Рішення № 76159051, 12.07.2018, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

12.07.2018 Єдиний унікальний номер 205/8296/17

Провадження №2/205/952/18

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 липня 2018 року м. Дніпро

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Шавули В.С.

за участю секретаря Попович Х.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

13 грудня 2017 року позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська із вказаним позовом (а.с.1-4).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Правобережному об’єднаному управлінні ПФУ в м. Дніпрі та отримує пенсію у зв’язку із втратою годувальника.

21 жовтня 2016 року до Правобережного ОУПФУ в м. Дніпрі надійшов лист про те, що ОСОБА_1 знаходиться на повному державному утриманні з 11.10.2016 року. Сума зайво отриманих коштів за період з 01.11.2016 року по 31.12.2016 року складає 1 782,74 грн. За період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року сума зайво отриманих коштів склала 787,20 грн.

Враховуючи викладене та посилаючись на обґрунтування позовної заяви, позивач просить суд стягнути із ОСОБА_1 на свою користь грошові кошти отримані без достатньої правової підстави у сумі 2 569,94 грн.

В ході розгляду справи замінено позивача ОСОБА_2 об’єднане управління Пенсійного фонду України в м. Дніпрі на його правонаступника – Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового розгляду сповіщені належним чином у порядку ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Позивач в особі свого представника в судове засідання не з'явився.

Відповідач в судове засідання не з’явився. Письмових заяв про розгляд справи без своєї присутності не надсилав. Відзиву на позов не надавав.

У відповідності до ст..2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Тому з урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю сторін, що не з'явились.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1,7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи.

Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу.

Вибір громадянами способу захисту своїх прав і свобод від порушень та протиправних посягань гарантовано ч.4 ст. 55, ст. 124 Конституції України, відповідно до якої кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань та закріплено статтями 7, 12 Загальної декларації про права людини, ст. 13 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, що згідно зі статтею 9 Конституції України є складовою національного законодавства.

Відповідно до ст.. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Суд застосовує норми права інших держав у разі, коли це передбачено законом України чи міжнародним

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані і добуті докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню за наступних підстав.

В ході судового розгляду справи встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію по втраті годувальника (а.с.6).

На підставі заяви про призначення/перерахунок пенсії від 13.10.2016 року ОСОБА_1 перераховано пенсію та визначено частку, яка виплачувалась окремо починаючи з 01 листопада 2016 року (а.с.7).

Зареєстрована ОСОБА_1 за адресою: м. Дніпро, пр. Сергія Нігояна, буд.55 (а.с.9).

Основна пенсійна справа ОСОБА_1 перебувала в Першотравенському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області.

Із відомостей ДВНЗ «Дніпропетровський індустріальний коледж» вбачається, що ОСОБА_1 є студенткою вказаного навчального закладу, навчається за денною формою навчання на бюджетній основі. Починаючи з 11 жовтня 2016 року перебуває на повному державному утриманні (а.с.19,20).

Згідно довідки про доходи від 16 лютого 2017 року ОСОБА_1 як студент-сирота перебуваючи на повному державному утриманні з листопада 2016 року по лютий 2017 року отримала кошти в загальній сумі 19 158,21 грн., з яких: соціальна стипендія та кошти на харчування (а.с.22).

Наказом №171-с від 01 червня 2017 року ДВНЗ «Дніпропетровський індустріальний коледж», відповідача відраховано з числа студентів коледжу 01 червня 2017 року за власним бажанням (а.с.25), у зв’язку із чим, на підставі розпорядження Правобережного об’єднаного УПФУ в м. Дніпро від 08 червня 2017 року (а.с.24) припинено виплату пенсії ОСОБА_1 починаючи з 01.06.2017 року.

Рішенням про утримання надміру виплачених сум пенсій №92 від 15 травня 2017 року позивачем визначено розмір переплати, за період з 01.11.2016 року по 31.05.2017 року в сумі 1782,74 грн., а за період з 01.06.2017 року по 30.06.2017 року в сумі 787,20 грн. (а.с.23).

Отже, внаслідок того, що відповідач не мала права на отримання пенсії у разі втрати годувальника з часу відрахування, виникла вказана вище переплата.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» (Закон від09.07.2003№1058-IV), пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

Непрацездатними членами сім ї вважаються діти померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років. Діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх навчальних закладах системи загальної середньої освіти, а також професійно-технічних, вищих навчальних закладах ( утому числі у період між завершенням навчання в одному із зазначених навчальних закладів та вступом до іншого навчального закладу або у період між завершенням навчання за одним освітньо-кваліфікаційним рівнем та продовженням навчання за іншим за умови, що такий період не перевищує чотирьох місяців) отримують пенсію до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років.

У відповідності до ст. 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення», призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України.

Механізм утримання надміру виплачених сум пенсій регламентовано ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Порядком відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України № 6-4 від 21 березня 2003 року, відповідно до яких суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 4 Порядку, суми пенсії, виплачені надміру внаслідок рахункової помилки, або у випадку відмови пенсіонера від добровільного повернення виплачених сум стягуються в судовому порядку.

За змістом ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.

Стаття 1215 ЦК України встановлює випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Так, зокрема, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача (частина перша статті 1215 ЦК України).

Отже, закон встановлює два виключення із цього правила: по-перше, якщо виплата вказаних платежів є результатом рахункової помилки з боку особи, яка проводила цю виплату; по-друге, у разі недобросовісності з боку набувача.

При цьому правильність виконаних розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, отже, зазначене у статті 1215 ЦК України майно підлягає поверненню у разі наявності цих фактів

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є пенсійною виплатою, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення статті 1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Порядок та підстави повернення суми пенсій, виплачених пенсіонеру, визначено Законами України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та «Про пенсійне забезпечення».

Так, відповідно ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Згідно частини 1ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Отже, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум лише у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини особи, якій була виплачена пенсія, а саме через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Зважаючи на викладене суд приходить до висновку, що своїми діями відповідач грубо порушила вимоги чинного законодавства, що призвело до дефіциту надходжень в бюджет Пенсійного фонду України та невиконання державних гарантій реалізації застрахованими громадянами своїх прав, тобто у визначений законодавством строк отримання пенсій та виникнення заборгованості по пенсійним виплатам, гарантованим Конституцією та законами України. Таким чином, є достатні правові підстави стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості по переплаті пенсії по втраті годувальника в сумі 2 569,94 грн.

Таким чином, аналізуючи в сукупності наявні по справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованим, в повному обсязі доведеними з його боку та підлягають задоволенню, у зв’язку із чим, з ОСОБА_1 на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області належить стягнути грошові кошти, отримані без достатньої правової підстави в сумі 2 569,94 грн.

Крім того, вирішуючи питання щодо судових витрат, згідно статті 141 ЦПК України, враховуючи те, що позовні вимоги підлягають задоволенню та те, що позивач звільнений від оплати судового збору, із відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір, з урахуванням ставок станом на 01 січня поточного року, в сумі 704,80 грн.

Керуючись «Порядком надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 року № 505, ст.ст. 2-5, 7, 10-13, 76-82, 89, 95, 141, 247, 258, 259, 263-265, 272, 280-282 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області до ОСОБА_1 про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: м. Дніпро, пр.. ОСОБА_3, буд. 55, на користь Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (ЄДРПОУ 40380679, місцезнаходження: 49008, м. Дніпро, вул. Надії Алексеєнко, буд.№100) грошові кошти, отримані без достатньої правової підстави в сумі 2 569,94 грн. (дві тисячі п’ятсот шістдесят дев’ять грн.. 94 коп.).

Стягнути з ОСОБА_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстрованої за адресою: м. Дніпро, пр.. ОСОБА_3, буд. 55, на користь держави судовий збір в сумі 704,80 грн. (сімсот чотири грн. 80 копійок).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повний текст рішення складений 23 липня 2018 року.

Суддя В.С. Шавула