Рішення № 76159489, 29.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2501/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Одеса

Зала судових засідань №19

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

Розглянувши у порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження справу за адміністративною позовною заявою ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ 100 ШИН+” (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд №8) до ОСОБА_1 митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А) про визнання дій протиправними, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2018/00012, рішення про корегування митної вартості від 16.02.2018 року №UA500010/2018/000001/2,-

ВСТАНОВИВ:

25 травня 2018 року до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ 100 ШИН+”, в якому позивач просить суд визнати протиправними дії ОСОБА_1 митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “ 100 ШИН +”, за першим методом митної оцінки – за ціною договору щодо товарів, які імпортуються; скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2018/00012; визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості від 16.02.2018 №UA500010/2018/000001/2.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 19.12.2017 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» , Китай (CN) (Продавець) укладено зовнішньоекономічний договір № 100T-REP, відповідно до умов якого Продавець відвантажує , а Покупець приймає та оплачує сталеві диски в асортименті, Виробник: «SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD », у кількості та по цінам, вказаним у Комерційному Інвойсі, що є невід'ємною частиною договору. Ціна за товар визначена у доларах США за одиницю товару та вказана у Інвойс. Сума контракту визначається згідно Інвойс, умови поставки визначаються на умовах FOB (Qingdao) Інкотермс 2010. На підставі проформи №UA20171219 від 19.12.2017 року ОСОБА_2 здійснило 100% попередню оплату. Відповідно до умов договору ТОВ « 100 ШИН+» здійснило 100% попередню оплату, що підтверджується платіжними дорученням б/н від 22.01.2018 року та б/н від 05.02.2018 року. 05.01.2018 року з метою додержання умов контракту сторони узгодили Інвойс №UA20171219 відповідно до якого була узгоджена номенклатура товару (найменування, кількість, ціна за одиницю на умовах FOB (Qingdao), вартість) відповідно до якої загальна кількість товару складає 480 штуки, загальна вартість товару становить 23760,00 доларів США. Як зазначає представник позивача, для здійснення митного оформлення товару позивачем була подана до ОСОБА_1 митниці ДФС електронна вантажна митна декларація №UA500010/2018/001408 від 15.02.2018 року, яка була подана разом з пакетом супровідних документів. У вказаній декларації від 15.02.2018 року митна вартість товару була визначена за першим методом за ціною договору ( на рівні 1,1371 долари США за 1 кг. Нетто). На думку представника позивача ОСОБА_2 надано достатньо доказів на підтвердження заявленої митної вартості товару за першим методом - за ціною договору, у декларації № UA500010/2018/001408 від 15.02.2018 р. Проте відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства за результатами опрацювання поданої ВМД та документів винесена картка відмови у прийнятті митної декларації № UA500010/2018/00012 та прийнято Рішення про коригування митної вартості товарів від 16.02.2018 року № UA500010/2018/000001/2, яким митну вартість товару визначено за резервним методом на рівні 3,7714 долари США за 1 кг. нетто. У вказаному рішенні про коригування митної вартості від 16.02.108 року зазначено, що з метою забезпечення повноти оподаткування Митним органом було проведено аналіз баз даних ПІК «Інспектор -2006» та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості товару є більшим по товару №1 - 3,7714 долари США за 1 кг. нетто (МД від 14.09.2017 № UA125180/2017/611078). Не погоджуючись з рішенням митного органу позивач 19.02.2018 року подав до Митниці нову ВМД № UA500010/2018/001645, за якою товар був випущений у вільний обіг під гарантійні зобов'язання відповідно до розділу X Митного кодексу України. Представник позивача зазначив, що 25.04.2018 року позивачем отримано лист ОСОБА_1 митниці ДФС №1742/10/15-70-61 від 16.04.2018 року, яким у задоволенні поданої 14.03.2018 року ТОВ « 100 ШИН+» скарги на вищезазначені рішення контролюючого органу було відмовлено. Посилаючись на положення ст.ст.53, 54, 55 Митного кодексу України представник позивача вказує на протиправність оскаржуваного рішення ОСОБА_1 митниці ДФС від 16.02.2018 №UA500010/2018/000001/2 у зв’язку з його невідповідністю вимогам чинного законодавства України.

Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 30.05.2018 року відкрито провадження у справі, зобов’язано ОСОБА_1 митницю ДФС надати до суду належним чином засвідчені копії митних декларацій №UA25180/2017/611078 від 14.09.2017р., №100110000/2017/0110317 від 26.10.2017р., №125220000/2017/0709318 від 05.10.2017р., №209140000/2017/0146154 від 18.09.2017р., №209140000/2017/0156902 від 20.10.2017р., №500030000/2017/0013009 від 01.09.2017р., №401010000/2017/0031890 від 08.09.2017р. Встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву та надання витребуваних документів протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали про відкриття провадження у справі. Підготовче засідання призначено на 21.06.2018 року о 12:00 год.

21 червня 2018 року від представника відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву з додатками(вх.№17676/18), в якому з посиланням на ст.ст. 51, 52, 53, 54, 55, 57, 58, 58, 256, 337 Митного кодексу України, ст.ст.134,137,138 Кодексу торговельного мореплавства, п.2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, які затверджені наказ Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, розділ VII Порядку здійснення аналізу та оцінки ризиків, розроблення і реалізації заходів з управління ризиками для визначення форм та обсягів митного контролю, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2015 року №684 (Зареєстровано Міністерстві юстиції України 21.08.2015 року за № 1021/27466), п.п.1, 2.2, 2.5, 2.12 розділу 2, розділ 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, ст.3 Закону України “Про бухгалтерських облік та фінансову звітність в Україні”, ст.17 Угоди про застосування статті VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, статтю VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року, Статтею 6 Указу Президента України від 25.08.94 N 475/94 "Про заходи щодо запобігання експорту товарів походженням з України за цінами, що можуть розглядатися як демпінгові, та врегулювання торговельних спорів", постанови Верховного Суду України від 02.06.2015 року у справі № 21-498а15, від 01.10.2013 року у справі № 21-354а13, від 15.10.2013 року у справі №21-270а13 та від 22.10.2013 року у справі №21-342а13, зазначає наступне. 21 вересня 2017 року до ОСОБА_1 митниці ДФС надійшов лист Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року №2030/9/15-32-23-04, в якому було повідомлено про те, що Слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №32017160020000016, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.З ст.212 КК України. Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи ТОВ "100 ШИН+" (код ЄДРПОУ 37873875), в період лютий-червень 2017 року, переслідуючи злочинний намір та корисливу мету, здійснюють реалізацію автомобільних шин та дисків за готівковий рахунок без відображення вказаних операцій в бухгалтерській та податковій звітності, створили на території Одеської області та інших обласних центрах України, ряд підконтрольних суб’єктів господарювання, зокрема ТОВ "100 Шин +" (код ЄДРПОУ 38012976). Таким чином, оскільки листами Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017 № 2030/9/15-32-23-04, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22.09.2017 № 917/10/15-52-23 повідомлено, що в ході проведення обшуків у рамках даного кримінального провадження в офісному приміщенні, яке використовують службові особи ТОВ "100 Шин+" та інші причетні до скоєння кримінального правопорушення особи, виявлені печатки (кліше) нерезидентів, які могли бути використані з метою підробки митних документів під час ввезення на територію України ТМЦ та можуть використовуватись в даний час, у ОСОБА_1 митниці ДФС були наявні підстави вважати, що документи, надані для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією (МД) № UA500010/2018/001408 від 15.02.2018 - зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19.02.2017 № 100T-REP, рахунок-фактура (інвойс) від 05.01.2018 № UA20171219, коносамент від 09.01.2018 № AP0U666296831 та інші документи, на яких були наявні печатки нерезидента, не містили достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базувалися на об'єктивних, документально підтверджених даних, шо піддаються обчисленню. Як зазначає представник відповідача, для підтвердження митної вартості товарів до ОСОБА_1 митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) №UA500010/2018/001408 від 15.02.2018 року позивачем подані зовнішньоекономічний договір (контракт) від 19.02.2017 № 100Т- REP, рахунок-фактура (інвойс) від 05.01.2018 №UA20171219, коносамент від 09.01.2018 № AP0U666296831, копія митної декларації країни відправлення від 08.01.2018 року №425820180000019538. Під час митного контролю товарів за митною декларацією (МД) № UA500010/2018/001408 від 15.02.2018 програмним комплексом автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР) сформовані форми контролю, які у зв’язку з можливим заниженням митної вартості товарів, передбачали необхідність здійснення митницею перевірки правильності визначення митної вартості із зверненням уваги на митну вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів; проведення перевірки відомостей, що містяться в документах, які підтверджують митну вартість товарів; здійснення запиту додаткових документів; а у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України - прийняття рішення про коригування митної вартості. Також під час здійснення ОСОБА_1 митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією (МД) № UA500010/2018/001408 від 15.02.2018 було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності, а також надані позивачем документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 08.01.2018 № 425820180000019538 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлювало ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінювалась; в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку; в копії митної декларації країни відправлення від 08.01.2018 № 425820180000019538 зазначені реквізити коносаменту, який був виданий 09.01.2018, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало. Як зазначає представник відповідача, оскільки відомості, що містяться у копії митної декларації країни відправлення є необхідними для перевірки або підтвердження відомостей щодо митної вартості товарів, зазначених у митній декларації та доданих до неї документах, тому відсутність у копії митної декларації країни відправлення від 08.01.2018 № 425820180000019538 відомостей щодо зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Також представник зазначив, що відсутність в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку викликало сумніви в автентичності документів, поданих для підтвердження числового значення митної вартості товарів, а зазначене виключало можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Представник відповідача зазначив, що позивачем до митного оформлення надано лише довідку ТОВ "Глобал лоджистік" від 12.02.2018 б/н, та не надано рахунку-фактуру (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів та інших документів, передбачених положеннями розділу III (графа 20) Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України 24.05.2012 № 599. Також зазначив, що надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки органом доходів і зборів числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості. При цьому, як зазначив представник відповідача, на вимогу митниці декларантом 16.02.2018 надіслані лист постачальника від 16.02.2018 б/н, яким додатково перелічені надані документи та повідомлено про те, що більше додаткові документи надаватись не будуть. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI. Отже, декларантом та його уповноваженою особою не було надано до митниці витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, а саме не було надано: 1) виписки з бухгалтерської документації; 2) каталогів виробника товару; 3) висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини. Таким чином, оскільки в документах, які надані позивачем до ОСОБА_1 митниці ДФС разом з митною декларацією (МД) № UA50001Q/2018/001408 від 15.02.2018 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларантом не було надано до митниці в повному обсязі витребувані додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів. Представник зазначив, що за результатом проведених консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості - резервний, про що зазначено у оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів № UA500010/2018/000001/2 від 16.02.2018. У зв’язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI ОСОБА_1 митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості № UA500010/2018/000001/2 від 16.02.2018. У рішенні про коригування митної вартості № UA500010/2018/000001/2 від 16.02.2018 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів митних декларацій - митна декларація від 14.09.2017 № UA125180/2017/611078. Враховуючи вищевикладене, на думку представника відповідача ОСОБА_1 митницею ДФС правомірно була видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00012 від 16.02.2018, та роз’яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення. Таким чином, ОСОБА_1 митниця ДФС під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості № UA500010/2018/000001/2 від 16.02.2018, картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00012 від 16.02.2018 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому відсутні підставі для задоволення адміністративного позову ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "100 шин +".

Підготовче засідання, призначене на 21.06.2018 року було перенесено на 30.07.2018 року у зв’язку з перебуванням судді Аракелян М.М на лікарняному.

10 липня 2018 року від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх.№19780/18), в якій представник позивача не погоджуючись з доводами представника відповідача зазначив, що листи ГУ ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року № 2030/9/15- 32-23-04, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області від 22.09.2017 року № 917/10/15-52-23, на які посилається відповідач, не були покладені в основу винесення спірних картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості. Також зазначив, що неправомірність знаходження печаток нерезидента у ТОВ « 100 ШИН+» не знайшла свого підтвердження в ході розслідування кримінального провадження та відповідно в ухвалі суду, а кримінальне провадження № 32017160020000016 щодо посадових осіб ТОВ « 100 ШИН+» (код 378738751. було закрито ухвалою Приморського районного суду м. Одесивід 13.02.2018 року. Також представник вказує, що твердження представника відповідача про відсутність на момент оформлення митної декларації коносаменту не відповідає дійсності та спростовується документами, зокрема, у митній декларації країни відправлення , в графі що має назву «Номер букінгу (коносаменту)» зазначений саме номер букінгу, тобто номеру бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту. Дата складання букінгу взагалі відсутня в митній декларації країни відправлення від 08.01.2018 № 425820180000019538. Як зазначає представник позивача, позивачем до митного оформлення не надавалась копія митної декларації країни відправлення від 10.12.2017 № 42582018С000019538, тому посилання на неможливість ідентифікації даного документу з партією товарів, що оцінюється є безпідставними. Представник позивача зазначив, що до митного оформлення була надана Довідка про транспортні витрати від 12.02.2018 ТОВ «Глобал лоджистік», що містить данні про вартість перевезення з пункту відправлення до пункту призначення, та містить посилання на номер коносаменту, на номери контейнерів (що є унікальними). Додатково 14.03.2018 року Відповідачу були надані Рахунок на оплату фрахту № 192 від 12.02.2018; Акт надання послуг фрахту №192 від 20.02.2018 року.На думку представника позивача, виявлені митним органом розбіжності є формальними та несуттєвими, які не впливають на рівень заявленої митної вартості, тому доводи відповідача про те, що подані позивачем документи не дозволяли у належний спосіб перевірити числове значення складових митної вартості товарів та відомості щодо їх ціни, не відповідають фактичним обставинам справи.

25 липня 2018 року від представника відповідача до суду надійшли заперечення проти відповіді на відзив представника позивача (вх.№21463/18), в яких зауважуючи на правомірності дій та спірних рішень ОСОБА_1 митниці ДФС з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, представник відповідача просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ « 100 ШИН+»

Ухвалою суду від 30 липня 2018 року закрите підготовче провадження по справі №815/2501/18. Призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 14.08.2018 року.

Представник позивача до суду на з’явився, про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, в матеріалах справи наявна заява від 23 липня 2018 року (вх.№21107/18) про розгляд справи без його участі.

14 серпня 2018 року від представника відповідача до суду надійшла заява про розгляд справи за його відсутності (вх.№23588/19) у зв’язку з неявкою представника позивача у судове засідання та поданням заяви про розгляд справи без участі представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що 19 грудня 2017 року між ТОВ « 100 ШИН+» (Покупець) та «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» (Продавець) було укладено зовнішньоекономічний договір № 100T-REP.

За умовами контракту компанія «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» поставляє, а ТОВ « 100 ШИН+» приймає та оплачує сталеві диски в асортименті, виробництва компанії «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» та компанії «SHANDONG ADD IMPORT AND EXPORT CO., LTD у кількості та по цінам, вказаним у комерційному Інвойсі, який є невід’ємною частиною даного контракту (пп.1.1). Загальна вартість товару за даним договором вказується у комерційному інвойсі та додається до кожної конкретної поставки товару (пп.3.2). Згідно п.4 договору № 100T-REP.базові умови поставки визначається умовами, вказаними в комерційному інвойсі, умови поставки повинні відповідати правилам “Інкотермс 2010”. Відповідно до пп. 5.1, 5.2 вказаного договору покупець здійснює оплату за товар продавцю банківським перерахунком на розрахунковий рахунок продавця. Порядок оплати товару здійснюється в рахунку-проформі на кожну поставку товару.

Відповідно до Інвойсу №UA20171219 від 05.1.2018 року, складеного між Продавцем та Покупцем з метою додержання умов контракту, узгоджено номенклатуру, ціну та кількість товару, а саме: диск ходових коліс, розмір 22.5х11.75 - 312 шт., ціна на умовах FOB (Qingdao) – 49,50 дол. США, вартість 15444,00 Дол. США; диск ходових коліс, розмір 22.5х11.75 – 168 шт., ціна на умовах FOB (Qingdao) – 49,50 Дол. США, вартість 8316,00 Дол. США.

З метою митного оформлення товару ТОВ “100 ШИН+” для підтвердження його митної вартості до ОСОБА_1 митниці ДФС була подана електронна митна декларація №UA500030/2018/001408 від 15.02.2018 року де було визначено митну вартість товару, що імпортується, за основним методом - за ціною зовнішньоекономічного контракту.

Для підтвердження митної вартості товару декларант надав наступні документи:

пакувальний лист б/н від 03.01.2018року; рахунок-проформа UA20171219 від 19.12.2017 року; рахунок-фактура UA20171219 від 05.01.2018 року; коносамент APLU666296831 від 09.01.2018 року; навантажувальний документ 268 від 13.02.2018 року; сертифікат про походження товару С184401820880046 від 24.01.2018 року; банківські платіжні документи, що стосуються товару Б/Н від 22.01.2018 року, Б/Н від 05.02.2018 року; документ, що підтверджує вартість перевезення товару Б/Н від 12.02.2018 року; прейскурант (прайс-лист) виробника товару Б/Н від 05.01.2018 року; розрахунок ціни (калькуляція) UA20171219 від 05.01.2018 року; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №100T-REP від 19.12.2017 року; договір (контракт) про перевезення №01/12/2016/01 від 01.12.2016 року; інші некласифіковані документи наказ №2 від 17.02.2017 року; копія митної декларації країни відправлення №425820180000019538 від 08.01.2018 року.

Відповідно до ст. 257 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках.

Судом встановлено, що під час здійснення ОСОБА_1 митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією №UA500030/2018/001408 від 15.02.2018 року було встановлено, що в поданих документах містяться розбіжності.

На підставі ч. 3 статті 53 Митного кодексу України, п. 2.3 Правил заповнення декларації митної вартості, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, ОСОБА_1 митницею ДФС повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару: 1) виписку з бухгалтерської документації; 2) каталоги виробника товару; 3) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та (або) інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларанту, крім того, було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів.

Судом встановлено, що ТОВ “100 ШИН+” зверталось до ОСОБА_1 митниці ДФС з листом від 16.92.2018 року, у якому надані пояснення щодо розбіжностей та зазначено наявну у декларанта інформацію щодо Товарів, які були ввезені на митну територію України у такій же кількості, з такими самими фізичними характеристиками, однаковою країною виробництва, та отримані на тих самих комерційних умовах, що і товари, заявлені до митного оформлення МД№UA500030/2018/001408 від 15.02.2018 року, а також надано лист постачальника «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» від 16.02.2018 року.

16 лютого 2018 року ОСОБА_1 митницею ДФС було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA500010/2018/000001/2, у зв'язку з чим, митна вартість оцінюваних товарів була визначена за резервним методом та встановлено, що рівень митної вартості по товару №1 є більшим – 37714 дол. США за кг. нетто ніж заявлено декларантом (1,1371 дол. США за кг. нетто) в результаті чого, видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00012.

Так, у вказаному рішенні про коригування митної вартості товарів зазначено, що подані документи містять розбіжності та наявні ознаки підробки, а саме: 1) у наданій до митного оформлення копії митної декларації країни відправлення від 10.12.2017 року №4258 20180000019538 не зазначені реквізити зовнішньоекономічного договору (контракту) та/або інвойсу, що унеможливлює ідентифікацію даного документу з партією товарів, що оцінюється; 2) в наданих до митного оформлення банківських платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку; 3) в копії митної декларації країни відправлення від 08.01.2018 року №425820180000019538 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 09.01.2018, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існувало; 4) розрахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; 5) на підтвердження митної вартості товарів декларантом надано довідку ТОВ «Глобал Лоджистік» від 12.02.2018 року. Також декларанта було повідомлено про можливість за власним бажанням подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом 16.02.2018 надіслано лист постачальника від 16.02.2018 року б/н, яким додатково перелічені надані документи та повідомлено про те, що більше додаткових документів не надаватиметься. Крім того, декларантом не подані документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 МКУ. В органу доходів і зборів відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними товарами, тому відповідно до статтей 59, 60 МКУ неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, тому буде застосовано резервний метод. За результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом було обрано метод визначення митної вартості – резервний. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО “Інспектор” та ЄАІС ДФС та встановлено, що рівень митної вартості товару №1 є більшим 3,7714 дол. США за кг. нетто (МД від 14.09.2017 року № UA125180/2017/611078) ніж заявлено декларантом 1,1371 дол. США за кг. нетто.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення ОСОБА_1 митниці ДФС про коригування митної вартості товарів № UA500010/2018/000001/2 від 16.02.2018 року та картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2018/00012 суд дійшов до наступних висновків.

Згідно ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 54 МК України визначено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Статтею 543 МК України визначено, що безпосереднє здійснення державної митної справи покладається на органи доходів і зборів.

До митної справи відповідно до ст.7 МК України відносяться, крім іншого, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення.

Згідно з п. 23, п. 24 ст.4 МК України митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно положень Митного кодексу України орган доходів і зборів здійснює контроль правильності визначення митної вартості товарів, якою є відповідно до ст.49 МК України, їх вартість, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів; застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; ведення митної статистики; розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки.

Згідно з частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами 1, 2, 3 статті 52 МК України передбачено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право: 1) надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації; 2) на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю; у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу; 3) проводити цінову експертизу договору (контракту) шляхом залучення експертів за власні кошти; 4) оскаржувати у порядку, визначеному главою 4 цього Кодексу, рішення митного органу щодо коригування митної вартості оцінюваних товарів та бездіяльність митного органу щодо неприйняття протягом строків, встановлених статтею 255 цього Кодексу для завершення митного оформлення, рішення про визнання митної вартості оцінюваних товарів; 5) приймати самостійне рішення про необхідність коригування митної вартості після випуску товарів; 6) отримувати від митного органу інформацію щодо підстав, з яких орган доходів і зборів вважає, що взаємозв'язок продавця і покупця вплинув на ціну, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари; 7) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана; 8) у випадках та в порядку, визначених цим Кодексом, вимагати від митного органу надання письмової інформації щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих при коригуванні заявленої митної вартості, а також щодо підстав для здійснення такого коригування.

Відповідно до ч.1 ст. 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Згідно з ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Згідно із ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Тобто, вимоги вказаних норм дають змогу відокремити наступні обставини, за наявності яких митний орган має право зобов'язати декларанта подати додаткові документи для підтвердження митної вартості: 1) наявність розбіжностей між окремими документами; 2) наявність ознак підробки певних документів; 3) відсутність достатніх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, висновок митного органу щодо наявності даних обставин повинен бути обґрунтованим та підтверджений відповідними доказами. Так, встановивши розбіжність між документами чи відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Відповідно до ч.3 ст.54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною органом доходів і зборів; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням органу доходів і зборів про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному органом доходів і зборів відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Частиною першою статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Відповідно до частин 2, 3 статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною дев'ятою статті 58 МК України передбачено, що розрахунки при застосуванні методу визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню, а отже, враховуючи вищевикладені обставини не було можливим застосувати метод визначення митної вартості за ціною договору.

Частиною 8 статті 57 МК України встановлено, що у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Таким чином, органи доходів і зборів мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом та визначення митної вартості.

Частинами 1, 2 ст. 64 МК України, які встановлюють порядок визначення митної вартості з використанням резервного методу, передбачено, що у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).

Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.

Так, судом встановлено, що оскільки митну вартість товарів не можна було визначити шляхом використання методу, визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) та за результатом проведеної консультації між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості, було обрано метод визначення митної вартості товарів – резервний.

Експортна декларація ЕХ-1 - це митний документ, що підтверджує експорт товарів з країн Європейського Союзу, законність вивезення продукції з країни-експортера і ввезення в країну-імпортер. Відповідно до умов Інкотермс 2010 експортну декларацію може оформляти продавець чи покупець продукції.

Згідно експортної декларації №425820180000019538 вбачається, що поставка товару здійснюється на умовах FOB (Qingdao), код товару 87087050.00, найменування товару: сталеві вантажні диски, кількість товару 480 шт. (22320 кг. нетто), сума – 23760,00 дол. США, номер контейнера TCLU9106542*1(2), номер букінгу (Коносаменту) APLU666296831. Експортна декларація також містить дані про постачальника QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD, що в повній мірі співпадають з даними, зазначеними в інших поданих до митного оформлення документах.

Так, зокрема, у рахунку-проформі (інвойсі) №UA20171219 від 19.12.2017 року та інвойсі №UA20171219 від 05.01.2018 року, оформлених на підставі контракту №100Т-REP від 19.12.2017 року, містяться відомості про постачальника: QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD та, зокрема, інформація про товар: диски ходових коліс, розмір 22.5х11.75, колір, загальна кількість 480, загальна вартість 23760 доларів США.

Таким чином, суд дійшов висновку, що посилання митного органу на неможливість ідентифікації митної декларації з конкретною поставкою не знайшло свого підтвердження та відсутність у митній декларації країни відправлення реквізитів товарно-супровідних документів контракту не впливає на числові значення складових митної вартості.

Щодо посилання відповідача у рішенні про коригування митної вартості товару на надання позивачем до митного оформлення банківських платіжних документів б/н від 22.01.2018 року та б/н від 05.01.2018 року, у яких відсутні підписи та печатки посадових осіб банку, то суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України “Про електронний цифровий підпис” від 22 травня 2003 року N 852-IV визначено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Згідно ст. 3 Закону України “Про електронний цифровий підпис” електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті. Електронний підпис не може бути визнаний недійсним лише через те, що він має електронну форму або не ґрунтується на посиленому сертифікаті ключа.

Як вбачається з наданих до суду копій платіжних доручень від 22.01.2018 року та 05.02.2018 року в нижньому правому куті документа міститься відмітка – “TASCOMBANK JSC (FORMERLY BANK STANDART) виконано, дата (22.01.2018 та 05.02.2018 року), код банку MUNIUA22, електронний підпис є коректним, яка свідчить, що вказані платіжні доручення проведені банком та підписані електронним підписом, а тому посилання відповідача, що платіжних документах відсутні підписи та печатки посадових осіб банку не знайшло свого підтвердження.

в копії митної декларації країни відправлення від 08.01.2018 № 425820180000019538 зазначені реквізити коносаменту, який був виданий 09.01.2018

Щодо посилання ОСОБА_1 митниці ДФС на те, що в копії митної декларації країни відправлення №425820180000019538 зазначено реквізити коносаменту, який був виданий 09.01.2018 року, тобто на момент оформлення митної декларації країни відправлення коносаменту ще не існував, суд зазначає, що на митній декларації країни відправлення № №425820180000019538 відсутня дата (08.01.2018 – “дата подання декларації”).

Окрім цього у експортній вантажній митній декларації країни відправлення №425820180000019538 у графі “Номер букінгу (Коносаменту)” вказано APLU666296831, тобто номер бронювання місця на судні, який зазвичай співпадає з номером коносаменту.

При цьому суд зазначає, що у експортній вантажній митній декларації країни відправлення №425820180000019538 відсутня дата складання букінгу, у зв’язку з чим суд дійшов висновку, що оформленому в подальшому коносаменті від 09.01.2018 року APLU666296831 присвоєно номер бронювання місця на судні.

Дані обставини підтверджується листом постачальника «QINGDAO REPUZER INTERNATIONAL TRADING LTD» від 16.02.2018 року, у якому зазначено, що в експортній декларації від 08.01.2018 №425820180000019538 в графі номер букінгу (коносамента) указано номер букінг нот, який надає можливість резервувати (бронювати) місце на судні.

Відповідно до ст.ст. 189, 190 Господарського кодексу України, ціна є вираженим у грошовій формі еквівалентом одиниці товару (продукції, робіт, послуг, матеріально-технічних ресурсів, майнових та немайнових прав), що підлягає продажу (реалізації), який повинен застосовуватися як тариф, розмір плати, ставки або збору, крім ставок і зборів, що використовуються в системі оподаткування. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.

Отже, зазначені відомості не ставлять під сумнів числові значення складових митної вартості, зазначених позивачем у митній декларації, та не свідчать, що у документах декларанта є розбіжності, які не дозволяють встановити вартість товару за основним методом.

Крім того, суд вважає необґрунтованими посилання відповідача на листи Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року № 2030/9/15-32-23-04, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22.09.2017 року № 917/10/15-52-23 щодо виявлення в ході обшуків печаток (кліше) нерезидентів, які могли бути використані з метою підробки митних документів під час введення на територію України ТМЦ та можуть використовуватись у даний час, що в свою чергу обумовлювало підстави вважати, що надані документи для підтвердження митної вартості товарів за МД № UA500010/2018/00012 від 16.02.2018 року не містили достовірних відомостей про визначення митної вартості, які базувалися на об’єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Так, згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Однак, вищезазначені листи Головного управління ДФС в Одеській області від 19.09.2017 року № 2030/9/15-32-23-04, ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 22.09.2017 року № 917/10/15-52-23 не були покладені в підґрунтя для прийняття спірних картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2018/00012 та рішення про коригування митної вартості від 16.02.2018 №UA500010/2018/000001/2, а тому посилання на них у відзиві на позов судом до уваги не приймаються.

Будь-яких інших доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору, митним органом під час судового розгляду не надано.

Таким чином, на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення, прийняте ОСОБА_1 митницею ДФС, є необґрунтованим та не відповідає вимогам митного законодавства.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про необхідність скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA500010/2018/00012 та рішення про коригування митної вартості від 16.02.2018 №UA500010/2018/000001/2 у зв’язку з їх протиправністю.

Щодо вимоги позивача визнати протиправними дії ОСОБА_1 митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “ 100 ШИН+”, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, суд зазначає наступне.

Згідно Рекомендацій Комітету ОСОБА_3 Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом ОСОБА_3 Європи 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Отже дискреційні повноваження - це повноваження суб'єкта владних повноважень закріплені у законодавстві обирати у конкретній ситуації між альтернативами управлінськими рішеннями, кожне з яких є правомірним.

Таким чином, незважаючи на те, що відповідач невірно зазначив, що у документах, наданих позивачем для митного оформлення товарів наявні розбіжності, однак ґрунтуючись на помилкових висновках ОСОБА_1 митниця ДФС діяла в межах своїх дискреційних повноважень, обираючи другорядний метод визначення митної вартості товару за ціною договору щодо ідентичних товарів, а порушене право позивача відновлюється у спосіб, визначений п.2 ч.1 ст.5 КАС України, що є для даної справи достатнім для відновлення становища, що існувало до порушення права.

Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє у задоволенні позову в частині визнання протиправними дій ОСОБА_1 митниці ДФС щодо відмови у застосуванні митної вартості, заявленої ТОВ “ 100 ШИН+”, за першим методом митної оцінки - за ціною договору щодо товарів, які імпортуються.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем сплачений судовий збір у загальному розмірі 9715,52 грн.(1762грн. відповідно до платіжного доручення від 22.05.2018 року №4423, 1762 грн. відповідно до платіжного доручення №4424 від 22.05.2018 року та 6191, 52 грн. відповідно до платіжного доручення №4425 від 22.05.2018 року).

Зважаючи на вищевикладене, враховуючи часткове задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_1 митниці ДФС за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_1 митниці ДФС на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “ 100 ШИН+” судового збору у розмірі 6477 грн. за дві позовні вимоги немайнового характеру.

Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” (02105, м. Київ, вул. Павла Усенка, буд №8; код ЄДРПОУ 38012976) до ОСОБА_1 митниці ДФС (65078, м. Одеса, вул. Гайдара, 21-А; код ЄДРПОУ 39441717) про визнання дій протиправними, скасування картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2018/00012, рішення про корегування митної вартості від 16.02.2018 року №UA500010/2018/000001/2 - задовольнити частково.

Скасувати картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500010/2018/00012, видану ОСОБА_1 митницею ДФС.

Визнати протиправним та скасувати рішення про корегування митної вартості від 16.02.2018 №UA500010/2018/000001/2, прийняте ОСОБА_1 митницею ДФС.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 митниці ДФС (код ЄДРПОУ 39441717) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю “100 ШИН+” (код ЄДРПОУ 38012976) судовий збір у сумі 6477 (шість тисяч чотириста сімдесят сім) грн. 00 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. 293,295 КАС України.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Суддя М.М.Аракелян

.