Ухвала суду № 76158221, 28.08.2018, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/6384/18

2/212/2677/18

У х в а л а

про залишення позовної заяви без руху

28 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Суддя Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1, розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом.

Однак позовна заява не відповідає вимогам ч. 4 ст. 177 ЦПК України, відповідно до якої до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, в матеріалах справи міститься квитанція про сплату позивачем судового збору в сумі 704,80 грн.

Як роз'яснив Пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 10 постанови «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17 жовтня 2014 року із змінами і доповненнями, подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору. За подання додаткових заяв, у яких збільшується розмір позовних вимог, недоплачена сума судового збору також підлягає сплаті.

У випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру судовий збір згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру, наприклад, зняття арешту з майна та визнання права власності на це майно. При цьому судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами (п. 12 Постанови №10 від 17 жовтня 2014 року).

Статтею 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VI передбачено сплату судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, фізичною особою або фізичною особою підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Так, згідно тексту позову, позивачем заявлено дві вимоги майнового характеру: 1) визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом; 2) зняти арешт з квартири.

Натомість позивачем чомусь сплачено судовий збір лише одну вимогу.

Таким чином, позивачу необхідно доплатити судовий збір в сумі 704,80 грн. за наступними реквізитами:

Отримувач коштів: УК у Покровс.р.м.Кр.Р/Покр.р/22030101

Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38031627

Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)

Код банку отримувача (МФО): 89998

Рахунок отримувача: 31217206004022

Код класифікації доходів бюджету: 22030101.

Крім того, в порушення п.9 ч.3 ст.175 ЦПК України позивачем не додано до позовної заяви попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

З метою забезпечення правильного й однакового застосування судами законодавства при розгляді позовів про зняття арешту з майна, керуючись статтею 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пленум Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ постановляє для надання судам таких роз’яснень:

Позов про зняття арешту з майна може бути пред’явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно). При цьому, відповідно до ч.1 ст.59 Закону України «Про виконавче провадження»,особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Така позовна заява підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки тут не оскаржуються дії або бездіяльність державного виконавця, а вирішується питання саме про визнання права власності на майно.

Так як в процесі розгляду справи буде вирішуватись питання про зняття арешту, то потрібно залучити до справи як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору орган державної виконавчої служби, котрий виконує рішення суду.

Крім того необхідно звернути увагу, що відповідач ПАТ КБ «ПриватБанк» змінив назву установи.

За таких обставин вважаю, що позивачу слід надати термін у 10 днів для виправлення недоліків позовної заяви.

У випадку не усунення у вказаний строк недоліків позовної заяви, така заява буде вважатися неподаною і суд поверне її позивачу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 175-177, 185 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_2 до Криворізької міської ради, публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про визнання права власності на квартиру в порядку спадкування за законом - залишити без руху.

Надати строк для усунення вказаних недоліків не більше ніж протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз'яснити заявнику, що у випадку невиконання ухвали у встановлений строк, заява буде вважатися неподаною та буде йому повернута.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. Г. Пустовіт