Ухвала суду № 76156272, 28.08.2018, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/10648/18

Провадження № 4-с/161/90/18

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Рудська С.М.

при секретарі – Ярмолюк В.С.

за участю:

представника заявника – ОСОБА_1

представника ДВС – ОСОБА_2

представника заінтересованої особи – ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Луцьку на дії заступника директора Департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_4

В С Т А Н О В И В:

Заявник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» звернулося до суду зі скаргою на дії заступника директора Департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_4 на обґрунтування вказавши, що рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05.04.2012 року, ухваленому у справі № 0308/4552/12 позовні вимоги ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» до ТзОВ «Готельний комплекс «Волинь», ОСОБА_5 про стягнення заборгованості задоволені повністю – стягнуто заборгованість за кредитним договором в сумі 1393719,92 доларів США та 2927685,82 грн. 09.07.2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області на підставі вищевказаного рішення було видано виконавчий лист. Вказаний виконавчий лист знаходиться на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України на підставі постанови державного виконавця від 25.07.2012 року. 15.01.2013 року державним виконавцем описано, арештовано та передано на відповідальне зберігання майно боржника, а саме: нерухоме майно – частина готелю «Волинь» площею 2033,9 кв.м, підвальне приміщення готелю «Волинь», площею 250,3 кв.м., що знаходяться за адресою: Волинська обл.., м. Володимир-Волинський, вул. Князя Василька, 1. В межах виконавчого провадження державним виконавцем неодноразово виносилися постанови про призначення суб’єкта оціночної діяльності-суб»єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні. 11.12.2017 року державним виконавцем була винесена чергова постанова про призначення суб’єкта оціночної діяльності-суб»єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні з питань визначення ринкової вартості описаного та арештованого майна боржника. Згідно висновку про вартість майна, відповідно до акту опису й арешту майна від 15.01.2013 року частина готелю «Волинь» площею 2033,9 кв.м, підвальне приміщення готелю «Волинь», площею 250,3 кв.м., що знаходяться за адресою: Волинська обл.., м. Володимир-Волинський, вул. Князя Василька, 1. Складає станом на 24.05.2018 року 6046907 грн., оцінювач ОСОБА_6. Вважає, що звіт не відповідає нормативним вимогам та чинного законодавства з огляду на наступне. Так, аналоги в звіті містять зовсім інші дані, аніж об’єкт, який підлягав оцінці, проведена між об’єктами аналогія ж необґрунтованою та некоректною – об’єкт оцінки має площу 2033,9 кв.м., а аналогі підібрані експертом – 1000 кв.м., 1200 кв.м., 1041 кв.м. та 5980 кв.м. У звіті зазначено, що об’єкти меншою площею користуються більшим попитом, оскільки вимагають менших витрат на придбання та благоустрій,а також знижується ризик вартості очікуваних прибутків від недозавантажених приміщень. Відповідно до зазначеної умови оцінювач застосував певні величини коригування. Не відомо з яких підстав та якими мотивами експерт керувався, визначивши більший відсоток коригування оцінюваного об’єкту, як об’єкту з більшою площею та меншою привабливістю. Об’єкт оцінювання знаходиться в центрі мста, близько біля кордону, підтримується у належному стані, частина його використовується за призначенням, а частина здається в оренду під офісні приміщення. Експерт завідомо проігнорував особливість об’єкта оцінювання, яка полягає в тому, що оцінці підлягала не тільки будівля (або споруда) за своїм станом, а й діяльність даного приміщення як готельного комплексу, який надає послуги. Крім того, описова частина звіту (в частині характеристики об’єкта оцінки) є вкрай обмеженою. З огляду на викладене, вважає, що ринкова вартість предмету застави у розмірі 6046907 грн., без урахування ПДВ, є сумнівною та такою, що не відповідає ринковим цінам на аналогічні майно. У випадку реалізації вказаного нерухомого майна на електронних торгах за заниженою ціною, значна частина боргу залишиться непогашеною, що негативно вплине на інтереси обох сторін виконавчого провадження. Просить суд визнати недійсним звіт про незалежну експертну оцінку вартості майна від 24.05.2018 року, що виконаний на замовлення державного виконавця суб’єктом оціночної діяльності ТзОВ «Українська експерта група» і особі генерального директора ОСОБА_7; визнати незаконними дії державного виконавця щодо використання у виконавчому провадженні звіту про незалежну експертну оцінку вартості майна від 24.05.2018 року, що виконаний на замовлення державного виконавця суб’єктом оціночної діяльності ТзОВ «Українська експерта група» і особі генерального директора ОСОБА_7 для подальшої примусової реалізації об’єкту оцінки на електронних торгах, згідно Закону України «Про виконавче провадження»; зобов’язати державного виконавця призначити нову оцінку описаного та арештованого нерухомого майна боржника, а саме нерухомого майна – частини готелю «Волинь», площею 250,3 кв.м., підвального приміщення готелю «Волинь» площею 250,3 кв.м, що знаходяться за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Князя Василька, 1.

В судовому засіданні представник заявника скаргу підтримала, надала пояснення по суті аналогічні до викладених у скарзі, просила вимоги скарги задовольнити.

Представник ДВС проти задоволення скарги заперечував, оскільки дії державного виконавця при призначенні суб’єкта оціночної діяльності для проведення оцінки описаного та арештованого майна відповідали вимогам закону. Просить у задоволення скарги відмовити.

Представник заінтересованої особи – боржника ОСОБА_5 в судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував, вважає, що передбачених законом підстав для її задоволення немає.

Представники заінтересованих осіб ТзОВ «Українська експертна група» та ТзОВ «Готельний комплекс «Волинь» в судове засідання не з’явились, причини неявки суду не повідомили, про день, час, місце слухання справи були повідомлені належним чином, про що у матеріалах справи містяться відповідні поштові повідомлення. Заяви клопотання, письмові пояснення на скаргу від вказаних заінтересованих осіб на адресу суду не надходили.

Вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши письмові докази по справі, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні у Відділі примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України знаходиться виконавчі листи № 0308/4553/12, виданий 09.07.2012 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області про солідарне стягнення з ТзОВ «Готельний комплекс «Волин6ь», ОСОБА_5 на користь ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк в м. луцьку заборгованості за кредитним договором в розмірі 1393719,92 доларів США та 2927685,82 грн. (а.с. 12-15, 17-18).

Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України ОСОБА_8 від 11.12. 2017 року призначено суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання ТзОВ «Українська експертна група» для проведення оцінки майна, зазначеного в акті опису та арешту майна від 15.01.2013 року, а саме: частини готелю «Волинь», площею 250,3 кв.м., підвального приміщення готелю «Волинь» площею 250,3 кв.м, що знаходяться за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Князя Василька, 1 (а.с. 22-26, 33-34).

Звітом суб’єкта оціночної діяльності ТзОВ «Українська експерта група» станом на 24.05.2018 року визначено ринкову вартість частини готелю «Волинь», площею 250,3 кв.м., підвального приміщення готелю «Волинь» площею 250,3 кв.м, що знаходяться за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Князя Василька, 1 в сумі 6046907 грн. без ПДВ (а.с. 9).

На підставі ч.1 ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Статтею 57 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано порядок визначення вартості майна боржника.

Частиною третьою ст. 62 Закону «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними ст. 58 цього Закону.

За частиною першою ст. 58 Закону «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для оцінки нерухомого майна державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12 липня 2001 року №2658-III оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.

Частиною 6 статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначено, що Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов'язковими до виконання суб'єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Згідно частин 1, 2 статті 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року, № 1440 є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Національний стандарт № 2 "Оцінка нерухомого майна", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 року, № 1442, є обов'язковим для застосування під час проведення оцінки нерухомого майна (нерухомості) суб'єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна та проводять державну експертизу звітів з експертної грошової оцінки земельних ділянок державної та комунальної власності у разі їх продажу.

Згідно пункту 24 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» у справах за скаргами стягувача чи боржника на дії державного виконавця, пов'язані з арештом і вилученням майна та визначенням вартості й оцінки цього майна, суд перевіряє відповідність цих дій положенням статей 57, 58 Закону про виконавче провадження. При цьому судам необхідно враховувати, що визначення вартості майна боржника проводиться самим державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості, крім випадків, коли застосовуються оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден. При складності визначення вартості майна (окремих предметів) чи наявності у боржника або стягувача заперечень проти передачі арештованого майна боржника для реалізації за ціною, визначеною державним виконавцем, до участі у виконавчому провадженні і проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден залучається суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання, який провадить свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року № 2658-III "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".

При цьому суди мають враховувати, що суб'єкт оціночної діяльності є учасником виконавчого провадження, а не посадовою особою державної виконавчої служби і його звіт про оцінку майна є результатом практичної діяльності фахівця-оцінювача, а не актом державного органу. Тому вимоги заявника в частині оскарження оцінки майна, визначеної за результатами рецензування, підлягають розгляду у порядку цивільного судочинства.

Такі вимоги сторони виконавчого провадження розглядаються не у позовному провадженні, а як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, передбаченому розділом VII ЦПК, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретно особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку майна) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження та державним виконавцем і між державним виконавцем та суб'єктом оціночної діяльності.

Оцінка нерухомого майна має здійснюватись відповідно до Національного стандарту № 2 "Оцінка нерухомого майна" з урахуванням вимог Національного стандарту № 1, яким визначено загальні засади.

Так, згідно з приписами пункту 50 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється, зокрема, ознайомлення з об'єктом оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту №1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки, ознайомлення з об'єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об'єкта оцінки та пов'язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об'єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об'єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Крім того, статтею 11 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" визначено, що замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб'єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Згідно пунктів 35, 36, 37 Національний стандарт № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" оцінка майна проводиться із застосуванням методичних підходів, методів оцінки, які є складовими частинами методичних підходів або є результатом комбінування кількох методичних підходів, а також оціночних процедур.

Оцінювач застосовує, як правило, кілька методичних підходів, що найбільш повно відповідають визначеним меті оцінки, виду вартості за наявності достовірних інформаційних джерел для її проведення.

Неможливість або недоцільність застосування певного методичного підходу, пов'язана з повною відсутністю чи недостовірністю необхідних для цього вихідних даних про об'єкт оцінки та іншої інформації, окремо обґрунтовується у звіті про оцінку майна. Національними стандартами можуть передбачатися також інші випадки обмежень щодо застосування певних методичних підходів для визначення ринкової вартості та неринкових видів вартості об'єктів оцінки.

Відповідно звіту суб’єкта оціночної діяльності ТзОВ «Українська експертна група» про оцінку нежитлового приміщення за адресою: Волинська обл., м. Володимир-Волинський, вул. Князя Василька, 1 експертом обрано порівняльний та дохідний методи для оцінки майна (а.с. 9).

Жодних доказів на підтвердження того, що суб’єктом оціночної діяльності при проведення оцінки нерухомого майна були порушеніположення Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національних стандартів заявником ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», в порушення вимог ст.ст. 77-81 ЦПК України, суду не надано.

За змістом ч. 5 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Заявник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України», як у своїй письмовій скарзі, так і його представник в судовому засіданні не заперечували про те, що про результати визначення вартості майна державний виконавець повідомив стягувача у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності

Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов'язків, визначених законом і встановлених відповідним договором.

Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов'язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів.

Згідно ст. 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», рецензування звіту про оцінку майна здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за власною ініціативою суб'єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна.

Тобто, у разі незгоди із результатами оцінки майна, заявник ПАТ «Державний експортно-імпортнитй банк України» мав право звернутися із клопотанням про призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Судом встановлено, що заявник ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» не звертався щодо призначення рецензування звіту про оцінку майна.

Згідно ч. 3ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувальні рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчиненні відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оскільки судом не встановлено та заявником не надано достовірних та достатніх доказів порушень, допущених старшим державним виконавцем при проведенні оцінки нерухомого майна, які б могли бути підставою для визнання неправомірними його дій та визнання недійсними результатів оцінки майна, а тому суд приходить до висновку, що в задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Луцьку слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні скарги Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в особі філії АТ «Укрексімбанк» у м. Луцьку на дії заступника директора Департаменту – начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ ОСОБА_4 – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Волинської області протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений 31 серпня 2018 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_9

-