Рішення № 76157519, 30.08.2018, Літинський районний суд Вінницької області

Справа № 137/678/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"30" серпня 2018 р.

Літинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Желіховського В.М.

секретаря судового засідання Голота О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в смт. Літин цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_1 сільської ради Літинського району Вінницької області про визнання права власності на спадковий житловий будинок,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що 06.08.2007 р. помер ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина на ? частку житлового будинку з господарськими спорудами, який розташований по вул. Шевченка 37 в с. Кулига Літинського району Вінницької області, на яку покійний зробив на нього заповіт. 16.10.2015 р. померла рідна сестра покійного, ОСОБА_3, яка також склала заповіт на користь позивача, яким заповіла належну їй іншу частку цього ж будинку. Він є єдиним спадкоємцем за заповітом, оскільки вони були одинокими. Проте в нотаріальному порядку оформити спадщину на житловий будинок не може, оскільки відсутні правовстановлюючі документи. Тому змушений звернутися до суду з вказаним позовом і просить визнати за ним право власності на ? частину житлового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 та право власності на ? частину житлового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4

Представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_5 в судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність. Позовні вимоги підтримує повністю і просить їх задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_1 сільської ради Літинського району Вінницької області в судове засідання не з'явився, надали суду листа про розгляд справи без їхньої участі. Рішення просять прийняти на розсуд суд.

Відповідно до ст. 247 ч.2 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, оскільки сторони не з’явилися у судове засідання.

Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Із копії свідоцтва про смерть (а.с.10) судом встановлено, що ОСОБА_2 помер 06.08.2007 р. Із копії свідоцтва про смерть (а.с.11) судом встановлено факт смерті ОСОБА_4, яка померла 16.10.2015 р. Із заповіту (а.с.12) встановлено, що 16.12.2003 року ОСОБА_2 на випадок своє смерті заповів ОСОБА_1 належну йому ? частину житлового будинку, ? частину земельної ділянки, а також земельний пай площею 3,29 га. Із заповіту (а.с.13) встановлено, що 16.12.2003 року ОСОБА_4 на випадок своє смерті заповіла ОСОБА_1 належну її ? частину житлового будинку, ? частину земельної ділянки, а також земельний пай площею 3,29 га. Із копії технічного паспорту на житловий будинок з господарськими спорудами, який розташований по вул. Шевченка 37 в с. Кулига Літинського району Вінницької області (а.с.14-16) судом встановлено, що стоїть відмітка про відсутність правовстановлюючих документів. Із довідки виконавчого комітету ОСОБА_1 сільської ради Літинського району Вінницької області за №375 від 07.11.2017 р. (а.с.17) судом встановлено, що згідно запису по господарської книги за 2006-2010 роки ОСОБА_2, який помер 06.08.2007 року був головою домогосподарства ? частини будинку за адресою вул. Шевченка 37 в с. Кулига Літинського району Вінницької області. ОСОБА_4, яка померла 16.10.2015 року була головою ? частини будинку за адресою вул. Шевченка 37 в с. Кулига Літинського району Вінницької області. Із копії листа з Літинської державної нотаріальної контори за №2175/02-14 від 01.12.2017 року (а.с.18) судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно після смерті покійного ОСОБА_2 Із копії листа з Літинської державної нотаріальної контори за №2174/02-14 від 01.12.2017 року (а.с.18) судом встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на нерухоме майно після смерті покійної ОСОБА_4 Із довідки ОСОБА_1 сільської ради Літинського району Вінницької області за №376 від 17.11.2017 р. (а.с.20) судом встановлено, що ОСОБА_2 до дня смерті був зареєстрований і проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1. Разом з ним проживала та була зареєстрована сестра ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Із довідки ОСОБА_1 сільської ради Літинського району Вінницької області за №343 від 19.10.2017 р. (а.с.21) судом встановлено, що ОСОБА_4 до дня смерті була зареєстрована і проживала в ІНФОРМАЦІЯ_1. Проживала одиноко. Із архівної виписки з рішення ОСОБА_1 сільської ради від 24 березня 1994 року (а.с.22) судом встановлено, що ОСОБА_4 передано безкоштовно у приватну власність земельну ділянку 0,47 га, яка знаходиться біля хати 0,34 га по вул. Леніна і добавка по вул. Садові 0,13 га. Із рішення ОСОБА_1 сільської ради №273 від 12.11.2009 року (а.с.23) встановлено, ща внесено зміни в рішення сесії сільської ради №14 від 24 березня 1994 року і викладено в новій редакції: Передати ОСОБА_4 у приватну власність земельну ділянку площею 0,47 га в т.ч. для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд 0,25 га в с. Кулига по вул. Леніна 37, для ведення особистого селянського господарства – 0,22 в с. Кулига по вул. Леніна 37. Із виписки із по господарських книг за 1964-2015 р.р. (а.с.27) встановлено, що ОСОБА_4 є голова сім’ї, ОСОБА_2 брат. Із копії спадкової справи №520/2017 на 10 арк. дослідженої в судовому засіданні встановлено, що вона заведена до майна померлого 06.08.2007 р. ОСОБА_2 на підставі заяви ОСОБА_1, який є спадкоємцем за заповітом і має намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом. Із копії спадкової справи №142/2016 на 11 арк. дослідженої в судовому засіданні встановлено, що вона заведена до майна померлої 16.10.2015 р. ОСОБА_4. на підставі заяви ОСОБА_1, який є спадкоємцем за заповітом і має намір отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до п. 3.2 розділу 3 Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.05.2001 року №127, не належать до самочинного будівництва: (для одноквартирних (садибних), дачних та садових будинків:) індивідуальні (садибні) житлові будинки, садові, дачні будинки, господарські (присадибні) будівлі та споруди, прибудови до них побудовані до 05 серпня 1992 року.

Згідно ч. 3. ст. 3 Закону України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема такими, як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 07 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мінюсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З аналізу положень Конституції України та Цивільного кодексу України вбачається, що не потребує введення в експлуатацію приватних житлових будинків, збудованих до 5 серпня 1992 року, при набутті права власності на такі об'єкти. (ОСОБА_5, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, від 01.09.2011, № 40-12-2409 "Щодо прийняття в експлуатацію об'єктів, закінчених будівництвом до 5 серпня 1992 року").

Документом, який засвідчує відповідність закінчених будівництвом до 05 серпня 1992 року індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків, господарських (присадибних) будівель і споруд, прибудов до них, які не підлягають прийняттю в експлуатацію, вимогам законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил, зокрема для потреб державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, є технічний паспорт, складений за результатами технічної інвентаризації. (ОСОБА_5, Державної архітектурно-будівельної інспекція України, від 30.07.2012, № 40-19-5376 "Щодо порядку прийняття в експлуатацію самовільно побудованого садового будинку і розмірів штрафів").

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно п. 3.14 Наказу Міністерства юстиції України "Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України", № 296/5 від 22.02.2012 р., прийняття і відмова від прийняття спадщини можуть мати місце щодо всього спадкового майна. Спадкоємець не вправі прийняти одну частину спадщини, а від іншої частини відмовитись. Спадкоємець, який прийняв частину спадщини, вважається таким, що прийняв усю спадщину.

Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов’язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно ч. 1 ст.1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутись до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Пунктом 23 Постанови пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розгляду не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження. Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що в зв’язку з відсутністю необхідних документів для оформлення спадщини після смерті ОСОБА_2 який помер 06.08.2007 р. та ОСОБА_4, яка померла 16.10.2015 р. Позивач в нотаріальному порядку не може оформити спадщину, тому позов необхідно задовольнити та визнати за ним право власності на ? частку житлового будинку з по господарськими спорудами, який розташований по вул. Шевченка 37 в с. Кулига Літинського району Вінницької області після смерті ОСОБА_2 та на ? частку після смерті ОСОБА_4 оскільки судом встановлено, що він є спадкоємцем за заповітом і має право на оформлення спадщини.

На підставі ст.ст. 1218, 1225, 1261, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 4, 12, 48, 76, 81, 259, 263-268 ЦПК України, Постановою пленуму Верховного суду України за №7 від 30 травня 2008 року "Про судову практику у справах про спадкування", суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на ? частку житлового будинку з господарськими будівлями, позначеного на плані літерою «А», загальною площею 34,9 кв.м., житловою площею 22,9 кв.м., сараю «Б», що розташовані по вул. Шевченка (попередня Леніна) 37 с.Кулига Літинського району Вінницької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_2, який помер 06.08.2007 року.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 право власності на ? частку житлового будинку з господарськими будівлями, позначеного на плані літерою «А», загальною площею 34,9 кв.м., житловою площею 22,9 кв.м., сараю «Б», що розташовані по вул. Шевченка (попередня Леніна) 37 с.Кулига Літинського району Вінницької області в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла 16.10.2015 року.

Апеляційну скаргу на рішення суду сторони можуть подати протягом 30 днів після проголошення рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя : Желіховський В. М.