Рішення № 76158942, 28.08.2018, Луганський окружний адміністративний суд

10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

28 серпня 2018 рокуСєвєродонецькСправа № 1240/2174/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді – Петросян К.Є.,

за участю: секретаря судового засідання – Грищенко М.І.,

позивача – ОСОБА_1,

представника позивача – ОСОБА_2,

представника відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

23 липня 2018 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, в якому позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пільгової пенсії, як трактористу- машиністу;

- зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу – машиністу на підставі п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 02.04.2018.

Позовну заяву обґрунтовано тим, що 02.04.2018 позивач звернувся до Білокуракінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. «в» ст.13 (на пільгових умовах) Закону України «Про пенсійне забезпечення».

При зверненні до відповідача позивачу було запропоновано зібрати пакет документів, який необхідний для призначення зазначеного виду пенсії, які позивач зібрав та надав спеціалістам Пенсійного фонду.

Однак, 15.06.2018 рішенням Білокуракінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, яке оформлене протоколом №6 від 15.06.2018 та зареєстровано за вих. №4998/03-22/3с, позивачу було відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, як трактористу-машиністу відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування свого рішення відповідач посилається на те, що у трудовій книжці позивача відсутні записи, що ОСОБА_1 працював повний робочий день трактористом-машиністом, також на те, що деякі періоди роботи трактористом-машиністом, які наявні у довідках, що уточнюють особливий характер роботи, неможливо зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії, як трактористу-машиністу, через не підтвердження зазначених періодів первинними документами господарств, де позивач працював.

Позивач зазначає, що згідно записів в трудовій книжці пільговий стаж, необхідний для призначення пенсії за віком відповідно до п. «в» ст. 13 (на пільгових умовах) Закону України «Про пенсійне забезпечення», складає 20 років 09 місяців 09 днів.

На думку позивача, факт його роботи на посаді тракториста-машиніста підтверджується також наступними документами: протоколом №2 засідання ради колгоспу «Більшовик» від 10.02.1997 про зарахування стажу роботи бригадира до пільгового стажу механізатора та внесення відповідних виправлень в трудову книжку; довідкою колгоспу «Більшовик» №14 від 27.03.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідкою колгоспу «Більшовик» №15 від 27.03.2018 про перебування в членах колгоспу, та відпрацьованих трудоднів; довідкою Преображенської сільської ради Сватівського району Луганської області № 02-16/125 від 27.03.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній під час роботи ПП АФ «Преображенне»; довідкою СФГ «Зоряне» №30 від 27.03.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідкою СФГ «Зоряне» №31 від 27.03.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідками №№502, 503 від 28.11.2017, виданими СФГ «Зоряне» про підтвердження періоду праці та про закріплену техніки; довідкою СФГ «Цілинне» №1 від 27.03.2018 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідкою СФГ «Цілинне» №4 від 01.12.2017 року про підтвердження періоду праці та про закріплену техніку; довідкою СФГ «Лугань» №3 від 29.10.2017 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній; довідкою СФГ «Лугань» №1 від 29.10.2017 про підтвердження періоду праці та про закріплену техніку.

Строк зберігання документів, яких вимагає відповідач для перевірки, зокрема, табеля використання робочого часу, облікові та дорожні листи тракториста - машиніста, згідно наказу головного архівного управління при КМУ «Про затвердження переліку типових документів» №41 від 20.07.1998, становить 3 роки. Тобто, обов’язкова наявність документів, які вимагає відповідач, законодавчо не передбачена.

На думку позивача, дії відповідача щодо вимагання уточнюючих довідок для призначення позивачу пенсії та інших додаткових документів є порушенням конституційних прав позивача.

За таких обставин, позивач вважає, що рішення відповідача про відмову у призначенні позивачу пенсії на пільгових умовах, є неправомірним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки з урахуванням фактичних обставин справи ОСОБА_1 має достатньо пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25.07.2018 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

06.08.2018 від представника відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог з огляду на наступне.

02 квітня 2018 року ОСОБА_1 звернувся із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», надавши уточнюючі довідки за періоди роботи трактористом-машиністом в: ССГ СМП «Більшовик» з 20 серпня 1980 року по 30 жовтня 1980 року, з 01 січня 1983 року по 14 березня 2000 року; СФГ «Лугань» з 01.08.2003 року по 02.09.2003 рік;

СФГ «Целінне» з 01.04.2005 року по 30.04.2005 року, з 01.04.2007 року по 01.10.2007 року; СФГ «Зоряне» з 02.02.2001 року по 01.07.2001 року, з 19.05.2008 року по 18.11.2008 року, з 26.03.2009 року по 01.11.2009 року, з 02.03.2010 року по 15.11.2010 року, з 07.04.2011 року по 11.11.2011 року.

Спеціалістами відділу контрольно-перевірочної роботи управління внутрішнього аудиту та фінансового контролю головного управління Пенсійного фонду України Луганської області проведено зустрічні перевірки пільгового стажу роботи кожного періоду, під час яких встановлено, що уточнюючу довідку ССГ СМП «Більшовик» для підтвердження спеціального трудового стажу видано з порушенням вимог п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу, оскільки в господарстві в книгах обліку заробітної плати відсутні назви професії або посади; характер виконуваної роботи; первинні документи (книги наказів, табеля обліку використання робочого часу, облікові та дорожні листи тракториста-машиніста, відомості про закріплену сільськогосподарську техніку, тощо), які б підтверджували безпосередню зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції протягом повного польового періоду в рослинництві або календарного року в тваринництві.

Згідно наданих документів для призначення пенсії та з урахуванням довідок перевірок характеру виконуваної роботи або умов праці для підтвердження права на пільгове пенсійне забезпечення, одержаних від головного управління Пенсійної фонду України в Луганські області, стаж роботи ОСОБА_1, що дає право на призначення пенсії як трактористу машиністу складає 7 років 10 місяців 19 днів (періоди роботи з 20.08.1980 по 31.12.1980, з 01.01.1983 по 31.12.1984, з 01.01.94 по 31.12.1994, з 01.01.1999 по 14.03.2000, з 02.02.2001 по 01.07.2001, з 01.04.2005 по 22.04.2005, з 01.04.2007 по 30.09.2007, з 19.05.2008 по 18.11.2008, з 26.03.2009 по 31.10.2009, з 02.03.2010 по 13.11.2010, з 07.04.2011 по 21.04.2011, з 01.05.2011 по 17.08.2011, з 01.09.2011 по 11.11.2011).?

Інші періоди роботи, які наявні у довідках, що уточнюють особливий характер роботи, неможливо зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії як трактористу машиністу через не підтвердження зазначених періодів первинними документами господарств, на яких працював ОСОБА_1

З урахуванням наведеного, ОСОБА_1 до пільгового стажу не зараховані періоди з 01.01.1985 по 31.12.1993 та з 01.01.1995 по 31.12.1998, тобто 13 років.

Враховуючи вищевикладене, відповідач вважає, що у позивача відсутнє право на призначення дострокової пенсії за віком, як трактористу-машиністу відповідно до пункту «в» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 07.08.2018 постановлено подальший розгляд даної адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 28 серпня 2018 року.

Позивач та представник позивача у судовому засіданні підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення аналогічні викладеному у позові та просили суд задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав пояснення аналогічні викладеному у відзиві на позовну заяву, у задоволенні позовних вимог просив відмовити.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1), ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та перебуває на обліку в Білокуракинському об’єднаному управлінні Пенсійного фонду України Луганської області (а.с.9-11).

02.04.2018 позивач звернувся до Білокуракінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до п. «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», надавши довідку про присвоєння ідентифікаційного номеру, документи про місце проживання, заяву про призначення/перерахунок пенсії, паспорт/посвідку, трудову книжку або документи про стаж, військовий квиток (НУ №7331100), диплом (свідоцтво про навчання) (довідка №42 від 30.05.2017), довідку про прийняття на роботу (навчання) (№01-57/101 від 18.12.2017, №15 від 27.03.2018), довідки, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників (№14 від 27.03.2018, № 3 від 29.10.2017, №1 від 27.03.2018, №31 від 27.03.2018, №42 від 30.05.2017) (а.с.73, 73 на звороті).

15.06.2018 рішенням Білокуракінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, яке оформлене протоколом №6 від 15.06.2018 та зареєстровано за вих. №4998/03-22/3с, позивачу відмовлено в призначенні пенсії на пільгових умовах, як трактористу-машиністу відповідно до ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Вказане рішення отримано позивачем 10.07.2018 (а.с.70-71).

В обґрунтування свого рішення відповідач посилається на те, що у трудовій книжці позивача відсутні записи, що позивач працював повний робочий день трактористом-машиністом, а також на те, що деякі періоди роботи трактористом-машиністом, які наявні у довідках, що уточнюють особливий характер роботи, неможливо зарахувати до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії, як трактористу-машиністу, через не підтвердження зазначених періодів первинними документами господарств, де позивач працював.

Отже спірним при розгляді даної справи є правомірність не зарахування відповідачем ОСОБА_1 до пільгового стажу періодів роботи з 01.01.1985 по 31.12.1993 та з 01.01.1995 по 31.12.1998, оскільки у трудовій книжці позивача відсутні записи, що позивач працював повний робочий день трактористом-машиністом.

Згідно записів трудової книжки позивача вбачається, що ОСОБА_1 у період з 13.11.1980 по 14.03.2000 працював механізатором в колгоспі «Більшовик» (а.с.75-80).

Відповідно до військового квитка серії НУ № 7331100 основною цивільною спеціальністю позивача є «тракторист» (а.с.81).

08.08.1987 позивачем отримано посвідчення тракториста – машиніста серії АА № 259666 (а.с.118).

Спілка селянських (фермерських) господарств сільгоспкооперативів і малих підприємств «Більшовик» є правонаступником колгоспу «Більшовик» Сватівського району Луганської області на основі рішення загальних зборів №3 від 15.11.2004 (а.с.94).

З пояснень голови Спілки селянських (фермерських) господарств сільгоспкооперативів і малих підприємств «Більшовик» вбачається, що накази про призначення на посаду ОСОБА_1 за 1980, 1983 роки знаходяться на збереженні в архівній установі Сватівського району. Табелі обліку робочого часу, дорожні листи тракториста – машиніста ОСОБА_1 та відомості про закріплену за ним сільськогосподарську техніку у господарстві не збереглися, так як термін зберігання таких документів складає 3 роки (а.с.87).

З довідки КУ Нижньодуванської селищної ради «Трудовий архів територіальних громад Сватівського району» № 05-11/223 від 08.08.2018 вбачається, що документи від колгоспу «Більшовик» до трудового архіву на зберігання не надходили (а.с.134).

Згідно з довідкою Спілки селянських (фермерських) господарств сільгоспкооперативів і малих підприємств «Більшовик» № 15 від 27.03.2018 вбачається що позивачем у 1985 році вироблено 352 трудоднів, у 1986 році – 331 трудоднів, у 1987 році – 330 трудоднів, у 1988 році – 324 трудоднів, у 1989 році – 339 трудоднів, 1990 році – 319 трудоднів, у 1991 році – 364 трудоднів, у 1992 році – 355 трудоднів, у 1993 році – 355 трудоднів, у 1995 році – 348 трудоднів, у 1996 році – 344 трудодні, у 1997 році – 302 трудодні, у 1998 році – 311 трудодні (а.с.88).

З довідки Спілки селянських (фермерських) господарств сільгоспкооперативів і малих підприємств «Більшовик» № 14 від 27.03.2018 вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.01.1983 по 14.03.2000 виконував роботи, пов’язані з виробництвом сільськогосподарської продукції за професією, посадою тракторист – машиніст, що також підтверджується довідкою від 27.03.2018 № 02-16/125 (а.с.35,89).

В розрахунково – платіжних відомостях «Більшовик» за період з 01.01.1991 по 31.12.1993 та з 01.01.1995 по 31.12.1998 відсутні записи професії, посади ОСОБА_1 (довідка № 16 від 27.03.2018) (а.с.92).

Розрахункова – платіжна відомість «Більшовик» за 1997 рік відсутня (довідка від 27.03.2018 №8) (а.с.93).

Дані, який трактор був закріплений за період роботи в кооперативі «Більшовик» відсутні (довідка № 13 від 27.03.2018) (а.с.96).

Згідно з протоколом №2 засідання ради кооперативу від 10.02.1997 постановлено внести запис в трудову книжку механізатора ОСОБА_1, оскільки його переведено бригадиром кооперативу «Кормач» за рішенням ради (а.с.98,99).

За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Питання пільгового пенсійного забезпечення окремих категорій сільського господарства врегульовано нормами ст. 13 Закону України Про пенсійне забезпечення.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п «в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається чоловікам, які працюють трактористами-машиністами і безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2004 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців.

Порядок призначення пенсій на пільгових умовах трактористам-машиністам, які безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах і на інших підприємствах сільського господарства роз’яснено у листі Міністерства соціального забезпечення № 7 від 20.01.1992.

Так, відповідно до роз’яснення, до трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільськогосподарської продукції, відносяться працівники, які оформлені на роботу трактористами-машиністами, мають відповідне посвідчення, постійно зайняті на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах на протязі повного сезону сільськогосподарських робіт в рослинництві та тваринництві. Трактористам-машиністам, які відробили повний польовий період на тракторах та інших самохідних сільськогосподарських машинах, весь рік роботи зараховується до стажу, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення і в тому випадку, якщо в міжпольовий або міжсезонний період вони виконували інші роботи (на стаціонарних і причіпних установках та агрегатах, по ремонту сільськогосподарської техніки, на тваринницьких фермах тощо). Віднесення господарства до підприємств сільського господарства, трактористи-машиністи яких мають право на пільгову пенсію, провадиться відповідно до класифікатора галузей народного господарства.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію рослинництва і тваринництва. Єдина назва професії «тракторист-машиніст», запроваджена в 1961 році, охоплює такі професії: бульдозерист, бульдозерист-скреперист, грейдерист; комбайнер; машиніст дощувальної установки, змонтованої на базі трактора; машиніст скрепера, скреперист; машиніст чаєзбиральної машини; машиніст екскаватора; машиніст-водій льонозбиральної машини, самохідної широкозахватної сінокосарки; механік-комбайнер, тракторист, тракторист-бульдозерист. До числа трактористів-машиністів, безпосередньо зайнятих у виробництві сільгосппродукції, віднесено працівників, прийнятих на роботу трактористами-машиністами, які мають про це відповідні посвідчення.

Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на посаді тракториста-машиніста, безпосередня зайнятість у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу.

Найменування професій працівників визначаються у відповідності із Класифікатором професій та Довідником кваліфікаційних характеристик професій працівників, до набуття чинності яких застосовувались Загальносоюзний класифікатор професій робітників, посад службовців і тарифних розрядів та ОСОБА_4 тарифно-кваліфікаційний довідник робіт та професій робітників.

ОСОБА_4 тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників не виявив будь-якого свідчення щодо наявності у професійно-класифікаційній системі назви професії «механізатор».

У Загальносоюзному класифікаторі професій робітників, посад службовців та тарифних розрядів (далі — Загальносоюзний класифікатор), затвердженому постановою Державного комітету СРСР із стандартів від 27.08.1986 року № 016 (застосовувався в Україні відповідно до постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 року №1545-ХИ «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства СРСР до 1995 року), та Національному класифікаторі України ДК 003:2010 «Класифікатор професій» (далі — Класифікатор професій), затвердженому наказом Держспоживстандарту України від 28.07.2010 року № 327 (перевидання Класифікатора професій 1995 та 2005 років), професійна назва роботи «механізатор» також відсутня.

Водночас, у Загальносоюзному класифікаторі містилась професійна назва роботи «тракторист-машиніст сільськогосподарського (лісогосподарського) виробництва» з кодом 19205 і в чинному Класифікаторі професій зазначена назва професії виписана аналогічно з кодом 8331.

Отже, у професійно-класифікаційній системі назва професії «механізатор» відсутня.

Згідно п. 2.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників від 29 липня 1993 року № 58 до трудової книжки вносяться: відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення; відомості про нагородження і заохочення: про нагородження державними нагородами України та відзнаками України, заохочення за успіх у роботі та інші заохочення відповідно до чинного законодавства України; відомості про відкриття, на які видані дипломи, про використані винаходи і раціоналізаторські пропозиції та про виплачені у зв'язку з цим винагороди.

Згідно з п.2.14 Інструкції про ведення трудових книжок працівників, затвердженою наказом Міністерства праці, Міністерства юстиції і Міністерства соціального захисту населення від 29.07.1993 року № 58 (в редакції від 29.07.1993), у графі 3 пишеться: "Прийнятий або призначений до такого-то цеху, відділу, підрозділу, на дільницю, виробництво" із зазначенням його конкретного найменування, а також роботи, професії або посади і присвоєного розряду. Записи про найменування роботи, професії або посади на яку прийнятий працівник, виконуються для робітників та службовців відповідно до найменування професій і посад, зазначених у "ОСОБА_4 державній класифікацій професій всіх категорій працівників на підставі міжнародних стандартів".

Порядок виправлення неправильних чи неточних записів, внесених до трудової книжки, визначено пунктами 2.6, 2.8 - 2.10 цієї Інструкції, зокрема у разі виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу, виправлення виконує роботодавець, який зробив відповідний запис. Якщо підприємство, яке зробило неправильний або неточний запис, ліквідовано, відповідний запис робить правонаступник і засвідчує печаткою та підписом, а в разі відсутності правонаступника — вищестояща організація, якій було підпорядковане підприємство, а в разі її відсутності — облархів, держархів м. Києва, держархів м. Севастополя і держархів при Раді міністрів Криму.

Згідно з даними ОСОБА_4 державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань Спілка селянських господарств сільськогосподарських кооперативів та малих підприємств «Більшовик» перебуває в стані припинення, за судовим рішенням та, на сьогодні не є ліквідованим.

Позивач до роботодавця чи відповідних установ щодо виправлень записів, внесених до трудової книжки, щодо назви його професії «механізатор», не звертався.

Відповідно до пункту 1 Порядку № 637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Згідно із пунктом 20 Порядку № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Суд не може прийняти в якості належного та допустимого доказу довідку Спілки селянських (фермерських) господарств сільгоспкооперативів і малих підприємств «Більшовик» № 14 від 27.03.2018, з якої вбачається, що ОСОБА_1 у період з 01.01.1983 по 14.03.2000 виконував роботи, пов’язані з виробництвом сільськогосподарської продукції за професією, посадою тракторист – машиніст, що також вбачається з довідки від 27.03.2018 № 02-16/125 (а.с.35,89), оскільки в матеріалах справи маються інші докази, які спростовуються факти викладені у вищевказаних довідках. Зокрема, довідка № 16 від 27.03.2018, де зазначено, що в розрахунково – платіжних відомостях «Більшовик» за період з 01.01.1991 по 31.12.1993 та з 01.01.1995 по 31.12.1998 відсутні записи професії, посади ОСОБА_1 (а.с.92), довідка № 13 від 27.03.2018, де зазначено, що дані, який трактор був закріплений за період роботи в кооперативі «Більшовик» за позивачем відсутні (а.с.96).

Суд, також враховує ту обставину, що строк зберігання документів, зокрема табеля використання робочого часу, облікові та дорожні листи тракториста машиніста, згідно наказу головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України «Про затвердження переліку типових документів» №41 від 20.07.1998 року становить 3 роки. Отже, первинних документів позивач не мав можливості надати відповідачу.

Пунктом 18 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.93 №637 встановлено, що за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку (тобто з причин стихійного лиха), трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Зазначена норма не містить обмежень щодо підтвердження показами свідків пільгового стажу.

З п.2 вищевказаного порядку вбачається, що у разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідачем при прийнятті рішення, яке оформлене протоколом № 6 від 15.06.2018 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на підставі п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, не було дотримано вимог постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.93 №637 щодо підтвердження трудового стажу позивача на підставі показань свідків. До того ж, матеріали справи не містять запитів Пенсійного органу з даного питання до правонаступника підприємства, на якому працював позивач.

Суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

За статтею 14 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод користування правами та свободами, визнаними в цій Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою.

Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права, а саме визнання протиправними дій відповідача щодо відмови в призначенні позивачу пільгової пенсії, як трактористу- машиністу, суд вважає, що в даному випадку вчинення дій суб’єктом владних повноважень є способом реалізації наданої суб’єкту владних повноважень компетенції. Здійснення дії є процесом реалізації наданих законом функцій суб’єкту владних повноважень. Самі по собі дії не тягнуть за собою настання будь-яких негативних наслідків для особи. На думку суду, правові наслідки для позивача тягне акт індивідуальної дії – рішення Білокуракінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, оформлене протоколом № 6 від 15.06.2018 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на підставі п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, а тому ефективним способом захисту порушеного права є саме визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Стосовно обраного позивачем способу захисту у вигляді зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу – машиністу на підставі п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 02.04.2018, суд зазначає наступне.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він дійсно працював трактористом – машиністом, при цьому відповідачем при винесенні рішення не було дотримано вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.93 №637 щодо підтвердження трудового стажу позивача на підставі показань свідків, а тому на момент розгляду справи неможливо зобов’язати відповідача призначити позивачу пенсію за віком на пільгових умовах, як трактористу – машиністу на підставі п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення” з 02.04.2018.

Але, з практики Європейського суду слідує таке: в національному праві має бути передбачено засіб правового захисту від довільних втручань органів державної влади в права, гарантовані Конвенцією. Будь-яка законна підстава для здійснення дискреційних повноважень може створити юридичну невизначеність, що є несумісною з принципом верховенства права без чіткого визначення обставин, за яких компетентні органи здійснюють такі повноваження, або, навіть, спотворити саму суть права. Отже, законом повинно з достатньою чіткістю бути визначено межі дискреції та порядок її здійснення, з урахуванням легітимної мети певного заходу, аби убезпечити особі адекватний захист від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Конкретна норма закону повинна містити досить чіткі положення про рамки і характер здійснення відповідних дискреційних повноважень, наданих органам державної влади. У разі, якщо ж закон не має достатньої чіткості, повинен спрацьовувати принцип верховенства права.

Статтею 58 Закону № 1058 визначено, що Пенсійний фонд є органом, який призначає пенсії та підготовляє документи для її виплати. Тобто, Пенсійний фонд має виключну компетенцію в питаннях призначення пенсії.

Як вбачається з матеріалів справи, спірним питанням є призначення пенсії на пільгових умовах.

Згідно із частиною четвертою статті 245 КАС України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача – суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З огляду на встановлені обставини справи та наведені норми закону, якими регулюються спірні відносини, та з урахуванням дискреційних повноважень Пенсійного органу на прийняття рішення суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог з застосуванням положень статті 245 КАС України, шляхом обрання належного способу захисту, який необхідний для повного відновлення порушеного права, а саме зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2018 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. “в” ст.13 Закону України “Про пенсійне забезпечення”, з урахуванням висновків суду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд виходить з того, що відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно із частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір в розмірі 704,80 грн, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 352,40 грн.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області про визнання протиправними дій, зобов’язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Білокуракінського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області, оформлене протоколом № 6 від 15.06.2018 щодо відмови в призначенні ОСОБА_1 пенсії на підставі п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Зобов’язати Білокуракинське об’єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.04.2018 про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

У задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з Білокуракинського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (вул.Історична, 81, смт.Білокуракине, Білокуракинський район, Луганська область, 92200) на користь ОСОБА_1 (і.н. НОМЕР_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 352,40 грн (триста п’ятдесят дві гривні 40 коп).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення суду складено та підписано 31 серпня 2018 року.

Суддя ОСОБА_5