,20 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 141, 223 , 259, 264-265, 280-282, ЦПК України, 257-259, 264, 509, 530, 533, 554, 559, 526, 611, 625, 629, 638, 1046, 1048, 1050, 1054 ЦК України, Законом України «Про банки та банківську діяльність», Законом України «Про Національний банк України», ст. 61 Конституції України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.
2. Стягнути з ОСОБА_1 (податковий номер: НОМЕР_1; адреса місця проживання: 87502, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Баумана, буд.55) на користь Акціонерного товариства «Комерційний Банк «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570; адреса місцезнаходження: 49094, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.50) заборгованість за кредитним договором б/н від 11.03.2014 року в сумі 7210 (сім тисяч двісті десять) гривень 57 копійок, з яких: заборгованість за кредитом в сумі 2897,83 гривень та заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 4312,74 гривень, а також судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 176 (сто сімдесят шість) гривень 20 копійок, а всього 7386 (сім тисяч триста вісімдесят шість) гривень 77 копійок.
3. В задоволенні позовних вимог в іншій частині – відмовити.
4. Це рішення набирає законної сили, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Орджонікідзевський районний суд міста Маріуполя Донецької області протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.
Повний текст цього рішення складено 13 серпня 2018 року.
Суддя А.В. Щербіна
Судове рішення № 76161631, Лівобережний районний суд міста Маріуполя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Маріуполя) було прийнято 03.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 265/2732/18. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: