Рішення № 76158743, 22.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/934/18

22 серпня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Кухар О.Л.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємеця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови №ТР536/417/АВ/ЗП-ФС від 08.05.2018 р, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі – позивач) звернулась до Тернопільського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області (далі – відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР536/417/АВ/ЗП-ФС від 08.05.2018 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем 16.04.2018 р. до проведення інспекційного відвідування та, як наслідок, до прийняття оскаржуваної постанови про накладення штрафу за недотримання вимог трудового законодавства, добровільно усунуто всі порушення зазначені в акті №ТР536/417/АВ від 18.04.2018 р. та приписі №ТР536/417/АВ/П від 18.04.2018 р. При цьому, посилаючись на відсутність направлення, позивач стверджує про незаконність здійснення інспекційного відвідування загалом.

За таких обставин, вважає, що в діях позивача відсутня протиправна бездіяльність, за яку законом передбачена фінансова відповідальність, що слугувало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 30.05.2018 р. позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви (із зазначенням способу їх усунення). Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк і спосіб, встановлений судом.

Ухвалою суду від 13.06.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Ухвалено розгляд справи проведено за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом сторін).

На виконання вимог вказаної ухвали, ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області 19.07.2018 р. подано до суду відзив на позовну заяву (а.с.47-50), просило відмовити у задоволенні в повному обсязі. Заперечуючи проти позову, відповідач послався на те, що з метою розгляду звернення ОСОБА_4 від 20.03.2018 р., на підставі наказу від 11.04.2018 р. №2016 та направлення №4.1/49/080 від 11.04.2018 р. проведено інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 У зв’язку з ненаданням у визначений термін з 13.04.2018 р. по 16.04.2018 р. в повному обсязі документів, які були предметом перевірки, строк проведення заходу державного контролю було зупинено на два дні, а відтак 18.04.2018 р. був останній день інспекційного відвідування.

Оскаржуване рішення прийняте у зв’язку з виявленням порушення вимог трудового законодавства: при звільненні з роботи ОСОБА_4 09.03.2018 р. належні їй при звільненні суми, в тому числі грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, не виплачено в день звільнення, чим не дотримано приписи ч.1 ст.116 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП України), та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку 16.04.2018 р., чим порушено ч.1 ст.117 КЗпП України. Таким чином, доводи позивача є безпідставними, а оскаржувана постанова про накладення штрафу – правомірною і відповідає вимогам чинного законодавства.

Ухвалою суду від 14.08.2018 р., постановленою в судовому засіданні, без виходу до нарадчої кімнати, згідно ч.7, 8 ст.243 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по справі по суті на 22.08.2018 р.

Позивачем, на підставі ч.3 ст.194 КАС України, заявлено клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення представника відповідача, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши обставини справи у сукупності, суд при постановленні рішення виходить з наступних підстав і мотивів.

Судом встановлено, і це не оспорюється сторонами, позивач фізична особа-підприємець ОСОБА_2, зареєстрований як суб’єкт господарювання за адресою:09112, АДРЕСА_1. Підприємницьку діяльність здійснює у магазині "Family", що знаходиться за адресою :46000, місто Тернопіль, вулиця Сагайдачного, будинок 5, на підставі договору оренди №1 від 01.09.2017 р. (а.с.63-64).

11.04.2018 р. ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області видано наказ №216, зокрема, з 13.04.2018 р. по 16.04.2018 р. провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) з питань визначених у зверненні ОСОБА_4 від 20.03.2018 р. (а.с.52) в діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (а.с.53) та направлення №4.1/49/080 на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (а.с.54).

У зв’язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, 16.04.2018 р. ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ТР536/417/НД/АВ (а.с.55) та вимогу про надання документів №ТР536/417/ПД у строк до 09 год. 00хв. 18.04.2018 р., у зв’язку з чим строк проведення інспекційного відвідування зупинено на два дні (а.с.57).

Так, у період з 13.04.2018 р. по 18.04.2018 р. ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області проведено заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, результати яких відображені в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ТР536/417/АВ від 18.04.2018 р. (а.с.58-62).

Вказаним інспекційним відвідуванням виявлено, що при звільненні з роботи ОСОБА_4 09.03.2018 р. (останній робочий день), належні їй при звільненні суми, в тому числі грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, не виплачено в день звільнення, чим порушено ч.1 ст.116 КЗпП України, та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку 16.04.2018 р., чим порушено ч.1 ст.117 КЗпП України.

Зауваження або заперечення щодо проведеного інспекційного відвідування та складеного за його результатами акта не подано, про що зазначено в такому уповноваженою особою позивача ОСОБА_5

У зв’язку з виявленим порушенням законодавства про працю, позивачеві винесено припис від 18.04.2018 р. № ТР536/417/АВ/П про усунення виявлених порушення, з приписною вимогою (а.с.74).

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 19.04.2018 р. надано відповідь, згідно якої з ОСОБА_4 проведено розрахунок за всі дні невикористаної відпустки та виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (а.с.40).

ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області повідомленням від 23.04.2018 р. №1244/01-05-12.2/18 проінформувало про розгляд справи про накладення фінансових санкцій 08.05.2018 р. (а.с.75).

Розглянувши справу про накладення штрафу та на підставі акту інспекційного відвідування №ТР536/417/АВ від 18.04.2018 р., за порушення вимог ч.1 ст.116 КЗпП України та ч.1 ст.117 КЗпП України, відповідачем винесено постанову №ТР536/417/АВ/ЗП-ФС від 08.05.2018 р. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами в розмірі 11169,00 грн. у відповідності до абз.3 ч.2 ст.265 КЗпП України (а.с.77).

Не погодившись із такими рішенням, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Згідно ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість висновків відповідача, відображених в акті інспекційного відвідування, і винесеного на підставі них спірного правового акта індивідуальної дії на відповідність вимогам ч.2 ст.2 КАС України, суд виходить з наступного.

Трудові відносини всіх працівників, сприяючи зростанню продуктивності праці, поліпшенню якості роботи, підвищенню ефективності суспільного виробництва і піднесенню на цій основі матеріального і культурного рівня життя трудящих, зміцненню трудової дисципліни і поступовому перетворенню праці на благо суспільства в першу життєву потребу кожної працездатної людини, регламентуються Кодексом законів про працю (далі – КЗпП України).

У відповідності до ч.1 ст.47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Згідно із ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

При цьому, ч.1 ст.117 КЗпП України передбачено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Зі змісту наведених положень КЗпП України випливає, що законодавцем встановлено імперативний припис щодо того, що в день звільнення працівника йому мають бути виплачені всі суми, які належать йому від підприємства (установи, організації).

Відповідальність за порушення законодавства про працю визначено у ст.265 КЗпП України, згідно абз.3 ч.2 якої юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об'єкт відвідування) визначає Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затверджений постановою Кабінету Міністрів України "Деякі питання реалізації статті 259 Кодексу законів про працю України та статті 34 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 26.04.2017 р. №295 (далі – Порядок №295).

Згідно п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема Держпраці та її територіальних органів.

Тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб'єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів (п.10 Порядку №295).

Зі змісту п.11 Порядку №295 слідує, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право, зокрема, ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію / відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги.

Відповідно до п.16 Порядку №295 у разі створення об'єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об'єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних причин, який за можливості підписується керівником об'єкта відвідування або іншою уповноваженою особою.

Згідно п.18 Порядку №295 у разі відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об'єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється.

Згідно із п.19 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

У відповідності до п.20, 21 Порядку №295 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об'єкта відвідування.

Якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауваження можуть бути подані об'єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Згідно із п.23, 24 Порядку №295 припис є обов'язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об'єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Припис вноситься об'єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю.

Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Один примірник припису залишається в об'єкта відвідування.

Як сліду з матеріалів справи, з метою розгляду звернення ОСОБА_4 від 20.03.2018 р. (а.с.52), на підставі наказу №216 від 11.04.2018 р. (а.с.53) та направлення №4.1/49/080 від 11.04.2018 р. (а.с.54) ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області проведено інспекційне відвідування позивача.

Суд відзначає, що термін проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) визначено з 13.04.2018 р. по 16.04.2018 р.

Проте, у зв’язку з відсутністю документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, 16.04.2018 р. ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ТР536/417/НД/АВ (а.с.55) та вимогу про надання документів №ТР536/417/ПД у строк до 09 год. 00хв. 18.04.2018 р., у зв’язку з чим строк проведення інспекційного відвідування зупинено на два дні (а.с.57).

Таким чином, з огляду на відсутність у позивача документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, відповідачем правомірно, у відповідності до положень п.18 Порядку №295, зупинено проведення інспекційного відвідування на 2 дні, а відтак, суд констатує, що останнім днем проведення інспекційного відвідування було 18.04.2018 р.

За таких обставин, суд погоджується з аргументами відповідача про відповідність вимогам законодавства проведених ним заходів з інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

Так, ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області проведено заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, результати яких відображені в акті інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №ТР536/417/АВ від 18.04.2018 р. (а.с.58-62).

Вказаним інспекційним відвідуванням встановлено, що при звільненні з роботи ОСОБА_4 09.03.2018 р. (останній робочий день), належні їй при звільненні суми, в тому числі грошова компенсація за всі невикористані дні щорічної відпустки, не виплачено в день звільнення, чим порушено ч.1 ст.116 КЗпП України, та не виплачено середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку 16.04.2018 р., чим порушено ч.1 ст.117 КЗпП України.

Зауваження або заперечення щодо проведеного інспекційного відвідування та складеного за його результатами акта не подано, про що зазначено в такому уповноваженою особою позивача ОСОБА_5

Як вбачається з матеріалів справи, і це не оспорюється сторонами, на підставі заяви ОСОБА_4 (а.с.67), 09.03.2018 р. наказом №9 (а.с.68) припинено трудовий договір з позивачем №04/01 від 29.01.2018 р. (а.с.66).

Згідно табеля обліку робочого часу за березень 2018 р. ОСОБА_4 відпрацювала 6 днів, останній робочий день – 09.03.2018 р. (а.с.71).

За даними розрахунково-платіжної відомості за березень 2018 р. нарахована заробітна плата за відпрацьовані 6 днів такому працівникові становила 726,00 грн., проте у графі "належить до виплати" зазначено – 0 (а.с.70). Окрім цього, ОСОБА_4 відсутня у списку працівників на виплату заробітної плати за березень 2018 р., про що свідчать платіжні відомості за березень 2018 р. №7 та №8 (а.с.72-73).

Таким чином, встановлені судом обставини свідчать про невиплату у день звільнення ОСОБА_4 09.03.2018 р. позивачем заробітної плати за березень 2018 р., яка їй була нарахована, та інші належні при звільненні суми, в тому числі грошова компенсація за невикористані дні щорічної відпустки.

Суд відзначає, що остаточний розрахунок з вказаним працівником проведено 16.04.2018р. згідно платіжної відомості №10 на виплату компенсації у сумі 4025,00 грн. (а.с.69), тобто після інспекційного відвідування позивача ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області. Вказане також зазначено у спірній постанові №ТР536/417/АВ/ЗП-ФС від 08.05.2018 р. та приписі про усунення виявлених порушень №ТР536/417/АВ/П від 18.04.2018 р.

В даному випадку відповідач при проведенні інспекційного відвідування у позивача керувався нормами Порядку №295, згідно п.29 якого заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Таким чином, притягнення об'єкта відвідування до фінансової відповідальності за порушення встановлених строків виплат, передбачених законодавством про працю, здійснюється незалежно від усунення виявлених порушень в ході перевірки.

Вищевикладені обставини у їх сукупності свідчать про підтвердження факту порушення позивачем вимог ч.1 ст.116 КЗпП України та ч.1 ст.117 КЗпП України, а відтак про правомірність висновків відповідача, викладених в акті інспекційного відвідування №ТР536/417/АВ від 18.04.2018 р.

З огляду на зазначене, суд приходить до переконання про відсутність підстав для скасування оскаржуваної постанови №ТР536/417/АВ/ЗП-ФС від 08.05.2018 р., винесеної на підставі висновків інспекційного відвідування, про накладення штрафу на підставі абз.3 ч.2 ст.265 КЗпП України, правомірність обчислення яких не заперечується.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками судового розгляду, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні докази на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши всі обставини справи та оцінивши добуті докази в їх сукупності за правилами ст.90 КАС України, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову за встановленої судом безпідставності його вимог, оскільки в ході судового розгляду знайшло підтвердження правомірності оспорюваного рішення відповідача про накладення штрафу та відповідність його вимогам ч.2 ст. 2 КАС України.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.139, 241-246, 250 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, код НОМЕР_1) до ОСОБА_3 Держпраці у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПУО 39777822) про визнання протиправною та скасування постанови №ТР536/417/АВ/ЗП-ФС від 08.05.2018 р.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 31 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.