Постанова № 76161584, 30.08.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Біленський О.О.

30 серпня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/3632/18Харківський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Курило Л.В.,

суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року по справі № 820/3632/18

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2018 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради, у якому просила:

- визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, за заявою позивача від 27.11.2017 року, як уповноваженому представнику сім'ї;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити позивачу щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг, за заявою від 27.11.2017 року, як уповноваженому представнику сім'ї, у розмірі, що встановлений чинним законодавством України, а саме: ОСОБА_1 з 27.11.2017 року по 07.03.2018 року - у розмірі, встановленому для працездатних осіб, відповідно до постанови КМУ № 505 від 01.10.2014 року, ОСОБА_2 - з 27.11.2017 року - 884,00 грн. щомісяця, а з 20.01.2018 року (відповідно до змін у законодавстві) - 1000 грн. щомісяця;

- зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради подати до обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації документи для нарахування та здійснення виплати ОСОБА_1 та її доньці ОСОБА_2 щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за заявою від 27.11.2017 року;

- допустити негайне виконання рішення суду у межах суми стягнення за один місяць.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 року відмовлено в задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та винести нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу.

На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду справи, що ОСОБА_1 та її донька перебувають на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради як внутрішньо переміщені особи, що підтверджується довідками № 6343026011 від 21.11.2016 року та № 6343001378 від 10.11.2014 року (а.с. 16).

Із матеріалів справи вбачається, що 27.11.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради із заявою щодо продовження виплат.

Повідомленням Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 02.01.2018 р. позивачу відмовлено у призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, оскільки с. Новгородське Донецької області, де зареєстрована позивач, відсутнє в переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1085 від 07.11.2014 р. (а.с. 18).

ОСОБА_1 22.01.2018 р. повторно звернулась до Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради із заявою, в якій просила розглянути питання щодо подовження щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеної особи відповідно до заяви від 27.11.2017 р., врахувавши інформацію, яка міститься в довідці Новгородської селищної ради міста Торецька № 02/17-99 від 17.01.2018 р. ( а.с.19-20).

Листом від 24.01.2018 р. за вих. №08-708 Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради повідомило заявницю, що про причини не призначення їй щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг відповідно до заяви від 27.11.2017 р., її повідомлено листом від 02.01.2018 р. №2( а.с.24).

Не погоджуючись із діями відповідача щодо відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання за заявою від 27.11.2017 року, позивач звернулась до суду з адміністративним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувані дії відповідача вчинені на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів апеляційної інстанції зважає на наступне.

Статтею 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII), передбачено, що внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Відповідно до ст. 4, 4-1 Закону № 1706-VII факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону та обліковується в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб.

Постановою Кабінету Міністрів України №505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Згідно з пунктом 2 цього Порядку, грошова допомога надається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, а також стоять на обліку в структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, структурних підрозділах з питань соціального захисту населення виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад, з дня звернення за її призначенням та виплачується по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж шість місяців.

Відповідно до пункту 3 зазначеного Порядку, грошова допомога особам, які переміщуються, призначається на сім'ю та виплачується одному з її членів за умови надання письмової згоди довільної форми про виплату грошової допомоги цій особі від інших членів сім'ї (уповноважений представник сім'ї) у таких розмірах: для непрацездатних осіб (пенсіонери, інваліди, діти) - 884 грн. на одну особу (члена сім'ї); для працездатних осіб - 442 грн. на одну особу (члена сім'ї). Загальний розмір допомоги на сім’ю розраховується як сума розмірів допомоги на кожного члена сім’ї та не може перевищувати 2400 гривень або 3400 гривень, якщо до складу сім’ї входять особи з інвалідністю або діти з інвалідністю.

Порядок ведення обліку осіб, які переміщуються, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 01 жовтня 2014 № 509 (надалі Порядок № 509), згідно з яким взяття на облік таких осіб здійснюється шляхом видачі довідки, яка видається громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, які постійно проживають на території України і переміщуються з тимчасово окупованої території або району проведення антитерористичної операції.

Таким чином, виплата допомоги здійснюється особам, які переміщуються як з тимчасово окупованої території, так і з районів проведення антитерористичної операції.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про боротьбу з тероризмом" район проведення антитерористичної операції - це визначені керівництвом антитерористичної операції ділянки місцевості або акваторії, транспортні засоби, будівлі, споруди, приміщення та території чи акваторії, що прилягають до них і в межах яких проводиться зазначена операція.

Наказом керівника Антитерористичного центру при Службі безпеки України від 07 жовтня 2014 №33/6/а вся територія Донецької області визначена районом проведення антитерористичної операції.

02.12.2015 року розпорядженням Кабінету Міністрів України №1275-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, серед яких смт. Новгородське.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з її неповнолітньою донькою постійно мешкали у смт. Новгородське Донецької області. У зв'язку з проведенням антитерористичної операції вони покинули місце постійного проживання та вимушено переїхали до м. Харків.

Відповідно до Порядку №509 Управлінням видано довідки ОСОБА_1 від 10.11.2014 р. № 6343001378 та ОСОБА_2 від 21.11.2016 р. № 6343026011, відповідно до яких вони постійно мешкали у смт. Новгородське та вимушено перемістились до м. Харків.

На підставі вказаних довідок позивач та її донька отримали у встановленому порядку статус тимчасово переміщених осіб з районів проведення АТО.

Пунктом 6 Порядку № 505 визначено вичерпний перелік підстав для відмови у призначенні щомісячної адресної грошової допомоги, а саме:

-будь-хто з членів сім'ї має у володінні житлове приміщення, розташоване в регіонах, інших ніж тимчасово окупована територія України та райони проведення антитерористичної операції;

-у володінні сім'ї є два або більше транспортних засобів (механізмів), що підлягають державній реєстрації та обліку в Державтоінспекції (автобусів, вантажних та легкових автомобілів). При цьому не враховуються транспортні засоби, одержані чи придбані на пільгових умовах через уповноважені органи, а також транспортні засоби вітчизняного виробництва, які перебувають в експлуатації протягом більш як 10 років з дати випуску, та інші транспортні засоби, що перебувають в експлуатації протягом більш як 15 років з дати випуску;

-будь-хто з членів сім'ї має на депозитному банківському рахунку кошти у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб.

Підставою для відмови у призначенні щомісячної адресної допомоги ОСОБА_1, зазначено розпорядження КМУ від 7 листопада 2014 року №1085-р, яка не визначена Порядком №505.

Слід зазначити, що виплата допомоги залежить лише від факту переміщення з району проведення АТО та перебування на обліку УПСЗН, що й підтверджено довідкою про взяття на облік особи яка перемістилась з району проведення АТО.

Аналогічна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 10.07.2018 року у справі №222/250/15-а, яка, відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, повинна враховуватись судом.

Крім того, під час розгляду справи встановлено, що до переїзду до м. Харкова позивач та її донька були зареєстровані за адресою: пров. 2, Театральний б. 18, смт. Новгородське (м. Торецьк), Донецька область, 85200.

Місто Торецьк знаходиться у Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, затвердженому розпорядженням Кабінету Міністрів України від №1085-р від 07.11.2014 р. (в подальшому - Перелік).

Як вбачається із оскаржуваного повідомлення Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради від 02.01.2018 р., відповідачем відмовлено позивачу в подовженні щомісячної адресної допомоги, оскільки смт. Новгородське Донецької області відсутнє у Переліку, незважаючи на те, що смт. Новгородське є частиною м. Торецьк і знаходиться безпосередньо в м. Торецьк, яке є в цьому Переліку.

Разом з тим, за інформацією Донецької обласної державної адміністрації (Донецька обласна військово-цивільна адміністрація) перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затверджено розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р., смт. Новгородське Новгородської селищної ради м. Торецьк (Дзержинськ) Донецької області включено до цього переліку (а.с. 21).

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку щодо наявності у ОСОБА_1 права на отримання щомісячної адресної допомоги внутрішньо-переміщеним особам для покриття витрат на проживання в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що з метою ефективного захисту порушеного права позивача на отримання адресної допомоги слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити та виплатити позивачу та її доньці щомісячну адресну грошову допомогу як внутрішньо переміщеним особам.

Проте, вимоги щодо зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради подати до обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат ХОДА документи для нарахування та здійснення виплати позивачу і доньці колегія суддів вважає передчасними, з огляду на те, що на час розгляду справи відсутні підстави вважати, що відповідачем в цій частині буде допущена протиправна бездіяльність.

Враховуючи, що в силу положень ч. 1 ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, та відповідно до ч. 2 ст. 372 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою для його виконання, колегія суддів не вбачає необхідності допущення негайного виконання рішення у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є, зокрема: невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову, а тому оскаржуване рішення через порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідність висновків суду обставинам справи, підлягає скасуванню з прийняттям постанови про часткове задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за заявою позивача від 27.11.2017 року, як уповноваженому представнику сім'ї та зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради повторно розглянути питання з приводу призначення позивачу щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за заявою від 27.11.2017 року, як уповноваженому представнику сім'ї у розмірі, що встановлений чинним законодавством України.

З огляду на результат апеляційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 243, 250, 311 , 315, 317 , 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.06.2018 по справі № 820/3632/18 скасувати.

Прийняти постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради щодо відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово - комунальних послуг за заявою позивача від 27.11.2017 року, як уповноваженому представнику сім'ї.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення адміністрації Московського району Харківської міської ради призначити та виплатити ОСОБА_1 щомісячну адресну грошову допомогу як внутрішньо переміщеній особі для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг за заявою від 27.11.2017 року.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Л.В. Курило Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва