Рішення № 76159495, 29.08.2018, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 2240/2264/18

РІШЕННЯ

іменем України

29 серпня 2018 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Майстера П.М.

за участю:секретаря судового засідання Варченко В.В. представника відповідача: ОСОБА_1, розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просить:

- визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області протиправною через грубе порушення ст.ст.22, 58 та 64 Конституції України, рішень Конституційного Суду України, Європейського Суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів і зобов'язань, до яких приєдналась Україна, під час перерахунку у 2018 році ОСОБА_2 довічної пенсії та зобов’язати відповідача здійснити новий перерахунок пенсії у розмірі 83% грошового забезпечення з урахуванням статті 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", постанов Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року № 45, від 11.11.2015 року №988;

- перераховану недоплату по пенсії виплатити однією загальною сумою в повному обсязі за період з 01.01.2018 року без будь-яких обмежень.

В обгрунтування позовних вимог в позовній заяві позивач зазначив, що з червня 1997 року є пенсіонером військової служби і йому призначена пенсія відповідно до вимог закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Відповідно до висновку про призначення пенсії від 11 серпня 1997 року йому призначена довічна пенсія за вислугу років у календарному обчисленні понад 31 рік із застосуванням 83% обрахування від грошового забезпечення.

Вказав, що в березні 2018 року йому стало відомо про зменшення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області з 83% до 70% розміру обрахування пенсії до грошового забезпечення, у зв'язку з чим звернувся із відповідною заявою до відповідача про повторний перерахунок пенсії.

У відповідь на свою заяву отримав лист від 18.06.2018 року №18852/07, у якому відповідач відмовив позивачу провести перерахунок з 01.01.2018 року пенсії у розмірі 83 % грошового забезпечення, зазначивши, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області довідки від 30.03.2018 року №58/121/49-2018 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 70% від суми грошового забезпечення.

Зважаючи на це, позивач змушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав.

Ухвалою від 10.07.2018 відкрито провадження у цій справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін.

Позивач у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю, та надала суду пояснення згідно відзиву поданого на позов, також зазначила, що ознак протиправності у діях відповідача немає, а тому у задоволенні позову необхідно відмовити.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши належним чином зібрані докази по справі, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення спору по суті, приходить до висновків, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 21.06.1997 року позивачу - ОСОБА_2 призначена довічна пенсія за вислугу років у календарному обчисленні понад 31 рік із застосуванням 83% обрахування від грошового забезпечення відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, що підтверджується копією висновку про призначення ОСОБА_2 пенсії від 11 серпня 1997 року.

Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

З 01.01.2018 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії позивача та обмежено її максимальний розмір 70% від грошового забезпечення, що підтверджується копією розрахунку перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 01.01.2018 року (пенсійна справа №887362-МВС).

12.06.2018 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області із заявою, в якій просив перерахувати його нову пенсію із застосуванням 83% обчислення від грошового забезпечення за відповідною посадою в Національній Гвардії України.

Листом №18852/07 від 18.06.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області повідомило позивачу, що на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" на підставі наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області довідки від 30.03.2018 року №58/121/49-2018 про розмір грошового забезпечення за нормами, чинними на 01.03.2018 року, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року у розмірі 70% від суми грошового забезпечення. Пенсія відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" перерахована відповідно до вимог діючого законодавства.

Не погоджуючись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наведене нижче.

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".

Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" № 2262-ХІІ від 09.04.1992 (далі - Закон № 2262-ХІІ) зокрема, визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, які мають право на пенсію за цим Законом. Вказаним Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Статтею 51 Закону №2262-ХІІ передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 90 % відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43).

В дану статтю Законом України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи” від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80% від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

Статтею 22 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

З аналізу викладених норм слідує, що при перерахунку пенсії відповідним категоріям війсьовослужбовців має застосовуватися норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. Внесені Законом України “Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні” № 1166-VІІ від 27.03.2014 зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% від сум грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, оскільки процедура призначення та перерахунку пенсії різні за змістом і механізмом їх проведення.

Слід зазначити, що Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції. Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року № 8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року № 5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян які під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей.

Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно - правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення.

Виходячи із висловленого, у рішеннях Конституційного Суду України, розуміння сутності соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом України в постановах від 10 грудня 2013 року № 21-420а13 та № 21-348а13, від 17 грудня 2013 року № 21-445а13.

Отже, суд вважає, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області позивачу - ОСОБА_2 протиправно здійснено перерахунок пенсії з 01.01.2018 року із розрахунку 70% суми грошового забезпечення відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб" від 21.02.2018р. №103, на підставі наданої Ліквідаційною комісією УМВС України в Хмельницькій області довідки від 30.03.2018 року №58/121/49-2018.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, висловленою в постанові від 24.04.2018 у справі № 686/12623/17 (К/9901/849/17).

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_2 та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року з врахування проведених виплат підлягають задоволенню.

Щодо позовної вимоги позивача про здійснення виплати перерахованої недоплати по пенсії однією загальною сумою в повному обсязі за період з 01.01.2018 року без будь-яких обмежень, суд зазначає, що остання задоволенню не підлягає, оскільки є передчасною та може бути реалізована лише після здійснення перерахунку пенсії позивача та чіткого визначення відповідних сум, які були недоплачені позивачу, після набрання законної сили даного рішення суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів позивача, оцінивши досліджені під час судового розгляду справи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення частково.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн. Відтак, у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь ОСОБА_2 необхідно присудити 704,80 грн. судового збору.

Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_2 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 у розмірі 83% відповідних сум грошового забезпечення з 01 січня 2018 року з врахування проведених виплат.

В решті позову відмовити.

Присудити на користь ОСОБА_2 судові витрати (судовий збір) в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з його проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні були проголошені вступна та резолютивна частини рішення суду, - з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 30 серпня 2018 року

Позивач:ОСОБА_2 (вул. Озерна, 10/1 блок А, кв. 33, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) Відповідач:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (вул. Герцена, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29000 , код ЄДРПОУ - 21318350)

Головуючий суддя ОСОБА_3