Постанова № 76156041, 31.08.2018, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"31" серпня 2018 р. Справа № 922/980/18

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Ільїн О.В., суддя Россолов В.В., суддя Хачатрян В.С.

за участю представників:

позивача - Прокопченко С.Р.;

відповідача - Білоус Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - ФГ "Фортуна 2017" (вх. №1641Х1-35) на ухвалу господарського суду Харківської області від 24 липня 2018 року (повний текст складено 26.07.2018, суддя Шарко Л.В.) по справі №922/980/18

за позовом Фермерського господарства "Фортуна 2017", с. Олександрівка Валківський район Харківської обл.

до Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя", с. Олександрівка Валківський район Харківської обл.

про визнання права користування, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фермерське господарство "Фортуна 2017" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Приватного сільськогосподарського підприємства "Нове життя", в якому просив:

- визнати за позивачем право користування земельними ділянками: НОМЕР_3:000:0159; НОМЕР_3:000:0134; НОМЕР_1:000:0053; НОМЕР_1:000:0044; НОМЕР_2:000:0042; НОМЕР_3:000:0150; НОМЕР_2:000:0100; НОМЕР_2:000:0088; НОМЕР_1:000:0019; НОМЕР_3:000:0040; НОМЕР_2:000:0051; НОМЕР_2:000:0057; НОМЕР_2:000:0489, що розташовані за адресою: Харківська область, Валківський район, Олександрівська сільська рада;

- зобов'язати Приватне сільськогосподарське підприємство "Нове життя" не вчиняти та утриматись від будь-яких дій, що можуть порушувати право користування Фермерського господарства "Фортуна" земельними ділянками: НОМЕР_3:000:0159; НОМЕР_3:000:0134; НОМЕР_1:000:0053; НОМЕР_1:000:0044; НОМЕР_2:000:0042; НОМЕР_3:000:0150; НОМЕР_2:000:0100; НОМЕР_2:000:0088; НОМЕР_1:000:0019; НОМЕР_3:000:0040; НОМЕР_2:000:0051; НОМЕР_2:000:0057; НОМЕР_2:000:0489, що розташовані за адресою: Харківська область, Валківський район, Олександрівська сільська рада.

Ухвалою суду від 24 липня 2018 року по справі №922/980/18 клопотання представника відповідача про закриття провадження задоволено. Закрито провадження у справі. Всі клопотання по справі залишено без розгляду.

Позивач з ухвалою суду не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду зі скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Харківської області від 24 липня 2018 року по справі №922/980/18 про закриття провадження у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Господарським судом Харківської області під час постановлення ухвали про закриття провадження порушено ч. 1 та ч. 2 ст. 2 ГПК України, п. 1 ч. 1, ч. 2 ст. 231 ГПК України та не дотримано п. З ч. 1 ст. 234 ГПК України. Так, апелянт вказує на те, що право користування земельними ділянками набуте ним на законних підставах, внаслідок укладення договорів емфітевзису з власниками земельних ділянок, які укладені з дотриманням норм чинного законодавства та зареєстровані у встановленому законом порядку. Саме ПСП «Нове життя» не визнає право користування позивача, через що він був змушений звернутися до господарського суду Харківської області для захисту свого зареєстрованого права. За таких обставин є безпідставним та необґрунтованим застосування господарським судом висновку, якого Верховний Суд дійшов при розгляді справи № 911/4111/16.

В судовому засіданні 31.08.2018 скаржник вимоги апеляційної скарги підтримав, просив суд апеляційну скаргу задовольнити, ухвалу суду першої інстанції скасувати, а справу направити для розгляду до суду першої інстанції.

Представник відповідач в судовому засіданні 31.08.2018 проти доводів апеляційної скарги заперечив та зазначив, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм процесуального права і підстави для її скасування - відсутні.

Відповідно до п. 14 ч. 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про залишення позову без розгляду.

Згідно із ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, в суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі.

Згідно ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Харківський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, з таких підстав.

Приймаючи оскаржувану ухвалу про закриття провадження у даній справі господарський суд зазначив, що предмет даного спору безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, які є власниками спірних земельних ділянок, та ПСП "НОВЕ ЖИТТЯ". Велика Палата Верховного суду у постанові від 16.05.2018 року у справі № 911/4111/16 у висновку щодо застосування норм права зазначила у пункті 44, що справи у спорах, що виникають із земельних відносин, у яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, проте предмет спору в яких безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб, підлягають розгляду за правилами цивільного судочинства. Оскільки предметом спору є визнання права користування земельними ділянками, що виникло на підставі договорів емфітевзису, укладених між фізичними особами (власниками вищевказаних земельних ділянок) та позивачем, господарський суд першої інстанції дійшов висновку про те, що даний спір безпосередньо стосується прав і обов'язків фізичних осіб та не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, у зв'язку з чим відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України провадження у справі підлягає закриттю.

Проте, з наведеними висновками суду першої інстанції, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на таке.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.

В свою чергу, судом апеляційної інстанції встановлено, що спір стосується визнання права користування земельними ділянками за кадастровими номерами: НОМЕР_3:000:0159; НОМЕР_3:000:0134; НОМЕР_1:000:0053; НОМЕР_1:000:0044; НОМЕР_2:000:0042; НОМЕР_3:000:0150; НОМЕР_2:000:0100; НОМЕР_2:000:0088; НОМЕР_1:000:0019; НОМЕР_3:000:0040; НОМЕР_2:000:0051; НОМЕР_2:000:0057; НОМЕР_2:000:0489, за договорами емфітевзису, укладеними між фізичними особами - власниками земельних ділянок та ФГ "Фортуна 2017" , а саме:

- між ОСОБА_4 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 04.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_5 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_6 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою - земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_7 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_8 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав (щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_3:000:0150);

- між ОСОБА_8 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 04.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав (щодо земельної ділянки із кадастровим номером НОМЕР_2:000:0042);

- між ОСОБА_9 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_10 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки;

- між ОСОБА_11 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_12 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_13 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_14 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав;

- між ОСОБА_15 та ФГ "Фортуна 2017" договір користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзису) спірної земельної ділянки, який 03.04.2018 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав.

Тобто, предметом спору у даній справі є визнання за позивачем - юридичною особою, права користування земельними ділянками. Відповідачем по справі є ПСП «Нове життя» - інша юридична особа, оскільки саме ПСП «Нове життя» не визнає право користування позивача. Фізичні особи - власники земельних ділянок не оспорюють право користування позивача, оскільки уклали з останнім договори емфітевзису.

Матеріали справи свідчать про те, що право користування набуте позивачем на законних підставах, внаслідок укладення договорів емфітевзису з власниками земельних ділянок, які були укладені з дотриманням норм чинного законодавства та зареєстровані у встановленому законом порядку.

В даній справі не оспорюється чинність та правомірність укладених договорів емфітевзису між фізичними особами та позивачем. Згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Тобто, Договори емфітевзису між фізичними особами та Позивачем є дійсними. Сторони виразили своє волевиявлення та прагнули настання відповідних юридичних наслідків.

Таким чином, предмет спору у даній справі не стосується прав та обов'язків фізичних осіб, як це встановив суд першої інстанції, проте стосується дій ПСП «Нове життя», яке не визнає право користування Позивача.

Оскільки ПСП «Нове життя» не визнає право користування ФГ «Фортуна 2017», останнє звернулося до суду для захисту майнового права у порядку ст. 16 ЦК України, якою передбачено спосіб захисту порушеного права шляхом його визнання.

Пункт 44 постанови Верховного Суду від 16.05.2018 року у справі № 911/4111/16 встановлює, що розгляду в порядку цивільного судочинства підлягають спори, предмет яких безпосередньо стосується фізичних осіб, проте в нашому випадку предмет спору стосується виключно юридичних осіб, а тому підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

На підставі наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі від 24.07.2018 дійшов помилкового висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції зазначає, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, у зв'язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що оскаржувана ухвала прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням і неправильним застосуванням норм процесуального права, чинних на момент прийняття оскаржуваної ухвали, а висновки викладені в оскаржуваній ухвалі не відповідають обставинам справи, у зв'язку з чим в силу п. 1, п. 3, п. 4 ч. 1 статті 280 Господарського процесуального кодексу України підлягає скасуванню з направленням матеріалів справи № 922/980/18 до Господарського суду Харківської області для розгляду по суті.

Керуючись ст. ст. 240, 275, 281-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фермерського господарства "Фортуна 2017" на ухвалу господарського суду Харківської області від 24 липня 2018 року у справі №922/980/18 - задовольнити.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 24 липня 2018 року у справі №922/980/18 - скасувати.

Справу № 922/980/18 направити для подальшого розгляду до Господарського суду Харківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складено 31.08.2018.

Постанова може бути оскаржена в порядку ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Ільїн О.В.

Суддя Россолов В.В.

Суддя Хачатрян В.С.