Рішення № 76158821, 15.08.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2018 р. Справа № 818/1887/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соп'яненка О.В.,

за участю секретаря судового засідання - Усенко І.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області до ОСОБА_3 про стягнення капіталізованих платежів,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, який мотивує тим, що відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. 27.04.2018 до ЄДРПОУ внесено запис про державну реєстрацію припинення його підприємницької діяльності. Відповідно до вимог ст. 6 закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у разі припинення підприємницької діяльності фізичною особою, така особа зобов'язана виконувати обов'язки та нести відповідальність, передбачену для платника внеску в частині діяльності, яка здійснювалась нею як підприємцем.

Відповідно до ст. 11, зазначеного закону, одним з джерел фінансування Фонду є капіталізовані платежі, що надійшли у випадку ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Фондом проводяться страхові виплати ОСОБА_4, з яким стався нещасний випадок під час виконання трудових обов'язків за договором з позивачем. ОСОБА_4 встановлено стійку втрату працездатності на 25% та призначено щомісячні страхові виплати 977 грн. 86 коп. Відповідно до Порядку капіталізація платежів проводиться з урахуванням заборгованості та необхідності проведення виплат у майбутньому. Розраховується щодо кожної особи за період, що становить різницю між віком застрахованої особи та середньою тривалістю життя. Сума капіталізованих платежів, що підлягає сплаті позивачем, становить 202 182 грн. 33 коп. Просить стягнути з відповідача зазначену суму, що підлягає капіталізації.

Відповідачем подано письмовий відзив. Вимоги вважає необґрунтованими. 27.04.2018 до ЄДРПОУ дійсно внесено запис про припинення підприємницької діяльності позивача, а 26.05.2018 запис про проведення державної реєстрації його як суб'єкта підприємницької діяльності. Реєстраційний номер ОСОБА_3 був поновлений і він продовжив сплачувати єдиний внесок, який є джерелом фінансування позивача, а тому підстави для капіталізації платежів відсутні. Відповідно до ст. 11 закону, на яку посилається позивач, капіталізовані платежі є лише одним з джерел фінансування та не можуть стягуватися з особи, яка сплачує єдиний внесок.

Також вважає, що відповідачем безпідставно застосовується для розрахунку “Порядок...”, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України № 765 від 06.05.2000, оскільки цей порядок стосується суб'єктів господарювання, що ліквідуються у зв'язку з банкрутством. Інструкція “Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України” від 12.07.2007 № 36 розповсюджувала дію Порядку № 765 і на випадки припинення суб'єкта підприємницької діяльності поза процедурою банкрутства, але вона визнана такою, що втратила чинність Постановою Правління Фонду № 31 від 30.11.2010. Просить в задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав із зазначених підстав. Пояснив, що у зв'язку з припиненням позивачем підприємницької діяльності у нього виник обов'язок сплати капіталізованих платежів саме з моменту такого припинення. У зв'язку з несплатою коштів у позивача виникло право на звернення до суду з позовом.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечення проти позову підтримав. Пояснив, що відповідач поновив свою реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та сплачує єдиний внесок. Підстави для стягнення капіталізованих платежів відсутні.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Судом встановлено, що позивач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності з 2001 року, перебував на обліку як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування. ОСОБА_4 перебував з відповідачем у трудових відносинах, що підтверджується копією трудового договору від 01.01.2006 (а.с. 13). Відповідно до акту про нещасний випадок 16.01.2006 при виконанні трудових обов'язків отримав обмороження пальців руки, наслідком чого стала їх ампутація (а.с. 14-19). Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК ОСОБА_4 встановлено 25% втрати працездатності у зв'язку з трудовим каліцтвом безстроково (а.с. 20). Постановою позивача від 07.03.2018 № 1807/2772/2772/16 ОСОБА_4 призначено щомісячну страхову виплату в сумі 97786 грн. (а.с. 21).

27.04.2018 до ЄДРПОУ внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3 (а.с. 9).

Відповідно до ст. 6 ч. 4 закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування” у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника єдиного внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Відповідно до ст. 11 ч. 1 п. 5 закону України “ про загальнообов'язкове державне соціальне страхування” одним з джерел формування коштів Фонду соціального страхування є капіталізовані платежі, що надійшли у випадках ліквідації страхувальників у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України

Відповідно до ст. 51 ЦК України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.

Враховуючи викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин слід застосовувати нормативно-правові акти, що регулюють порядок капіталізації платежів юридичної особи, оскільки інше не встановлено законом та не випливає із суті відносин.

Відповідно до ч. 2 ст. 1205 ЦК України у разі ліквідації юридичної особи платежі, належні потерпілому або особам, визначеним статтею 1200 цього Кодексу, мають бути капіталізовані для виплати їх потерпілому або цим особам у порядку, встановленому законом або іншим нормативно-правовим актом. У разі відсутності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для капіталізації платежів, які підлягають сплаті, обов'язок щодо їх капіталізації покладається на ліквідаційну комісію на підставі рішення суду за позовом потерпілого.

Відповідно до п. 1 “Порядку капіталізації платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань підприємства-банкрута перед громадянами внаслідок заподіяння шкоди їх життю і здоров'ю” (далі Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 травня 2000 року N 765, за цим Порядком здійснюється капіталізація платежів для задоволення вимог, що виникли із зобов'язань суб'єкта підприємницької діяльності - банкрута відшкодувати шкоду, заподіяну життю і здоров'ю громадян, у тому числі застрахованих у Фонді соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (далі — Фонд). Капіталізація платежів здійснюється щодо кожної особи з урахуванням заборгованості за попередні роки та необхідності виплати майбутніх платежів. Під час розрахунку сум цих платежів повинні враховуватися заробітна плата потерпілого, відсоток втрати професійної працездатності, витрати по догляду за потерпілим, на реабілітацію, протезування, придбання транспортних засобів та види соціальної допомоги відповідно до медичного висновку, необхідність сплати одноразової допомоги у зв'язку з травмою або професійним захворюванням, які можуть призвести до смерті потерпілого, а також інших виплат, передбачених законодавством.

Відповідно до п. 3 Порядку капіталізація платежів, передбачених підпунктами 1 - 5 пункту 2 цього Порядку, розраховується на період, що визначається як різниця між середньою тривалістю життя для чоловіків і жінок у країні та їх віком на момент здійснення капіталізації.

Суд вважає правомірним застосування позивачем для розрахунку суми капіталізації платежів зазначеного Порядку. Ліквідація юридичної особи через банкрутство має наслідком повне припинення будь-якої діяльності такої особи та неможливість набувати права чи виконувати обов'язки. Припинення підприємницької діяльності фізичної особи також має наслідком втрату такою особою статусу учасника правовідносин, пов'язаних з підприємницькою діяльністю, зокрема обов'язків страхувальника у відносинах, зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

За таких обставин, суд вважає правомірним твердження позивача про те, що в момент внесення до ЄДРПОУ запису про реєстрацію припинення підприємницької діяльності ОСОБА_3 у нього, як у страхувальника, виник обов'язок здійснити сплату коштів, необхідних для проведення страхових виплат ОСОБА_4

Суд вважає безпідставним твердження позивача про відсутність підстав для капіталізації платежів через те, що ним відновлено реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності. З витягу з ЄДРПОУ вбачається, що 27.04.2018 до реєстру внесено запис про реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідача. 26.05.2018 внесено запис про проведення державної реєстрації фізичної особи-підприємця (а.с. 38-43). Відповідачем було саме припинено підприємницьку діяльність, а 27.05.2018 здійснено нову реєстрацію, а не відновлено попередню, як стверджував представник позивача у судовому засіданні. Підприємницька діяльність здійснюється особою на підставі вільного волевиявлення. Діюче законодавство не містить для фізичної особи обмежень щодо можливості припинення підприємницької діяльності чи прийняття рішення про початок такої діяльності. Також законом не передбачається при новій реєстрації фізичною особою-підприємцем відновлення правовідносин, які існували до припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою при попередній реєстрації. Суд вважає, що нова реєстрація ОСОБА_3 суб'єктом підприємницької діяльності та виникнення у зв'язку з цим обов'язку сплачувати єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування не звільняє його від обов'язку здійснити сплату капіталізованих платежів у сумі, необхідній для здійснення виплат ОСОБА_4

Позивачем на підставі відомостей про середню тривалість життя, що отримані з Державної служби статистики України, проведено розрахунок сум, що підлягають капіталізації (а.с. 10, 22-24). Суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача 202182 грн. 33 коп. для розрахунку з потерпілим на виробництві.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області до ОСОБА_3 про стягнення капіталізованих платежів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 (вул. Гайдара, буд. 19/2, м. Суми, 40000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Сумській області (пл. Троїцька, 5, м. Суми, 40000, р/р №37179000012573 в ГУДКСУ в Сумській області, МФО 837013, код ЄДРПОУ 41312573) суму платежів, що підлягають капіталізації - 202 182,33 грн. (двісті дві тисячі сто вісімдесят дві грн. 33 коп.)

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення виготовлено 27.08.2018.

Суддя О.В. Соп'яненко