Рішення № 76157226, 30.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Житомир справа № 0640/3916/18

категорія 10.3

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі судді Єфіменко О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, про визнання протиправним і скасування п. 18 рішення № 58 від 12.08.2016, зобов'язання вчинити певні дії, визнати протиправними дії, -

встановив:

30.07.2018 до ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2, у якому він, з врахуванням уточнення позовних вимог, просить:

- визнати протиправним і скасувати п. 18 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи, з 31.03.2016, внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.08.2016 № 58;

- зобов’язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи ОСОБА_2 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи з 31.03.2016 внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 з прийняттям відповідного рішення та урахуванням того, що отримані ним поранення (контузія) та захворювання не пов'язані із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та те, що витяг з протоколу ЦВЛК від 22.03.2016 № 1242 та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 22.03.2016 року № 706/Ж, є тими документами, які свідчать про причини та обставини поранення;

- визнати протиправним дії ОСОБА_1 обласного військового комісаріату щодо повернення заяви від 16.06.2018 та документів ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням йому інвалідності 3 групи, з 31.03.2016, внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії;

- зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат направити заяву та документи ОСОБА_2 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи з 31.03.2016 внаслідок поранення (контузія) та захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в 15-денний термін з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

В обґрунтування позовних вимог вказав, що позивач посилається на те, що у період з 26.09.1982 до 25.12.1984 проходив військову службу в Збройних Силах. У період з 26.12.1982 до 25.12.1984, під час проходження військової служби, приймав участь у бойових діях на території Республіки Афганістан. 05.04.2016 йому було встановлено третю групу інвалідності з 31.03.2016, внаслідок поранення (контузії) та захворювання, що пов’язане з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії. У квітні 2016 року він звернувся до Міністерства оборони України через Андрушівський районний військовий комісаріат (далі – Андрушівський РВК) із заявою про призначення та виплату йому одноразової грошової допомоги. Не отримавши на вказану заяву жодної відповіді позивач повторно звернувся до Міністерства оборони України через ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат (далі – ОСОБА_1 ОВК) з заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи. ОСОБА_1 ОВК від 10.05.2016 № 2837 повідомлено позивача про направлення заяви та відповідних документів до Міністерства оборони України. Однак відповідна Комісія Міністерства оборони України згідно з протоколом № 58 від 12.08.2016 дійшла висновку про те, що документи необхідно повернути на доопрацювання, оскільки відсутні документи, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії) травми чи каліцтва, як це передбачено п. 11 Порядку №975. 16.06.2018 позивач втретє звернувся із заявою до Міністерства оборони України через ОСОБА_1 ОВК та відповідними документами щодо призначення одноразової грошової допомоги, однак зазначена заява була повернута на адресу позивача. Зважаючи на те, що Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, йому гарантовано право на отримання грошової допомоги, вважає протиправними дії відповідачів про відмову у призначенні допомоги у вигляді повернення на доопрацювання поданих документів для призначення одноразової грошової допомоги.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 31.07.2018 відкрите провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) учасників справи.

09.08.2018 на адресу суду від ОСОБА_1 ОВК надійшов відзив на позовну заяву, у якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог у зв’язку з їх безпідставністю (а.с. 41-43). В обґрунтування заперечень зазначив, що твердження позивача про законодавчу невизначеність форми документу, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва) безпідставні, оскільки п. 4.7 наказу Міністра оборони України від 14.08.2014 № 530 визначено зміст такого документа. Зокрема, таким документом можуть бути: акт про нещасний випадок, складений за матеріалами розслідування військової частини; довідка командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва). Посилаючись на приписи Положення про військово-лікарську експертизу у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402, представник відповідача – ОСОБА_1 ОВК вважає, що позивач ототожнює поняття “причинний зв'язок захворювань, поранень, контузії, травм, каліцтв” та “обставини травми (поранення, контузії, каліцтва)”, не врахувавши, що вони різняться за змістом і формою. Тому, твердження позивача, що рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання є необґрунтованим. Крім того, представник ОСОБА_1 ОВК зазначив, що позивачем не надано відповідних документів, які б свідчили, що причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), не пов’язані із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. У зв’язку з відсутністю всіх необхідних документів для прийняття рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, Міністерство оборони України повідомило ОСОБА_1 ОВК про відсутність всіх необхідних документів та необхідність надання документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп’яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Відповідно до положень ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд дійшов висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню із таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 проходив військову службу у Збройних силах з 26.09.1982 до 25.12.1984 (а.с. 16-17).

У період з 26.12.1982 до 25.12.1984 позивач проходив військову службу на території Республіки Афганістан та приймав участь у бойових діях.

Згідно з витягом з протоколу Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв’язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв Міністерства оборони України від 22.03.2016 № 1242 встановлено, що вогнепальні осколкові поранення голови, спини та лівої ноги (контузія головного мозку – 1983 року), сержанта ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, наслідком яких рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи № 706/ж від 22.03.2016 Київського клінічного бюро судово-медичної експертизи, що в подальшому призвело до розвитку: «Стійких залишкових явищ черепно-мозкової травми. Посттравматичної дисциркуляторної енцефалопатії ІІ-ІІІ ступенів, прогресуючого перебігу, посттравматичного церебрального арахноїдиту з двобічною пірамідною недостатністю, вираженим вестибуло-атактичним, лікворо-гіпертензивним синдромами, центральної вестибулярної дисфункції ІІ ступеня, стійким цефалічним синдромом. ІХС. Стенокардії напруги ІІ ФК. Атеросклеротичного кардіосклерозу. Гіпертонічної хвороби ІІ ступеня, 2ст., ризик високий. СН ІІ ступеня. Остеохондрозу поперекового відділу хребта», що підтверджено медичними та військово-обліковими документами. Поранення (контузія) та захворювання ТАК, пов’язані з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 18-20).

Згідно з довідкою до акту огляду медико-соціальною експертною комісією від 05.04.2016 серія 12 ААА № 514238 позивачу встановлено третю групу інвалідності з 31.03.2016. Комісією було встановлено, що поранення (контузія) та захворювання, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії (а.с. 21).

07.04.2016 Андрушівським управлінням праці та соціального захисту населення позивачу встановлений статус інваліда війни 3 групи (а.с. 22).

19.04.2016 року позивач звернувся із заявою до Міністерства оборони України через Андрушівський РВК про виплату йому одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду ІІІ групи з 31.03.2016, додавши до заяви документи, встановлені п.11 Порядку № 975 а саме: копію довідки ОСОБА_1 обласної МСЕК № 2 серія 12 ААА № 514238 від 05.04.2016; копії витягу із протоколу засідання ЦВЛК від 22.03.2016 № 1242, висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи - від 22.03.2016 № 706/Ж; копію військового квитка, також копію паспорта, ідентифікаційного номера, картки реквізитів, згоди на збір та обробки персональних даних (а.с. 23).

В подальшому ОСОБА_1 ОВК направив до Міністерства оборони України документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги, як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення (контузії) та захворювань пов’язаних з виконанням обов’язків військової служб при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

На вказану заяву позивач жодної відповіді не отримав тому 16.06.2018 позивач повторно звернувся до Міністерства оборони України через ОСОБА_1 ОВК із заявою про виплату йому одноразової грошової допомоги згідно ст.16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», як інваліду ІІІ групи з 31.03.2016 та до заяви додав документи, встановлені п.11 Порядку № 975 а саме: копію довідки ОСОБА_1 обласної МСЕК № 2 серія 12 ААА № 514238 від 05.04.2016; копії витягу із протоколу засідання ЦВЛК від 22.03.2016 № 1242, висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 22.03.2016 № 706/Ж; копії військового квитка, також копії паспорта, ідентифікаційного номера, картки реквізитів, згоди на збір та обробки персональних даних (а.с. 24-25).

ОСОБА_1 ОВК від 04.07.2018 № 4657 позивача повідомлено про те, що ОСОБА_1 ОВК 10.05.2016 за вих. № 2837 надіслано до Департаменту фінансів Міністерства оборони України висновок щодо можливості виплати зазначеної одноразової грошової допомоги. Комісія Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (протокол № 58 від 12.08.2016) дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд позивачем, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено пунктом 11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. В разі надання позивачем документу, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження ОСОБА_1 обласним військовим комісаріатом будуть повторно надіслані документи на Комісію для прийняття відповідного рішення (а.с. 26-27).

До зазначеного листа ОСОБА_1 ОВК додав копію витягу з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 12.08.2016 №58, яким повернуто на доопрацювання документи позивача (а.с. 28).

Надаючи оцінку правовідносинам у даній справі, суд зазначає про таке.

Нормативно-правовим актом, який відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі, є Закон України від 20.12.1991 № 2011-XII “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” (далі – Закон України № 2011-ХІІ).

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, - є гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Частиною 2 ст. 16-2 Закону України № 2011-ХІІ передбачено, що одноразова грошова допомога у випадках, зазначених у підпунктах 5-9 пункту 2 статті 16 цього Закону, призначається і виплачується залежно від встановленої військовослужбовцю, військовозобов'язаному або резервісту інвалідності та ступеня втрати ним працездатності у розмірі, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 затверджено Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі – Порядок № 975).

Перелік документів, які військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності подає уповноваженому органу зазначений у пункті 11 Порядку № 975.

Такими документами відповідно до п. 11 Порядку № 975 є: заява про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідка медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Відповідно до п. 13 Порядку № 975 призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Пунктом Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міноборони від 14.08.2014 № 530 передбачено, що у разі отримання поранення, травми, контузії, каліцтва (без установлення групи інвалідності) подаються, зокрема, акт про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язані з виконанням обов'язків військової служби.

Відповідно до п. 3 Постанови № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності є дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Підпунктом 1 пункту 6 Постанови № 975 передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується: військовослужбовцю, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок зазначених причин, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, - у разі встановлення інвалідності IІI групи.

Якщо протягом двох років військовослужбовцю, військовозобов'язаному та резервісту після первинного встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності під час повторного огляду буде встановлено згідно з рішенням медико-соціальної експертної комісії вищу групу чи іншу причину інвалідності або більший відсоток втрати працездатності, що дає їм право на отримання одноразової грошової допомоги в більшому розмірі, виплата провадиться з урахуванням раніше виплаченої суми (п. 8 Постанови № 975).

За наведених обставин, суд вважає, що днем виникнення права позивача на отримання одноразової грошової допомоги у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого Законом для працездатних осіб, є 31.03.2016, оскільки ця дата зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії як час, з якого ОСОБА_2 при первинному огляді встановлена третя група інвалідності.

Як вже було зазначено, ч. 2 ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ визначалося, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала в період проходження ним військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним військової служби, або встановлення особі, звільненій з військової служби, інвалідності не пізніше ніж через три місяці після звільнення її з військової служби чи після закінчення тримісячного строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження зазначеної служби.

Аналіз наведеної правової норми свідчить на користь висновку, що право на отримання вказаної допомоги після звільнення з військової служби мають особи, які отримали інвалідність внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження військової служби незалежно від часу настання інвалідності.

Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду України щодо застосування зазначених норм матеріального права, яка була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 18.11.2014 та 21.04.2015 (справи № 21-446а14 та № 21-135а15 відповідно).

Так, виходячи з буквального тлумачення ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ, суд дійшов висновку, що право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Отже, право позивача на отримання одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи виникло з моменту встановлення позивачу інвалідності з 31.03.2016 незалежно від часу, що минув після звільнення його з військової служби.

З приводу відсутності у поданих матеріалах документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Так, суд констатує, що форма такого документу законодавчо не визначена, а тому, за приписами наведеної норми такими документами можуть бути будь-які відомості, які свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

У свою чергу, підпунктами б), г) пункту 21.5 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за № 1109/15800, встановлено, що постанови ВЛК про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

"Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби" - якщо поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане (крім випадків протиправного діяння), у разі фактичного виконання службових обов'язків під час проходження військової служби в частинах, які не входили до складу діючої армії. При ураженнях, зумовлених дією ДІВ, КРП, джерел ЕМП, ЛВ, мікроорганізмів I-II груп патогенності, а також токсичних речовин, які виникають у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби, приймається постанова - "Травма (зазначити фактор), ТАК, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби". Військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, передбачених частиною 3 статті 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".

"Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), ТАК, пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 № 63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), далі - Перелік країн), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій. Зазначена постанова приймається також, коли наявне захворювання за зазначений період служби досягло такого розвитку, що обмежує придатність або призводить до непридатності (у тому числі й тимчасової) до військової служби. Постанова в такому формулюванні приймається при хронічних, повільно прогресуючих захворюваннях, за наявності медичних документів, виданих у перші десять років після вибуття військовослужбовця з країни, де велись бойові дії, або пізніше, але за даними за зазначені десять років, якщо вони дозволяють віднести початок захворювання на період участі в бойових діях.

За змістом п. 21.21 указаного Положення, за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд ВЛК з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних ВЛК для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

Підсумовуючи викладене та ураховуючи те, що позивач, як військовослужбовець отримав поранення та захворювання, які пов'язані з виконанням обов'язків військової служби під час перебування у країнах де велись бойові дії на території Республіки Афганістан, суд вважає, що ОСОБА_2 має право на отримання одноразової грошової допомоги згідно з ст. 16 Закону України № 2011-ХІІ та у порядку, визначеному Постановою Кабінету Міністрів України № 975 від 25.12.2013.

Суд відхиляє посилання відповідачів на те, що п. 11 Порядку № 975 та п. 4.7 Положення № 530 визначено необхідність надання для розгляду питання про призначення допомоги документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння.

Відповідачем не було у встановленому порядку розглянуто заяву позивача та не прийнято вмотивованого рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги з урахуванням поданих позивачем документів.

Виходячи з наведеного, Порядком № 975 встановлено вичерпний перелік рішень (про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги), що приймаються розпорядником бюджетних коштів за наслідками розгляду висновку керівника уповноваженого органу щодо виплати одноразової грошової допомоги та документів, зазначених в пунктах 10 і 11 цього Порядку; повернення ж документів на доопрацювання Порядком не передбачено.

Наведене вище дає суду підстави для висновку, що розгляд заяви та документів ОСОБА_2 відбувся без дотримання процедури, визначеної Порядком № 975. Тобто, Міноборони України у встановленому порядку звернення позивача з доданими документами не розглянуто та не прийнято вмотивованого рішення щодо можливості призначення виплати одноразової грошової допомоги позивачу та повернуто документи на доопрацювання, чим допущено порушення права позивача на належний розгляд поданої ним заяви та документів і прийняття відповідного рішення з приводу призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Порядку № 975.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 816/978/16 (№ К/9901/11637/18), від 30.01.2018 у справі № 806/986/16 (К9901/6995/18), від 03.04.2018 (справа № 750/5581/17), від 22.05.2018 (справа № 285/1538/17), від 10.07.2018 (справа № 816/488/16) адміністративне провадження К/9901/1777/18.

З урахуванням викладеного, виходячи з положень п. 10 ч. 2 ст. 245 КАС України, якими суд у разі задоволення позову може прийняти рішення із застосуванням іншого способу захисту прав, свобод та інтересів людини і громадянина з метою забезпечення ефективного захисту останніх, суд дійшов до висновку про необхідність зобов'язання Міноборони України повторно розглянути питання щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975, стосовно ОСОБА_2 у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності з 31.03.2016, пов'язаної з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

Стосовно позовних вимог до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як вже було зазначено, механізм призначення допомоги визначено правовими нормами Порядку № 975.

Пунктом 12 Порядку № 975 встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Відповідно до п. 1 Розділу II Основні завдання та функції Комісії Положення про Комісію Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, затвердженого Наказом Міністерства оборони України від 26.10.2016 № 564 вивчення документів та прийняття рішень про призначення (відмову у призначенні) одноразової грошової допомоги, передбаченої ст. 16 Закону України № 2011-XII віднесено до повноважень такої Комісії.

Пунктом 13 Порядку № 975 передбачено, що керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

У розумінні вимог п. 13 Порядку № 975 ОСОБА_1 ОВК наділений повноваженнями лише на подання у 15-денний строк з дня реєстрації усіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Таким чином, ОСОБА_1 ОВК ні правовими нормами Закону України № 2011-XII ні правовими нормами Порядку № 975 не наділений повноваженнями на вивчення документів та прийняття рішень про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги, передбаченої статтею 16 Закону України № 2011-XII.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, до яких відноситься відповідач, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначене свідчить, що рішення ОСОБА_1 ОВК щодо повернення ОСОБА_2 заяви від 16.06.2018 та доданих до неї документів щодо отримання одноразової грошової допомоги є протиправним, оскільки ухвалено поза межами повноважень відповідача.

Вказане порушене права позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання ОСОБА_1 обласного військового комісаріату прийняти від ОСОБА_2 заяву та додані до неї документи і разом із висновком направити їх до Міністерства оборони України для розгляду щодо призначення та отримання одноразової грошової допомоги як інваліду ІІІ групи внаслідок поранення, контузії та захворювання, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велися бойові дії.

Стосовно другої частини позовних вимог, зазначених у п. 3 прохальної частини позовної заяви, а саме про те, що отримані ОСОБА_2 поранення, контузія, захворювання, не пов'язані із вчиненням кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення позивачем дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження та те, що витяг з протоколу ЦВЛК від 22.03.2016 № 1242 та висновок спеціаліста у галузі медичної експертизи Київського міського бюро судово-медичної експертизи від 22.03.2016 № 706/Ж, є тими документами, які свідчать про причини та обставини поранення, суд зазначає наступне.

Статтею 19 КАС України встановлено юрисдикцію адміністративних судів, яка не поширюється на справи, щодо встановлення юридичних фактів.

Таким чином, суд не уповноважений встановлювати достовірність обставин, засвідчених поданими документами, чи іншим способом встановлювати юридичні факти; такі справи належать до цивільної юрисдикції і вирішуються, зокрема, у порядку окремого провадження.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 необхідно задовольнити частково.

Зважаючи на відсутність витрат у даній адміністративній справі питання про їх розподіл судом не вирішується.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246, 250-251 КАС України, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_2 (с. Гальчин, Андрушівського району, Житомирська область, 13432, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Міністерства оборони України (проспект Повітрофлотський, 6, м. Київ, 03168, код ЄДРПОУ 00034022), ОСОБА_1 обласного військового комісаріату (вул. Сергія Параджанова, 4, м. Житомир, 10001, код ЄДРПОУ 07873079), про визнання протиправним і скасування п. 18 рішення № 58 від 12.08.2016, зобов'язання вчинити певні дії, визнати протиправними дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати п. 18 рішення Міністерства оборони України про повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи з 31.03.2016, внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, оформленого протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов’язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 12.08.2016 № 58.

Зобов’язати Міністерство оборони України розглянути у встановленому порядку та строки заяву та документи ОСОБА_2 щодо призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги, у зв'язку із встановленням йому інвалідності 3 групи з 31.03.2016 внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 з прийняттям відповідного рішення.

Визнати протиправними дії ОСОБА_1 обласного військового комісаріату щодо повернення заяви від 16.06.2018 та документів ОСОБА_2 про виплату одноразової грошової допомоги у зв’язку із встановленням йому інвалідності 3 групи з 31.03.2016, внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії.

Зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат направити заяву та документи ОСОБА_2 щодо виплати йому одноразової грошової допомоги, як інваліду третьої групи з 31.03.2016 внаслідок поранення (контузії) та захворювань, пов’язаних з виконанням обов’язків військової служби при перебуванні в країнах де велися бойові дії, в 15-денний термін з дня реєстрації документів до Департаменту фінансів Міністерства оборони України відповідно до Порядку затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили згідно з статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення виготовлено: 30 серпня 2018 року.

Суддя О.В. Єфіменко