Постанова № 76161620, 29.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3544/16 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Бєлової Л.В.

суддів: Аліменка В.О., Кучми А.Ю.

за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.

розглянувши у судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Прокуратури м. Києва про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року позивач, ОСОБА_2, звернулась до суду першої інстанції з адміністративним позовом про поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсації за невикористану відпустку, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року адміністративний позов залишено без розгляду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу в якій апелянт просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Позивач зазначає, що внаслідок безпідставного повторного розподілу даної справи між суддями, постановлена протиправна ухвала про залишення позовної заяви без розгляду.

16 серпня 2018 року до Київського апеляційного адміністративного суду від Прокуратури міста Києва надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким остання підтримує правову позицію суду першої інстанції.

Постановлюючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що позивач без поважних причин повторно не з'явилась у судове засідання.

Даючи правову оцінку вищевикладеним обставинам, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 березня 2016 року відкрито провадження у даній справі (суддя Качур І.А) та призначено розгляд справи на 21 квітня 2016 року о 13:20 год.

Відповідно до Журналу судового засідання від 21 квітня 2016 року, позивач у судове засідання не з'явилась, судом оголошено перерву у судовому засіданні до 02 червня 2016 року о 11 год. 20 хв. (а.с. 113-114).

Згідно з Журналом судового засідання від 02 червня 2016 року, позивач була присутня та заявила клопотання про оголошення перерви у справі, яке судом задоволено - оголошено перерву до 14 липня 2016 року о 10 год. 50 хв. (а.с.119-120).

Повідомлення сторін про розгляд справи 14 липня 2016 року о 10 год. 50 хв. підтверджується розпискою (а.с. 121).

Позивач надала суду копію виписки із медичної карти, відповідно до якої ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 12 квітня 2016 року по 26 квітня 2016 року (а.с. 124).

Відповідно до Журналу судового засідання від 14 липня 2016 року, позивач була присутня та заявила клопотання про витребування доказів, а суд на місці ухвалив викликати свідків, оголосив перерву у судовому засіданні до 20 вересня 2016 року о 10 год. 00 хв. (а.с.146-147).

Повідомлення сторін про розгляд справи 20 вересня 2016 року о 10 год. 00 хв. підтверджується розпискою (а.с. 149).

16 вересня 2016 року до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про перенесення дати судового засідання, оскільки з 08 серпня 2016 року по 26 серпня 2016 року перебувала на стаціонарному лікуванні та потребує часу для реабілітації. До клопотання позивачем додано копію виписки з медичної карти, відповідно до якої ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні у період з 08 серпня 2016 року по 26 серпня 2016 року (а.с. 151-152).

Згідно з Журналом судового засідання від 20 вересня 2016 року, оголошено перерву у судовому засіданні до 13 жовтня 2016 року о 10 год. 30 хв. (а.с. 154-155).

Про розгляд справи 13 жовтня 2016 року о 10 год. 30 хв. позивач повідомлена телефонограмою (а.с.159).

Відповідно до Журналу судового засідання від 13 жовтня 2016 року, позивач була присутня при розгляді справи, суд допитав свідків, заслухав пояснення сторін та перейшов у письмове провадження (а.с. 164-168).

12 жовтня 2017 року, на підставі рішення Зборів суддів Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 жовтня 2017 року, проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями та визначено головуючого суддю - Пащенко К.С. (а.с. 170).

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 жовтня 2017 року призначене судове засідання у справі на 13 листопада 2017 року о 13:00 год. (а.с.171).

Позивачу направлено повістку про виклик від 23 жовтня 2017 року (а.с. 174) на адресу АДРЕСА_1. 02 листопада 2017 року зазначене поштове відправлення повернулось до суду першої інстанції внаслідок закінчення встановленого строку зберігання.

Як вбачається з Журналу судового засідання від 13 листопада 2017 року, позивач на розгляд справи не з'явилась, внаслідок чого суд оголосив перерву до 14 грудня 2017 року о 11 год. 30 хв. (а.с. 179-180).

У відповідь на судовий запит від 13 листопада 2017 року, Відділ адресно-довідкової роботи ГУДМС у м. Києві повідомив, що ОСОБА_2 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.184).

Повістка про виклик у судове засідання на 14 грудня 2017 року о 11 год. 30 хв. направлялась позивачу на адреси «АДРЕСА_1» та «АДРЕСА_2». Проте, поштові відправлення повернулись до суду першої інстанції за закінченням встановленого строку зберігання.

Вважаючи, що суд вжив усі можливі заходи для повідомлення позивача про дату та час судового розгляду, постановлено ухвалу про залишення без розгляду адміністративного позову.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинна станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали) у разі повторного неприбуття позивача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 155 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинна станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали), суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позивач повторно не прибув у судове засідання без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності.

З урахуванням зазначених положень вбачається, що визначальними умовами можливості виконання вказаного процесуального обов'язку суду є неналежне ставлення позивача до наданих йому прав визначених Кодексом адміністративного судочинства України в поєднанні з дотриманням судом належного сповіщення останнього про дату час та місце судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинна станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали) судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинна станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали) судовий виклик або судове повідомлення осіб, які беруть участь у справі, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів здійснюється рекомендованою кореспонденцією (листом, телеграмою), кур'єром із зворотною розпискою за адресами, вказаними цими особами, або шляхом надсилання тексту повістки, складеного відповідно до статті 34 цього Кодексу факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), електронною поштою, телефонограмою, опублікування у друкованому засобі масової інформації.

Так, ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що була чинна станом на дату постановлення оскаржуваної ухвали) передбачено перелік альтернативних способів повідомлення сторін про дату, час та місце судового розгляду справи, одним з яких є телефонограма.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем у позовній заяві вказано адресу для листування та номер мобільного телефону.

Проте, у матеріалах справи відсутні докази того, що суд використав альтернативний спосіб повідомлення позивача про призначення судових засідань на 13 листопада 2017 року о 13:00 год. та на 14 грудня 2017 року о 11 год. 30 хв.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеній у рішенні від 04 грудня 1995 року у справі «Беллет проти Франції», в якому Суд зазначив, що стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.

Так, на переконання суду апеляційної інстанції, в силу існування процесуальних норм щодо альтернативних способів повідомлення сторін про дату та час розгляду справи, суд наділений повноваженнями обирати відповідний спосіб, залежно від особливостей конкретної справи.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у матеріалах справи наявні підтвердження частого перебування позивача на стаціонарному лікуванні. Більш того, позивачу повідомлялось про розгляд справи телефонограмою, зокрема 11 жовтня 2016 року.

А отже, за умови частого перебування позивача на стаціонарному лікуванні, направлення повістки про виклик до суду є недоцільним способом повідомлення про дату, час та місце розгляду справи.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що останній вжив усі можливі заходи для повідомлення позивача про дату та час судового розгляду.

Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції не було належним чином забезпечено реалізації права позивача на участь у судовому засіданні та передчасно вирішено питання щодо залишення його позовної заяви без розгляду.

Так, згідно з ст.. 320 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, що діє з 15 грудня 2017 року), підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Судом апеляційної інстанції встановлено невідповідність висновків суду першої інстанції нормам чинного законодавства України та обставинам, які суд вважає встановленими.

Заслухавши у судовому засіданні доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст. 243, 315, 320, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

П О С Т АН О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 грудня 2017 року - скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття є остаточною та оскарженню не підлягає.

Повний текст виготовлено 29.08.2018

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді В.О. Аліменко,

А.Ю. Кучма