Постанова № 76161509, 22.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6575/17

Категорія: 8.3 Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання – Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного підприємства «Маллаті» на рішення від 29 березня 2018 року, ухвалене Одеським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Іванова Е.А., у справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Маллаті» до Головного управління ДФС в Одеській області про зобов’язати внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування суми податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 1 136 472 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств,-

ВСТАНОВИВ:

14 грудня 2017 року приватне підприємство «Маллаті» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, який в подальшому уточнило в частині відповідача (а.с. 64-65), до Головного управління ДФС в Одеській області, в якому просило:

- зобов’язати відповідача внести до реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування необхідні дані щодо відшкодування ПП «Маллаті» суми податку на додану вартість за квітень 2016 року у розмірі 1 136 472 грн. в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств.

Рішенням від 29 березня 2018 року, ухваленим у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження, Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду, приватне підприємство «Маллаті» подало апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржене рішення та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити адміністративний позов в повному обсязі.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Так, посилаючись на приписи п. 200.1, п. 200.4, п.п. 200.7.1, п.п. 200.7. 2 п. 200.7, п. 200.12., п. 201.13, ч. 2 п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України апелянт зазначає про наявність у нього права на бюджетне відшкодування з ПДВ шляхом перерахування на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов’язань або на погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету

Також апелянт вважає помилковим висновок суду першої інстанції про те, що ПП «Маллаті» не є підприємством державної власності, а тому відсутні підстави для зарахування відповідної суми бюджетного відшкодування з ПДВ у рахунок погашення податкового боргу підприємства з податку на прибуток. Апелянт вважає цей висновок суду першої інстанції таким, що суперечить п.п. 4.1.2 та п.п. 4.1.4 п. 4.1 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 9.1 ст., п. 10.1 ст. 10, п.п. 12.3.4 п. 12.3, п. 12.5 ст. 12 ст. 265 ПК України.

Як на підставу, якою обґрунтовуються вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2017 року у справі № 815/6941/16, якою апеляційний суд взнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 13.07.2016 року №0004521201 , яким відмовлено ПП «Маллаті» у відшкодуванні від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 136 472 грн. за квітень 2016 року згідно уточнюючого розрахунку до декларації, наданого у травні 2016 року у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств.

Також апелянт зазначає, що цією постановою апеляційний суд, встановивши право та посилаючись на передчасність заявлення вимоги, відмовив у задоволенні позовної вимоги про зобов’язання контролюючого органу узгодити заявлену суму у розмірі 1 136 472 грн. на отримання бюджетного відшкодування ПДВ згідно Заяви (Додаток 4) до уточнюючого розрахунку наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року, зарахувати узгоджену суму у розмірі 1 136 472 грн. бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств згідно Заяви (Додаток 4) до уточнюючого розрахунку наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції безпідставно не прийняв до уваги судове рішення, яке набрало законної сили у справі № 815/6941/16.

Головне управління ДФС в Одеській області надало відзив на апеляційну скаргу, в якому, з посиланням на дотримання судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, та на безпідставність доводів апелянта, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржене рішення – без змін.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представника ПП «Маллаті», представника ГУ ДФС в Одеській області, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Суд першої інстанції встановив, матеріалами справи підтверджено та не оспорюється учасниками справи, що приватне підприємство «Маллаті» 25.05.2016 року подало до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, згідно даних рядка 20.2.2 якого задекларовано суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачується до Державного бюджету у розмірі 1136472 грн. (а.с. 13-21).

На підставі п.200.10 ст.2 00 розд. V ПКУ, в порядку ст.76 глави 8 розділу II Податкового кодексу України, старшим, державним інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління податків і зборів з юридичних осіб ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області Карабан І.С. проведена камеральна (електронна) перевірка податкової звітності з податку на додану вартість правомірності нарахування ПП «Маллаті» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів що сплачуються до Державного бюджету з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за квітень 2016р. у розмірі 1136472 грн., відображеної у уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість і у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок до податкової декларації з податку на додану вартість наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року.

За результатами перевірки складений акт від 24.06.16 р. № 2002/15-54-12-01 «Про результати камеральної перевірки ПП «Маллаті» правомірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість заявленої у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету за квітень 2016 року».

На підставі акту перевірки від 24.06.16 № 2002/15-54-12-01 ДПІ у Суворовському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення від 13.07.2016 року №0004521201.

Також суд першої інстанції встановив, що зазначене податкове повідомлення-рішення було оскаржено ПП «Маллаті» до Одеського окружного адміністративного суду та постановою від 16.03.2017 року скасоване.

Апеляційний суд встановив, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 815/6941/16, скасована постанова Одеського окружного адміністративного суду від 16 березня 2017 року та ухвалене нове судове рішення яким частково задоволений адміністративний позов ПП «Маллаті» та скасоване податкове повідомлення-рішення від 13.07.2016 року №0004521201 (а.с. 22-27) (ЄДРСР № 67914998).

Після отримання копії постанови Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.07.2017 року у справі № 815/6941/16 ПП «Маллаті» звернулося до Головного управління ДФС у Одеській області щодо отримання інформації про зарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства.

ГУ ДФС в Одеській області листом від 04.09.2017р. № 8617/10/15-32-10-03 повідомило про неможливість зарахування бюджетного відшкодування з ПДВ у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств надходження якого розподіляються у пропорціях як до державного бюджету, так і до місцевого бюджету у зв'язку з тим, що положеннями Податкового кодексу України це не передбачено (а.с. 28-29).

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції встановив правомірність такої відмови, посилаючись на відсутність правових підстав для задоволення адміністративного позову внаслідок того, що позивач не є державним підприємством, а податок з прибутку підприємств, який сплачує позивач розподіляється пропорційно як до державного (90%) так і до місцевого бюджетів (10%), що унеможливлює зарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ в рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємства, оскільки таке зарахування передбачене для інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 6.1 ст. 6 Податкового кодексу України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п. 8.1 ст. 8 Податкового кодексу України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. При цьому пункт 9.1. статті 9 ПК України визначає, що до загальнодержавних податків належить, окрім інших, податок на прибуток підприємств.

За приписами п. 9.3 ст. 9 ПК України зарахування загальнодержавних податків та зборів до державного і місцевих бюджетів здійснюється відповідно до Бюджетного кодексу України.

Відповідно до п. 43.1, п. 43.2, п. 43.3, п. 43.5 ст. 43 ПК України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов’язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку.

Контролюючий орган не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви готує висновок про повернення відповідних сум коштів з відповідного бюджету та подає його для виконання відповідному органові, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів.

На підставі отриманого висновку орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, протягом п’яти робочих днів здійснює повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань та пені платникам податків у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно зі ст. 87 ПК України (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.

Джерелом самостійної сплати грошових зобов’язань з податку на додану вартість є суми коштів, що обліковуються в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, та джерела, зазначені в абзаці першому цього пункту.

Сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків з відповідного платежу може бути здійснено також:

а) за рахунок надміру сплачених сум такого платежу (без заяви платника);

б) за рахунок помилково та/або надміру сплачених сум з інших платежів (на підставі відповідної заяви платника) до відповідних бюджетів;

в) за рахунок суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (на підставі відповідної заяви платника) до Державного бюджету України.

Не можуть бути джерелом погашення податкового боргу, крім погашення податкового боргу з податку на додану вартість, кошти на рахунку платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість. Для погашення такого податкового боргу за рахунок коштів на рахунку платника податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість центральний орган виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, за умови наявності підстав, передбачених статтею 95 цього Кодексу, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр, у якому зазначаються найменування платника, податковий та індивідуальний податковий номер платника та сума податкового боргу, що підлягає перерахуванню до бюджету. Порядок формування та надсилання органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, такого реєстру визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики.

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Кодексу, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу –

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Таким чином, Кодексом чітко визначено, що від'ємне значення податку на додану вартість, розраховане платником за результатами звітного (податкового) періоду, за заявою платника може бути задеклароване, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, до бюджетного відшкодування:

- на поточний рахунок платника податку;

- у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Відповідно до п. 200.10 статті 200 ПК України протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 Кодексу, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до Кодексу.

Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки, у разі якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений Кодексом.

Відповідно до п. 200.12 статті 200 ПК України контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:

- або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;

- або за заявою платника податку до відповідного контролюючого: органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

У разі наявності у платника, податку, податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. N 21.

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з ПДВ, сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену, відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 Кодексу (реєстраційна сума) на момент подання податкової декларації з ПДВ (рядок 20 у декларації 0110), підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2), зокрема у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).

Отже, платник при декларуванні від'ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов'язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів відображає у Додатку 4 у відповідній таблиці код бюджетної класифікації, код виду платежу, на який платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ.

Статтею 29 Бюджетного кодексу України визначений перелік податків, які зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.

Відповідності до п. 2 ч. 2 ст. 29 Бюджетного кодексу України до доходів загального фонду Державного бюджету України (з урахуванням особливостей визначених пунктом 1 частини другої статті 67-1 цього Кодексу) належать 90 відсотків податку на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств державної власності, що зараховується до загального фонду державного бюджету в повному обсязі, та податку, визначеного пунктом 18 частини першої статті 64, пунктом 12 частини першої статті 66 та пунктом 2 частини першої статті 69 цього Кодексу).

Решта 10% податку на прибуток підприємств відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 64 Бюджетного кодексу України надходить до бюджетів обласного значення, міст Києва та Севастополя, районних бюджетів, бюджетів об’єднаних територіальних громад.

Наказом Міністерства фінансів України, від 14 січня 2011 року № 11 затверджена Класифікація доходів Бюджету (зі змінами, та доповненнями), відповідно до якої податок на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності визначається за кодом « 11020100», а податок на прибуток приватних підприємств визначається за кодом « 11021000».

Відповідно до абзацу 8 пункту 4 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 р. № 26, орган ДФС вносить до Реєстру такі дані, зокрема, реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Правовий аналіз зазначених норм матеріального права надає апеляційному суду можливість дійти висновку про те, що суми бюджетного відшкодування з ПДВ (на підставі відповідної заяви платника) включено до переліку джерел сплати грошових зобов’язань або погашення податкового боргу платника податків до Державного бюджету України.

Проте нормами ПК України передбачено право на зарахування сум від’ємного значення з ПДВ лише на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з платежів, які повністю сплачуються до державного бюджету, оскільки приписи п. 200.13 ст. 200 ПК України містять чітку вимогу для зарахування сум від’ємного значення з ПДВ на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з платежів - сплата цих платежів до державного бюджету. При цьому така вимога не містить уточнень, роз’яснень, доповнень, які б стосувались можливості застосування процедури зарахування сум від’ємного значення з ПДВ на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з платежів, які сплачуються пропорційно до державного та місцевих бюджетів. Також зазначена норма є чіткою, що унеможливлює її подвійне тлумачення.

Виняток становить зарахування сум від’ємного значення з ПДВ на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу податку на прибуток підприємств становить таке зарахування за заявами державних підприємств, що пов’язано з тим, що податок на прибуток, який сплачується державними підприємствами, в повному обсязі зараховується до державного бюджету, що узгоджується з приписами п. 200.13 ст. 200 ПК України.

Як правильно встановив суд першої інстанції та не заперечується учасниками справи, приватне підприємство «Маллаті» не є підприємством державної власності.

Таким чином, зарахування податку на прибуток підприємств, який сплачується підприємствами не державної форми власності, здійснюється пропорційно до державного та місцевого бюджетів, що не відповідає вимогам (сплата платежу до державного бюджету), за наявності яких податковий орган (за відповідною заявою платника податку – підприємства не державної форми власності) може здійснити зарахування сум від’ємного значення з ПДВ на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств.

Доводи апелянта про те, що податок на прибуток підприємств є загальнодержавним податком, що надає апелянту можливість на зарахування сум від’ємного значення з ПДВ на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств, апеляційний суд відхиляє, оскільки зарахування сум від’ємного значення з ПДВ на сплату грошових зобов’язань або погашення податкового боргу з податку на прибуток підприємств пов’язано не зі статусом податку (загальнодержавний або місцевий), а з зарахуванням такого податку в повному обсязі до державного бюджету, в той час, як правильно встановив суд першої інстанції, податок на прибуток приватних підприємств, який сплачується підприємствами не державної форми власності, зараховується пропорційно до державного та відповідного місцевого бюджету.

Не приймає апеляційний суд, як підставу для задоволення апеляційної скарги, посилання апелянта на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 815/6941/16.

Відповідно до ч. 7 статті 78 КАС України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов’язковою для суду.

Апеляційний суд зазначає, що постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2017 року у справі № 815/6941/16 скасоване податкове повідомлення-рішення від 13.07.2016 року №0004521201 яким відмовлено ПП «Маллаті» у відшкодуванні від’ємного значення податку на додану вартість у розмірі 1 136 472 грн. за квітень 2016 року згідно уточнюючого розрахунку до декларації, наданого у травні 2016 року у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств; та відмовлено у задоволенні позовної вимоги про зобов’язання контролюючого органу узгодити заявлену суму у розмірі 1 136 472 грн. на отримання бюджетного відшкодування ПДВ згідно Заяви (Додаток 4) до уточнюючого розрахунку наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року, зарахувати узгоджену суму у розмірі 1 136 472 грн. бюджетного відшкодування ПДВ у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств згідно Заяви (Додаток 4) до уточнюючого розрахунку наданого у травні 2016 року за квітень 2016 року.

Скасовуючи податкове повідомлення-рішення від 13.07.2016 року №0004521201, апеляційний суд у справі № 815/6941/16, встановив, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення слугували виявлені під час проведення контролюючим органом камеральної перевірки порушення, які були допущені ПП «Маллаті», зокрема Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 року № 21, та п. 46.1 ст. 46 ПК України, та висновки контролюючого органу щодо наявності боргу з ПДВ, безпідставність включення певної суми до складу від’ємного значення ПДВ за результатами імпортних операцій, які ще не відбулись, висновки щодо не реальності господарських операцій.

Таким чином, підстави за яких контролюючий орган відмовив у відшкодуванні від’ємного значення податку на додану вартість у рахунок погашення податкового боргу з податку на прибуток приватних підприємств у справі № 815/6575/17, яка переглядається апеляційним судом, та у справі №815/6941/16, на судове рішення в якій посилається апелянт, є різними, а саме – у справі яка переглядається апеляційним судом це відсутність норм в Податковому кодексі України для здійснення саме такої процедури, а у справі №815/6941/16 це порушення платником податку норм податкового законодавства.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення – без змін.

Керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 2-10, 72-78, 139, 308, 310, п. 1 ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ст. ст. 327-329 КАС України

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу приватного підприємства «Маллаті» залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 березня 2018 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складене 28.08.2018 року.

Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Коваль М.П. Кравець О.О.