Постанова № 76160472, 30.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ справи: 363/3328/14-ц

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/7255/2018

Головуючий у суді першої інстанції: Гребенюк В.В.

Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів:

головуючого - Немировської О.В.

суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.

при секретарі - Шепель К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за скаргою ОСОБА_3, заінтересовані особи: Приватний виконавець виконавчого округу Київської області Говоров Павло Володимирович, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», на дії та рішення приватного виконавця,

за апеляційною скаргою представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 на ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року,

встановив:

у травні 2018 року ОСОБА_3 звернулась до суду зі скаргою на дії приватного виконавця Говорова П.В., в якій просила визнати незаконною його бездіяльність та зобов'язати передати виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Подільським районним судом м.Києва на підставі рішення Подільського районного суду м.Києва від 21 червня 2016 року про солідарне стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 заборгованості в розмірі 1 611 471 грн. 81 коп. на користь ТОВ «Кредитні ініціативи».

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погоджуючись із ухвалою, скаржник подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та постановити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п 8 розділу ХIII Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 року, ч. 6 ст. 147 та абз. 3 п. 3 розділу ХII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII Апеляційний суд м. Києва діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Київського апеляційного суду в апеляційному окрузі.

Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення представника ОСОБА_3 - ОСОБА_7, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

При зверненні до суду зі скаргою ОСОБА_3 зазначала, що на виконанні у приватного виконавця Говорова П.В. перебуває виконавчий лист про стягнення з неї на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованості. Вказувала, що приватний виконавець здійснює свою діяльність в межах виконавчого округу у Київській області, однак відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» підстав для виконання рішення у Київській області немає, оскільки вона зареєстрована та працює у м.Києві. Також заявник посилалась на те, що нею до приватного виконавця було подано відповідну заяву про передачу виконавчого провадження, однак дій, спрямованих на виконання вимог заяви, виконавцем не вчиняється, що порушує її права.

Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року у задоволенні скарги було відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги суд першої інстанції виходив з того, що скаржником не було надано доказів на підтвердження порушення приватним виконавцем норм чинного законодавства при здійснення виконавчого провадження. Такий висновок суду є законним та обґрунтованим, відповідає встановленим у справі обставинам.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Подільського районного суду м.Києва від 21 червня 2016 року було стягнуто солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором в розмірі 1 611 471 грн. 81 коп. та судовий збір. 27 грудня 2016 року на підставі вказаного рішення Подільським районним судом м.Києва було видано виконавчий лист №363/3328/14-ц.

Постановою приватного виконавця Говорова П.В. від 22 лютого 2018 року було відкрито виконавче провадження з виконання зазначеного виконавчого листа.

У своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що у приватного виконавця були відсутні підстави для відкриття виконавчого провадження, оскільки Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» передбачено, що приватний виконавець не має права приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться поза межами його виконавчого органу. Однак, такі доводи апелянта є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України &quun;Про виконавче провадження&quЗа; знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ.

Частиною 2 ст. 24Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника.

В ході розгляду скарги у суді першої інстанції представником ТОВ «Кредитні ініціативи» до матеріалів справи було надано копію паспорту ОСОБА_3, з якої вбачається, що останнім місцем її реєстрації є АДРЕСА_2.

При зверненні до суду зі скаргою ОСОБА_3 зазначала, що вона зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, однак доказів на підтвердження вказаної обставини до скарги на дії виконавця та до апеляційної скарги додано не було.

В судовому засіданні у суді апеляційної інстанції представником скаржника було надано копію паспорту ОСОБА_3, з якої вбачається, що її зареєстрованим місцем проживання з 23 вересня 2014 року є АДРЕСА_1 .

Посилання апелянта на відсутність у неї нерухомого майна, яке знаходиться на території Київської області, свого підтвердження в ході розгляду справи не знайшли.

До відзиву на скаргу ОСОБА_3 приватним виконавцем Говоровим П.В. було додано Інформаційні довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно станом на момент відкриття виконавчого провадження - 22 лютого 2018 року, а також станом на момент розгляду скарги у суді першої інстанції, з яких вбачається, що ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_3.

Пояснення представника апелянта у судовому засіданні про те, що вказаного нерухомого майна фізично не існує, належними доказами підтверджені не були.

Вказані обставини свідчать про те, що стягувач звернувся із заявою про відкриття виконавчого провадження за місцем виконання рішення у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження», підстав у приватного виконавця для повернення виконавчого документу були відсутні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що постановою приватного виконавця від 06 квітня 2018 року виконавче провадження було зупинене за заявою представника ОСОБА_3 у зв'язку з тим, що ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 грудня 2016 року було відкрито касаційне провадження у справі за позовом ТОВ «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зупинено виконання рішення до закінчення касаційного провадження, що свідчить про те, що скаржник звернулась до виконавця із заявою про передачу виконавчого провадження за належним місцем виконання вже після зупинення виконавчого провадження, що виключає можливість його передачі до іншого органу чи особи, яка здійснює виконавче провадження, до продовження вчинення виконавчих дій. Доказів про те, що обставини, які стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, перестали існувати, матеріали справи не містять.

Таким чином, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, ухвала була постановлена судом першої інстанції при дотриманні норм процесуального права, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

постановив:

апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 - ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Подільського районного суду м. Києва від 25 червня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.

Повний текст постанови виготовлено 30 серпня 2018 року.

Головуючий

Судді