Рішення № 7615787, 18.01.2010, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 2-176 за 2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 січня 2010 року м.Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області

у складі : головуючого – судді Яркіної С.В.

при секретарі – Соколовської Т.В.

представника – ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Запоріжжя цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов’язаних з виплатою страхового відшкодування, зазначивши, що 05.12.2007 року на а/д Запоріжжя-Маріуполь з вини водія ОСОБА_2 була скоєна дорожньо-транспортна пригода. ОСОБА_2 керував автомобілем „АЗЛК-2140”, д/н 16213НА, який належить на праві приватної власності ОСОБА_3 На дату скоєння цієї пригоди відповідач не мав чинного договору обов’язково страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Вина відповідача у скоєнні вищезазначеного ДТП підтверджується постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 10.01.2008 року, відповідно до якої на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення в вигляд позбавлення права керування строком на 1 рік.

В результаті зазначеного ДТП був пошкоджений автомобіль „Опель”, д/н НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4

Розмір завданих збитків за пошкоджений транспортний засіб склав 53641 грн. 62 коп., відповідно до висновку спеціаліста № 238 від 18.12.2007 року. Зазначена шкода відповідачем не була відшкодована потерпілій особі, в наслідок чого власник пошкодженого автомобіля з метою отримання відшкодування звернувся до позивача з відповідною заявою. Договірних зобов’язань між позивачем, потерпілою особою та відповідачем не виникало.

Нормами ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Таким актом є ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, який містить спеціальні норми щодо регулювання даних правовідносин.

Відповідно до п.п. а) п. 41.1 ст. 41 зазначеного Закону позивач, за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність. У зв’язку з чим, позивач виплатив ОСОБА_4В відшкодування в розмірі 25600 грн.

Відповідно до ст. 1191 ЦК України та п. 38.2.1 ст. 38 ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” після проведення виплати потерпілій особі у позивача виникло право зворотної вимоги до відповідача.

Позивачем направлялися листи з вимогами про сплату відповідачем компенсації витрат в добровільному порядку, однак зазначені вимоги були залишені без відповіді, компенсація витрат погашена не була.

Таким чином, позивач згідно із Законом здійснив відшкодування шкоди за водія транспортного засобу, який спричинив ДТП і не мав договору обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, однак відповідач не повернув позивачу суму компенсації, тому позивач був змушений звернутися до суду з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача суму шкоди в розмірі 33096,88 грн, з них: матеріальну шкоду – 25600 грн., суму інфляції – 6501,22 грн, три проценти річних – 995,66 грн., судовій збір – 330 грн. 97 коп., ІТЗ розгляду цивільної справи – 30 грн., витрати на правову допомогу – 2000 грн.

В судовому засідання представник позивача повністю підтримала свої позовні вимоги, просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з’явився, пояснень суду не надав, про день та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення, які містяться в матеріалах справи.

Третя особа – ОСОБА_3 в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову, суду пояснив, що він продав ОСОБА_2 свій автомобіль і він управляє ним на підставі генеральної довіреності.

Суд, заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з постановленням заочного рішення з наступних підстав.

Вина ОСОБА_2 у скоєнні вищезазначеного ДТП підтверджується постановою Запорізького районного суду Запорізької області від 10.01.2008 року, відповідно до якої на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення в вигляді позбавлення права керування строком на 1 рік.

Відповідно до заяви від 05.12.2007 року ОСОБА_4 звернувся до Моторного (транспортного) страхового бюро України з проханням здійснити відшкодування шкоди заподіяної в результаті пошкодження транспортного засобу під час ДТП з вини ОСОБА_2, який не мав договору обов’язково страхування цивільно-правової відповідальності, чинного на дату ДТП.

Вартість матеріальної шкоди, заподіяної автомобілю „Опель”, д/н НОМЕР_1 в наслідок ДТП склала 53641 грн. 62 коп., що підтверджується звітом № 238 від 18.12.2007 року, складеним Українським центром післяаварійного захисту „Експрес-Сервіс”.

Відповідно до наказу Моторного (транспортного) страхового бюро України № 279 від 25.02.2008 року ОСОБА_4 вирішено перерахувати за заподіяну шкоду в результаті пошкодження транспортного засобу та за витрати, понесені в результаті проведення експертного дослідження 25 500 грн.

Зазначені кошти були перераховані ОСОБА_4 25.02.2008 року, що підтверджується платіжним дорученням № 3378 від 25.02.2008 року.

Окрім того, 28.01.2008 року Моторним (транспортним) страхового бюро України були переведені кошти на рахунок ПП ОСОБА_5І в розмірі 100 грн. за збір та підготовку документів по ДТП від 05.12.2007 року, учасниками якого є ОСОБА_4 та ОСОБА_2

Відповідачу неодноразово направлялися листи з вимогою компенсувати суми витрат, виплачених ОСОБА_4 за пошкодження автомобіля в наслідок ДТП, що підтверджується копіями поштових повідомлень.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, витрати, пов’язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків безоплатної правової допомоги.

Моторне (транспортне) Страхове Бюро України уклало контракт про надання юридичної допомоги № 35 з ТОВ „ТАЛІОН” в особі генерального директора ОСОБА_6, за умовами якого сплатило ТОВ „ТАЛІОН” 2000 грн. за надання юридичних послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розглянувши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з постановленням заочного рішення суду.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11, 625, 1191 ЦК України, ст.ст. 7, 10, 11, 60, 212-215, 224 - 226 ЦПК України, ЗУ „Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України на п/р № 2600101284871, ВАТ „Укрексімбанк” у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131 витрати, пов’язані з виплатою страхового відшкодування в розмірі 33096 (тридцять три тисячі дев’яносто шість гривень) 88 коп.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України на п/р № 2600101284871, ВАТ „Укрексімбанк” у м. Києві, МФО 322313, код ЄДРПОУ 21647131 витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 330 грн. 97 коп. та витрати, пов’язані зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення розгляду судового процесу в сумі 30 грн. та витрати пов’язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 2000 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10 днів з дня отримання копії рішення

Суддя С. В. Яркіна