Рішення № 76159063, 22.08.2018, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 р.м. ХерсонСправа № 2140/1431/18

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Ковбій О.В.,

при секретарі: Васильєвій В.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши в загальному позовному провадженні у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про скасування постанови від 19.07.2018 р. № ХС/1983/326/НП/СПТД-ФС,

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_4А.) звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову №ХС/1983/326/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесену 19.07.2018 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області ОСОБА_5 щодо ФОП ОСОБА_4 за правопорушення, передбачене абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України.

Позовні вимоги обґрунтовує наступним. Так, ФОП ОСОБА_4 пояснює, що 19.07.2018 року за результатами розгляду акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №1983/326/НП від 19.06.2018 року (далі - ОСОБА_6) до нього застосовані фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 372 300 грн.

З висновками оскарженої постанови позивач не згоден, оскільки вважає, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №1983/326/НП від 19.06.2018 року містить неправдиві дані. Зокрема позивач зазначає, що перешкод в проведенні перевірки не створював, а відмова в наданні пояснень є його конституційним правом. Також, звертає увагу, що в оскаржену постанову включена інформація, яка не була відображена в ОСОБА_6, пояснення відносно осіб, що знаходились на місці провадження ФОП ОСОБА_4 підприємницької діяльності він надавав усно.

У зв’язку з чим просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 23.07.2018 року провадження у справі відкрито, визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14.08.2018 року.

Також, разом з позовом позивачем подано клопотання про вжиття заходів забезпечення позову. Ухвалою суду від 20.07.2018 року в задоволенні клопотання відмовлено.

08.08.2018 року відповідачем надано відзив на позов, згідно якого Головне управління Держпраці у Херсонській області (далі – відповідач, ГУ Держпраці, Управління) проти задоволення позовних вимог заперечує. Зазначає, що 15.06.2018 року на адресу Управління надійшло повідомлення про використання ФОП ОСОБА_4 не задекларованої праці. Відповідно до наказу відповідача №576 від 18.06.2018 року та направлення №821 від 18.06.2018 року на проведення інспекційного відвідування, головний державний інспектор Байрак А.О. направлена для проведення перевірки позивача.

19.06.2018 року інспектор праці ОСОБА_6, разом з групою з легалізації праці у складі ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 здійснила спробу провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_4

Під час перевірки, інспектором праці зафіксовано 2 осіб, які переносили металобрухт, побачивши сторонніх осіб, вказані особи пішли до складу. Пояснювати, що вони роблять на території складу – відмовились, проте обидва зазначили, що вони не є працівниками ФОП ОСОБА_4

Після цього, згідно відзиву на позов, інспектор праці представилась ОСОБА_4, пред’явила йому посвідчення та вручила направлення. Ознайомившись з направленням, позивач відмовився від проставляння відмітки про його отримання, а також від надання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування. Пояснення, щодо виявлених інспектором осіб, позивач надавати відмовився.

Управління зазначає, що факт перешкоджання позивача проведенню перевірки зафіксований засобами відеотехніки та додано до ОСОБА_6 №ХС1983/326/НП.

Щодо твердження позивача стосовно того, що він не знайомився з ОСОБА_6 про неможливість проведення інспекційного відвідування та складення його саме 19.06.2018 року відповідач зазначає, що засобами відео фіксації зафіксовано відмову ФОП ОСОБА_4 від підпису, тому, інспектор 20.06.2018 року відправила вказаний акт засобами поштового зв’язку.

За результатами перевірки Управлінням прийнято рішення №ХС 1983/326/НП/СПТД про призначення справи до розгляду на 10.07.2018 року.

10.07.2018 року у зв’язку з клопотання представника позивача, розгляд справи відкладений 19.07.2018 року. 19.07.2018 року справу розглянуто. До ФОП ОСОБА_4 застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу, передбаченого абз.7 ч.2 ст. 265 КАС України у розмірі 372 300 грн.

Підсумовуючи викладене, відповідач зазначає, що оскаржена постанова є правомірною.

14.08.2018 року представником позивача надано до суду відповідь на відзив. На спростування аргументів Управління, наведених ним в відзиві на позов, ФОП ОСОБА_4 зазначає наступне. Так, вказує, що відповідач посилається, як на підставу для проведення перевірки, на повідомлення, що надійшло до нього 15.06.2018 року. Позивач вважає, що зазначене повідомлення не відповідає вимогам ч.1 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян».

Також, позивач вважає, що інспекційне відвідування, незважаючи на твердження Управління все ж таки відбулося, оскільки вона перебувала на території вугільного складу, зокрема у частині боксу, що орендується позивачем, опитувала осіб, які перебували на території, а твердження стосовно того, що ОСОБА_4 відмовився від надання пояснень не відповідають дійсності, тому як усно він повідомив інспектора, що найману працю він не використовує.

Окрім зазначеного, позивач вказує на те, що документів, які може вимагати відповідач він не має, через те, що не використовує найману працю, які конкретно документи були необхідні інспектору нею зазначено не було, тому й відмовитись від надання таких документів позивач не міг. Стосовно відмови від надання письмових пояснень, представник позивача, як і в позовній заяві посилається на ст. 63 Конституції України.

Щодо фіксування інспекційного відвідування засобами відеотехніки, позивач зазначає, що пп.6 п.11 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМ України №295 від 26.04.2017 року (далі – Порядок №295), право на здійснення відео фіксації належить інспектору. В силу того, що відео зйомка здійснювалась не самим інспектором, а іншою особою, то й відзнятий матеріал не є допустимим доказом у справі.

Також, представник позивача наполягає на тому, що акт про неможливість проведення інспекційного відвідування на адресу ФОП ОСОБА_4 не надходив.

Вказує, що Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», КЗпП України, Порядком №295 право здійснення перевірок «групою з питань легалізації праці» не передбачено, а тому особи, що входили до її складу, не мали право брати участь в перевірки позивача, що відбулася 19.06.2018 року.

На підставі викладеного, позивач вважає спростованими доводи відповідача, наведені у відзиві на позов та просить задовольнити позовні вимоги.

14.08.2018 року від представника позивача надійшло клопотання про виклик свідків:

ОСОБА_10, ОСОБА_11 – осіб, які перебували на території вугільного складу та були визначені відповідачем як працівники ФОП ОСОБА_4;

ОСОБА_12 – завідуючу Нововоронцовським паливним складом, яка була присутня під час спілкування інспектора Байрак А.О. та Гусенка І.А. 19.06.2018 року.

В підготовче судове засідання, призначене на 14.08.2018 року сторони з’явились. Протокольною ухвалою суду клопотання представника позивача про виклик свідків задоволено. Підготовче судове засідання відкладено для надання представнику відповідача часу на ознайомлення з відповіддю на відзив. Датою наступного підготовчого засідання визначено 20.08.2018 року.

В підготовче судове засідання, призначене на вказану дату сторони з’явились. Представником відповідача заявлено клопотання про виклик в якості свідків наступних осіб:

ОСОБА_7 – начальника Нововоронцовського відділення Новокаховської ОДПІ ГУ ДФС у Херсонській області;

ОСОБА_9 – старшого державного ревізора-інспектора відділу контрольно - перевірочної роботи фізичних осіб управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДФС у Херсонській області;

ОСОБА_6 – головного державного інспектора відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Головного управління Держпраці у Херсонській області.

Протокольною ухвалою задоволено зазначене клопотання представника відповідача, підготовче судове засідання закрито, за згодою сторін розпочато розгляд справи по суті в цьому ж судовому засіданні.

Окрім вказаного, в судовому засіданні допитано в якості свідка ОСОБА_12 та здійснено відтворення відеозапису долученого відповідачем до матеріалів проведеної відносно позивача 19.06.2018 року перевірки. У зв’язку з необхідністю допиту інших свідків, розгляд справи відкладено на 22.08.2018 року.

Також, в судовому засіданні представником відповідача надано письмові заперечення щодо відповіді на відзив.

В даній заяви відповідач наводить доводи на спростування тверджень позивача, які є повторенням аргументів, вже наведених ним раніше.

21.08.2018 року позивачем подано до суду письмові пояснення ОСОБА_4, які також не містять в собі жодних аргументів не висловлених позивачем раніше.

В судове засідання, призначене на 22.08.2018 року сторони з’явились.

Представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, посилаючись на доводи наведені ним в заявах по суті справи.

Представники відповідача проти задоволення позову заперечували з підстав зазначених ними в відзиві на позов та запереченнях.

Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, встановив наступне.

15.06.2018 року до Головного управління Держпраці у Херсонській області надійшло повідомлення про незадекларовану працю, зареєстроване за номером вхідної кореспонденції зазначеної установи №3818/01-08. Згідно наведенного повідомлення підприємець ОСОБА_4 на території старого вугільного складу по вул. Суворова в смт. Нововоронцовка здійснює діяльність з придбання металобрухту та використовує 4 найманих робітника, які офіційно не оформлені.

У зв'язку з викладеним, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області винесено наказ №576 від 18.06.2018 року «Про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4А.». На підставі наказу видано направлення №821 від 18.06.2018 року, згідно якого головний державний інспектор Байрак А.О. направлена для проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4 з адресою реєстрації: Херсонська область, Нововоронцовський район, смт. Нововоронцовка, вул. Виноградна, буд. 19, фактична адреса здійснення діяльності: Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул. Суворова (територія вугільного складу).

Питаннями, що підлягають інспектуванню як в наказі так і в направленні на проведення інспекційного відвідування визначено: додержання законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин; оплати праці; гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних або громадських обов'язків.

На підставі викладеного, 19.06.2018 року головним державним інспектором Байрак А.О. здійснено вихід на інспекційне відвідування позивача, яке згідно складеного інспектором акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХС1983/326/НП не відбулось, через ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування – відмови ФОП ОСОБА_4 надавати письмові пояснення стосовно найманих працівників.

27.06.2018 року Управлінням прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ХС1983/326/НП/СПТД. Розгляд справи призначено на 10.07.2018 року о 10:00 год.

10.07.2018 року згідно повідомлення №01-08/1/1668 від 10.07.2018 року розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю призначено на 19.07.2018 року.

Постановою №ХС1983/326/НП/СПТД від 19.07.2018 року до ФОП ОСОБА_4 застосовано фінансову санкцію за порушення абзацу 7 ч.2 ст.265 КЗпП України – штраф у розмірі 372 300 грн.

Позивач з зазначеною постановою Управління не погоджується, вважає її такою, що порушує його права.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів частини 2 статті 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно частини 1 статті 2 КАС завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №96 (далі - Положення №96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пп. 6 п. 4 Положення №96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пп. 5 пункту 6 Положення №96).

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення №96).

Статтею 1 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон №877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої – це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Головне управління Держпраці у Херсонській області – це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об’єкт відвідування) визначено Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. № 295 (далі – Порядок №295).

Пунктом 2 Порядку №295 передбачено, що державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів; виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об’єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

З акту про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХС1983/326/НП від 19.06.2018 року встановлено, що відповідач 19.06.2018 року намагався здійснити щодо позивача саме інспекційне відвідування, що згідно вище наведених приписів Порядку №295 та ст.1 Закону №877-V є формою державного контролю.

Статтею 2 Закону №877-V встановлено, що дія цього Закону поширюється на відносини, пов'язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Дія Закону не поширюється на відносини, що виникають під час здійснення заходів валютного контролю, митного контролю на кордоні, державного експортного контролю, контролю за дотриманням бюджетного законодавства, банківського нагляду, державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державного нагляду (контролю) в галузі телебачення і радіомовлення.

Заходи контролю здійснюються органами Державної фіскальної служби (крім митного контролю на кордоні), державного нагляду за дотриманням вимог ядерної та радіаційної безпеки (крім здійснення державного нагляду за провадженням діяльності з джерелами іонізуючого випромінювання, діяльність з використання яких не підлягає ліцензуванню), державного архітектурно-будівельного контролю (нагляду), державного нагляду у сфері господарської діяльності з надання фінансових послуг (крім діяльності з переказу коштів, фінансових послуг з ринку цінних паперів, похідних цінних паперів (деривативів) та ринку банківських послуг), державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зокрема державного нагляду (контролю) в галузі цивільної авіації - з урахуванням особливостей, встановлених Повітряним кодексом України, нормативно-правовими актами, прийнятими на його виконання (Авіаційними правилами України), та міжнародними договорами у сфері цивільної авіації.

Зазначені у частині четвертій цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону.

Наведеними нормами встановлено, що дія Закону №877-V поширюється, зокрема, на органи державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, які, здійснють заходи контролю у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Таким чином, й Головне управління Держпраці у Херсонській області при реалізації повноважень щодо державного нагляду (контролю) має діяти з обов'язковим врахуванням положень Закону №877-V.

Статтею 3 Закону №877-V передбачено, що державний нагляд (контроль) здійснюється, серед іншого, за принципами: гарантування прав та законних інтересів кожного суб'єкта господарювання; об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв;

здійснення державного нагляду (контролю) лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом;

презумпції правомірності діяльності суб'єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків суб'єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю);

Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.

Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю). (ч. 4 статті 4 Закону №877-V).

Частиною 8 статті 4 Закону №877-V органам державного нагляду (контролю) та суб'єктам господарювання надано право фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу.

Підставами для здійснення позапланових заходів згідно ч. 1 статті 6 Закону №877-V є:

· подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

· виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб'єктом господарювання у документі обов'язкової звітності, крім випадків, коли суб'єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов'язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов'язаний повідомити суб'єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п'яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

· перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

· звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров'ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

· неподання суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

· доручення Прем'єр-міністра України про перевірку суб'єктів господарювання у відповідній сфері у зв'язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров'я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

· настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.

Під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Фізичні особи, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, несуть відповідальність, передбачену законом. Повторне проведення позапланових заходів державного нагляду (контролю) за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для проведеного позапланового заходу державного нагляду (контролю), забороняється.

На данному етапі, суд також звертає увагу на положення частини 2 зазначеної статті, згідно якої проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових заходів, передбачених частиною четвертою статті 2 цього Закону.

Для здійснення планового або позапланового заходу орган державного нагляду (контролю) видає наказ (рішення, розпорядження), який має містити найменування суб'єкта господарювання, щодо якого буде здійснюватися захід, та предмет перевірки. (ч. 1 статті 7 Закону №877-V).

Пункт 5 Порядку №295 встановлено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

З наказу на проведення інспекційного відвідування №576 від 18.06.2018 та направлення на проведеного інспекційного відвідування №821 від 18.06.2018 року вбачається, що підставою для проведення позапланового заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування стало повідомлення про не задекларовану працю отриманого на адресу Головного управління Держпраці у Херсонській області від 15.06.2018 року та рішення керівника органу контролю про проведення інспекційного відвідування.

У відзиві відповідач стверджує, що підставою для інспекційного відвідування стали обставини, передбачені пп. 3 п.5 Порядку №295 - рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

В якості інформації, що лягла в основу такого рішення керівника Управління відповідачем вказано –повідомлення про не задекларовану працю отриманого на адресу Головного управління Держпраці у Херсонській області від 15.06.2018 року.

Оглянувши, надане суду повідомлення про не задекларовану працю (т.1 а.с.100) судом встановлено, що зазначений документ містить в собі інформацію про те, що підприємець ОСОБА_4 на території старого вугільного складу по вул. Суворова в смт. Нововоронцовка здійснює діяльність з закупівлі металу та використовує 4 найманих працівника, які офіційно не оформлені. Щодо джерела інформації вказано лише те, що повідомлення надав «віталій».

За походженням, згідно пояснень представників відповідача, дане повідомлення є формою, яка міститься на офіційному сайті Державної служби України з питань праці. При цьому, як вважає відповідач надання повідомлення про можливі факти використання незадекларованої праці не є електронним зверненням та не підлягає розгляду згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян». Вся надана у повідомленні інформація використовується виключно з метою аналізу стану поширення незадекларованої праці та не підлягає розголошенню у разі проведення інспекційних відвідувань.

Таким чином, повідомлення про не задекларовану працю не містить в собі ані дати його подання, ані конкретної адреси особи про порушення якої йдеться у повідомленні. Графа «код суб’єкта господарювання» заповнено не друкованим методом, а від руки, що на думку суду свідчить про внесення до повідомлення інформації, яка була відсутня в його первинному варіанті.

Також, відповідачем не зазначено жодного іншого джерела інформації, яке було використано керівником Управління при прийнятті рішення про проведення перевірки.

Отже, рішення відповідача про проведення інспекційного відвідування прийнято ним не за результатами системного вивчення певного масиву інформації, а за результатом розгляду одного єдиного повідомлення від невстановленої особи на ім’я «віталій», стосовно ОСОБА_4. До того ж, суд звертає увагу що форма повідомлення про не задекларовану працю розміщена на сайті центрального органу, а не територіального підрозділу – Головного управління Держпраці у Херсонській області. Звідси закономірним є висновок про те, що пошук особи, про порушення якої повідомлено, здійснюється не в межах конкретної області, а по всій країні.

Тому, незрозумілим є те, як наведені в повідомлені дані (адреса особи, щодо якої здійснено повідомлення вказана без зазначення області та номеру будинку, код суб’єкта господарювання або будь-які інші його дані не зазначені) дозволили відповідачу зробити висновок, що вказане повідомлення стосується саме позивача по справі.

Стосовновно ж використання в якості підстави для проведення інспекційного відвідування пп.3 п. 5 Порядку №295 суд зазначає наступне. Як вже було зазначено раніше, ч.2 ст. 6 Закону №877-V встановлено заборону на проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених цією статтею.

Проведення позапланового заходу державного контролю на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту Законом №877-V не передбачено. Отже, дії відповідача, щодо призначення перевірки на підставі пп.3 п.5 Порядку №295 протирічать закону.

До того ж, ст. 3 Закон №877-V закріплений принцип неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами. Який, в данному конкретному випадку, прямо порушений відповідачем під час розгляду та прийняття ним рішення про проведення перевірки на підставі повідомлення про незадекларовану працю від 15.06.2018 року за вхідним №3818/01-08.

Також, ст.6 Закону №877-V передбачений принцип відповідальності осіб, які подали безпідставне звернення про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, який теж порушений відповідачем при прийнятті до розгляду інформації від невстановленої особи.

З аналізу викладеного, суд дійшов висновку про відсутність у відповідача законних підстав для видання наказу від 18.06.2018 року №576 про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_4, а також направлення на проведення інспекційного відвідування №821 від 18.06.2018 року.

Окрім зазначеного, протиправними є дії відповідача щодо визначення ним кола питань, що підлягають перевірці. Так, з повідомлення про незадекларовану працю вбачається, що в ньому наведена інформації лише стосовно використання ОСОБА_4 незадекларованої праці чотирьох осіб. Інформації щодо порушення прав громадян щодо оплати їх праці, дотримання гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних та громадських обов'язків повідомлення не містить. Згідно вже наведенного положення ч. 1 ст. 6 Закону №877-V під час проведення позапланового заходу з'ясовуються лише ті питання, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цього заходу, з обов'язковим зазначенням цих питань у посвідченні (направленні) на проведення заходу державного нагляду (контролю).

Отже, включення до питань, що підлягали інспектуванню питання оплати праці, гарантій для неповнолітніх та працівників на час виконання державних та громадських обов'язків є протиправним.

Стосовно самої перевірки суд зазначає наступне.

Так, п. 3 Порядку №295 встановлено, що інспекторами праці є посадові особи Держпраці та її територіальних органів, виконавчих органів рад (далі - органи контролю), посадовими обов’язками яких передбачено повноваження щодо здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - контрольні повноваження).

Контрольні повноваження інспектора праці підтверджується службовим посвідченням встановленої Мінсоцполітики форми, що видається Держпраці.

Частиною 5 статті 7 Закону №877-V встановлено, що перед початком здійснення заходу посадові особи органу державного нагляду (контролю) зобов'язані пред'явити керівнику суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу або уповноваженій ним особі (фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі) посвідчення (направлення) та службове посвідчення, що засвідчує посадову особу органу державного нагляду (контролю), і надати суб'єкту господарювання копію посвідчення (направлення).

Посадова особа органу державного нагляду (контролю) без посвідчення (направлення) на здійснення заходу та службового посвідчення не має права здійснювати державний нагляд (контроль) суб'єкта господарювання.

Суб'єкт господарювання має право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходу, якщо вони не пред'явили документів, передбачених цією статтею.

В останній день перевірки два примірники акта підписуються посадовими особами органу державного нагляду (контролю), які здійснювали захід, та суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою, якщо інше не передбачено законом (ч. 6 статті 7 Закону №877-V).

Пунктами 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об’єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об’єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об’єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов’язковою для виконання. (п.12 Порядку №295)

Під час проведення інспекційного відвідування об’єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі:

відсутності службового посвідчення;

якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню;

якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об’єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов’язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об’єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань. (п.14 Порядку №295)

У разі створення об’єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об’єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об’єкта відвідування або іншою уповноваженою особою. (п.16 Порядку №295)

Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об’єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник акта залишається в об’єкта відвідування. (п.20 Порядку №295)

Матеріали, зафіксовані засобами аудіо-, фото- та відеотехніки в ході інспекційних відвідувань, долучаються до акта у паперовому або електронному вигляді на дисках для лазерних систем зчитування, на яких проставляється номер акта. Про долучення таких матеріалів робиться відмітка в акті. (п.22 Порядку №295)

Під час судового розгляду справи в якості свідків були допитані ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та ОСОБА_12

Також, в судовому засіданні був досліджений відеозапис інспекційного відвідування, що мало місце 19.06.2018 року.

Стосовно можливості використання даного відеозапису, як доказу у справі суд зазначає наступне.

Статтею 74 КАС України передбачено, що суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Так, позивачем у справі обґрунтовано зазначено, що п.11 Порядку №295 та ч. 8 ст. 4 Закону №877-V право ведення відео фіксації перевірки надано саме інспектору, відповідного права у осіб, які його супроводжують немає.

Під час судового розгляду достеменно встановити особу, що здійснювала відео фіксацію не вдалося, проте очевидним є те, що відеозапис не був зробленим інспектором Байрак А.О. (через постійне її перебування в кадрі).

З огляду на викладене, інспектором, на підтвердження обставин, викладених в акті долучено відеозапис зроблений особою, яка відповідного права не мала.

Таким чином, доказ є таким, що одержаний з порушенням порядку, встановленим законом, отже, не може бути взятий судом до уваги.

Однак, незважаючи на це, суд рахує доведеними обставини, відображені інспектором праці в ОСОБА_6 про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХС1983/326/НП від 19.06.2018 року, оскільки ним зафіксовано тільки факт відмови позивача надавати письмові пояснення стосовно осіб, які знаходились на території вугільного складу, що самим позивачем не заперечується згідно змісту поданої ним позовної заяви.

Спірним залишається лише те, чи можна розцінити відмову від надання письмових пояснень як перешкоджання діяльності інспектору праці.

Відповідач, вважаючи, що вказані обставини фактично є підставою для складання акту про не неможливість проведення інспекційного відвідування посилається на приписи пп.3 п.11 Порядку №295, згідно якого інспектор праці має право наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об’єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення, а тому, на думку відповідача, ненадання письмових пояснень є невиконанням законних вимог інспектора.

Суд критично відноситься до наведеного висновку контролюючого органу в силу того, що, як вже зазначалось судом раніше, норми Порядку №295 мають застосовуватись в частині в якій вони не суперечать Закону №877-V як нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.

Так, згідно ст. 11 Закону №877-V до обов’язків суб’єкта господарювання відноситься, серед іншого, обов’язок надавати документи, зразки продукції, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), відповідно до закону, а до прав контролюючого органу - відбирати зразки продукції, призначати експертизу, одержувати пояснення, довідки, документи, матеріали, відомості з питань, що виникають під час державного нагляду (контролю), у випадках та порядку, визначених законом.

Як встановлено, під час судового розгляду справи, факт надання позивачем усних пояснень відносно осіб, яких відповідач вважав його працівниками (а саме: твердження ОСОБА_4 про те, що ці особи не є його працівниками) не заперечувався ані відповідачем, ані свідками – безпосередніми учасниками перевірки.

Таким чином, суд вважає обов’язок щодо надання пояснень виконаним ОСОБА_4, обов’язковості ж надання саме письмових пояснень, Законом №877-V не передбачено. Більш того, суд наголошує, що в разі наявності у контролюючого органу беззаперечних доказів використання об’єктом перевірки не задекларованої праці, відсутність пояснень позивача з цього приводу не спростувала б цих доказів та не стало б підставої для звільнення порушника від відповідальності.

Отже, суд не бачить прямого зв’язку між відмовою позивача надати письмові пояснення та неможливістю провести інспекційне відвідування з питання виявлення не задекларованої праці.

Інші порушення, що зазначені відповідачем в постанові про накладення штрафу уповноваженими особами №ХС1983/326/НП/СПТД-7С від 19.07.2018 року суд до уваги не бере, оскільки вони не були відображені інспектором в первинному документі – акті про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХС1983/326/НП, отже не могли бути відображені й в похідному документі – постанові про накладення штрафу.

Стосовно постанови про накладення штрафу уповноваженими особами №ХС1983/326/НП/СПТД-7С від 19.07.2018 року суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 ст. 259 Кодексу законів про працю України, державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Стаття 265 Кодексу законів про працю України: посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов'язків, передбачених законами України "Про військовий обов'язок і військову службу"; Про альтернативну (невійськову) службу"; Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Штрафи, зазначені в абзаці другому частини другої цієї статті, можуть бути накладені центральним органом виконавчої влади, зазначеним у частині четвертій цієї статті, без здійснення заходу державного нагляду (контролю) на підставі рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації.

Виконання постанови центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, покладається на органи державної виконавчої служби.

Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.

Перевіряючи правильність застосування контролюючим органом норм матеріального права суд виходить з наступного.

З аналізу положень статті, яка передбачає відповідальнсть суб'єктів господарювання за порушення трудового законодавства - ст. 265 КАС України вбачається спеціальний суб'єкт відповідальності за порушення наведені в статті. Так, суб'єктами, на яких розповсюджується дія статті є:

· юридичні особи;

· фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю.

Таким чином, можливість контролюючого органу застосувати штраф до об'єкта перевірки залежить від доведеності того, що об'єкт перевірки є суб'єктом відповідальності, зокрема, за ст. 265 КАС України. Щодо фізичних осіб-підприємців - підлягає доказуванню факт використання ними найманої праці.

В нашому випадку штраф накладено саме на фізичну особу-підприємця. В матеріалах перевірки ФОП ОСОБА_4 докази використання ним найманої праці (задекларованої) відсутні. Під час судового розгляду встановлено, що вказаний підприємець працівників не має. Самою перевіркою використання ФОП ОСОБА_4 незадекларованої праці не встановлено.

Отже, застосування до позивача фінансової санкції, передбаченою ст. 265 КАС України є помилковим, в силу того, що відповідачем не доведено того, що ФОП ОСОБА_4 є суб'єктом відповідальності за цією статтею.

Окрім вказаного, як вже зазначалось судом раніше, в повідомленні, яке фактично ініціювало перевірку ФОП ОСОБА_4 наявна інформація щодо використання ним незадекларованої праці, отже саме це питання могло бути перевірено під час інспекційного відвідування.

Натомість, відповідач не тільки протиправно включив до направлення інші питання для перевірки, а й застосував до позивача санкцію за абз.7 ч.2 ст.265 КЗпП України, накладення якої передбачено лише при перевірці порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплаті їх не в повному обсязі.

Згідно з ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду не довів. Натомість позивачем надані усі необхідні докази в підтвердження викладених ним обставин та обґрунтування його позовних вимог.

Проаналізувавши все викладене раніше, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні підстави для призначення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування, спроба проведення якого мала місце 19.06.2018 року та оформлена актом про неможливість проведення інспекційного відвідування №ХС 1983/326/НП. Висновки Управління стосовно того, що відмова ФОП ОСОБА_4 надавати письмові пояснення робить неможливим проведення інспекційного відвідування щодо встановлення факту незадекларованої праці не відповідає дійсності. Постанова про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ХС1983/326/НП/СПТД від 19.07.2018 року в описовій частині містить інформацію про дії позивача, не відображену в акті перевірки, до позивача застосована санкція за статтею, за якою він не може бути суб'єктом відповідальності, а також абзац зазначеної статті, який передбачає штраф за перевірку питань, які під час інспекційного нагляду досліджуватись не могли.

Все зазначене у сукупності є свідченням протиправності постанови №ХС/1983/326/НП/СПТД-ФС про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, винесеної 19.07.2018 року першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області ОСОБА_5 щодо ФОП ОСОБА_4 та має наслідком її скасування.

У відповідності до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

вирішив:

Позов задовольнити.

Скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Театральна, 8. ЄДРПОУ 39792699) від 19.07.2018 року №ХС/1983/326/НП/СПТД-ФС.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Херсонській області (73000, м. Херсон, вул. Театральна,8. ЄДРПОУ 39792699) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (74200, Херсонська обл., смт. Нововоронцовка, вул. Виноградна, 19, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 1762грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві грн.).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції,який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 01 вересня 2018 р.

Суддя Ковбій О.В.

кат. 10.4.1