Рішення № 76158493, 31.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/3136/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді – Стефанова С.О.,

за участю секретаря судового засідання – Гунька О.В.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

представника позивача – ОСОБА_2 (за довіреністю),

представника відповідача – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Автотранс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 15.12.2017 року № 427107/41348505 та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Олсідз Автотранс» (надалі по тексту – позивач або ТОВ «Олсідз Автотранс») звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби

України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 427107/41348505 від 15 грудня 2017 року;

- зобов’язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну № 11 від 31 жовтня 2017 року ТОВ «Олсідз Автотранс» в Єдиному реєстрі податкових

накладних.

В обґрунтування позовних вимог позивач в цілому зазначив, що на виконання положень п.п. а) п. 187.1 ст. 187, п.п. 201.1 та 201.7. ст. 201 та абз. 14- 16 п. 201.10 ст. 201 ПК України та у зв’язку з підписанням позивачем та ТОВ «МІГТРАНС» акту виконання робіт (надання послуг) №11 від 31 жовтня 2017 року на загальну суму 76 797,92 грн., в тому числі ПДВ - 12 799,65 грн., позивач склав податкову накладну № 11 від 31 жовтня 2017 р. та надав її центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, на реєстрацію 15 листопада 2017 року. Однак, за результатами реєстрації вищезазначеної податкової накладної № 11 від 31 жовтня 2017 р. позивач отримав квитанцію від 15 листопада 2017 р., зареєстровану в ЄРПН за № НОМЕР_1, про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, в якій зазначено наступне: - Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Як вбачається з квитанції від 15 листопада 2017 року, зареєстрованої в ЄРПН за № НОМЕР_1, про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, підставою для зупинення реєстрації податкових накладних є їх відповідність критеріям, визначеним пп. 1) п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 р. № 567. На виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 ПК України, п.п. 1) п. 1, п. 2 Вичерпного переліку, 08 грудня 2017 року позивачем на адресу Лиманської ОСОБА_4 в Одеській області в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, на квитанцію від 15 листопада 2017 р., зареєстровану в ЄРПН за № НОМЕР_1, було направлено відповідне повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої/го зупинено, а також до нього документи, які згідно з пп. 1) п. 1 Вичерпного переліку є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН. Крім того, на виконання п. 3 Критеріїв 06 грудня 2017 року позивачем на адресу Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, також було направлено таблицю даних платника податку (Позивача) № 3, передбачену п. 3 Критеріїв та Додатком до нього. Позивач наголошує, що ним було надано необхідні документи, що і підтверджують набуття на праві користування (оренди) автотранспортних засобів, набуття права власності на дизпаливо, та фактичного надання послуг позивачем ОСОБА_5 за погодженими Сторонами маршрутами перевезення насіння соняшнику, які згідно з пп. 1) п. 1 Вичерпного переліку є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію розрахунку коригування в ЄРПН. Однак, Рішенням комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №427107/41348505 від 15 грудня 2017 р. позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 31 жовтня 2017 р. При цьому, підставою для відмови в реєстрації податкової накладної було зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. Вважаючи зазначене рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою судді від 03 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Перше судове засідання по справі призначено на 18 липня 2018 року на 10:30 годину.

У судовому засіданні 18 липня 2018 року представником відповідача – ДФС України подано відзив на позовну заяву, згідно якого, відповідач позивні вимоги не визнає та просить суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись в цілому на те, що позивачем після отримання квитанцій про зупинення реєстрації податкових накладних було відправлено засобами електронного зв’язку повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по податковим накладним № відмовленим податковим накладним. Відповідач зазначає, що позивачем не було дотримано підпункт 1 пункту 6 Критерії, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, а саме позивачем не надано первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг (зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні, документи що підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством, а також договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської діяльності. Таким чином, рішення комісії ДФС України із посиланням на підставу - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування - є повністю обґрунтованими.

У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги та просили позов задовольнити у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд в задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у відзиві.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, які брали участь у розгляді справи, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися позовні вимоги та відзив, перевіривши їх доказами, суд виходив з наступних підстав та мотивів.

Судом встановлено, що відповідно до приписів п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України ТОВ «Олсідз Автотранс» було складено податкову накладну № 11 від 31 жовтня 2018 року, яку 15.11.2017 року направлено на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно.

Згідно отриманої квитанції від 15.11.2017 року зазначену податкову накладну прийнято, але реєстрацію зупинено. У квитанції зазначалося про те, що виявлені наступні помилки: «За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:49.41. Одночасно позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію ПН в ЄРПН (а.с. 70 том 1).

Судом встановлено, що на виконання п.п. 201.16.2. п. 201.16. ст. 201 Податкового кодексу України ТОВ «Олсідз Автотранс» 08.12.2017 року було направлено на адресу ДФС повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим податковим накладним.

Крім того, на виконання п. 3 Критеріїв 06 грудня 2017 року позивачем на адресу Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області в електронному вигляді засобами електронного зв'язку, визначеними ДФС, також було направлено таблицю даних платника податку № 3, передбачену п. 3 Критеріїв та Додатком до нього.

Водночас, рішеннями комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 15.12.2017 року № 427107/41348505 позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 31.10.2018 року (а.с. 75-76 том 1).

У якості підстави для відмови у реєстрації зазначено: «надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.».

Вважаючи зазначене рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд виходив з наступного.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що ТОВ «Олсідз Автотранс» є юридичною особою, основним видом діяльності якої є надання послуг, пов‘язаних з систематичним перевезенням вантажу автомобільним транспортом, (надалі - послуга) (код послуги 49.41 згідно з Державним класифікатором продукції та послуг), що належить позивачу на праві оренди транспортних засобів на підставі договорів оренди транспортних засобів, а саме: Договору оренди транспортних засобів №021613 від 02 жовтня 2017 року та акту приймання - передачі транспортних засобів від 03 жовтня 2017 року та акту приймання - передачі транспортних засобів від 05 жовтня 2017 року до даного Договору, виконання якого підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №417 від 31 жовтня 2017 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №418 від 31 жовтня 2017 року; Договору піднайму транспортних засобів №021617 від 02 жовтня 2017 року та акту приймання - передачі транспортних засобів від 03 жовтня 2017 року до даного Договору, виконання якого підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №416 від 31 жовтня 2017 року; Договору сублізингу №021228 з відповідальністю сублізингоодержувача за збереження предмета лізингу від 02 жовтня 2017 року та Додатку №1до Договору сублізингу №021228 з відповідальністю сублізингоодержувача за збереження предмета лізингу від 02 жовтня 2017 року - акту приймання - передачі від 02 жовтня 2017 року, виконання якого підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №415 від 31 жовтня 2017 року.

02 жовтня 2017 року позивачем було направлено Повідомлення про прийняття працівника на роботу, а саме працівників в кількості 34 (тридцять чотири) особи. Прийняття даного Повідомлення підтверджується Квитанцією №2 від 02 жовтня 2017 року, що документ доставлено до Лиманської ОДПІ ГУ ДФС в Одеській області реєстраційний номер НОМЕР_2.

З метою реалізації основного виду діяльності позивача - надання послуг, останнім було укладено Договір поставки партіями з використанням паливних карток №08-4076 від 07 вересня 2017 року (надалі - Договір №08-4076) з ТОВ «НАФТОТРЕЙД РЕСУРС» (код ЄДРПОУ 33680859) - Постачальник.

Згідно пункту 2.1. Договору №08-4076 Постачальник зобов’язується передавати у власність позивача (поставляти) товар, (надавати послуги), а позивач зобов’язується приймати у власність Товари (Послуги) та оплачувати їх вартість на умовах, передбачених даним Договором, пунктом 1.16 Договору надано визначення : товару - нафтопродукти в асортименті, скраплений газ, а також супутні товари, поставка яких здійснюється з використанням паливних карток.

Згідно пункту 3.1. Договору №08-4076 передача позивачу нафтопродуктів здійснюється шляхом заправки транспортних засобів позивача (довіреної особи позивача) в кількості та асортименті, обраних позивачем самостійно, в межах ліміту, встановленого на паливній картці та залишків ресурсів на індивідуальній картці, або особовому рахунку.

Пунктом 3.4. Договору №08-4076 передбачено, що за результатами транзакцій (операція фактичної передачі товару Покупцю, яка здійснюється з використанням паливної картки, при умові правильного введення РІN-коду та попередньої авторизації паливної картки), що були здійснені протягом звітного періоду (календарний місяць), Постачальником складається та надається позивачу зведена видаткова накладна та/або зведений акт приймання передачі.

Фактичне придбання позивачем в жовтні 2017 року палива дизельного Mustang ДП-Л-ЄВРО5-В0 за Договором №08-4076 підтверджується видатковою накладною №285363 від 31 жовтня 2017 року на загальну суму 555 807,38 грн., в тому числі ПДВ за 23357,64 літри пального дизельного, актом приймання-передачі товарів до Договору поставки партіями з використанням паливних карток №08-4076 за період з 01 жовтня 2017 року по 31 жовтня 2017 року та платіжним дорученням №123 від 03 жовтня 2017 року на суму 500 000,00 грн., в тому числі ПДВ та платіжним дорученням № 227 від 25 жовтня 2017 року на суму 150 000,00 грн., в тому числі ПДВ.

У рамках здійснення своєї господарської діяльності позивачем було укладено з ТОВ «МІГТРАНС», (код в ЄДРПОУ 373552238) (надалі - ОСОБА_5) Генеральний договір на послуги з автоперевезення лушпиння соняшникового №42071 від 12 жовтня 2017 року (надалі - Договір №42071), за умовами якого ОСОБА_5 доручає, а позивач зобов’язується за плату та за рахунок ОСОБА_5 виконати послуги, пов’язані з систематичним перевезенням вантажу автомобільним транспортом, згідно підписаних додаткових угод до Договору.

Пунктом 1.3 Договору передбачено, що сторони укладають відповідні додаткові угоди до даного Договору, в яких визначаються: кількість вантажу, пункт відправлення та пункт призначення вантажу, розміри оплати послуг автоперевізнику, найменування вантажоотримувача, період, в який здійснюється автоперевезення, інші необхідні відомості.

Так, на виконання умов Договору № 42071 за період з 12 жовтня 2017 року по 30 жовтня 2017 року включно на підставі Додаткової угоди №1 від 12 жовтня 2017 року до Договору №42071 позивачем було здійснено автоперевезення шроту соняшникового за наступним маршрутом: маршрут перевезення 1: пункт відправлення: другий кілометр автодороги на Морський торгівельний порт «Южний», буд.2, територія Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області; пункт призначення: буд. №1А сорок першого кілометра Старомиколаївського шляху, територія Визирської сільської ради Лиманського району Одеської області, що підтверджується Реєстрами товарно-транспортних накладних до акту виконання робіт (надання послуг) №11 від 31 жовтня 2017 року на загальну суму 76 797,92 грн., в тому числі ПДВ - 12 799,65 грн. підписаного між позивачем та ТОВ «МІГТРАНС».

Пунктом 4.2 Договору № 42071 передбачено, що розрахунки за надані позивачем послуги, проводяться після виконання послуг останнім і підписання сторонами акту виконаних робіт (наданих послуг) шляхом перерахування грошових коштів в національній валюті України на поточний рахунок позивача протягом трьох банківських днів після надання позивачем ОСОБА_5 наступних документів: рахунку фактури, податкової накладної, складеної та зареєстрованої в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідної товарно-транспортної накладної на вантаж, документів, що підтверджують додаткові витрати Автоперевізника.

Також суд зазначає, що на виконання ухвали суду від 15.08.2018 року позивач надав до суду належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних, наказів ТОВ «Олсідз автотранс» про прийняття на роботу водіїв – експедиторів та відповідні посвідчення водіїв, належним чином завірені копії документів, що підтверджують виплату водіям заробітної плати, та сплати податків із заробітної плати співробітників.

З огляду на викладене, судом вбачається, що господарські операції є реальними, що підтверджується наявною документацією, яка була надана ДФС.

З огляду на викладене, суд вважає, що ТОВ «Олсідз Автотранс» у відповідності до вимог п.п.201.16.1 п.201.16 ст. 201 Податкового кодексу України та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №567 від 13.06.2017 року, були подані всі документи, які підтверджують факт реальності вищезазначених господарських операцій.

Крім того, суд зазначає, що реальність зазначених операцій не оскаржена, судові справи щодо визнання-фіктивними зазначених правочинів відсутні.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу усі первинні документи на підтвердження реальності вищезазначених господарських операцій. При цьому, первинні документи оформленні позивачем та його контрагентом, копії яких були надані ДФС України, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі відповідно ст. ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність», п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Таким чином, первинні документи засвідчують факт реальності виконання позивачем та його контрагентом господарських зобов'язань. Позивач надав відповідачу документи, які в сукупності підтверджують наявність підстав для реєстрації податкових накладних. Перелік наданих документів відповідає переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України 13.06.2017 року № 567.

Разом з тим, як встановлено судом, 15.12.2017 року позивач отримав від комісії ДФС України рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації від 15.12.2017 року № 427107/41348505, яким позивачу було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 11 від 31.10.2018 року.

Як вбачається із змісту квитанції від 15.11.2017 року по податковій накладній від 31.10.2017 року №11, контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкової накладної критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

Зокрема, у квитанції зазначено, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД:49.41, на підставі чого здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та запропоновано надати пояснення та/або копій документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію.

Пункт 6 наказу Мінфіну України від 13.06.2017 року №567, яким затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Критерії ) містить у собі визначення двох різних критеріїв.

Моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

У пункті 1 Вичерпного переліку документів достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, наведено вичерпний перелік документів, у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом №567, а саме:

1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 наказу №567: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 наказу №567: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як вбачається із квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної, фіскальним органом запропоновано платнику податків надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, вичерпний перелік яких встановлено наказом №567.

Відповідно до пп. 201.16.1 п. 201 ст. 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з пп. 201.16.2 п. 201.16 ст. 201 ПК України письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику.

У пп. 201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України зазначено, що письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з пп. 201.16.4 п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється удень настання однієї із таких подій: а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Суд вважає, що відповідачем порушено норми підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, оскільки ним не зазначено у квитанції від 15.11.2017 року конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування.

Фіскальним органом у Квитанції зазначено лише загальне посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Суд також зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарських операцій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також факт того, що зазначені документи були надані контролюючому органу, свідчать про те, що останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної від 31.10.2017 року №11.

Порядком зупинення реєстрації визначено механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена (така інформація у квитанції відсутня); критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку (не зазначено конкретні критерії; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі (відсутня пропозиція подати конкретні документи).

При цьому Порядком зупинення також встановлений перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної (п.14), який включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Так, на виконання вимог, зазначених вище, позивачем було надано документи, які підтверджують реальність здійснення операцій по податковій накладній № 11 від 31.10.2017 року. При цьому перелік наданих документів відповідає переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Суд наголошує, що в оскаржуваному рішенні зазначено лише загальні підстави для відмови у реєстрації, визначені законодавством, а саме: «надання платником податків копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.».

Так, у рішенні не зазначено, які саме документи складені з порушенням законодавства, яких документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відповідно до п. 16 Порядку зупинення письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку подає до ДФС в електронній формі засобами електронного зв’язку. Такі письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів.

Згідно з п. 19 цього Порядку комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

З вищевикладеного слідує, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, у даному випадку.

Суд зазначає, що оскаржуване рішення комісії ДФС України від 15.12.2017 року є актом індивідуальної дії.

Правовий акт індивідуальної дії виданий суб'єктом владних повноважень документ, прийнятий із метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, не містить загальнообов'язкових правил поведінки та стосується прав і обов'язків чітко визначеного суб'єкта (суб'єктів), якому він адресований.

Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.

Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.

Натомість, оскаржуване рішення комісії ДФС України не відповідає критерію чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, та породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.

Відповідно суд вважає доведеним безпідставність та незаконність оскаржуваного рішення ДФС України про відмову у реєстрації зазначеної податкової накладної.

Суд наголошує, що відповідно до положень п. 56.4 ст. 56 ПК України під час процедури адміністративного оскарження обов'язок доведення того, що будь-яке нарахування, здійснене контролюючим органом у випадках, визначених цим Кодексом, або будь-яке інше рішення контролюючого органу є правомірним, покладається на контролюючий орган.

Так, ч. 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За приписами статті 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Такий підхід цілком узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Зокрема, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та Вуліч проти Швеції» визначив, що «...адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

З огляду на презумпцію правомірності рішень платника податку, яка закріплена в статті 4.1 ПК України у випадку, коли є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, пріоритет правомірності рішення залишається за платником податків.

З аналізу ст.2 КАС України випливає, що рішення суб’єкта владних повноважень повинно бути прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що оскаржуване рішення комісії Державної фіскальної служби України від 15.12.2017 року № 427107/41348505 про відмову в реєстрації податкової накладної від 31.10.2017 року № 11 прийняте не у спосіб визначений законом, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 року (остаточне) по справі «Чуйкіна проти України» (Заява №28924/04) констатував: « 50. Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті б Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов’язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює «право на суд», в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства»). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати «вирішення» спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах «Мултіплекс проти Хорватії», заява № 58112/00, п. 45, від 10 липня 2003 року, та «Кутіч проти Хорватії», заява № 48778/99, п. 25)».

В даному випадку, суд зазначає, що задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 31.10.2017 року № 11, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Таким чином, на підставі ст. 8 КАС України, згідно якої, усі учасники адміністративного процесу є рівними та ст. 9 КАС України, згідно якої розгляд і вирішення справ у адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, з’ясувавши обставини у справі; перевіривши всі доводи і заперечення сторін та надавши правову оцінку наданим доказам, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати розподілити за правилами ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 14, 44, 139, 242-246 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Автотранс» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення від 15.12.2017 року № 427107/41348505 та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації № 427107/41348505 від 15.12.2017 року.

Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 11 від 31.10.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ 39292197) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Олсідз Автотранс» (код ЄДРПОУ 41348505) суму сплаченого судового збору в розмірі 3524 грн. 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення суду складено та підписано суддею 31 серпня 2018 року.

Суддя С.О. Cтефанов

.