Рішення № 76156882, 13.08.2018, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/3423/18

(2/199/1929/18)

РІШЕННЯ

Іменем України

13.08.2018 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого судді Якименко Л.Г.

за участю секретаря Борулько М.Ю.

позивача (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2, відповідача (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4, представника третьої особи ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини разом з матір’ю, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, про визначення місця проживання дитини разом з батьком, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3 про відібрання дитини та визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

В обґрунтування позову посилається на те, що вона з відповідачем по справі перебуває у шлюбі з 23.07.2016 року.

Від спільного життя у них народилася дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис № 260.

Спільне життя подружжя не склалося і позивачка з квітня 2018 року змушена була піти проживати окремо від чоловіка та малолітньої доньки до будинку своєї матері за адресою: м.Дніпро, вул.Прянишникова, буд.63, де також створені належні умови для проживання, виховання та розвитку малолітньої дитини.

Позивачка зазначає, що після одруження вони разом із чоловіком ОСОБА_3 стали проживати у його батьків по вул.Передовій, 495 у місті Дніпрі. Після народження дитини між ними неодноразово виникали сварки та скандали із різних причин шлюбно-сімейних відносин, чоловік та його бабуся пред’являли до неї претензії з приводу неналежного ставлення з дитиною, неправильного годування малолітньої доньки, ведення господарства, тощо. Бабуся чоловіка заборонила їй грудне вигодовування дитини, необґрунтовано та безпідставно обвинувачувала її у неправильному поводження з дитиною, забороняла спілкуватися з рідними, налаштовувала проти неї чоловіка, але незважаючи це позивачка намагалась зберегти сім’ю та виховувати доньку у повній сім’ї.

03.04.2018 року під час сварки чоловік ОСОБА_3 почав залякувати та ображати позивачку, повідомив про своє небажання продовжувати подружнє життя та разом зі своїми батьками вигнав її з дому і викинув речі. На вимоги віддати малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, позивачці було відмовлено та взагалі мати відповідача заборонила брати дитину, тому вона була вимушена залишити доньку в будинку відповідача та піти.

Оскільки позивачка була свавільно позбавлена можливості вільно в будь-який час бачитися та спілкуватись із малолітньою донькою, тому вона була вимушена звернутись до Управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної умісті Дніпрі ради із заявою про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, 29.01.2018 року, разом з матір’ю.

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 14.06.2018 року №125 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_6, 29.01.2018 року разом із матір’ю, було визначено місце проживання дитини ОСОБА_6, 29.01.2018 року разом із матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Відповідач дане рішення виконавчого комітету від 14.06.2018 року №125 не оскаржував, однак вважаючи його не обов’язковим до виконання продовжує утримувати у себе малолітню ОСОБА_6, 29.01.2018 року, а позивачці чинити перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки, встановивши свій зручний для нього та його родини графік побачень та умови виховання дівчинки.

Позивачка вважає дії відповідача ОСОБА_3 протиправними та незаконними, оскільки на даний час їх малолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, потребує більшої уваги та часу у спілкуванні з матір’ю, дитина є новонародженою та в даному віці відбувається встановлення контакту із близькими людьми, а тому різке позбавлення немовляти спілкування із матір’ю або скорочення спільно проведеного часу може негативно відобразитись на психо-емоціному стані та розвитку дитини, тому позивачка просила суд визначити місце проживання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, із матір’ю та відібрати у ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, дитину і передати її матері.

Відповідач даний позов не визнав та звернувся до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із її батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

В обгрунтуванні позовних вимог посилався на те, що з позивачкою за основним позовом ОСОБА_1 вони перебувають у шлюбі з 23.07.2016 року та до квітня 2018 року проживали разом у будинку його батьків по вул.Передовій, 495 у м.Дніпрі. Від спільного життя у них 29.01.2018 року народилася дитина ОСОБА_6.

Після народження дитини у дружини змінилася поведінка, вона почала себе дивно поводити, повторювати певні слова, пояснювати речі, яких не існувало. Її ставлення до дитини та до сім’ї насторожило його, як чоловіка, у зв’язку з чим він запропонував дружині звернутися за психіатричною допомогою до лікаря, після відвідування якого йому стало відомо, що вона і раніше за медичною допомогою зверталася до лікаря-психіатра з приводу психічного захворювання.

Через відсутність взаємопорозуміння між сторонами почали виникали сварки, внаслідок яких проявлялася неадекватна, істерична, психоемоційна поведінка дружини. Позивач неодноразово намагався залагодити конфлікті ситуації, зберегти відносини, але це не дало бажаних результатів і відповідачка не змінила свого ставлення до нього та до малолітньої доньки.

Вказане стало підгрунтям того, що подружнє життя не склалося і позивачка з квітня 2018 року проживає окремо у своїх батьків за адресою: м.Дніпро, вул.Прянишникова, буд.63.

Неналежним чином виконання своїх батьківські обов’язків по вихованню дитини з боку матері ОСОБА_1 вимусили позивача звернутися із заявою до правоохоронних органів про вчинення нею кримінального правопорушення, на підставі якої Дніпровським слідчим відділом поліції Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудовий розслідувань за 12018040030001323 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, за фактом злісного ухилення ОСОБА_1 від утримання дитини.

У ході розслідування по даному кримінальному провадженню було отримано довідку за вих. №14/272 від 05.06.2018 року Комунального закладу «Дніпропетровська міська поліклініка № 1» Дніпропетровської обласної ради» видану Головним лікарем ОСОБА_7, про перебування ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, на обліку у лікаря-психіатра з 2014 року з діагнозом: Гострий поліморфний психотичний розлад з симптомами шизофренії.

Позивач ОСОБА_3В вважає, що його дружина ОСОБА_1 за своїм психічним станом не може виховувати дитину, на його думку стан здоров’я його дружини не дозволяє доглядати за малолітньою дитиною, оскільки вона може у будь-який час нашкодити дитині.

Окрім цього, житлові умови у будинку, де проживає на теперішній час ОСОБА_1, є неналежними для проживання та розвитку малолітньої доньки, відсутня окрема кімната для дитини, у будинку брудно, а члени сім’ї зловживають спиртними напоями.

В той же час, позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 зазначив, що ним створені належні умови для проживання та гармонійного розвитку дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним актом обстеження умов проживання від 25.04.2018 року за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 495, складеним представниками Управління-служби у справах дітей Амур- Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради.

Свою незгоду із рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 14.06.2018 року №125 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_6, 29.01.2018 року разом із матір’ю, яким було визначено місце проживання дитини ОСОБА_6, 29.01.2018 року разом із матір’ю, пов’язує з тим, що органом опіки та піклування були проігноровані надані ним документи для вирішення спірного питання, на підтвердження значного періоду проживання дитини саме із батьком, а також щодо психічного стану здоров’я матері, вчиненням матір’ю постійних сварок, криків та істерик.

Також, у зв’язку із категоричною відмовою ОСОБА_1 приймати участь у матеріальному забезпечені дитини, позивач вимушений був звернутися до ОСОБА_5 - Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська із заявою про видачу судового наказу та 18.06.2018 року судом виданий судовий наказ про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої доньки.

Посилаючись на те, що на теперішній час малолітня донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з ним та перебуває на повному його утриманні, для дитини створені гармонійні умови для її виховання та розвитку, вона завжди доглянута та перебуває під наглядом батька і членів його сім’ї, тому ОСОБА_3 просив визначити місце проживання дитини саме з батьком.

На виконання ухвали суду від 11.07.2018 року висновком Органу опіки та піклування виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 13.08.2018 року №4/1086 щодо розв’язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір’ю ОСОБА_1.

Позивачка за основним позовом ОСОБА_1 надала відзив на зустрічний позов ОСОБА_3, яким зазначила, що вимоги зустрічного позову не визнає в повному обсязі заперечуючи свою неспроможність піклуватись, виховувати та доглядати малолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується відповідним висновком ЛКК №1613 від 22.06.2018 року КЗ «Дніпровська міська поліклініка №1» ДМР.

Дії позивача ОСОБА_3 вважає незаконними, оскільки внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за 12018040030001323 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, за фактом злісного ухилення ОСОБА_1 від утримання дитини, не відповідають дійсності, бо ОСОБА_3 надав органам поліції неправдиві дані щодо злісного її - ОСОБА_1 ухилення від утримання малолітньої ОСОБА_6. Незважаючи на ті обставини, через які не з власної волі була вимушена піти з дому чоловіка ОСОБА_3 проживати до своїх батьків, вона кожного дня приходить до дитини, постійно опікується нею, купує для доньки дитячу суміш, необхідні засоби гігієни тощо. Окрім цього, чоловік ОСОБА_3, знаючи необхідні дані, зняв із її банківської картки та без її згоди кошти на загальну суму 5000,00 гривень, які витратив на власний розсуд.

ОСОБА_1 також зазначила, що оскільки її чоловік - батько малолітньої дитини на теперішній час навчається та працює, а також працюють і його батьки, тому дитину доглядає його бабуся ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, якій 68 років та за своїм віком вона неспроможна належним чином доглянути малолітню правнуку, яка потребує постійної уваги.

Окрім цього ОСОБА_1 вказала, що до пологів вона була працевлаштована в ТОВ «Агентство продажу квитків «ТікетСхід», тому на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною, має можливість постійно знаходитись поруч та доглядати доньку на протязі усього дня, чого не може забезпечити батько ОСОБА_3 особисто, а його літні родичі фізично не мають такої можливості.

Відповідач ОСОБА_3В до суду надав відзив на основний позов, у якому зазначив, що ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов’язки, що і змусило його звернутися до правоохоронних органів із заявою по факту злісного ухилення ОСОБА_1 від утримання дитини. Також у зв’язку із категоричною відмовою ОСОБА_1 приймати участь у матеріальному забезпечені дитини, ним був отриманий судовий наказ від 18.06.2018 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої доньки.

Для постійного проживання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, ним створені належні умови для проживання та гармонійного розвитку дитини, що зафіксовано в акті обстеження житлових умов від 25.04.2018 року за адресою: м. Дніпро, вул. Передова, 495, складеному представниками Управління-служби у справах дітей ОСОБА_5 - Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради

Враховуючи вік малолітньої дитини, яка на цей час не може дати об'єктивної згоди на проживання з одним із батьків самостійно, ОСОБА_3 вважає, що на даний час проживання малолітньої доньки з батьком буде відповідати саме інтересам дитини, оскільки вона фактично проживала з батьком і його родиною із самого народження та потребує постійного догляду та турботи у зв'язку з фізіологічними особливостями. Матір’ю ОСОБА_1 на теперішній час не доведене її позитивне сприяння розвитку дитини та необхідність сумісного проживання із донькою, тому, враховуючи що між сторонами існує конфлікт на ґрунті особистих відносин, відсутність перешкод з боку батька спілкуватись матері з донькою, а також те, що різка зміна постійного місця проживання дитини та оточуючого середовища можуть негативно вплинути на психологічний та фізичний стан дитини, тому ОСОБА_3 просив у позові ОСОБА_1 відмовити та задовольнити його зустрічний позов.

У судовому засіданні позивачка за основним позовом ОСОБА_1 позовні вимоги свого позову підтримала, просила суд їх задовольнити та пояснила, що після одруження їх сім’я стала проживати у будинку батьків чоловіка по вул.Передовій, 495 у м.Дніпрі. Під час спільного проживання до пологів вона працювала аби чоловік міг навчатися на денному відділенні в університеті, та зароблені нею кошти були джерелом для існування їх сім’ї.

Після народження дитини ставлення до неї як з боку чоловіка, так і з боку його рідних, різко змінилося, мати та бабуся заборонили їй вигодовувати дитину материнським молоком, перев’язували груди, постійно пред’являли претензії з приводу неправильного ставлення до дитини, ведення домашнього господарства тощо.

3 квітня 2018 року під час сварки її вигнали з дому та викинули особисті речі, у зв’язку з чим вона була змушена викликати рідних, які забрали її проживати додому по вул.Прянишникова, 63 у м.Дніпрі, де і проживала разом з сім’єю до заміжжя.

Дитина залишилася проживати з чоловіком ОСОБА_3 та його рідними по вул.Передовій, 495 у м.Дніпрі, на неодноразове звернення до них віддати дитину їй було категорично відмовлено мотивуючи тим, що вона неспроможна виховати та утримувати доньку.

Оскільки позивачка була свавільно позбавлена можливості проживати, вільно в будь-який час бачитися та спілкуватись із малолітньою донькою, тому вона була вимушена звернутись до Управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної умісті Дніпрі ради із заявою про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, 29.01.2018 року, разом з матір’ю, у зв’язку з чим за її заявою рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 14.06.2018 року №125 було визначено місце проживання дитини ОСОБА_6, 29.01.2018 року разом із матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

По теперішній час відповідач дане рішення виконавчого комітету від 14.06.2018 року №125 не оскаржував, однак вважає його не обов’язковим до виконання та продовжує утримувати у себе малолітню доньку ОСОБА_6, 29.01.2018 року. Вона кожного дня відвідує дитину у зручний для сім’ї ОСОБА_3 час, інколи приходиться майже годину чекати аби впустили до двору, бабуся дозволяє гратися з дитиною та спілкуватися тільки у її присутності.

Таким чином, вона, будучи матір’ю малолітньої дитини, змушена була у двохмісячному віці її покинути, протягом тривалого часу не має можливості виховувати та ростити доньку, радіючи кожному дню, вільно з нею спілкуватися та гратися, доглядати та піклуватися. Дитина позбавлена материнської любові та ласки, яку дитина щомиті потребує. Позивачка ОСОБА_1 просила суд звернути увагу на те, що вона страждає через розлучення з донькою та має велике бажання, аби дитина проживала саме з нею, а батько відвідував доньку у зручний для нього час. Також зазначила, що вона проживає разом з матір’ю, сестрою, дядьком та дідусем, які працюють та мають достатній дохід, у будинку створені усі умови для проживання та виховання малолітньої дитини, житлові умови відповідають усім санітарно-гігієнічним нормам, про що Управлінням-службою у справах дітей АНД районної у м.Дніпрі ради складений висновок.

Позивачка також зазначила, що відповідач ОСОБА_3 здійснив хрещення доньки, не повідомивши її, як матір дитини, про місце, дату та час хрещення, не з були нею погоджені також і хрещені батьки доньки. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_3 нехтує усіма її правами, бажає аби дитина знаходилась виключно в його сім’ї та з його рідними, намагаючись повністю усунути її від участі у вихованні доньки.

Посилаючись на усі вищенаведені обставини позивачка ОСОБА_1 проти зустрічного позову ОСОБА_3 про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із її батьком ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, заперечувала та просила суд у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник позивачки ОСОБА_2 основний позов про відібрання дитини та визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, підтримала та просила суд його задовольнити у повному обсязі. У зустрічному позові ОСОБА_3 просила відмовити, виходячи з того, що малолітня ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, має вік новонародженої дитини, яка потребує постійного безперервного контакту із матір’ю, позбавлення якого може призвести до негативних наслідків психо-емоційного та фізичного стану дитини.

Відповідач ОСОБА_3 разом зі своїми батьками та бабусею вирішили не віддавати дитину матері з тих підстав, що начебто, за своїм психічним станом мати дитини ОСОБА_1 не може самостійно виховувати дитину, однак вказані обставини не відповідають дійсності, оскільки згідно з висновком ЛКК №1613 від 22.06.2018 року КЗ «Дніпровська міська поліклініка №1» ДМР ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, за своїм психічним станом може доглядати за своєю малолітньою донькою. Інформація, вказана у довідці від 05.06.2018 року, на яку постійно посилається ОСОБА_3 та яка витребувана слідчим в рамках кримінальної справи, щодо перебування ОСОБА_1 на обліку та зазначенням діагнозу, не може розголошуватися та є конфіденційною, оскільки розголошення персональних даних карається законом.

На теперішній час відсутні будь-які обставини, аби дитину відібрати від матері і позбавити материнської любові та піклування. Мати дитини є фізично здоровою, навчається у вищому навчальному закладі, хоча зараз перебуває у відпустці по догляду за дитиною. Батько дитини навпаки не може постійно піклуватися дитиною, доглядати та виховувати, оскільки навчається на денному відділенні та працює. У судовому засіданні він визнав той факт, що з дитиною більшість часу перебуває його бабуся, якій 68 років та за своїм віком і станом здоров’я вона не може належним чином доглядати за новонародженою дитиною.

Окрім усього, ОСОБА_1 проживає разом з рідними: матір’ю, яка працює завідувачем відділення поштового зв’язку, сестрою, яка навчається у вищому навчальному закладі; дідусем, який отримує пенсію та додатково працює водієм, а також дядьком, який працює, що у своїй сукупності дає підстави вважати, що матеріальний стан сім’ї ОСОБА_1 дозволить належним чином утримувати та забезпечити потреби дитини. Згідно з актом обстеження умов проживання, складеним спеціалістами управління-служби у справах дітей АНД районної ради, у домоволодінні №63 по вул. Прянишникова у м. Дніпрі створені належні умови для проживання мами з малолітньою дитиною.

Рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 14.06.2018 року №125 було визначено місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2. Також на виконання ухвали суду від 11.07.2018 року висновком Органу опіки та піклування виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 13.08.2018 року №4/1086 щодо розв’язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнано доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір’ю ОСОБА_1.

Додатково представник ОСОБА_9 надала до суду відеозапис телепередачі «Говорить Україна», яка транслювалася на каналі Україна, куди звертався ОСОБА_3 з приводу вирішення питання щодо проживання дитини з батьком, та зазначила, що ведучий телепедачі та присутні висловили свою незгоду з позицією ОСОБА_3 та його бабусі з приводу розлучення і позбавлення можливості дитини і матері проживати разом.

Посилаючись на усі вищенаведені обставини та підстави, представник ОСОБА_10 просила задовольнити позов ОСОБА_1, відібрати малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, і передати її матері, та визначити постійне місце проживання дитини з матір’ю ОСОБА_1. У задоволенні позову ОСОБА_3 просила відмовити.

Відповідач ОСОБА_3, який є позивачем за зустрічним позовом, позовні вимоги ОСОБА_1 про відібрання дитини та визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, з матір’ю не визнав, просив суд у позові відмовити, вимоги зустрічного позову про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 з батьком підтримав та просив їх задовольнити.

У ході судового розгляду ОСОБА_3 зазначив, що його дружина ОСОБА_1 неналежним чином виконувала свої батьківські обов’язки, що змусило його звернутися до правоохоронних органів із заявою по факту злісного ухилення ОСОБА_1 від утримання дитини. Також у зв’язку із категоричною відмовою ОСОБА_1 приймати участь у матеріальному забезпечені дитини, ним був отриманий судовий наказ від 18.06.2018 року про стягнення із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання малолітньої доньки.

Для постійного проживання малолітньої ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1, ним створені належні умови, що зафіксовано в акті обстеження житлових умов від 25.04.2018 року за адресою: м. Дніпро, вул.Передова, 495, складеному представниками Управління-служби у справах дітей ОСОБА_5 - Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради. На теперішній час він навчається та працює, має достатній матеріальний рівень для утримання та виховання дитини. Також виховувати та доглядати доньку йому допомагають рідні: батьки та бабуся, з якими він проживає ІНФОРМАЦІЯ_8. За місцем проживання та роботи він та його сім’я характеризуються позитивно. Житлові умови дозволяють забезпечити гармонійний розвиток малолітньої дитини та задовольнити усі її вимоги. Окрім цього, дитина звикла вже до кола осіб, з якими вона спілкується щодня, та до навколишнього середовища, яке її оточує, що у разі зміни завдасть значної шкоди здоров’ю дитини.

Найголовніше, на що звертав увагу позивач ОСОБА_3, це психічний стан його дружини та перебування її на обліку у лікаря-психіатра, що, на його думку, є небезпечним, оскільки його дружина може неадекватно сприйняти будь-яку ситуацію, побити дитину, неправильно зреагувати на доньку та завдати їй шкоди. Житлові умови сім’ї ОСОБА_1 по вул.Прянишникова,63, не можуть забезпечити належного розвитку для дитини, оскільки не може бути виділено навіть окремої кімнати, у хаті брудно, бігають коти та собаки, члени сім’ї палять у житловому приміщенні та зловживають спиртними напоями. На думку позивача ОСОБА_3, за таких умов дитина повинна проживати саме з ним, оскільки житловий будинок по вул.Передовій, 495 має два поверхи, влітку та взимку для дитини може бути підготовлений відповідний клімат, прогулянки у закритому дворі та створені комфортні умови.

Посилаючись на дані обставин ОСОБА_3 просив його позов задовольнити, а ОСОБА_1 у позові відмовити, зважаючи на те, що вона і так не позбавлена можливості спілкуватися з донькою у зручний для неї час.

Представник відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_4 наполягав на задоволенні зустрічного позову про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з батьком виходячи з того, що ОСОБА_1 неналежним чином виконує свої батьківські обов'язки.

Окрім цього, вважав, що дівчинці буде краще проживати в сім’ї батька, який надасть належне виховання доньці та матеріальне утримання, оскільки глибоко переконаний, що пріоритетне визначення місця проживання дитини із матір’ю не може забезпечити дитині повноцінного розвитку та не є само по собі запорукою стабільного психо-емоційного стану дитини.

Основний позов не визнав, просив суд у позові ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини разом з матір’ю, відмовити з огляду на те, що ані психічний стан ОСОБА_1, ані умови проживання не дозволяють забезпечити належних умов для гармонійного розвитку дитини.

Представник третьої особи Органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради ОСОБА_5 підтримав вимоги основного позову ОСОБА_1 та з урахуванням усіх обставин справи і зібраних доказів вважає за доцільне визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір’ю ОСОБА_1 за адресою: вул.Прянишникова, б. 63 у місті Дніпрі, надав суду висновок Органу опіки та піклування виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради щодо розв’язання спору про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 13.08.2018 року №4/1086, яким визнано доцільним визначити місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір’ю ОСОБА_1 Вимоги зустрічного позову ОСОБА_3 не підтримав, виходячи з новонародженого віку малолітньої ОСОБА_6, 29.01.2018 року, яка на даний час потребує постійного та безперервного контакту із матір’ю.

Вислухавши пояснення сторін та їх представників, представника третьої особи, свідків, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі, а ОСОБА_3 у зустрічному позові суд вважає відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі ОСОБА_3 та ОСОБА_1 перебувають у зареєстрованому шлюбі з 23.07.2016 року, актовий запис №408 від 23.07.2016 року, вчинений Амур-Нижньодніпровським районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області. Після одруження подружжя стали проживати разом з батьками чоловіка ОСОБА_3 за адресою: вул.Передова, б.495 у місті Дніпрі Від спільного життя у них народилася донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, актовий запис №260, вчинений Соборним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.

Між ними неодноразово виникали сварки та скандали із різних причин шлюбно-сімейних відносин, у зв’язку з чим спільне життя подружжя не склалося і позивачка з квітня 2018 року проживає окремо від малолітньої доньки за адресою: м.Дніпро, вул. Прянишникова, буд.63, де створені належні умови для проживання, виховання та розвитку дитини, що підтверджується актом обстеження умов проживання, складеним спеціалістами управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради (т.1, а.с.224).

Напочатку квітня 2018 року під час сварки чоловік ОСОБА_3 видворив з будинку по вул.Передовій 495 свою дружину ОСОБА_1, вона змушена була проживати у своїх рідних по вул.Прянишникова, 63 у м.Дніпрі, та покинути малолітню доньку у будинку по вул.Передовій, 495 разом з чоловіком та його батьками, які не віддали дитину матері та категорично заперечують проти вилучення та передачі дитини на виховання матері.

За даних обставин позивачка за основним позовом ОСОБА_1 була вимушена звернутись до правоохоронних органів із заявою від 19.05.2018 року про вчинення перешкод з боку її чоловіка ОСОБА_3 щодо безперешкодних побачень та спілкування з новонародженою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, на яку їй було повідомлено листом Амур-Нижньодніпровського відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області від 23.05.2018 року про те, що факт вчинення домашнього насильства психологічного та економічного характеру по відношенню до заявниці ОСОБА_1 у квітні 2018 року з боку чоловіка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_9, у вигляді видворення ОСОБА_1 з будинку, в якому вона мешкала разом із малолітньою дитиною та позбавлення останньої можливості належним чином доглядати за дитиною, - зафіксований. За даним фактом вчинення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9 домашнього насилля у відношенні останнього було складено адміністративний протокол за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та запропоновано звернутись до суду на предмет встановлення місця мешкання новонародженої дитини (а.с. 203 т. 1).

Заперечення ОСОБА_3 стосовно дати, з якої ОСОБА_1 не проживає разом з донькою та пішла з дому проживати до своїх батьків по вул.Прянишникова, 63, яка вказана нею 03.04.2018 року, не спростовує наявності даного факту та обставин, за яких позивачка змушена була покинути малолітню доньку у будинку по вул..Передовій. 495 разом з чоловіком та його батьками, які не віддали дитину матері та категорично заперечують проти вилучення та передачі дитини на виховання матері, про що на теперішній час існує спір, який і є предметом розгляду по даній справі.

За заявою ОСОБА_1 до органу Опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради про визначення місця проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір’ю, рішенням Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 14.06.2018 року №125 було визначено місце проживання дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (т.1, а.с. 34-35).

Дане рішення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 14.06.2018 року №125 відповідачем за основним позовом ОСОБА_3 було проігнороване та не виконане належним чином, що підтверджується як поясненнями позивачки ОСОБА_1, так і не спростовувалось поясненнями відповідача ОСОБА_3, який зазначив про необов’язковий характер даного рішення, яке він не оскаржував, а оскільки при прийнятті його органом Опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради не були прийняті до уваги надані ним документи на підтвердження проживання малолітньої доньки ОСОБА_6, із самого народження разом із батьком, а також документи на підтвердження психічного стану здоров’я матері, вчиненням матір’ю постійних сварок, істерик, тому сприймає дане рішення як упереджене.

Таким чином, після остаточної сварки, починаючи з квітня 2018 року, як вказує позивачка - 03.04.2018 року, по теперішній час ОСОБА_1 проживає у будинку своїх батьків по вул.Прянишникова, 63 у м.Дніпрі, а малолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає разом з батьком ОСОБА_3, його батьками та бабусею по вул.Передовій, 495 у м.Дніпрі.

Мати дитини ОСОБА_1 майже кожного дня приходить до житлового будинку сім’ї ОСОБА_1 по вул.Передовій, 495 та відвідує доньку, купує та приносить дитині дитячу суміш, підгузки, тощо, грається з дитиною, однак її спілкування з дитиною обмежені у часі та відбуваються виключно із дозволу бабусі відповідача ОСОБА_8 та у її присутності, про що вона як свідок особисто пояснила суду.

Позивачкою ОСОБА_1 до суду надано та долучено до матеріалів справи відеозапис телепередачі «Говорить Україна», яка транслювалася на каналі Україна, куди звертався ОСОБА_3 з приводу вирішення питання щодо проживання дитини з батьком. За висновками обговорення дитина повинна проживати з матір’ю та перебувати під її постійним доглядом.

У судовому засіданні також знайшли своє підтвердження факт вчинення перешкод у здійсненні догляду за малолітньою дитиною ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, побачень та безперервного постійного контакту із матір’ю ОСОБА_1, та факт постійних сварок у сім’ї ОСОБА_1, що вчинялись як самим батьком ОСОБА_3, невдоволеним доглядом його дружини ОСОБА_1 за донькою, так і його родичами, які разом проживають в будинку за адресою: вул.Передова, б.495 у місті Дніпрі, де мешкала позивачка ОСОБА_1 з дитиною.

Матеріали справи містять акти обстеження умов проживання, складені спеціалістами управління-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради по вул.Прянишникова, 63 (т.1. а.с.224) та по вул.Передовій, 495 (т.1, а.с.106), де в обох актах зазначено, що для дитини створені належні умови для проживання та повноцінного розвитку малолітньою дитини.

Характеристики як на батька дитини ОСОБА_3 та членів його сім’ї, так і на матір дитини ОСОБА_1 та членів її сім’ї, містять позитивні відгуки, усі особи характеризуються за місцем проживання та за місцем роботи із кращої сторони (т.1, а.с.11,12,13, 49,50, 114, 115-117, 127-128, 136-137, 141, 145-150, 215-218, 221, 225).

Згідно з висновком ЛКК №1613 від 22.06.2018 року КЗ «Дніпровська міська поліклініка №1» ДМР ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, за своїм психічним станом може доглядати за своєю малолітньою донькою.

Інформація, вказана у копії довідки від 05.06.2018 року №14/272, наданій слідчому СВ ДВП ГУ НП в Дніпропетровській області Ільніцькому О.М. на його запит в рамках кримінального провадження (т.1, а.с.123), не може судом бути врахована при розгляді даної справи, оскільки згідно з листом головного лікаря КЗ «Дніпропетровський обласний перинатальний центр зі стаціонаром» ДОР» №791 від 18.07.2018 ороку, наданого на запит представника ОСОБА_3 – ОСОБА_4, на підставі ст.286 ЦК України, ст.ст. 145,168 КК України, ст.ст. 228-231 СК України, ст.39-1, ст.40 Закону Украни «Основи законодавства про охорону здоров’я», ст.46 Закону України «Про інформацію» у зв’язку з відсутністю згоди ОСОБА_1 – інформація є конфіденційною, становить лікарську таємницю та не підлягає розголошенню.

Таким чином, у ході судового розгляду справи судом не встановлено будь-яких обставин, які б підтверджувалися письмовими доказами, та не давали змоги або перешкоджали матері ОСОБА_1 за станом свого здоров’я виховувати, турбуватися, доглядати та опікуватися малолітньою донькою ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

У судовому засіданні були допитані свідки:

- ОСОБА_11, яка є рідною сестрою ОСОБА_1, суду пояснила, що вона після одруження 23.07.2016 року, подружжя ОСОБА_1 стали проживати разом із батьками чоловіка ОСОБА_3 у будинку за адресою: вул. Передова, б.495 у місті Дніпрі. Від спільного життя у них народилась донька ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, після народження якої ставлення чоловіка ОСОБА_1 до її сестри змінилось. Чоловік постійно був невдоволений доглядом з боку ОСОБА_1 за донькою. 03.04.3018 року під час здійснення нею телефонного дзвінка своїй сестрі ОСОБА_1, вона почула, що у будинку відбувається сварка. В той день ОСОБА_1 родичі чоловіка вигнали з дому, ображали її непристойними словами, тому родичі ОСОБА_1 були вимушені приїхати та забрати її додому. Була викликана поліція та зафіксований факт вчинення насилля з боку чоловіка ОСОБА_3. Також, чоловік сестри ОСОБА_3 неодноразово чинив перешкоди у спілкуванні та відвідуванні маленької доньки ОСОБА_1, під час її приходу до будинку, де знаходилась малолітня ОСОБА_6, матір була вимушена подовгу стояти та чекати поки їй відчинять двері, жодного разу ОСОБА_1 не залишили наодинці із дитиною з невідомих та надуманих причин. За таких обставин ОСОБА_1 була вимушена звернутись до Органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради із заявою про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6. Однак відповідач ОСОБА_3 не виконував прийняте рішення від 14.06.2018 року №125 з невідомих причин та продовжував чинити перешкоди у вихованні малолітньої ОСОБА_6 у вигляді утримання її та безперешкодного допущення матері до дитини. Також зазначила, що у їхньому будинку завжди прибрано, дитині та ОСОБА_1 буде виділена окрема кімната, у дворі багато квітів та завжди підтримується порядок, усі члени сім’ї працюють;

- ОСОБА_12, яка знає сім’ю ОСОБА_13 та є сусідкою пояснила, що після одруження ОСОБА_13 стала носити прізвище «Микицей», та подружжя переїхали жити до батьків чоловіка. У сім’ї «Поліщук» усі працюють, ніхто не зловживає спиртними напоями. Після народження у ОСОБА_13 дитини вона була вимушена повернутись до додому до батьків через сварки з чоловіком, який вигнав її із будинку, де вона проживала разом із дівчинкою. Після конфлікту ОСОБА_13 постійно відвідує дитину, забезпечуючи усіма необхідними продуктами та речами, однак через перешкоди, що чинили їй у спілкуванні, як її чоловік так ї його родичі, вона не могла доглядати за донькою постійно та безперервно, як того вимагає вік малолітньої ОСОБА_6. У будинку ОСОБА_13 завжди прибрано та охайно, домоволодіння доглянуте, багато квітів, гарний двір та чистий огород, усі члени сім’ї працюють, дівчата ОСОБА_13 та ОСОБА_11 дуже виховані та трудолюбиві, привітні, обидві навчаються у вищих навчальних закладах. Усі сусіди переживають та обурені з приводу того, що ОСОБА_13 позбавили дитини та не віддають на виховання. Сім’я ОСОБА_13 є зразковою по вул.Прянишникова, ніхто з членів сім’ї не зловживає спиртними напоями.

- ОСОБА_14, яка є сусідкою ОСОБА_3, пояснила, що члени сім’ї «Микицей», які проживають ІНФОРМАЦІЯ_8, є конфліктними, замкнутими та не підтримують ні з ким добросусідських відносин. ОСОБА_3 ні з ким із сусідів навіть не вітається, ніколи не спілкувався із однолітками, не грався на вулиці, у нього нема друзів та він негативно характеризується ще із часів навчання у школі. Свідкові зі слів інших сусідів відомо, що члени сім’ї ОСОБА_3 зверталися до сусідів з приводу свідчення у суді про визначення місця проживання дитини з батьком, навіть пропонували за це гроші, однак усі відмовилися, вважають що дитина повинна проживати з матір’ю. Свідок також неодноразово бачила очікування позивачки ОСОБА_1 біля будинку чоловіка ОСОБА_3, де знаходиться її донька, з метою побачитись з донькою та передати їй необхідні продукти харчування та засоби гігієни;

- ОСОБА_15 у судовому засіданні пояснила, що позивачку ОСОБА_1 знає ще із її дитинства, оскільки є родичкою – двоюрідною сестрою. Після одруження із ОСОБА_3 подружнє життя у них не склалось, тому вона вимушена повернутись до батьків. ОСОБА_16 неодноразово скаржилась на погане ставлення до неї чоловіка та його родичів, які невдоволені її поведінкою та доглядом за малолітньою дитиною ОСОБА_6. Після конфлікту, який стався між подружжям, батько дитини ОСОБА_3 перешкоджає матері бачитися та виховувати дитину. Його родичі, зокрема бабуся, вимагала від ОСОБА_1 працювати, не враховуючи вік малолітньої доньки, та сплачувати за комунальні послуги. ОСОБА_16 перейшла на навчання на заочну форму для того, щоб ОСОБА_3 мав можливість навчатись на денній формі навчання. Після народження дитини ОСОБА_1 жодного разу не приїздила додому з дитиною та ніхто з її рідних дівчинку не бачив, оскільки сім’я ОСОБА_3 нікому дитину не показували. Також дитину похрестили у відсутності матері, ОСОБА_1 не повідомили про місце, дату та час хрещення доньки, таким чином ОСОБА_3 нехтує усіма її правами, бажає аби дитина знаходилась виключно в його сім’ї та з його рідними, намагаючись повністю усунути її від участі у вихованні дівчинки, яка повинна рости у любові та материнській турботі.

- ОСОБА_17 суду пояснив, що він є дядьком та хрещеним батьком позивачки ОСОБА_1, він все життя проживає однією сім’єю з ОСОБА_1 та ОСОБА_11, відноситься до дівчат, як до рідних доньок, оскільки своїх дітей не має. Їх сім’я належним чином матеріально забезпечена, проживає в окремому будинку, по вул. Прянишникова, б.63 у місті Дніпрі, в якому проведений сучасний ремонт, облаштований усіма необхідними сучасними меблями та технікою, є окрема кімната для ОСОБА_1 та дитини, яка повністю забезпечена усіма необхідними речами. Усі родичі ОСОБА_1 працюють та мають постійний матеріальний дохід. Зі слів ОСОБА_1 їх сім’я знала, що між подружжям погіршилися стосунки та відбуваються сварки. 3 квітня 2018 року ОСОБА_1 зателефонувала і сказала, що її виганяють з дому, тому коли він з родичами приїхали до будинку №495 по вул.Передовій, то ОСОБА_1 вийшла із двору заплакана із речами, у двір нікого не впустила бабуся та дитину не віддали. По теперішній час малолітня ОСОБА_6 проживає у сім’ї «Микицей» з батьком та його родичами, незважаючи на те, що дитина може бути відлучена від матері у виключних випадках. Йому сумно дивитися на страждання племінниці, яка виносила під серцем і народила, однак не може виховувати доньку, позбавлена можливості дарувати своїй малолітній дитині любов та турботу. ОСОБА_16 не було повідомлено навіть про хрестини дитини, вона не була присутня на церемонії і навіть не знає хто був хрещеним батьком та хрещеною матір’ю дівчинки. Після конфлікту, що стався між сторонами 03.04.2018 року, була викликана поліція та ОСОБА_1 була вимушена звернутись до Органу опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради для визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, рішенням якого визначено місце проживання малолітньої дитини із матір’ю, однак незважаючи на дане рішення її чоловік продовжує утримувати доньку у себе вдома;

- ОСОБА_8, яка є рідною бабусею відповідача за основним позовом- позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3, суду пояснила, що після одруження у липні 2016 року подружжя стали проживати у будинку за адресою: вул. Передова, б. 495, місто Дніпро, що належить батькам ОСОБА_18. Із самого початку знайомства із сім’єю ОСОБА_13, родичі ОСОБА_13 дуже їй не сподобалися, стосунки і спілкування відразу не склалися та після сватання вони більше не зустрічалися. Подружнє життя молодого подружжя не склалось через сварки та скандали між онуком та його дружиною ОСОБА_13, яка не вміла вести господарство, доглядати за чоловіком, а після народження дитини, з метою надання допомоги, вона постійно радила ОСОБА_13 як себе поводити з донькою. Із даного приводу подружжя постійно сварилось, оскільки ОСОБА_13 не вміла та не вміє доглядати за дитиною, не знає як ставитися до неї та виховувати, тому вона була вимушена і вночі і вдень надавати поради та допомогу. Дитина постійно плакала, тому за порадою лікаря дитину було необхідно відлучити від материнського молока, яке було неналежної якості та не містило відповідної жирності. У зв’язку з цим ОСОБА_8 була змушена перев’язати ОСОБА_13 груди, аби молоко не прибувало, та перевести дитину на штучне вигодовування, після чого дівчинка перестала плакати, бо не була голодна. ОСОБА_19 почала себе дивно вести, проявлялася агресія, вона говорила якісь дивні речі, залишила відкритим кран у ванній кімнаті, та включеним газ на кухні. Онук повіз ОСОБА_19 до лікаря-психіатра та з’ясувалося що вона уже раніше проходила лікування. Дану обставину під час заміжжя ОСОБА_19 приховала від ОСОБА_3 та до того часу ніколи не повідомляла. 29 чи 30 березня після чергової сварки ОСОБА_19 повідомила що йде від чоловіка, на що ОСОБА_8 пояснила, аби вона не робила поспішних висновків, бо в сім’ї бувають різні сварки. Усі родичі просили ОСОБА_19 залишитись, однак її рідні вирішили забрати її додому, тому ОСОБА_19 зібрала речі та залишила дитину на чоловіка. На даний час ОСОБА_19 не може самостійно піклуватись про малолітню доньку, їй потрібна стороння допомога, а у разі якщо судом буде визначено місце проживання дитини разом із матір’ю, то, на думку свідка, самостійно доглядати доньку ОСОБА_19 не зможе за своїм станом здоров’я. Для дитини в будинку по вул. Передовій, 495 у місті Дніпрі батьком малолітньої дитини ОСОБА_3 створені усі умови для належного догляду та виховання дитини. Дитиною також опікуються усі члени родини, а оскільки вона особисто не працює, то більшу частину часу приділяє дівчинці саме вона;

- ОСОБА_20, який є батьком відповідача ОСОБА_3, у судовому засіданні пояснив, що із самого початку він заперечував проти одруження сина із ОСОБА_19, оскільки після знайомства з її родичами стало відомо про те, що вони зловживають спиртними напоями. Після одруження діти стали проживати разом з ними у будинку за адресою: вул. Передова, 495 у місті Дніпрі. Через постійні сварки та скандали відносини між ними погіршились, а у квітні 2018 року після чергової сварки між подружжям за ОСОБА_19 приїхали її рідні та забрали до себе додому. Дитину вона залишила, оскільки ОСОБА_3 заперечував проти проживання доньки разом із матір’ю через її стан здоров’я. Особисто він не приймав участі у тому, коли ОСОБА_19 виганяли з дому та не сприяв розлученню її з дитиною. Він постійно працює, приходить додому пізно, тому у нього не має часу займатись сімейними справами;

- ОСОБА_21 є хрещеним батьком малолітньої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, у судовому засіданні пояснив, що відповідач ОСОБА_3 є його другом. Одного разу ще до народження дитини, подружжя ОСОБА_3 та ОСОБА_19 зустрічали у них вдома Новий рік та запропонували йому бути хрещеним батьком, проти чого він не заперечував та надав свою згоду. Зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що після пологів поведінка ОСОБА_19 змінилася і вона стала іншою. Після народження малолітньої ОСОБА_6 вони разом із ОСОБА_3 неодноразово гуляли із дітьми. Із батьками ОСОБА_16 свідок ОСОБА_21 не знайомий;

- ОСОБА_22 суду пояснив, що він є колишнім хлопцем сестри ОСОБА_19 – ОСОБА_11, та може охарактеризувати сім’ю ОСОБА_13 з негативної сторони. У будинку брудно, забігають коти та собаки, на веранді знаходиться клітка з папугами. Він товаришує З ОСОБА_3 та на теперішній час у нього неприязні стосунки з ОСОБА_11.

- ОСОБА_23 є подругою бабусі ОСОБА_3 – ОСОБА_8, яка в судовому засіданні пояснила, що сім’ю ОСОБА_3 знає понад 10 років, вона була присутня у церкві на вінчанні ОСОБА_3 та ОСОБА_13. ОСОБА_19 у них народилась донька, яку ОСОБА_3 дуже любить, виховує та турбується. Особисто охарактеризувати відносини між сторонами не може, оскільки їй все відомо зі слів бабусі ОСОБА_8;

Вислухавши пояснення свідків як з боку ОСОБА_1, так і з боку ОСОБА_3, судом не встановлено будь-яких фактів, які б свідчили про неналежний догляд, турботу та виховання матір’ю ОСОБА_1 своєї малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, а також не встановлено будь-яких та обставин, які давали хоча б припущення того, що проживання дитини з матір’ю буде шкодити інтересам дитини чи має загрозу її життю.

До пояснень свідків ОСОБА_23 та ОСОБА_22 суд ставить критично, оскільки пояснення свідка ОСОБА_23 грунтуються на відомостях, які їй відомі лише зі слів ОСОБА_8, а пояснення свідка ОСОБА_22 є упередженими, оскільки він пояснив, що є колишнім хлопцем сестри ОСОБА_1 – ОСОБА_24, з якою на теперішній час у нього неприязні стосунки, тому, на думку суду, його пояснення носять виключно суб’єктивний характер.

Судом встановлений задовільний та такий, що відповідає житловим нормам стан житлових приміщень, в яких сторони мають намір влаштувати проживання своє малолітньої доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до акту обстеження умов проживання у житловому будинку за адресою: вул. Прянишникова, б.63 у місті Дніпрі, складеного управлінням-служби у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, створені належні умови для проживання матері та малолітньої дитини (а.с.19), також дані обставини підтверджуються фото (а.с.62-63).

Згідно з актом обстеження умов проживання у будинку за адресою: вул. Передова, б.495 у місті Дніпрі від 23.04.2018 року №103/2096 складеним управлінням-службою у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, створені належні умови для проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Судом також досліджений майновий стан сторін та виявлено, що позивачка за основним позовом ОСОБА_1 працевлаштована квитковим касиром по обслуговуванню автовокзалу «Центральний» згідно наказу про прийняття на роботу від 26.03.2018 року №7к-2 та на даний час знаходиться у відпустці по догляду за дитиною (а.с.15), навчається на заочній формі навчання Державного вищого навчального закладу «Український державний хіміко-технологічний університет «ІV рівня акредитації» (а.с.16), проживає в будинку за адресою: вул. Прянишникова, б.63 у місті Дніпрі, власником якого є дідусь ОСОБА_25 згідно із свідоцтвом про право власності на житловий будинок від 10.09.1984 року у складі сім’ї: дідусь ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_17, 1978 рік народження, – дядько, ОСОБА_24, 1999 рік народження, - сестра, ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_11, – мати (а.с.16).

Дідусь позивачки ОСОБА_1 - ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_10, працює на ТОВ «Хлібозавод №10» та має сукупний дохід з грудня 2017 року по травень 2018 року у сумі 26 426,50 гривень (а.с.53); дядько позивачки за основним позовом ОСОБА_17 працює електрозварником ручного зварювання на АТ «Дніпропетровський завод з ремонту та будівництва пасажирських вагонів» та має сукупний дохід за період з листопада 2017 року по квітень 2018 року у сумі 52 730,68 гривень (а.с.52); мати позивачки за основним позовом ОСОБА_1 – ОСОБА_27, працює на ПАТ «Укрпошта» та має сукупний дохід у сумі 19 056,46 гривень. З наведених даних суд дійшов висновку про достатній рівень матеріального забезпечення родини ОСОБА_1, що дозволить їй утримувати малолітню ОСОБА_28, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач ОСОБА_3 працює в ТОВ «Глуско Рітейл» на посаді оператора заправних станцій АЗС №03015/0 Дніпропетровського регіону із 04.05.2018 року відповідно до наказу 01-Дн №48-ос від 03.05.2018 року (а.с.115), а також навчається на денній формі навчання гуманітарного факультету Національної металургійної академії України за освітнім рівнем «магістр» з 01.09.2017 року (а.с.113).

Мати позивача за зустрічним позовом ОСОБА_3 - ОСОБА_29 на даний час не працює, за останнім місцем роботи в ПП «Єсаул» характеризується як відповідальний та дисциплінований працівник (а.с.137, 138-139); батько відповідача ОСОБА_3 – ОСОБА_20 працює водієм автотранспортних засобів категорії «Д» (а.с. 129-131) за місцем роботи характеризується висококваліфікованим водієм. Бабуся ОСОБА_3 – ОСОБА_8 – пенсіонерка, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с.141).

Згідно зі ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належність та допустимість доказів регламентуються ст.ст. 77, 78 ЦПК України за якими, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 2 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно з ч.2 ст.155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Відповідно до ст.161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини.

Так, статтею 21 Конституції України проголошено вільність і рівність усіх людей у своїй гідності та правах. Ця вихідна конституційна засада конкретизована у статті 24 Конституції України: громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом, не може бути привілеїв чи обмежень, в тому числі за ознаками статі. У частині 3 цієї статті Конституції України закріплено конституційні гарантії, якими забезпечується рівність прав жінки і чоловіка.

Право на свободу вибору місця проживання кожному гарантоване ст. 33 Конституції України.

За ч.ч. 1, 4 ст.29 Цивільного кодексу України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому, у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків (ч. 1 ст. 160 СК України).

При вирішенні даного спору про місце проживання дитини, суд виходить з принципу пріоритетності прав та інтересів дитини, приймає до уваги встановлені у судовому засіданні факти щодо відповідального ставлення матері ОСОБА_1 до виконання своїх обов'язків, зокрема факт продовження відвідування дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, після неможливості спільно з нею проживати, надання усіх необхідних речей та продуктів харчування, підтримання емоційного контакту з донькою. Дані обставини підтверджують наявність тісного зв’язку матері із її новонародженою дитиною, підтримання якого є життєво необхідним, як для матері так і для дитини такого віку.

Суд також враховує, що сім’єю позивачки за основним позовом ОСОБА_1 створені усі необхідні умови для проживання дитини, що підтверджується як матеріалами справи – актом обстеження умов проживання в житловому будинку за адресою: вул. Прянишникова, б.63 у місті Дніпрі, складеним управлінням-службою у справах дітей Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради, так і показами свідків ОСОБА_15, ОСОБА_12 та ОСОБА_14.

Суд звертає увагу, що невиконання та ігнорування рішення Амур-Нижньодніпровської районної у місті Дніпрі ради від 14.06.2018 року №125 про визначення місця проживання дитини ОСОБА_6, 29.01.2018 року разом із матір’ю відповідачем за основним позовом – позивачем за зустрічним позовом ОСОБА_3 через його необов’язковість, судом не може розцінюватись, як правомірна поведінка, та свідчить про те, що він не є законослухняним членом суспільства, оскільки в даному випадку інтереси батька суперечать інтересам дитини та позбавляють дитину її права на материнську любов, турботу, виховання, піклування, догляд та духовний зв’язок із матір’ю, наявність якого передбачає безперервність та носить постійний характер виходячи із віку дитини.

В той же час не заслуговують на увагу та, на думку суду, є наслідком спотвореного розуміння процесу виховання дітей в сім’ї, посилання представника ОСОБА_4 на намагання позивачки ОСОБА_1 принципово отримати перевагу у місці проживання малолітньої ОСОБА_6, 29.01.2018 року, виходячи із її статусу матері, в той час, як судом встановлено, що дії матері у вигляді її намагання бачити та відвідувати доньку за будь-яких умов, надання їй усіх необхідних речей та продуктів харчування, підтверджують її прояв природних якостей матері, що народила дитину, які проявляються у перший рік у жінки після народження нею дитини та є життєзабезпечувальною умовою для дитини новонародженого віку.

Суд вважає, що усі зібрані по справі докази у їх сукупності дають переконливі підстави дійти висновку щодо доцільності визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом із матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: вул. Прянишникова, б. 63, місто Дніпро.

Згідно з п.6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, крім випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучена зі своєю матір'ю.

В силу ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року (ратифікована Україною 27.02.1991 року, дата набуття чинності для України 27.09.1991 року) в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питанням соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Дитині законом та іншими засобами повинен бути забезпечений спеціальний захист і надані можливості та сприятливі умови, які б дозволяли їй розвиватись фізично, розумово, морально, духовно і в соціальному відношенні здоровим і нормальним шляхом в умовах свободи і гідності.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 року №39948/06 у справі «Савіни проти України» викладена позиція про те, що дитина може бути розлучена з матір'ю у виняткових випадках.

Зважаючи на те, що на теперішній час малолітня дитина ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, примусово розлучена з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, виняткові випадки судом не встановлені, визначити місце проживання дитини суд вважає за доцільне з матір’ю, тому суд вважає задовольнити позовні вимоги щодо відібрання дитини та з постановленням судового рішення в цій частині відібрати малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_12, від батька ОСОБА_30, ІНФОРМАЦІЯ_13, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_14, б. 495, та передати матері дитині ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, та відповідно до п.5 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконана рішення суду в цій частині.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1 409,60 гривень судових витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст. 21, 24, 33 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 19, 80, 81, 82 89, 129, 131, 141, 223, 258, 259, 263-265, 430ЦПК України, ст.ст. 150, 155, 161 СК України, ст. 29 ЦК України, Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20.11.1959 року, Конвенцією про права дитини від 20.11.1989 року, рішенням Європейського Суду з прав людини від 18.12.2008 року №39948/06 у справі «Савіни проти України», суд, -

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_31 Валеріївни, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, про відібрання дитини та визначення місця проживання дитини разом з матір’ю, - задовольнити.

Відібрати малолітню дитину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_16, та передати матері дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17.

Визначити місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, разом з матір'ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_18, за її місцем проживання чи перебування.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, в позові до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, про визначення місця проживання дитини разом з батьком, - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, 1 409 (одну тисячу чотириста дев’ять) гривень 60 копійок судових витрат по сплаті судового збору.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.430 ЦПК України допустити негайне виконана рішення суду в частині відібрання малолітньої дитини ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, від батька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_2, який зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_16, та передати матері дитини ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, ІПН НОМЕР_1, яка зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17.

Позивач (відповідач за зустрічним позовом) ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженка міста м.Дніпропетровська ІПН НОМЕР_1, паспорт серія АО №359584 виданий Амур-Нижньодніпровським РВ у м.Дніпропетровську ГУ ДМС України в Дніпропетровській області 02.09.2016 року, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17.

Відповідач (позивач за зустрічним позовом) ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_19, ІПН НОМЕР_2, паспорт серія АО №025109 виданий Амур-Нижньодніпровським РВ ДМУ ГУ МВС України в Дніпропетровській області 22.12.2011 року, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_16.

Третя особа Орган опіки та піклування Амур-Нижньодніпровської районної у м.Дніпрі ради, ЄДРПОУ 34734570, місцезнаходження: м.Дніпро, проспект Мануйлівський,31.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частину рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Суддя