Рішення № 76157991, 31.08.2018, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 серпня 2018 року м. Кропивницький справа № 811/1435/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого – судді Брегея Р.І., при секретарі судового засідання Осиповій Н.В., за участі позивача та представника відповідача ОСОБА_1, розглянувши в м.Кропивницький у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (далі – Управління) про визнання протиправним та скасування рішення і зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з заявою до відповідача про визнання протиправним та скасування рішення, яким відмовлено у здійсненні перерахунку пенсії як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (далі – ЧАЕС).

Водночас, просив суд зобов’язати Управління перерахувати пенсію, починаючи з 01 жовтня 2107 року, з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законом на 01 січня відповідного року, і виплатити її з урахуванням раніше отриманих коштів.

Стверджує, що брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, будучи призваним на військові збори (військовозобов’язаний) до складу військової частини і отримав інвалідність.

Пояснює, що призов на військові збори є одним з видів військової служби, до яких відноситься і строкова служба.

На його думку, право на перерахунок пенсії мають усі особи, які стали ліквідаторами під час проходження військової служби і набули інвалідність.

Управління заперечило стосовно задоволення позову, подавши відзив на нього (а.с.22-23).

Зазначає, що право на перерахунок пенсії мають лише ліквідатори наслідків аварії на ЧАЕС з числа тих, хто проходив дійсну строкову службу і набув інвалідність.

Ухвалою суду від 14 травня 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін (а.с.2-3).

Ухвалою суду від 08 червня 2018 року прийнято рішення про проведення судового засідання (а.с.41).

У судовому засіданні позивач підтримав вимоги заяви, а представник Управління заперечила стосовно її задоволення.

Пояснення сторін відповідають змісту позову і відзиву на нього.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, зробив висновок про часткове задоволення позову з таких підстав.

Встановлені обставини і факти, що стали підставами звернення до суду.

Так, позивач отримує пенсію по інвалідності (2 група) внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, за нормами Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон), з 2011 року (а.с.10, 16, 46).

Згідно довідки військового комісаріату від 14 серпня 2018 року позивач призивався на збори по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1988 році і проходив військову службу у певній військовій частині (а.с.14-15, 55).

27 березня 2018 року позивач звернувся до Управління з заявою про перерахунок пенсії шляхом обчислення з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, яка встановлена законом на 01 січня відповідного року (а.с.17).

Наступного дня відповідач прийняв рішення, яким відмовив у перерахунку пенсії на підставі приписів частини 3 статті 59 Закону (а.с.18).

Відмова ґрунтується тлумаченням згаданої норми права, яка, на думку Управління, надає право на перерахунок пенсії лише особам, які проходили дійсну строкову військову службу.

Юридична оцінка, встановлених судом, обставин і фактів справи.

Перш за все, Управління визнає, що: позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; ліквідовував їх під час виконання обов’язку військової служби (військовозобов’язаний); під час ліквідації наслідків захворів, що призвело до інвалідності; призивався на збори по ліквідації наслідків.

Приписами частини 3 статті 59 Закону (в редакції до 01 жовтня 2017 року) передбачалося, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок чого стали інвалідами, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням цих осіб з п'ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, що був встановлений на час їхнього перебування в зоні відчуження.

Отже, дія цієї норми права поширювалась лише на військовослужбовців, які проходили дійсну строкову службу і стали інвалідами.

Приписами частини 3 статті 59 Закону (застосовуються з 01 жовтня 2017 року) встановлено, що особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби і внаслідок цього стали особами з інвалідністю, пенсія по інвалідності обчислюється відповідно до цього Закону або за бажанням таких осіб - з п’ятикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня відповідного року.

Нова ж редакція згаданої норми права значно розширила коло осіб, на яких вона стала поширюватись.

Ними є: особи, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань; особи, які брали участь у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї під час проходження дійсної строкової служби.

Такий поділ на групи пояснюється тим, що не при всіх навчаннях з застосуванням ядерної зброї відбувається катастрофа, однак участь в них може призвести до захворювання, яке досягне у розвитку інвалідності.

Щоб зрозуміти кого законодавець відніс до осіб, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, треба прочитати назву статті 59 Закону.

Вона є такою: «Пенсії військовослужбовцям, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи»

Таким чином, під «особами» треба розуміти військовослужбовців (всіх форм військової служби), які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і внаслідок цього стали інвалідами.

Суд переконаний, що, розширивши коло осіб, на яких поширюється дія згаданих приписів Закону, законодавець усував пряму дискримінацію.

Так, до 01 жовтня 2017 року тільки військовослужбовці дійсної строкової служби, які брали участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС і стали інвалідами, мали право на обчислення пенсії по інвалідності за певним правилом.

Поставало запитання: чому позбавлені такого права військовослужбовці, які проходили військову службу іншої форми?

Дискримінацією є різне ставлення до різних осіб за однакових обставин і за відсутності виправдання такого різного ставлення.

Військовослужбовці дійсної строкової і інших форм військової служби знаходились в однакових умовах під час ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Різниця між ними полягала лише у формі проходження військової служби (одні проходили вперше, а інші – вдруге або ж більший строк).

За таких обставин різниця у правовому статусі не виправдовувала різного ставлення.

Управління ж трактує зміни до приписів частини 3 статті 59 Закону, застосовуючи дискримінаційний підхід.

Відповідно до приписів статті 10 Закону до військовослужбовців, які брали участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, відносяться особи, котрі призвані на військові збори.

Підсумовуючи, суд зробив висновок, що дія приписів частини 3 статті 59 Закону поширюється на позивача, так як він, призивався на військові збори, під час яких ліквідовував наслідки аварії на ЧАЕС, і внаслідок чого став інвалідом.

Отже, Управління безпідставно відмовило позивачу у перерахунку пенсії.

А тому, рішення відповідача є протиправним і його належить скасувати відповідно до приписів пункту 3 частини 2 статті 2 КАС України.

У даному випадку за вважає, що захист порушеного права полягає у зобов’язанні відповідача повторно розглянути заяву позивача з урахуванням правового висновку, який зробив суд стосовно спірних правовідносин.

Таким правом суд наділений відповідно до приписів частини 4 статті 245 КАС України.

За таких обставин позов належить задовільнити частково.

У судовому засіданні представник Управління звертала увагу суду на судову практику Верховного Суду України і Верховного Суду стосовно спірних правовідносин.

Правовий висновок Верховного Суду міститься в ухвалах про відмову у відкритті провадження у зразковій справі від 08 та 21 травня 2018 року (справи №816/1159/18 і №820/1148/18).

Верховний Суд поділяє правовий висновок Управління, який суд визнав помилковим, а трактування закону дискримінаційним.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України суд враховує висновки щодо застосування норм права, які викладені лише у постановах Верховного Суду.

Тому у даному випадку суд не зобов’язаний враховувати висновок Верховного Суду, який міститься в ухвалі.

Водночас, суд детально обґрунтував, чому не погоджується з висновком Верховного Суду.

В ухвалах Верховний Суд посилається на правові висновки Верховного Суду України, які відображені у постановах від 2016 року.

Однак, такі висновки не можуть враховуватись судом, оскільки Верховний Суд України не аналізував зміни до Закону, які набрали чинності з 01 жовтня 2017 року.

Цими змінами до законодавства керувались сторони, а суд вирішував справу, застосовуючи їх.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.139, 243-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовільнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 28 березня 2018 року, яким ОСОБА_2 відмовлено у задоволені заяви про перерахунок пенсії від 27 березня 2018 року.

Зобов’язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повторно розглянути заяву ОСОБА_2 про перерахунок пенсії від 27 березня 2018 року, з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, котра надана судом.

В іншій частині позову відмовити у задоволенні.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду ОСОБА_3