Рішення № 76158814, 27.08.2018, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

27 серпня 2018 року м. Рівне №817/1103/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Борискіна С.А. за участю секретаря судового засідання Ковальчук Г.М та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: ОСОБА_1, представник ОСОБА_2,

відповідача: представник ОСОБА_3,

третьої особи відповідача: представник не прибув,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1 доГоловного управління Держгеокадастру у Рівненській області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_4 про зобов'язання вчинення певних дій, -В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі – позивач, ОСОБА_1П.) звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області (далі – відповідач) про зобов'язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, а також про зобов'язання відповідача виготовити за власний рахунок громадянину ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 25.07.2017 відповідачем надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Зазначає, що після виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність позивач звернувся до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведеної вищезазначеної земельної ділянки у власність. Проте, його було повідомлено, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, яку ОСОБА_1 бажав отримати у власність, накладається на землі приватної власності. На запит представника позивача було отримано відповідь, що спірна земельна ділянка надана у приватну власність ОСОБА_4 та проведено її державну реєстрацію. Позивач, вважаючи такі рішення незаконними, просив зобов’язати Головне управління Держгеокадастру в Рівненській області надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області та зобов’язати відповідача виготовити за власний рахунок громадянину ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Ухвалою суду від 23.04.2018 відкрито провадження у вказаній справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 18.05.2018 о 09:15 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

07.05.2018 за вх.№8312/18 відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до змісту якого він заперечує проти позову. Зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними. Зокрема вказує на те, що предмет спору у даній справі взагалі відсутній, оскільки дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області позивачеві надавався. Щодо зобов’язання виготовити позивачеві проект землеустрою, то взаємовідносини замовників і розробників такої документації із землеустрою окремо регулюються законодавством України і договором, при цьому жодними нормами законодавства не передбачено виготовлення проектів землеустрою органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин. Тому у задоволені позову просив відмовити повністю.

18.05.2018 підготовче судове засідання відкладено до 08.06.2018 до 09:15 год., у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

08.06.2018 підготовче судове засідання відкладено до 11.06.2018 до 16:30 год., у зв'язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою суду від 11.06.2018 залучено до участі у справі ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,34504), в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Закрито підготовче провадження у справі. Розгляд справи по суті призначено у відкритому судовому засіданні на 13.07.2018 р. о 14:30 год. в залі судових засідань Рівненського окружного адміністративного суду (м. Рівне, вул. 16 Липня 87).

13.07.2018 оголошено перерву 27.08.2018 на 14:30 год., у зв’язку з задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

У судовому засіданні 27.08.2018 позивач та представник позивача позовні вимоги підтримали з підстав, викладених у позовній заяві. Просили позов задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні 27.08.2018 представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав, наведених у відзиві на позовну заяву. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.

Представник третьої особи, яка на заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, в судове засідання 27.08.2018 не прибув. Про дату, місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином. Відповідно до вимог ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) його неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, ухвалою суду від 27.08.2018, постановленою в судовому засіданні без виходу до нарадчої кімнати, клопотання представника позивача про зміну позовних вимог було залишено без розгляду відповідно до ч.2 ст.204 КАС України, оскільки всупереч вимогам ч.1 ст.47 КАС України було подане після закриття підготовчого провадження 11.06.2018, лише у судовому засіданні з розгляду справи по суті 27.08.2018,

Заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що в задоволенні адміністративного позову слід відмовити повністю, враховуючи таке.

Судом встановлено, що 22.06.2017 за №Я-3064/0/5-17 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області з заявою, в якій відповідно до ст.118 Земельного кодексу України просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,30 га, яка розташована на території Великожитинської сільської ради Рівненського району для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності (а.с.8).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 25.07.2017 №17-2302/16-17-СГ відповідно до ст.15-1, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ОСОБА_5 про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, враховуючи узгоджену позицію із Великожитинською сільською радою Рівненського району Рівненської області, надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,3000 гектара, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства. Зазначено, що розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає погодженню та затвердженню відповідно до вимог чинного законодавства. Відділу у Рівненському районі Міськрайонного управління у Рівненському районі та м.Рівному Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області доручено забезпечити в установленому законодавством порядку реєстрацію земельної ділянки у Державному земельному кадастрі (а.с.9).

02.08.2017 між ОСОБА_1 (далі – Замовник) та Державним підприємством "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" (далі – Виконавець) укладено договір №1722, відповідно до умов якого Виконавець зобов’язується виконати з дотриманням вимог законодавства проектні роботи з: розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, а Замовник – прийняти та оплатити виконані роботи (а.с.10).

Згідно акту приймання-передавання від 12.02.2018 №1 позивачеві передано проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 08.09.2017 №1159 (а.с.11).

Станом на дату формування витягу від 13.02.2018 № НВ-5603861322018 з Державного земельного кадастру інформація про зареєстроване право власності в Державному земельному кадастрі про земельну ділянку з кадастровим номером 5624681500:05:025:0201, розташовану за адресою: Рівненська область, Рівненський район, Великожитинська сільська рада, площею 0,2015 га, - відсутня (а.с.16).

13.02.2018 ОСОБА_1 звернувся до відповідача з заявою про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, кадастровий номер земельної ділянки 5624681500:05:025:0201 (а.с.42).

Листом від 27.02.2018 за №Я-495/0-716/0/94-18 відповідач у відповідь на заяву ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2015 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, повідомив його про те, що відповідно до даних Державного земельного кадастру земельна ділянка, яку він бажає отримати у власність, накладається на землі приватної власності. Враховуючи зазначене, відповідач відмовив у задоволенні клопотання позивача (а.с.41).

29.03.2018 представником позивача було направлено адвокатський запит на адресу Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області, в якому він просив надати копію технічної документації щодо відведення земельної ділянки у власність яка накладається з земельною ділянкою з кадастровим номером: 5624685000:05:025:0201, яка розташована на території Великожитинської сільської ради та відведена у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 (а.с.12).

Листом від 03.04.2018 за №29-17-0.2-1652/2-18 відповідач надав відповідь на адвокатський запит. Повідомив, що земельна ділянка з вказаним у адвокатському запиті кадастровим номером 5624685000:05:025:0201 відсутня на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області, оскільки в запиті допущена технічна помилка в кадастровому номері зазначеної земельної ділянки. Відповідно до відомостей Державного земельного кадастру запитувана земельна ділянка має кадастровий номер 5624681500:05:025:0201. На підставі розробленого 27.12.2016 "ТзОВ НІКОС землевпорядна компанія" проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок надана у приватну власність земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства площею 0,2015 га ОСОБА_4, 23.05.2017 проведено її державну реєстрацію, оновлено відомості 28.02.2018 і внесено до Державного земельного кадастру. Також повідомлено про те, що в порядку інформаційної взаємодії між органами державної реєстрації прав Мінюсту і Держгеокадастру України, у Державному земельному кадастрі наявні відомості про те, що вказана земельна ділянка перебуває у приватній власності громадянина ОСОБА_4 відповідно до державної реєстрації Рівненським міським приватним нотаріусом ОСОБА_6 речового права на нерухоме майно (земельну ділянку) від 17.02.2018 за реєстраційним номером у Державному реєстрі прав 24951890 (а.с.13).

Водночас судом встановлено, що 24.01.2018 наказом №17-224/16-18-СГ, за результатами розгляду заяви від 18.01.2018, надано дозвіл громадянину мельнику ОСОБА_7 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Орієнтовний розмір земельної ділянки 0,2015 гектара, з цільовим призначенням – для ведення особистого селянського господарства (а.с.39-40).

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 14.02.2018 №17-325/16-18СГ затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2015 га громадянину ОСОБА_4 для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області. Передано у власність громадянину ОСОБА_4 земельну ділянку площею 0,2015 га (кадастровий номер 5624681500:05:025:0201) для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області (а.с.27).

Як зазначалось вище, у зв’язку з цим листом від 27.02.2018 за №Я-495/0-716/0/94-18 відповідачем відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 0,2015 га для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

За таких обставин, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 116 Земельного кодексу України (тут і далі – ЗК України, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Відповідно до приписів ч.6 ст.118 ЗК України, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим, ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Частиною 7 ст. 118 ЗК України встановлено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Водночас, в абз. 3 ч.7 ст. 118 ЗК України зазначено, що у разі, якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє ОСОБА_8 Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Згідно з вимогами ч.9 статті 118 цього Кодексу відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність.

Частиною 10 статті 118 Земельного кодексу України визначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

Системний аналіз вищевказаних норм ЗК України свідчить про те, що ненадання відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або вмотивованої відмови у його наданні у встановлений строк не перешкоджає розробці проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оскільки особа має право замовити розробку такого проекту самостійно.

Дана правова позиція відповідає висновку Верховного Суду, висловленому у постанові від 31.01.2018 у справі № 814/741/16 та постанові від 14.03.2018 у справі №804/3703/16.

Крім того, відповідно до практики Верховного Суду України отримання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не означає позитивного рішення про подальшу передачу такої земельної ділянки особі.

Така правова позиція викладена у постановах Верховного Суду України від 19.01.2016 № 21-3690а15, від 13.12.2016 № 21-2573а16.

Звертаючись до суду з даним позовом надати дозвіл на виготовлення документації із землеустрою, позивач намагався усунути перешкоду в реалізації його прав, якої за обставинами справи.

Зокрема, як встановлено судом, за результатами розгляду заяви позивача від 22.06.2017, наказом Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області від 25.07.2017 №17-2302/16-17-СГ відповідно до ст.15-1, 116, 118, 122 Земельного кодексу України, ОСОБА_5 про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області, враховуючи узгоджену позицію із Великожитинською сільською радою Рівненського району Рівненської області, надано дозвіл громадянину ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області.

Тобто відповідачем було дотримано вимогу ЗК України щодо розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою з прийняттям відповідного рішення.

Інших заяв позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області матеріали справи не місять.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що відповідно до положень ч. 10 ст. 118 ЗК України рішенням, яке може порушити права особи і яке може бути оскаржене до суду, може вважатися рішення про відмову органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду.

Проте, предметом даного спору не є протиправність рішень відповідача щодо відмови у передачі земельної ділянки у власність або залишення його клопотання без розгляду, а зобов’язання видати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, який вже виданий та реалізований.

Суд наголошує на тому, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який міг би відновити його становище та захистити порушене право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.

Вказаний висновок відповідає такому принципу права як правосуддя, який за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. 10 п. 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 № 3-рп/2003).

Невідповідність обраного позивачем способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Враховуючи, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою був наданий позивачеві, а також те, що дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки не є рішенням, без якого не може бути реалізоване право на отримання земельної ділянки у власність, то підстави для задоволення позовної вимоги щодо зобов’язання відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у суду відсутні.

Правомірність реєстрації права власності на спірну земельну ділянку за ОСОБА_4 не є предметом розгляду даної адміністративної справи.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача виготовити за власний рахунок громадянину ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, на території Великожитинської сільської ради Рівненського району Рівненської області суд зазначає таке.

Відповідно до п.1 ОСОБА_5 "Про Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області", затвердженого наказом Держгеокадастру від 17.11.2016 №308 Головне управління Держгеокадастру у Рівненській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та їй підпорядковане (далі – ОСОБА_5).

Відповідно до п.3 ОСОБА_5 завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру на території Рівненської області.

ОСОБА_5 визначаються завдання та повноваження, права і обов’язки Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області на виконання даних завдань.

Повноваження щодо виготовлення як землевпорядної так і будь-якої іншої документації у Головного управління Держгеокадастру у Рівненській області відсутні.

Згідно з ст.26 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 N 858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, ОСОБА_8 міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.

Розробниками документації із землеустрою є:

юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників, які є відповідальними за якість робіт із землеустрою;

фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками, відповідальними за якість робіт із землеустрою.

Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором.

Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором.

Як встановлено судом, на підставі укладеного між позивачем та Державним підприємством "Рівненський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" договору від 02.08.2017 №1722, було виготовлено відповідний проект землеустрою.

За таких обставин, позовна вимога про зобов'язання відповідача виготовити за власний рахунок громадянину ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність до задоволення не підлягає.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, зваживши у сукупності надані сторонами докази, враховуючи те, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів, якими підтверджуються його позовні вимоги, а відповідачем доведено відсутність порушень прав позивача його бездіяльністю, суд вважає, що позов до задоволення не підлягає.

Судові витрати на користь сторін не присуджуються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 (вул. Цементників, 12/30,м.Здолбунів,Рівненська область,35700, ідентифікаційний №2791705551) до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області (вул.С.Петлюри, 37, м.Рівне,33013, код ЄДРПОУ 39768252), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_4 (АДРЕСА_1,34504, ідентифікаційний №3046009911) про зобов'язання вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 31 серпня 2018 року.

Суддя Борискін С.А.