Рішення № 76158132, 31.08.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 р. № 1440/1999/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020 до відповідача:відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 про:скасування постанови від 07.08.2018 ВП № 56845859,

Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (надалі – Управління або позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом, що містив вимогу скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (надалі – Відділ або відповідач) від 07.08.2018 ВП № 56845859 про накладення штрафу у розмірі 5 100 грн.

В обґрунтування позову Управління вказало, що державний виконавець невірно застосував статтю 63 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі – Закон № 1404), оскільки не перевірив виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі № 814/813/18 (надалі – Рішення). Як зазначило Управління, перерахунок пенсії ОСОБА_1 воно здійснило 21.03.2018, тобто до прийняття Рішення. Перерахунок було проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (надалі – Постанова № 103). Сума пенсії, перерахована відповідно до Рішення, склала 6 329,53 грн., сума пенсії, перерахована відповідно до Постанови № 103, склала 6 352,09 грн. Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій. За таких обставин, сума 36 565,92 грн. (доплата різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017, що були визначена виходячи з того, що розмір пенсії ОСОБА_1 у вказаний період мав дорівнювати 6 352,09 грн.) не є заборгованістю за рішенням суду, а є сумою, що була нарахована та буде виплачена на підставі Постанови № 103, починаючи з 01.01.2019.

На думку Управління, «… враховуючи … що виконання рішення суду не призвело до збільшення пенсії ОСОБА_1, та відсутність факту нарахування заборгованості за рішенням суду … рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.05.2018 у справі ; 814/813/18 виконано в повному обсязі …».

Суд призначив розгляд справи на 29.08.2018 та ухвалою про відкриття провадження у справі зобов’язав Відділ подати до 29.08.2018 відзив та копії всіх документів виконавчого провадження ВП № 56845859.

Про дату, час і місце судового розгляду та вимоги суду відповідач був повідомлений належним чином, проте зазначені судом документи не надав.

29.08.2018 електронною поштою надійшло клопотання представника Відділу про відкладення розгляду справи, оскільки «… особа уповноважена на представництво відповідача перебуває на лікарняному …».

Враховуючи те, що доказів на підтвердження викладеного у клопотанні про відкладення розгляду справи Відділ не надав, суд не визнав поважними причини неявки його представника. Крім цього, суд при вирішенні клопотання взяв до уваги те, що, відповідно до частини четвертої статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України, справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби вирішується судом протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд

В С Т А Н О В И В:

Відповідно до Рішення, Управління було зобов’язано «… здійснити виплату перерахованої пенсії ОСОБА_1 … згідно наданої довідки грошового забезпечення для перерахування пенсії ПС № 9677 від 04.07.2017 року – вислугу років з урахуванням грошового забезпечення поліцейських, відповідно до вимог Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та їх сімей» № 900 від 23.12.2015 року, ст. 51, ч.2 ст. 55, ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992 року, Постанови Кабінету Міністрів України № 988 від 11.11.2015 року «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», з 01.01.2016 року …» (арк. спр. 8-10).

На підставі Рішення 19.06.2018 Миколаївський окружний адміністративний суд видав виконавчий лист.

Постановою від 25.07.2018 посадова особа Відділу відкрила виконавче провадження ВП № 56845859 (арк. спр. 14) і встановила Управлінню строк для виконання рішення суду – 10 робочих днів.

Постановою від 07.08.2018 (надалі – Постанова, арк. спр. 7) посадова особа Відділу, з посиланням на статті 63, 75 Закону № 1404, наклала на Управління штраф на користь держави в сумі 5 100 грн. (300 неоподатковуваних мінімумів доході громадян), зобов’язала Управління виконати рішення протягом 10 робочих днів та попередила про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Як вказано у Постанові, «… 06.08.2018 року за вих. 6090/08 від 02.08.2018 року на адресу відділу надійшов лист Головного управління … в якому зазначено: « 21.03.2018 року ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії, відповідно до Закону №900, ст.63 Закону №2262, постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» у порядку, передбаченому Постановою №103. Випала перерахованого розміру пенсії за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 у загальній сумі 4570,74 грн з урахуванням рішення суму ОСОБА_1 проведено у березні цього року додатковою відомістю, надано витяг з пенсійної справи. Однак, повну виплату перерахованого розміру пенсії не здійснено. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.06.2018 року по справі № 814/813/18 зобов’язано боржника здійснити перерахунок та виплату пенсії. Посилаючись на Постанову КМУ № 103 від 21.02.2018, сума доплати різниці пенсії за період з 01.01.2016 по 41.12.2017 року у розмірі 36656,92 грн буде виплачуватись з 01.01.2019 року. Станом на 07.08.2018 року боржником здійснено лише перерахунок з 01.01.2016 та часткову виплату за період з 01.01.2018 по 31.03.2018 року. Отже, рішення не виконано в повному обсязі …».

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Згідно з частинами першою та другою статті 63 Закону № 1404, за рішеннями, за якими боржник зобов’язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначається вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів та міститься попередження про кримінальну відповідальність.

Розмір штрафу визначений частиною першою статті 75 Закону № 1404.

Позивач визнав, що у встановлений виконавцем строк виплату ОСОБА_1 перерахованої пенсії за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 проведено не було.

Згідно зі статтею 1291 Конституції України, судове рішення є обов’язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов’язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб, і підлягає виконанню. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Як вказано у частині четвертій статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, примусове виконання судових рішень в адміністративних справі здійснюється в порядку, встановленому законом. Таким законом є зокрема Закон № 1404.

Постанова № 103 не регулює порядок виконання судових рішень, та її норми в жодному випадку не є підставою для звільнення суб’єкта владних повноважень від виконання обов’язків, що покладені на нього такими рішеннями.

Предметом розгляду у цій справі є законність дій державного виконавця, а не визначення порядку виконання судового рішення.

Як зазначило Управління у позові, станом на 07.08.2018 воно фактично виконало Рішення, що, на думку позивача, виключало накладення штрафу. Проте, як вказано вище, це не відповідає дійсності. Судом встановлено, що різницю за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 Управління ОСОБА_1 не виплатило, тому підстав для закінчення виконавчого провадження у державного виконавця не було.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про хибність доводів позивача про фактичне виконання ним Рішення та про відсутність підстав для скасування Постанови.

Керуючись статтями 9, 77, 205, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) про скасування постанови відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 34889877) від 07.08.2018 ВП № 56845859 про накладення штрафу відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна