Рішення № 76158614, 31.08.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року м. Київ справа №810/2389/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Басая О.В., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України про визнання протиправними дії (бездіяльність) та зобов’язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (далі – позивач, ТОВ "БТК") з позовом до Головного управління ДФС у Київській області (далі – відповідач 1, ГУ ДФС у Київській області), в якому просить:

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн.;

- зобов’язати зареєструвати податкову накладну №3 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн.;

- зобов’язати зареєструвати податкову накладну №4 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн.;

- зобов'язати зареєструвати податкову накладну №6 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- визнати протиправними дії (бездіяльність) щодо відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн.;

- зобов’язати зареєструвати податкову накладну №8 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

На обґрунтування позову позивач послався на те, що згідно договору поставки №115/К/20-14 від 01.04.2014, та Угоди від 19.03.2018 про заміну сторони в договорі поставки №115/К/20-14 від 01.04.2014 ТОВ "БТК" здійснило продаж ПРИВАТНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВУ "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД" комплектуючих для виробництва коньячної продукції за: видатковою накладною №БФ-00000004 від 26.03.2018, видатковою накладною №БФ-00000005 від 26.03.2018, видатковою накладною №БФ-00000007 від 26.03.2018, видатковою накладною №БФ-00000009 від 26.03.2018.

У відповідності до вимог статті 201 Податкового кодексу України, ТОВ "БТК" було виписано на покупця податкові накладні: №3 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн., №4 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн., №6 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн., №8 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн.

02 квітня 2018 року податкові накладні у відповідності до чинних вимог за допомогою електронних каналів зв’язку були направлені до Єдиного вікна подання електронних документів ДФС України для реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних.

За результатами обробки реєстрацію податкових накладних було зупинено, а саме: "Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної (далі – ПН) в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. ПН відповідає вимогам підпункту 1.6. пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Позивач вказує, що у квитанції про зупинення реєстрації ПН не було зазначено яким саме ознакам ризиковості з вказаних в пункті 1.6. Критеріїв відповідає ТОВ "БТК", у зв’язку з чим, в поясненнях до кожної з поданих на реєстрацію ПН було вказано інформацію на підтвердження того, що жодна з ознак, зазначених в пункті 1.6. Критеріїв не відноситься до ТОВ "БТК". Також в поясненнях було описано суть господарської операції, за результатами якої складено відповідні податкові накладні.

Однак, не зважаючи на надані пояснення та копії документів Комісією були прийняті рішення: №646551/38737621 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації ПН №3 від 26.03.2018; №646553/38737621 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації ПН №4 від 26.03.2018; №646552/38737621 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації ПН №6 від 26.03.2018; №646550/38737621 від 12.04.2018 про відмову у реєстрації ПН №3 від 26.03.2018.

В якості підстав для відмови було вказано: "Ненадання платником податку копій документів - Первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити)". При цьому, необхідні первинні документи, що підтверджують реальність господарської операції, були надані позивачем, а Комісією в рішеннях про відмову в реєстрації ПН, всупереч вимог типової форми рішення, не підкреслено, які саме документи не були надані платником. Тобто, ТОВ "БТК", отримавши рішення про відмову у реєстрації ПН, не знає на якій підставі було відмовлено в реєстрації ПН.

Ухвалою суду від 04 червня 2018 року у даній справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судове засідання.

24 липня 2018 року до суду надійшло клопотання позивача про залучення співвідповідача по справі - ОСОБА_1 фіскальну службу України. Клопотання обґрунтоване тим, що позовні вимоги стосуються також зобов’язання зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних, а відповідно до п. 14.1.60 Податкового Кодексу України, Єдиний реєстр податкових накладних ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику.

Також, 24.07.2018 до суду надійшла заява позивача про зміну предмету позову.

Протокольною ухвалою від 26.07.2018 суд вирішив здійснювати розгляд даної адміністративної справи у письмовому провадженні.

26 липня 2018 року від позивача надійшло клопотання від 26.07.2018, в якому останній просить суд повернути заяву про зміну предмету позову та не розглядати.

Ухвалою суду від 27 липня 2018 року задоволено клопотання позивача про залучення співвідповідача по справі. Залучено в адміністративній справі №810/2389/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними дії (бездіяльність) та зобов’язання вчинити певні дії в якості другого відповідача ОСОБА_1 фіскальну службу України (далі – відповідач 2, ДФС).

Відповідач 1 та відповідач 2 проти позову заперечили, у відзивах на позовну заяву зазначили, що позивачем не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Ухвалою суду від 31.08.2018 повернуто заяву про зміну предмету позову позивачу.

Розглянувши позовну заяву, оцінивши письмові докази, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (ідентифікаційний код 38737621) зареєстроване в якості юридичної особи 29.05.2013 за адресою: 08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.05.2018 №1003989380 (том 1, а.с. 183-186).

Видами діяльності позивача є діяльність посередників у торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами Код КВЕД 46.17; оптова торгівля напоями Код КВЕД 46.34; неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами Код КВЕД 46.39; роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами Код КВЕД 47.11; роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах Код КВЕД 47.25; консультування з питань комерційної діяльності й керування Код КВЕД 70.22.

Судом встановлено, що 01 квітня 2014 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (Постачальник) та Приватним акціонерним Товариством "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД" (Покупець) укладено договір поставки №115/К/20-14 (далі – договір поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14) (том 1, а.с. 29-32).

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору, Постачальник постачає Покупцю комплектуючі та допоміжні матеріали для виробництва коньячної продукції, ексклюзивним покупцям, якої є Постачальник або компанія зазначена Постачальником, відповідно до умов договору поставки №114/К/19-14 від 01.04.2014. В свою чергу, Покупець приймає Товар і проводить розрахунок за поставлений товар у відповідності з умовами цього договору.

Товар поставлявся на умовах DDP – склад Покупця (ІНКОТЕРМС-2010) (п. 2.1 договору поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14).

19 березня 2018 року між Приватним Акціонерним Товариством "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД" (Сторона 1) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Істерн Беверідж Трейдінг" (Сторона 2) та ТОВ "БТК" (Сторона 3) було укладено угоду про заміну сторони в договорі поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14 (том 1, а.с. 28).

Відповідно до п. 1.1 вказаної угоди, за умовами Сторона 2 передає, а Сторона 3 приймає на себе усі права та обов’язки Сторони 2 за договором поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14, у зв’язку з чим Сторона 2 вибуває з договірних відносин у повному обсязі та без будь-яких виключень, а Сторона 1, у свою чергу, не заперечує проти переходу прав і обов’язків від Сторони 2 до Сторони 3.

В рамках провадження господарської діяльності, на виконання договору поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14, з урахуванням угоди від 19.03.2018 про заміну сторони в договорі поставки від 01.04.2014 №115/К/20-14, ТОВ "БТК" здійснило передачу Приватному акціонерному Товариству "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД" комплектуючих для виробництва коньячної продукції за видатковою накладною №БФ-00000004 від 26.03.2018 на суму 240256,80 грн., у тому числі ПДВ 40042,80 грн., видатковою накладною №БФ-00000005 від 26.03.2018 на суму 254016,00 грн., у тому числі ПДВ 42336,00 грн., видатковою накладною №БФ-00000007 від 26.03.2018 на суму 1841412,00 грн., у тому числі ПДВ 306902,00 грн., видатковою накладною №БФ-00000009 від 26.03.2018 на суму 64204,80 грн., у тому числі ПДВ 10700,80 грн. (том 1, а.с. 36, 154, 164, 174).

1) За результатами фінансово-господарської діяльності ТОВ "БТК" було складено податкову накладну від 26.03.2018 №3 на суму 240256,80 грн., у тому числі ПДВ 40042,80 грн. (том 1, а.с. 13) та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

02 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер НОМЕР_1, відповідно до якої податкову накладну від 26.03.2018 №3 прийнято, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с. 14).

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."

Судом встановлено, що позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК стосовно податкової накладної від 26.03.2018 №3, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, податкова накладна тощо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення від 11.04.2018 №4 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Крім того, копії всіх зазначених документів наявні в матеріалах справи.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 12.04.2018 №646551/38737621 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 №3 (том 1, а.с. 37-38).

В якості підстави прийняття такого рішення вказано про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС (том 1, а.с. 39-44).

Однак, 02.05.2018 Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №1316/38737621/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії без змін (том 1, а.с. 45).

2) Також, ТОВ "БТК" було складено податкову накладну від 26.03.2018 №4 на суму 254016,00 грн., у тому числі ПДВ 42336,00 грн. (том 1, а.с. 46) та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

02 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер НОМЕР_2, відповідно до якої податкову накладну від 26.03.2018 №4 прийнято, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с. 47).

Підставою для зупинення реєстрації податкової накладної відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."

Судом встановлено, що позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК стосовно податкової накладної від 26.03.2018 №4, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, податкова накладна тощо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення від 11.04.2018 №5 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Крім того, копії всіх зазначених документів наявні в матеріалах справи.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 12.04.2018 №646553/38737621 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 №4 (том 1, а.с. 57-58).

В якості підстави прийняття такого рішення вказано про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС (том 1, а.с. 59-65).

Однак, 02.05.2018 Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №1318/38737621/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії без змін (том 1, а.с. 66)

3) Також, ТОВ "БТК" було складено податкову накладну від 26.03.2018 №6 на суму 1841412,00 грн., у тому числі ПДВ 306902,00 грн. (том 1, а.с. 67-68) та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

02 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер НОМЕР_3, відповідно до якої податкову накладну від 26.03.2018 №6 прийнято, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с. 69).

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 3919 перевищує залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."

Судом встановлено, що позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК стосовно податкової накладної від 26.03.2018 №6, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, податкова накладна тощо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення від 11.04.2018 №3 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Крім того, копії всіх зазначених документів наявні в матеріалах справи.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 12.04.2018 №646552/38737621 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 №6 (том 1, а.с. 76-77).

В якості підстави прийняття такого рішення вказано про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС (том 1, а.с. 78).

Однак, 02.05.2018 Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №1320/38737621/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії без змін (том 1, а.с. 97).

4) Також, ТОВ "БТК" було складено податкову накладну від 26.03.2018 №8 на суму 64204,80 грн., у тому числі ПДВ 10700,80 грн. (том 1, а.с. 98) та направлено її для реєстрації в ЄРПН.

02 квітня 2018 року позивач отримав квитанцію реєстраційний номер НОМЕР_4, відповідно до якої податкову накладну від 26.03.2018 №8 прийнято, але її реєстрацію зупинено (том 1, а.с. 99).

Підставою для зупинення реєстрації податкових накладних відповідачем вказано таке: "відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена. Обсяг постачання товару/послуг 3923 перевищує залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постання, що відповідає вимогам підпункту 2.1 пункту 2 Критеріїв ризиковості платника податку. ПН/РК відповідає вимогам підпункту 1.6 пункту 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН."

Судом встановлено, що позивачем було надіслано пояснення та копії документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленій ПН/РК стосовно податкової накладної від 26.03.2018 №8, а саме: копії договорів, угод, видаткові накладні, товарно-транспортна накладна, податкова накладна тощо, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією Повідомлення від 10.04.2018 №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрацію якої зупинено. Крім того, копії всіх зазначених документів наявні в матеріалах справи.

За результатом розгляду наданих позивачем пояснень та документів, Комісією ГУ ДФС у Київській області було прийнято рішення від 12.04.2018 №646550/38737621 про відмову у реєстрації податкової накладної від 26.03.2018 №8 (том 1, а.с. 106-107).

В якості підстави прийняття такого рішення вказано про ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг ДФС (том 1, а.с. 108).

Однак, 02.05.2018 Комісія з питань розгляду скарг ДФС прийняла рішення №1319/38737621/2, яким залишила скаргу позивача без задоволення, а рішення Комісії без змін (том 1, а.с. 113).

Не погоджуючись з такими діями відповідачів позивач і звернувся з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходив з наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України (далі – ПК) встановлено, що платник податків зобов'язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов'язком є обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (пункт 36.1 статті 36 вказаного Кодексу).

Розділ V Податкового кодексу України (статті 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об'єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 ПК, об'єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з:

а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу;

в) ввезення товарів на митну територію України;

г) вивезення товарів за межі митної території України;

е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Відповідно до пункту 187.1 статті 187 ПК, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (пункт 188.1 статті 188 ПК).

Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1 цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №117, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації; Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації.

Згідно з пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі – Порядок №177), податкові накладні/розрахунки коригування, що подаються на реєстрацію в Реєстрі до проведення моніторингу, за результатами якого можливе зупинення їх реєстрації, перевіряються відповідно до таких ознак: 1) податкова накладна, яка не підлягає наданню отримувачу (покупцю) та/або складена за операцією, що є звільненою від оподаткування; 2) обсяг постачання, зазначений платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі в поточному місяці, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування, становить менше 500 тис. гривень та керівник - посадова особа такого платника податку є особою, яка займає аналогічну посаду не більше ніж у трьох (включно) платників податку; 3) одночасно значення показників D та P, розрахованих у наведеному у цьому підпункті, мають такі розміри: D &?к; 0,03, P &?х; P м х 1,4, де: D - розрахункова величина, яка дорівнює S/T; S - загальна сума сплачених за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування, сум єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої під час ввезення товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами; T - загальна сума постачання товарів/послуг на митній території України, що оподатковуються за ставками 0, 20 і 7 відсотків, зазначеними платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування; P - сума податку на додану вартість, зазначена платником податку в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі у звітному (податковому) періоді, з урахуванням поданої на реєстрацію в Реєстрі податкової накладної/розрахунку коригування; P м - найбільша місячна сума податку на додану вартість, зазначена у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих платником податку в Реєстрі за останні 12 календарних місяців, що передують місяцю, в якому складено податкову накладну/розрахунок коригування. Значення показника D за останні 12 календарних місяців обраховується ДФС станом на перше число календарного місяця та кожного 10 числа стає доступним платнику податку в електронному кабінеті.

Згідно з пунктом 4 Порядку №177, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак, визначених у пункті 3 цього Порядку, такі податкова накладна/розрахунок коригування не підлягають моніторингу та підлягають реєстрації в Реєстрі.

Відповідно до пункту 5 Порядку №177, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

Пунктами 6 та 7 вказаного Порядку №177 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Отже, підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Положення пунктів 6 та 7 Порядку №177 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація кожної з поданих позивачем податкових накладних зупинена (як зазначено в квитанціях №1) через те, що "обсяг постачання товару/послуги перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає пп. 2.1 п. 2 Критеріїв ризиковості платника податку; податкова накладна відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку".

Тобто, відповідачем засновано формулювання, яке пунктами 6 та 7 Порядку не передбачено.

Так, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком №117.

Згідно з пунктом 10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади.

Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.

ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання пункту 10 Порядку №117, ОСОБА_1 фіскальна служба України 21 березня 2018 року наказом №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків (далі - Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків).

Порядком формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків передбачено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Реєстр), перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено ОСОБА_1 фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі Критерії).

Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія), забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п. 1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом.

До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У Листі Державної фіскальної служби України від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено: "1.Платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: … 1.6. комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований)за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим); дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації; платник податку–юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб’єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі – Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 – 1.6 цих Критеріїв.

Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв,визначених у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв.

Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб’єктів господарювання,перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 – 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб’єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації.

У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб’єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв,платника виключають з переліку ризикових суб’єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС ".

Суд наголошує, що відповідачем не було надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з пп. 1.6 п. 1 Критеріїв; ні матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку; ані іншої інформації, що розглядається Комісією, яка, відповідно до Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків, обов'язково додається до протоколу засідання Комісій.

Крім того, в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних не зазначено за якою саме підставою ТОВ "БТК", з вказаних в пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, віднесено до ризикових платників.

Відповідно до пунктів 12 та 13 Порядку №117, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються:

1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування;

2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з ОСОБА_1 класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена;

3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;

4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Згідно з пунктом 14 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Відповідно до пункту 15 вказаного Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з ОСОБА_1 класифікатором продукції та послуг).

Пунктом 16 Порядку №117 визначено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, з урахуванням вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", &q? к;Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 18-20 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 21 Порядку №117, підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Згідно з пунктом 22 Порядку №117, рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком 2 підлягає реєстрації в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена. Відповідне рішення набирає чинності після реєстрації його в такому Реєстрі.

Відповідно до пункту 23 Порядку №117, таке рішення приймається комісією регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку.

З матеріалів справи встановлено, що підставою для відмови податковим органом позивачу у реєстрації податкових накладних є ненадання платником податку копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити).

Форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначена Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (додаток 2 до вказаного Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що в разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано (з тих, що визначені вказаною формою рішення), мають бути підкреслені.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства рішення Комісії ГУ ДФС у Київській області від 12.04.2018 №646551/38737621, від 12.04.2018 №646553/38737621, від 12.04.2018 №646552/38737621 та від 12.04.2018 №646550/38737621 містять лише загальний перелік документів, передбачений формою такого рішення (додаток 2 до вказаного Порядку), і підкреслення документів, які, на думку контролюючого органу, позивачем не надано, не містять.

При цьому, будь-яке рішення чи дії суб'єкта владних повноважень має бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об'єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС), у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Натомість, рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, що свідчить про їх необґрунтованість.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління".

Під час розгляду справи ГУ ДФС у Київській області, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішень від 12.04.2018 №646551/38737621, від 12.04.2018 №646553/38737621, від 12.04.2018 №646552/38737621 та від 12.04.2018 №646550/38737621. У той же час сукупність первинних документів, наданих до матеріалів справи, свідчать про реальність проведення господарської операції між позивачем та Приватним акціонерним Товариством "ОДЕСЬКИЙ КОНЬЯЧНИЙ ЗАВОД".

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог ТОВ "БТК" про визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови:

- у реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 40042,80 грн.;

- у реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 42336,00 грн.;

- у реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 306902,00 грн.;

- у реєстрації податкової накладної №8 від 26.03.2018 на суму ПДВ у розмірі 10700,80 грн.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні ТОВ "БТК №3 від 26.03.2018, №4 від 26.03.2018, №6 від 26.03.2018, №8 від 26.03.2018, суд зазначає наступне.

Відповідно до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК, реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Згідно із підпунктом 201.16.4 пункту 201.16 статті 201 ПК, податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Аналогічні положення закріплені в пункті 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117.

При цьому, згідно з нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладната/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначенихпунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, реєстрацію якої попередньо було зупинено, є повноваженням ДФС.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи підтверджували реальність здійснення господарських операцій по поданим податковим накладним. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 в справі "Чуйкіна проти України" (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE, заява №28924/04) констатував: "50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд", в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (рішення від 21 лютого 1975 року у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom, пп. 2836, Series A № 18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати "вирішення" спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (рішення у справах "Мултіплекс проти Хорватії" (Multiplex v. Croatia), заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та "Кутіч проти Хорватії" (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ECHR 2002-II) ".

З метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов’язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкові накладні ТОВ "БТК №3 від 26.03.2018, №4 від 26.03.2018, №6 від 26.03.2018, №8 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС, при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до платіжних доручень від 08.05.2018 №1696954 на суму 7048,00 та від 24.05.2018 №1331 на суму 7048,00 позивачем сплачено судовий збір на суму 14096,00 грн. (том 1, а.с. 7, 197).

Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 14096,00 грн. підлягають стягненню на його за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів - Головного управління ДФС у Київській області та Державної фіскальної служби України пропорційно з урахуванням задоволеної частини позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 КАС, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної №3 від 26.03.2018.

Зобов’язати ОСОБА_1 фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" №3 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної №4 від 26.03.2018.

Зобов’язати ОСОБА_1 фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" №4 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної №6 від 26.03.2018.

Зобов’язати ОСОБА_1 фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" №6 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Київській області щодо відмови у реєстрації податкової накладної №8 від 26.03.2018.

Зобов’язати ОСОБА_1 фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" №8 від 26.03.2018 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, ідентифікаційний код: 38737621) за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Головного управління ДФС у Київській області (03680, м. Київ, Солом’янський район, вул. Народного Ополчення, буд. 5-А, ідентифікаційний код: 39393260) судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 7048 (сім тисячі сорок вісім) грн. 00 коп.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕВЕРІДЖ ТРЕЙДІНГ КОМПАНІ" (08132, Київська область, Києво-Святошинський район, м. Вишневе, вул. Київська, буд. 6-В, ідентифікаційний код: 38737621) за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень – Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Шевченківський район, Львівська площа, буд. 8, ідентифікаційний код: 39292197) судовий збір у розмірі судовий збір у розмірі 7048 (сім тисячі сорок вісім) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Басай О.В.