Постанова № 76161451, 21.08.2018, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 серпня 2018 року справа № 811/1322/18

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Добродняк І.Ю.,

суддів: Бишевської Н.А. Семененка Я.В. ,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі

апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року (головуючий суддя Брегей Р.І.)

у справі № 811/1322/18

за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області,

про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню № 56082106 від 16.04.2016 в сумі 5100 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що дії головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області з виконання судового рішення про перерахунок та виплату пенсії стягувачу - ОСОБА_1, як колишньому працівнику органів внутрішніх справ, за період з 01.01.2016 по 31.03.2018 відповідають нормам чинного законодавства, в тому числі, нормам постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018. Головним управлінням виконано рішення суду добровільно та самостійно в порядку, встановленому на державному рівні в межах бюджетних асигнувань, умови, за яких може бути винесена постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення, відсутні.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22.05.2018 у задоволенні адміністративного позову відмовлено з тих підстав, що боржник не виконав судове рішення без поважних причин. Суд зазначив, що змінити порядок виконання судового рішення можна тільки в порядку, встановленому законом, а саме: судом, а не суб'єктом владних повноважень (у тому числі, боржником). Стосовно посилання позивача на відсутність фінансування в якості поважної причини невиконання рішення суду із застосуванням правового висновку Верховного Суду України, який міститься в постанові від 22.11.2016 у справі № 804/5081/13-а, суд першої інстанції не погодився з цим правовим висновком, зазначивши, що накладення штрафу на державний орган за невиконання судового рішення ніяким чином не порушує права держави, так як його сума перераховується на рахунок виконавчої служби (з рахунку одного державного органу на рахунок іншого). У такому випадку накладення штрафу є постійним нагадуванням державі про невиконання нею конституційного обов'язку. Це ж спонукає державу пришвидшити пошуки коштів, щоб виконати рішення суду. Водночас, держава не звернулась до суду з клопотанням про розстрочення виконання судового рішення, тобто не намагалась довести суду наявність підстав, що унеможливлюють своєчасне виконання рішення суду.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та винести нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Позивач наполягає на тому, що невиконання судового рішення управлінням в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення. Накладення штрафу у такому випадку не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Крім того, звернення до суду з заявою про відстрочення чи розстрочення судового рішення, про що зазначив суд першої інстанції, не є обов'язковим. На рівні держави Урядом встановлено порядок виплати коштів і головне управління як орган виконавчої влади не може не виконувати постанови, прийняті Кабінетом Міністрів України. Також суд неправомірно уособив в понятті держава - головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області, адже неможливо покласти вину на орган, який не має жодного відношення до формування Державного бюджету країни.

Апеляційну скаргу призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.08.2018.

Представники сторін у судове засідання не з'явились, про час і місце судового засідання сторони повідомлені судом належним чином.

Неприбуття у судове засідання учасників справи не перешкоджає розгляду справи.

До початку судового засідання від позивача надійшло письмове клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі представника головного управління, на вимогах, викладених в апеляційній скарзі наполягає.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, внаслідок наступного.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи, в провадженні державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Дворовенко М.П. знаходиться виконавчий лист, виданий Кіровським районним судом м. Кіровограда 19.03.2018 у справі № 404/4627/17, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої пенсії відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 № 900, ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанов Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», № 947 від 18.11.2015 «Про внесення змін до постанови КМУ від 09.03.2006 № 268», починаючи з 01.01.2016.

На виконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області проведено розрахунок пенсії ОСОБА_1 та нарахована доплата в сумі 55605,07 грн. з урахуванням раніше виплачених сум за період 01.01.2016 по 31.03.2018.

ГУ ПФУ в Кіровоградській області листом від 05.04.2018 № 5901/08-02 на адресу начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області (а.с.36) повідомлено, що доплата в сумі 6110,43 грн. за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 перерахована на поточний рахунок в АТ «Ощадбанк» платіжним дорученням № 2759 від 19.03.2018.

Решту суми доплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 ОСОБА_1 отримає на умовах та в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категорія осіб» упродовж 2019 - 2020 років.

Посилаючись на вказані обставини, позивач стверджує, що ним проведено виконання рішення суду, яке набрало законної сили, відповідно до покладених зобов'язань в установленому законодавством порядку.

16 квітня 2018 року виконавча служба прийняла постанову ВП № 56082106 про накладення на Головне управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області штрафу в сумі 5100 грн. за невиконання рішення суду у встановлений державним виконавцем строк (протягом 10 робочих днів) без поважних причин (а.с.42-43).

Постанова про накладення штрафу отримана позивачем 19 квітня 2018 року (а.с.7).

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, апеляційній суд не погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ч.1 ст.5 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (в редакції на момент виникнення спірних відносин) примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.63 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

В свою чергу, ч.ч.1, 2 ст.75 Закону № 1404-VIII встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

Отже, згідно Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути застосоване лише при умові, що судове рішення не виконане без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Поважними в розумінні наведених норм Закону №1404-VІІІ можуть вважатися об'єктивні причини, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення божником та які не залежали від його власного волевиявлення.

Суд першої інстанції встановив відсутність виконання боржником - ГУ ПФУ в Кіровоградській області судового рішення у справі № 404/4627/17 у визначений строк державним виконавцем строк, стосовно наведених позивачем обставин щодо причин такого невиконання дійшов висновку про їх неповажність.

Втім, позивач, наполягає на тому, що причиною невиконання судового рішення у справі № 404/4627/17 в частині виплати грошових коштів стала відсутність відповідного фінансового забезпечення з огляду на прийняття Кабінетом Міністрів України постанови №103 від 21.02.2108 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», якою врегульовано порядок виплати коштів за період з 01.01.2016 і в подальшому.

Апеляційний суд з цього приводу зазначає наступне.

Стаття 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.92 № 2262-XI (на підставі якої орган ПФУ зобов'язаний провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату недоплаченої пенсії) визначає порядок перерахунку раніше призначених пенсій.

У частинах 1, 4 вказаної статті встановлено, що перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

На виконання ч.4 ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 103 від 23.02.2108, яка набрала чинності 24.02.2108.

Пунктом 3 означеної Постанови Кабінету Міністрів України № 103 ухвалено перерахувати з 1 січня 2016 року пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 "Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції". Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Виплату перерахованих відповідно до абзацу першого цього пункту пенсій (з урахуванням доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законом) особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) проводити з 1 січня 2018 року. Сума перерахованих пенсій для виплати за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 1 січня 2018 р. та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету в такому порядку:

з 1 січня 2019 р. по 31 грудня 2019 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 50 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 року;

з 1 січня 2020 р. - щомісяця окремою сумою у розмірі 100 відсотків різниці між місячним розміром підвищеної пенсії, розрахованої відповідно до абзацу першого цього пункту, та місячним розміром отриманої особою пенсії за період з 1 січня 2016 р. по 31 грудня 2017 р. та до забезпечення повної виплати розрахованої суми.

Тобто ця постанова Кабінету Міністрів України № 103 визначає порядок виплати перерахований пенсій, який, зокрема, передбачає здійснення таких виплат після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету, не змінюючи при цьому регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсій колишнім працівникам міліції.

В силу ст. 8 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» виплата пенсій, у тому числі додаткових пенсій, доплат, надбавок та підвищень до них, компенсаційних виплат, встановлених законодавством, звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до ст.ст. 23, 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Пунктом 1 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Постановою правління ПФУ від 22.12.2014 № 28-2, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 40/26485 (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин), передбачено, що Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд).

Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.

Головне управління Фонду у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також постановами правління Фонду, у тому числі цим Положенням, та наказами Фонду (п.2 Положення).

Відповідно до пп.4 п. 2.1 та пп.2 п. 2.2 Положення основним завданням Управління, крім іншого, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів ПФУ та інших джерел, визначених законодавством. Управління відповідно до покладених на нього завдань планує доходи та видатки коштів ПФУ в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету ПФУ.

Таким чином, аналіз наведених правових норм в їх сукупності свідчить, що невиконання судового рішення територіальним органом ПФУ в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не має фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем строку та в подальшому - до отримання фінансування, виконати судове рішення.

Встановлені обставини справи свідчать, що вже перерахована сума пенсії не виплачена стягувачу у зв'язку з відсутністю державного асигнування, що є поважними причинами не виконання рішення суду, оскільки грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить ОСОБА_1, не є власністю позивача, не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок Державного бюджету.

В даному випадку, суд першої інстанції не врахував той факт, що позивач не мав та не має реальної фінансової можливості виконати судове рішення, оскільки кошти з Державного бюджету, згідно Постанови Кабінету Міністрів України № 103, на виплату перерахованих сум пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 у 2018 році не виділялись.

Крім того, при ухваленні рішення суд відповідно до ст.242 КАС України враховує правовий висновок Верховного Суду, викладений, зокрема, у постанові від 24.01.2018 у справі № К/9901/1598/18 (405/3663/13-а), що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, а накладення за таких обставин штрафу на боржника ще більш ускладнює його фінансове становище, тому відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів.

З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для притягнення ГУ ПФУ в Кіровоградській області до відповідальності за невиконання судового рішення у справі № 404/4627/17 у встановлений державним виконавцем строк, оскаржувана постанова від 16.04.2018ВП № 56082106 прийнята відповідачем необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам у справі, в той час як доводи апеляційної скарги спростовують позицію суду, викладену в оскарженому судовому рішенні, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 22 травня 2018 року у справі №811/1322/18 скасувати, прийняти нове рішення.

Позов задовольнити.

Скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби головного територіального управління юстиції у Кіровоградській області Дворовенко М.П. про накладення штрафу на Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області за невиконання рішення суду по виконавчому провадженню № 56082106 від 16.04.2016 в сумі 5100 грн.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 Кодексу адміністративного судочинства України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Н.А. Бишевська

Суддя: Я.В. Семененко