Постанова № 76155713, 30.08.2018, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. ОдесаСправа № 916/1814/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Діброви Г.І.

суддів Принцевської Н.М., Ярош А.І.

секретар судового засідання – Бендерук Є.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача – ОСОБА_1 – за договором про надання юридичних послуг від 18.04.2018 року і ордером від 13.07.2018 року серія ОД № 301979;

від відповідача – ОСОБА_2 – за довіреністю від13.08.2018 року № 5934;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт", м. Рені Одеської області

на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року, м. Одеса, суддя Желєзна С.П., повний текст складено 19.06.2018 року

у справі № 916/1814/16

за позовом Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області

до відповідача Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Рені Одеської області

про стягнення 435 630 грн. 62 коп.

Короткий зміст позовних вимог і рішень суду першої інстанції, історія справи

У липні 2016 року Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м.Київ в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Рені Одеської області в якій просило суд стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Рені Одеської області на користь Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області суму заборгованості у розмірі 435 630 грн. 62 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області недоотримало від Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Рені Одеської області кошти на сплату земельного податку згідно з новим розрахунком за умовами договору від 16.06.2013 року № 30-В-РЕФ-13-РФ.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 07.07.2016 року у справі №916/1814/16 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі.

18.08.2016 року Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням, в якому просило суд стягнути з відповідача на користь позивача 704 677 грн. 26 коп., а також відшкодувати позивачу за рахунок відповідача судові витрати.

Клопотання мотивовано тим, що станом на дату звернення з відповідним клопотанням сума заборгованості за договором складає вже 704 677 грн. 26 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.08.2016 року у справі №916/1814/16 призначено у справі судову економічну експертизу, на вирішення експерта поставлено наступне питання: чи відповідає документально заявлений у позовних вимогах позивача розмір заборгованості за договором від 16.06.2013 року № 30-В-РЕФ-13 про відшкодування витрат на сплату земельного податку фактичним обставинам справи? та зупинено провадження у справі.

09.02.2017 року до Господарського суду Одеської області надійшов висновок експерта за результатами проведеної судово-економічної експертизи.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.02.2017 року поновлено провадження у справі № 916/1814/16.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2017 року у справі №916/1814/16 призначено судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступне питання: визначити фактичну площу та межу земельних ділянок під об’єктами Державного підприємства Адміністрація морських портів України, в особі Ренійської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 та Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 88? і зупинено провадження у справі.

27.03.2018 року до Господарського суду Одеської області надійшов висновок експерта.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 05.04.2018 року поновлено провадження у справі № 916/1814/16.

26.04.2018 року відповідач звернувся до Господарського суду Одеської області із запереченнями, в яких просив суд першої інстанції закрити провадження у справі №916/1816/16, мотивуючи це тим, що в період виникнення заборгованості з відшкодування земельного податку та до досягнення неї розміру 704 677 грн. 26 коп. відповідачем було заявлено позивачу 4 (чотири) заяви про зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: від 12.11.2015 року № 21-1-67/244 на суму 103 933 грн.43 коп.; від 11.03.2016 року № 21-1-22/710 на суму 1 470 грн. 77 коп.; від 16.08.2016 року №21-1-22/2470 на суму 207 830 грн. 22 коп.; від 10.10.2016 року № 21-1-22/2995 на суму 415 660 грн. 44 коп., до якої включені також суми відшкодування за липень 2016 року в розмірі 134 523 грн. 32 коп. та серпень 2016 року в розмірі 134 523 грн. 32 коп. які не враховані в сумі позовних вимог позивача, але 207 830 грн. 22 коп. з 415 660 грн. 44 коп. враховані у позові. Залишок заборгованості у розмірі 183612 грн. 62 коп. був сплачений відповідачем згідно з платіжним доручення від 14.04.2017 року №534.

23.05.2018 року Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою (уточненою), в якій просило суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором від 16.06.2013 року № 30-В-РЕФ-13-РФ про відшкодування витрат на сплату земельного податку у сумі 4 436 235 грн. 67 коп.

Уточнена позовна заява мотивована тим, що до моменту звернення з відповідною заявою продовжують виставлятись рахунки за договором від 16.06.2013 року № 30-В-РЕФ-13-РФ і борг станом на 31.05.2018 року складає 4 436 235 грн. 67 коп.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі №916/1814/16 (суддя Желєзна С.П.) відмовлено Державному підприємству «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви, провадження у справі № 916/1814/16 за позовом Державного підприємства «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області до Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Рені Одеської області про стягнення 435 630 грн. 62 коп. закрито, стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати, пов’язані з проведенням судово-економічної експертизи.

Ухвала суду мотивована тим, що заборгованість відповідача перед позивачем за договором про відшкодування витрат на сплату земельного податку від 16.06.2013 року №30-В-РЕФ-13 РФ у розмірі 435 630 грн. 62 коп. була погашеною, що свідчить, на думку суду першої інстанції, про відсутність між сторонами предмета спору. При цьому, місцевий господарський суд відмовив у прийнятті до розгляду уточненої позовної заяви з огляду на те, що утворення боргу відповідача перед позивачем з початку 2017 року та до 31.05.2018 року у розмірі 4 436 235 грн. 67 коп., до розміру якого не увійшла спірна сума заборгованості, яка є предметом розгляду у межах даної справи, господарський суд розцінює уточнену позову заяву як подання нового позову, що свідчить про відсутність правових підстав для прийняття такої заяви до розгляду.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області з ухвалою суду не погодилось, тому звернулось до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі № 916/1814/16, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду Господарського суду Одеської області.

Апеляційна скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права та неповним з’ясуванням всіх обставин справи.

Скаржник зауважує, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не вказав про розподіл судових витрат на проведення судової земельно-технічної експертизи.

Узагальнені доводи та заперечення на апеляційну скаргу

29.08.2018 року на електронну адресу суду від Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Київ в особі Ренійської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України», м. Рені Одеської області надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить суд залишити ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі № 916/1814/16 без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві відповідач зазначає, що підставою для призначення земельно-технічної експертизи стало те, що у судовому засіданні відповідач наполягав на тому, що з боку позивача неправомірно вказана площа земельних ділянок під його об’єктами, які по розпорядчому балансу відійшли до відповідача є таким, що не відповідає дійсності, оскільки, як вже зазначили вище, та як вбачається зі змісту самої ухвали від 27.03.2017 року, зазначена експертиза була призначена за ініціативою позивача, що підтверджується його клопотанням від 23.03.2017 № 2/817/вих. Відповідач лише не заперечував проти цього в судовому засіданні. До того ж, витрати по проведенню експертизи відповідно до ухвали, суд поклав саме на позивача, та зобов’язав його надати суду докази оплати проведення експертизи, які згідно наданих платіжних доручень до уточненої позовної заяви складають 285 000 грн. 00 коп. Під час судового засідання від 18.06.2018 року представник позивача підтвердив необхідність та значимість проведення експертизи, тому позивач без сумніву є заінтересованою стороною у даному випадку.

Також у відзиві зазначено, що клопотання позивача від 16.08.2016 року про стягнення 704677 грн. 26 коп. не прийнято розгляду з обґрунтованих підстав.

Судовою колегією відзив долучено до матеріалів справи.

В судовому засіданні представники сторін підтримали доводи та заперечення щодо апеляційної скарги з мотивів, що викладені письмово.

Суд апеляційної інстанції, у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об’єктивно не залежали від нього. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із п. 13 ч. 1 ст. 255 Господарського процесуального кодексу України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, а саме про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 271 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Заслухавши пояснення присутніх представників учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі №916/1814/16 відповідає вимогам чинного процесуального законодавства України і немає підстав для її скасування, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що 27.03.2017 року Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області звернулось до Господарського суду Одеської області з клопотанням про призначення земельно-технічної експертизи, на вирішення якої поставити наступне питання: визначити фактичну площу та межу земельних ділянок під об’єктами Державного підприємства Адміністрація морських портів України, в особі Ренійської філії Державного підприємства Адміністрація морських портів України, за адресою: Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 188 та Одеська область, м. Рені, вул. Дунайська, 88?

Відповідач проти задоволення даного клопотання не заперечував.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 27.03.2017 року у справі №916/1814/16 призначено судову земельно-технічну експертизу і зупинено провадження у справі.

З огляду на те, що апеляційний господарський суд обмежений у відповідності до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України доводами апеляційної скарги, а Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області вважає обґрунтованою ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року в частині закриття провадження у справі, Одеський апеляційний господарський суд перевіряє правомірність винесеної ухвали суду першої інстанції тільки в частині розподілу судових витрат за проведення земельно-технічної експертизи.

Норми права, які регулюють спірні правовідносини, доводи та мотиви відхилення аргументів, викладених скаржником в апеляційній скарзі, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

Відповідно до п. 3 ч. 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України в редакції, чинній до 15.12.2017 року, ухвала господарського суду має містити мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Одеський апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити, що: виносячи ухвалу про призначення судової земельно-технічної експертизи, місцевий господарський суд не навів обґрунтувань необхідності призначення у справі саме такої експертизи, та пов’язаність питання, поставленого експерту з предметом спору у даній справі.

Проте, учасниками справи ухвала від 27.03.2017 року не оскаржена.

Щодо судових витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи, судова колегія зазначає наступне.

У п. 5 ухвали Господарського суду Одеської області від 27.03.2017 року у справі №916/1814/16 визначено, що витрати по проведенню експертизи суд покладає на позивача – Державне підприємство «Ренійський морський торговельний порт», м. Рені Одеської області.

За результатами розгляду позовних вимог було закрито провадження у справі, у зв’язку з відсутністю предмета спору

Частинами 5, 6 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог ч. 8 ст. 129 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У даному випадку матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що позивач звертався до суду для компенсації витрат, які були сплачені за проведення судової земельно-технічної експертизи, результати даної експертизи не були покладені в основу оскаржуваної ухвали про закриття провадження у справі, а сама експертиза проводилась за клопотанням самого позивача.

У зв’язку з викладеним, покладення витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи на позивача і не здійснення місцевим господарським судом відшкодування позивачу за рахунок відповідача даних витрат не суперечить приписам чинного законодавства та обставинам справи, тому підстави для скасування ухвали Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі № 916/1814/16 з означеної в апеляційній скарзі підстави відсутні.

Переглядаючи у апеляційному порядку ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі № 916/1814/16, суд апеляційної інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги не виявив порушення чи неправильного застосування норм процесуального права, оскільки питання правомірності закриття провадження у справі тільки на суму позову не оскаржується учасниками справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі №916/1814/16 відповідає обставинам справи та вимогам закону і достатніх правових підстав для її скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 130, 269, 270, 276, 275, 276, 280-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Ренійський морський торговельний порт", м. Рені Одеської області на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі № 916/1814/16 – залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.06.2018 року у справі № 916/1814/16 – залишити без змін.

Постанова суду може бути оскаржена до Верховного Суду у випадку, передбаченому законом, протягом 20 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вступна і резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 30.08.2018 року, повний текст постанови складено 31 серпня 2018 року.

Головуючий суддя ОСОБА_3Судді ОСОБА_4 ОСОБА_5