Рішення № 76156520, 28.08.2018, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

2-а/130/61/2018

130/1880/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2018 р. м. Жмеринка

Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Шепеля К.А.,

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_1,

розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, до інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови серії ВР №112514 по справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2018 року, -

у с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з цим позовом, в якому зазначив, що 17 липня 2018 року інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 була винесена постанова про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР№112514 за фактом того, що позивачем було порушено розділ 31 Правил дорожнього руху, пункт 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 р., а саме: керуючи транспортним засобом ПАЗ 3205307, номерний знак НОМЕР_1, 17 липня 2018 року о 10-45 год по вул. Б.Олійника в м. Жмеринка автобусом сполученням Жмеринка-Мала Жмеринка з технічними несправностями - на вітровому склі ктз в зоні роботи склоочисника з правої верхньої строни присутні тріщини розміром 20 см з відповідними сколами. Згідно з цією постановою, на позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 680 грн за частиною другою статті 121 КУпАП. Представник позивача вважає, що правила дорожнього руху позивач не порушив, оскільки 17 липня 2018 року відповідач підійшов до автобуса позивача, який на той час стояв на автостанції по вул. Б.Оліника в м. Жмеринка. Тобто позивач на той момент не керував автобусом та не здійснював перевезення пасажирів. Під час огляду транспортного засобу працівник поліції не використовував жодних вимірювальних пристроїв. Встановлені технічні несправності, з якими експлуатація транспортних засобів забороняється, відображені в розділі 31 Правил дорожнього руху, відповідно до якого відсутня така технічна несправність транспортного засобу, як тріщина на вітровому склі. Крім цього, згідно з пунктом 3 розділу 1 Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів при їх експлуатації, затвердженого Наказом МВС України 13 жовтня 2008 року №534 за результатами перевірки технічного стану колісних транспортних засобів складається акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу, однак в даному випадку відповідач жодного акту не склав, а зазначені в постанові несправності були встановлені після візуального огляду без застосування жодних технічних засобів та фото фіксації. Пояснення позивача під час винесення постанови враховано не було, не надано можливість викласти їх в письмовій формі та долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення. Позивач був позбавлений можливості подати свої пояснення та докази по справі. В порушення статті 33 КУпАП відповідач при винесенні постанови не врахував характер правопорушення, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан та обставини, які обтяжують та пом'якшують відповідальність. Тобто при винесенні оскаржуваної постанови, поліцейським не було оцінено жодного доказу, а тому представник позивача вважає, що вина позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КУпАП не доведена жодним чином.

Представник позивача просив визнати незаконною та скасувати дану постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Відповідачу у встановленому законом порядку було надіслано копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі. Відповідачу було запропоновано в строк до 20 серпня 2018 року надати відзив на позов. У своєму відзиві на позов, який надійшов до суду 23 серпня 2018 року, представник зазначила, що згідно з пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби" на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників. Відповідач мав усі законні підстави скласти оскаржувану постанову, розглянувши справу про адміністративне правопорушення на місці його вчинення. Відповідно до статті 251 КУпАП орган чи посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, на підставі технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису. До відзиву на позов додано диск з фотографіями на яких зафіксовано наявність тріщин та сколів. Оскільки, на думку представника відповідача, відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв на підставі та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, то представник просила відмовити в задоволенні позову повністю. В свою чергу представник наголосила, що позивач при подачі цього адміністративного позову до суду звільняється від сплати судового збору, а тому не повинен був його сплачувати. У зв’язку з чим відсутні правові підстави його стягнення з відповідача на його користь.

Відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

В судовому засіданні установлені такі фактичні обставини та відповідні їм спірні правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач як на підставу своїх позовних вимог вказав, що його права були порушені тим, що відповідач неправомірно виніс постанову про накладення на нього адміністративного стягнення. Предметом позову є визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху.

У судовому засіданні установлено, що 17 липня 2018 року інспектором ВБДР УПП у Вінницькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 було винесено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ВР№112514 за фактом того, що позивачем було порушено розділ 31 Правил дорожнього руху, пункт 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 р., а саме: керуючи транспортним засобом ПАЗ 3205307, номерний знак НОМЕР_1, 17 липня 2018 року о 10-45 год по вул. Б.Олійника в м. Жмеринка автобусом сполученням Жмеринка-Мала Жмеринка з технічними несправностями - на вітровому склі ктз в зоні роботи склоочисника з правої верхньої сторони присутні тріщини розміром 20 см з відповідними сколами (а.с.6). З копії цієї постанови видно, що до неї жодних документів (доказів, пояснень) не додається.

Відповідно до копії договору про встановлення особистого сервітуту від 30 липня 2012 року та акту приймання-передачі земельної ділянки в сервітутне користування від 1 серпня 2012 року частина земельної ділянки по проспекту Б.Олійника в м. Жмеринка передана Жмеринською міською радою ФОП ОСОБА_5 для комерційних потреб - обслуговування об'єкту транспортної інфраструктури (а.с.9, 10).

Згідно з копією свідоцтва про атестацію автостанції, автостанцію АС "Жмеринка АС-1" по проспекту Б.Олійника в м. Жмеринка, яка належить ОСОБА_5 відповідає п'ятому класу та занесена до переліку атестованих автостанцій за №0365 (а.с.11).

Оглянувши диск з фотографіями, наданий представником відповідача та роздруковані фото з місця вчинення адміністративного правопорушення видно, що тріщина та сколи дійсно наявні на вітровому склі транспортного засобу. Однак з представлених фото не видно, чи знаходяться ці тріщини і сколи в зоні роботи склоочисників.

Оцінюючи вище перераховані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об’єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів відповідно до вимог статті 90 КАС України, суд згідно з положеннями статей 73, 74, 75, 76 цього ж Кодексу вважає ці докази належними, допустимими, достовірними та достатніми, оскільки вони містять інформацію щодо предмета доказування, одержані у встановленому законом порядку, на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, а також у своїй сукупності вони дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини другої статі 121 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Розділом 31 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306 з подальшими змінами, встановлено, що технічний стан транспортних засобів та їх обладнання повинні відповідати вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації. Забороняється експлуатація тролейбусів і трамваїв за наявності будь-якої несправності, зазначеної в правилах технічної експлуатації цих транспортних засобів.

Відповідно до пункту 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби" на вітровому склі КТЗ не дозволено сколи чи тріщини в зоні роботи склоочисників.

Згідно з розділом 1 Порядку здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів при їх експлуатації, затвердженого Наказом МВС України 13 жовтня 2008 року №534, цей Порядок визначає процедуру проведення працівниками Державтоінспекції (далі - ДАІ) перевірок технічного стану колісних транспортних засобів (далі - КТЗ) під час їх експлуатації в період між державними технічними оглядами, які здійснюються у випадку наявних ознак, що свідчать про технічну несправність КТЗ або забруднення ним навколишнього середовища, відповідно до вимог абзацу першого пункту 21 статті 11 Закону України "Про міліцію". На автомобільних дорогах і вулицях можуть бути перевірені КТЗ незалежно від їх призначення, місця реєстрації та належності, крім автомобілів: швидкої медичної допомоги, оперативних та аварійно-рятувальних служб, військових і дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, а також тих, що рухаються в колонах. За результатами перевірки складається Акт перевірки технічного стану колісного транспортного засобу (далі - Акт перевірки) за формою, наведеною у додатку до цього Порядку, копія якого надається водієві КТЗ.

Відповідно до статті 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху (стаття 122). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі статтею 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення. Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Таким чином, фактичні дані, на основі яких встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, іншими визначеними законодавством доказами.

Відповідно до частини другої, четвертої та п'ятої статті 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі. У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.

Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу та правопорушень у сфері забезпечення дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі.

З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом МВС України від 7 листопада 2015 року №1395 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка визначає процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція, матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.

Згідно з пунктом 4 розділу І наведеної Інструкції у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених, зокрема, частиною другою статті 121 КУпАП.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, за місцем проживання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за місцем реєстрації транспортного засобу та на місці вчинення адміністративного правопорушення.

Пунктами 2, 4 та 10 розділу ІІІ наведеної Інструкції передбачено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, частиною другою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, користується правами, визначеними у статті 268 КУпАП. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2018 року серії ВР №112514 складена повноважною особою, однак за своєю формою і змістом не відповідає нормам чинного законодавства, а саме вимогам вищевказаної інструкції. Будь-які докази, які б підтверджували винуватість позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 121 КУпАП відсутні. Зокрема, з представлених представником відповідача доказів не можливо встановити чи охоплюють тріщини та сколи на вітровому склі транспортного засобу зону роботи склоочисників, також відсутній Акт перевірки.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, судом перевірено та встановлено, що в даному випадку відповідач прийняв оскаржувану постанову на підставі та у межах повноважень, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; своєчасно, проте не у спосіб передбачений Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такої постанови; небезсторонньо (упереджено); недобросовісно; нерозсудливо; без дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення; без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. Таким чином, суд вважає, що оскаржувана постанова є протиправною та підлягає скасуванню.

Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб’єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Таким чином судовий збір не справляється при поданні позовів про скасування постанов у справах про адміністративні правопорушення.

При подачі адміністративного позову до суду позивач сплатив 704,80 грн судового збору (а.с.1).

Згідно з частиною другою статті 7 Закону України "Про судовий збір" У випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми; в інших випадках, установлених частиною першою цієї статті, - повністю.

На підставі вищевикладеного сплачена сума судового збору підлягає поверненню позивачу.

Відповідно до частини п'ятої статті 139 КАС України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з іншої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Тому за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь держави підлягають стягненню судові витрати по сплаті судового збору у сумі 704,80 грн..

Керуючись статтями 6, 73, 74, 75, 76, 77, 90, 242, 243, 244, 245, 246, 286 КАС України, статтями 121, 222, 251, 258, 283, 288 КУпАП, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розділом 31 Правил дорожнього руху України, пунктом 6.8.5 ДСТУ 3649:2010 "Колісні транспортні засоби", Порядком здійснення контролю за технічним станом колісних транспортних засобів при їх експлуатації, затвердженого Наказом МВС України 13 жовтня 2008 року №534, суд, -

у х в а л и в :

Адміністративний позов ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про визнання протиправною та скасування постанови серії ВР №112514 по справі про адміністративне правопорушення від 17 липня 2018 року задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора ВБДР УПП у Вінницькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 серії ВР №112514 про накладення адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 680 гривень по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 17 липня 2018 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за частиною другою статті 121 КУпАП.

Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за частиною другою статті 121 КУпАП закрити.

Повернути позивачу ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ід.№2158708354, громадянину України, мешканцю АДРЕСА_1) помилково сплачений ним судовий збір сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Стягнути на корсить держави за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646) судові витрати по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення може бути подана апеляція до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Жмеринський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Головуючий К.Шепель