Рішення № 76159301, 30.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 р. № 1440/1958/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54020 до відповідача:відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв,54001 про:скасування постанови від 27.07.2018 ВП № 56733429,

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі – Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі – Відділ або відповідач) від 27.07.2018 ВП № 56733429 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.

В обґрунтування позову Управління вказало, що державний виконавець невірно застосував статтю 63 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404), оскільки не перевірив виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 486/852/17 (надалі – Рішення). Як зазначило Управління, перерахунок пенсії ОСОБА_1 воно здійснило 26.03.2018, тобто до прийняття Рішення. Перерахунок було проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі – Постанова № 103). Сума пенсії, перерахована відповідно до Рішення, склала 4 018, 81 грн., сума пенсії, перерахована відповідно до Постанови № 103, склала 4 036,83 грн. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. За таких обставин, сума 56 468,88 грн. (доплата різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, що були визначена виходячи з того, що розмір пенсії ОСОБА_1 у вказаний період мав дорівнювати 4 036,83 грн.) не є заборгованістю за рішенням суду, а є сумою, що була нарахована та буде виплачена на підставі Постанови № 103, починаючи з 01.01.2019.

На думку Управління, «… враховуючи … що виконання рішення суду не призвело до збільшення пенсії ОСОБА_1, та відсутність факту нарахування заборгованості за рішенням суду … рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі ; 486/852/17 виконано в повному обсязі …».

У відзиві на позовну заяву (арк. спр. 20-22) Відділ вказав, що Управління не виконало Рішення, що стало підставою для застосування штрафу, передбаченого статтею 75 Закону № 1404.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Рішення, Управління було зобов’язано «… провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 01.01.2016 року ОСОБА_1 … як пенсіонеру органів внутрішніх, згідно з Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» № 900 від 23.12.2015, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постанови КМУ № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», згідно наданої довідки від 26.04.2017 року ПС № 6647 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій …».

На підставі Рішення 14.06.2018 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист (арк. спр. 25).

Постановою від 09.07.2018 посадова особа Відділу відкрила виконавче провадження ВП № 56733429 (арк. спр. 26-27) і встановила Управлінню строк для виконання рішення суду – 10 робочих днів.

Управління отримало постанову про відкриття виконавчого провадження 12.07.2018 (арк. спр. 29).

Листом від 16.07.2018 № 5510/08 (арк. спр. 30-31) Управління повідомило Відділ про повне фактичне виконання Рішення і просило закінчити виконавче провадження ВП № 56733429.

19.07.2018 Відділ направив Управлінню «Вимогу державного виконавця» (вих. № 2.1-35/5588) про надання інформації (відомостей) із зазначенням конкретної суми перерахованої згідно з рішенням суду пенсії ОСОБА_1 та доказів на підтвердження виплати (арк. спр. 34-35).

Листом від 26.07.2018 № 5885/08 (арк. спр. 36-37) Управління повідомило Відділ про те, що воно, на підставі Постанови № 103, провело перерахунок пенсії ОСОБА_1 та виплатило різницю за період з 01.01.2018 по 31.03.2018, а виплату різниці за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 буде здійснено, починаючи з 01.01.2019.

Постановою від 27.07.2018 (надалі – Постанова, арк. спр. 42-43) посадова особа Відділу, з посиланням на статті 63, 75 Закону № 1404, наклала на Управління штраф на користь держави в сумі 5 100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доході громадян), зобов’язала Управління виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередила про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Як вказано у Постанові, «… згідно інформації боржника – ГУ ПФ України в Миколаївській області проведено перерахунок пенсії згідно рішення суду, однак сума коштів згідно перерахунку стягувачу – ОСОБА_1 не виплачена …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону № 1404, за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та міститься попередження про кримінальну відповідальність.

Розмір штрафу визначений частиною першою статті 75 Закону № 1404.

Позивач визнав, що у встановлений виконавцем строк виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 проведено не було.

Згідно зі статтею 1291 Конституції України, судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як вказано у частині четвертій статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справі здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом є зокрема Закон № 1404.

Постанова № 103 не регулює порядок виконання судових рішень, та її норми в жодному випадку не є підставою для звільнення суб’єкта владних повноважень від виконання обов’язків, що покладені на нього такими рішеннями.

Предметом розгляду у цій справі є законність дій державного виконавця, а не визначення порядку виконання судового рішення.

Як зазначило Управління у позові, станом на 27.07.2018 воно фактично виконало Рішення, що, на думку позивача, виключало накладення штрафу. Проте, як вказано вище, це не відповідає дійсності. Судом встановлено, що різницю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 Управління ОСОБА_1 не виплатило, тому підстав для закінчення виконавчого провадження у державного виконавця не було.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про хибність доводів позивача про фактичне виконання ним Рішення та про відсутність підстав для скасування Постанови.

Керуючись статтями 9, 77, 194, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про скасування постанови відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 34889877) від 27.07.2018 ВП № 56733429 про накладення штрафу відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна